Суд зобов’язав НААУ видалити недостовірні персональні дані адвоката, які дискредитують його у професійному плані, з ЄРАУ. (ВС КАС, справа № 640/30119/20 від 11.04.2023 р.)

Фабула судового акту: Адвокат звернувся до суду з позовом до Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов`язати НААУ оприлюднити на офіційному веб-сайті інформацію про скасування деяких рішень Ради адвокатів України, видалити з ЄРАУ інформацію про скасування рішення про видачу йому свідоцтва, у зв`язку зі наявності судового рішення та принести офіційне вибачення йому за безпідставне втручання в особисте життя та порушення його професійних прав шляхом розміщення на офіційному веб-сайті відповідача. При цьому просив стягнути з НААУ кошти на відшкодування шкоди, заподіяної його бездіяльністю, в сумі 286138,85 грн, плюс податки.

Суди першої та апеляційної інстанції задовольнили позов частково - в частині зобов’язати НААУ відобразити достовірні дані в ЄРАУ. ВС КАС уточнив висновки судів, зазначивши наступне:

Інформація, яка внесена Радою адвокатів України до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою та міститься на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.

Як висновується з приписів статті 17 Закону “Про адвокатуру та адвокатську діяльність“, до ЄРАУ вноситься інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю. При цьому з метою ведення ЄРАУ обробка персональних даних дозволяється відповідно до законодавства з питань захисту персональних даних.

Своєю чергою Законом України «Про захист персональних даних» регулюються правові відносини, пов`язані із захистом і обробкою персональних даних, п. 7 ч. 2 ст. 8 якого визначено, що суб`єкт персональних даних має право на захист своїх персональних даних від незаконної обробки та випадкової втрати, знищення, пошкодження у зв`язку з умисним приховуванням, ненаданням чи несвоєчасним їх наданням, а також на захист від надання відомостей, що є недостовірними чи ганьблять честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи.

Згідно з п. 6 ч.2 ст. 8 вказаного Закону суб`єкт персональних даних має право пред`являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними.

У ч.2 ст. 15 Законом України «Про захист персональних даних» визначені випадки, у разі настання яких персональні дані підлягають видаленню або знищенню. Однією з таких підстав є набрання законної сили рішенням суду щодо видалення або знищення персональних даних.

Отже, у разі відображення у персональних даних особи недостовірних відомостей, які впливають, зокрема, на її ділову репутацію така інформація підлягає видаленню володільцем/розпорядником персональних даних на підставі набрання законної сили рішенням суду щодо видалення або знищення персональних даних.

І хоча "Порядком ведення Єдиного реєстру адвокатів України" не передбачено внесення відмітки стосовно скасування рішень Ради адвокатів України щодо зупинення, припинення або поновлення права на заняття адвокатською діяльністю на підставі судового рішення - натомість підстава для видалення відомостей з персональних даних передбачена п. 4 ч.2 ст. 15 Закону України «Про захист персональних даних».

Отже, у цій справі: Судами встановлено, що в особистому профайлі адвоката у розділі “Інші відомості…” вказано: «Рішенням Ради адвокатів України № 227 від 14.12.2018 скасовано рішення Ради адвокатів міста Києва № 50 від 09.06.2016 «Про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю». Тобто у профайлі позивача В ЄРАУ, який міститься на офіційному веб-сайті НААУ була відображена недостовірна інформація, оскільки рішення Ради адвокатів України від 14 грудня 2018 року № 227 визнано протиправним та скасовано в межах адміністративної справи № 640/2600/19.

Отже ВС визнав належним і достатнім способом захисту порушених прав адвоката - саме видалення інформації про скасування рішення Ради адвокатів міста Києва від 09 червня 2016 року № 50 «Про видачу свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю» на підставі рішення Ради адвокатів України від 14 грудня 2018 року № 227, яке скасовано в межах адміністративної справи № 640/2600/19. ВС зобов’язав видалити такі недостовірні персональні дані адвоката, які дискредитують його у професійному плані, з ЄРАУ.

Аналізуйте судовий акт: Медична карта потерпілого містить відомості, що стосуються персональних даних тому надається для ознайомлення іншій стороні лише за згодою потерпілого, або за ухвалою суду (ВС/ККС, № 751/8284/17,01.10.19);

Портнов наступає! Поширення персональних даних з метою розголошення інформації про порушення прав і свобод Є ЗАКОННИМ (Київський апеляційний суд у справі № 757/15585/20-ц від 14.12.2020 р.);

Суд не визнав порушення закону в діях банку, що передав персональні дані клієнта-боржника товариству, що спеціалізується на колекторській діяльності (ВССУ у справі № 473/2644/15-ц, від 26 жовтня 2016 р.);

Дані надані Новою Поштою (її фінустановою), щодо періоду і розміру отриманого особою доходу з ідентифікацією особи - можуть бути доказом для донарахування податків та штрафів (ВС КАС справа №140/403/19 від 25.08.2022 р.).

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2023 року

м. Київ

справа №640/30119/20

провадження № К/990/36864/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Загороднюка А. Г., Кашпур О. В.

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2021 року, ухваленого у складі головуючого судді Бояринцевої М. А., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2022 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Губської Л. В., суддів: Карпушової О. В., Степанюка А. Г.

