1. Попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.
Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.
Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.
Попередній договір щодо купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва або майбутнього об’єкта нерухомості підлягає нотаріальному посвідченню.
{Частину першу статті 635 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом № 2518-IX від 15.08.2022 }
2. Сторона, яка необгрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.
3. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
4. Договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором.
5. Будь-які платежі на підтвердження зобов’язання за попереднім договором щодо купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва або майбутнього об’єкта нерухомості, а також встановлення інших фінансових зобов’язань сторін, крім штрафних санкцій, за попереднім договором купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва або майбутнього об’єкта нерухомості не допускаються.
{Статтю 635 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 2518-IX від 15.08.2022 }
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: За яких умов підлягає стягненню штраф за невиконання умов попереднього договору оренди земельної ділянки і в якому розмірі (КЦС ВС № 172/1159/20 від 17.11.2021 р)
Аналізуйте судовий акт: Попередній договір не може бути визнаний укладеним, якщо сторонами не дотримано обов'язкової нотаріальної форми для договорів купівлі-продажу нерухомості, укладення якого сторони обумовили в майбутньому (Справа № 17-05/5026/275/2012, 07.03.17)
Інститут попередніх договорів в сучасній юридичній практиці використовується широко, однак у той же час правове регулювання даних правовідносин досить слабке, що породжує виникнення великої кількості суперечок щодо їх укладання, виконання та припинення. Судова справа, що пропонується, стосується саме цих питань і, перш за все, форми попереднього договору.
Між Товариствами (продавець , покупець) було підписано попередній договір з протоколом розбіжностей, предметом якого є зобов'язання в майбутньому укласти договір купівлі-продажу нежитлових приміщень. На виконання умов попереднього договору, з метою проведення експертної оцінки нерухомого майна, покупцем було сплачено на користь продавця попередню оплату в сумі 15000,00 грн.
У зв'язку з виконанням своїх зобов'язань за попереднім договором, покупець звертався до ліквідатора (на той час було відкрито ліквідаційну процедуру щодо товариства-продавця) про укладення основного договору купівлі-продажу, втім ліквідатор на вимогу не відреагував, основний договір не уклав, ухилився від його нотаріального посвідчення, що і стало підставою для звернення до господарського суду із заявою про спонукання до укладення договору купівлі-продажу.
Господарські суди першої та апеляційної інстанцій повністю відмовили у задоволенні вимог товариства-покупця, з чим також погодився і Вищий господарський суд України, поклавши в основу рішення наступні приписи чинного законодавства.
Договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню (ст.ст. 655, 656, 657 ЦК України).
Аналіз змісту попереднього договору дав підстави для висновку, що він містить зобов'язання сторін про укладення у визначений ними час договору купівлі-продажу в майбутньому на умовах, встановлених попереднім договором, також сторони обумовили предмет майбутнього договору купівлі-продажу, його ціну та інші істотні умови основного договору, в тому числі і умову про зобов'язання укласти основний договір. Проте, цей попередній договір не був посвідчений нотаріально.
Таким чином підписаний сторонами попередній договір в розумінні ст. 635 ЦК України є неукладений, оскільки сторонами не дотримано обов'язкової нотаріальної форми для договорів купівлі-продажу нерухомого майна, укладення якого сторони обумовили в майбутньому. Отже у боржника відсутніє зобов'язання на укладення основного договору купівлі-продажу нежитлового приміщення.