І. Суть спору

1. У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України, в якому просить:

1.1. визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невідображення в порушення вимог статей 1, 6, 14, 16 Закону України «Про захист персональних даних», статей 10-1, 24 Закону України «Про доступ до публічної інформації», частин першої, другої та сьомої статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 03 липня 2020 року, що має наслідком порушення основоположного його права на заборону втручання в особисте життя (професійна діяльність), достовірної інформації у формі відкритих даних про адвоката ОСОБА_1 на офіційному веб-сайті відповідача та в профайлі № 50932 Єдиного реєстру адвокатів України (далі - ЄРАУ);

1.2. зобов`язати Недержавну некомерційну професійну організацію «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України оприлюднити на офіційному веб-сайті інформацію про скасування рішень Ради адвокатів України № 156, № 227, видалити з розділу «Інші відомості», передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Порядком ведення єдиного реєстру адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 26 (далі - Порядок № 26) профайлу № 50932 ЄРАУ інформацію про скасування рішення Ради адвокатів міста Києва від 09 червня 2016 року № 50 «Про видачу свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1», у зв`язку зі скасуванням судами рішення відповідача від 04 грудня 2018 року № 227 та принести офіційне вибачення ОСОБА_1 за безпідставне втручання в особисте життя та порушення його професійних прав шляхом розміщення на офіційному веб-сайті відповідача;

1.3. стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 кошти на відшкодування шкоди, заподіяної його бездіяльністю, в сумі 286138,85 грн, до якої належить додати будь-які податки;

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він отримав право на здійснення адвокатської діяльності на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 09 червня 2016 року № 50 про допуск позивача до складення присяги адвоката та видачу свідоцтва № 005777.

Однак станом на час звернення до суду з цим позовом достовірної інформації щодо його статусу адвоката на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України https://erau.unba.org.ua/profile/50932 не відображено.

Позивач стверджує, що його профайл містить інформацію, яка не відповідає дійсності, оскільки рішення Ради адвокатів України від 14 грудня 2018 року № 227 «Про скасування рішення Ради адвокатів міста Києва від 09 червня 2016 року № 50 про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 » та рішення Ради адвокатів України від 11 червня 2016 року № 156 «Про деякі питання реалізації Висновків спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва» скасовано в судовому порядку.

Вважаючи, що відповідач ухиляється від виконання рішення суду в адміністративній справі № 640/2600/19, зловживає своїми правами, у тому числі процесуальними та всупереч чинному законодавству не відображає в ЄРАУ достовірної інформацію про статус адвоката ОСОБА_1, останній звернувся до суду з цим позовом.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. ОСОБА_1 є особою, яка має право здійснювати адвокатську діяльність, що підтверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю № 005777, виданим 30 червня 2016 року Радою адвокатів міста Києва на підставі рішення від 09 червня 2016 року № 50.

4. Посадовими особами Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України вільний доступ до ЄРАУ стосовно адвоката ОСОБА_1 були вилучені з відкритого доступу.

5. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року та постановою Верховного Суду від 11 червня 2020 року у справі № 826/1765/18, визнано протиправними дії Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» щодо вилучення з відкритого доступу публічної інформації щодо адвоката ОСОБА_1 з Єдиного реєстру адвокатів України (http://erau.unba.org.ua/) та зобов`язано Недержавну некомерційну професійну організацію «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України відновити для публічного доступу відомості про адвоката ОСОБА_1 в Єдиному реєстрі адвокатів України шляхом їх відображення у відкритому доступі на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України (http://erau.unba.org.ua/).

6. 14 грудня 2018 року Недержавною некомерційною професійною організацією «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України прийнято рішення за № 227 «Про скасування рішення Ради адвокатів міста Києва від 09 червня 2016 року № 50 про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 », згідно з яким, керуючись статтями 17, 55 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Положенням про Раду адвокатів України - скасовано рішення Ради адвокатів міста Києва від 09 червня 2016 року № 50 про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та внесено зміни до Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, визначивши, що витяг з ЄРАУ може бути сформований адміністратором першого рівня та/або адміністратором другого рівня виключно після підтвердження адміністратором другого рівня відомостей про адвоката в базі даних ЄРАУ з відображенням на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України, всі інші випадки є наданням недостовірної інформації, про що прийняти окреме рішення Ради адвокатів України; секретарю Ради адвокатів України про прийняте рішення повідомити ради адвокатів та кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатів регіонів, а також адвоката ОСОБА_1 , розмістивши також оголошення на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.

7. В подальшому рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року у справі № 640/2600/19, визнано протиправним та скасовано рішення Ради адвокатів України від 14 грудня 2018 року № 227 «Про скасування рішення Ради адвокатів міста Києва від 09 червня 2016 року № 50 про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 » та визнано протиправним та скасовано рішення Ради адвокатів України від 11 червня 2016 року № 156 «Про деякі питання реалізації Висновків спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва».

8. 21 липня 2020 року позивач звернувся до Голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України Ізотової Л. П. із заявою, в якій ОСОБА_1 , серед іншого, повідомив про обставини набрання рішенням в адміністративній справі № 640/2600/19 законної сили та просив виконати таке рішення і перерахувати сплачений ним судовий збір на рахунки, які вказані у заяві.

9. Листом від 03 серпня 2020 року № 1186/0/2-20 Національна асоціація адвокатів України повідомила позивача про виконання рішення суду та здійснення оплати грошових коштів за наданим позивачем банківським рахунком.

10. Водночас, станом на час звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом достовірної інформації щодо його статусу адвоката на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України https://erau.unba.org.ua/profile/50932 не відображено, тобто, такий профайл містить інформацію, що не відповідає дійсності, адже рішення Ради адвокатів України від 14 грудня 2018 року № 227 «Про скасування рішення Ради адвокатів міста Києва від 09 червня 2016 № 50 про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 » та рішення Ради адвокатів України від 11 червня 2016 року № 156 «Про деякі питання реалізації Висновків спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва» скасовано в судовому порядку.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

11. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2022 року, позовні вимоги задоволено частково.

11.1. Зобов`язано Недержавну некомерційну професійну організацію «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України відобразити в Єдиному реєстрі адвокатів України у профайлі адвоката ОСОБА_1 достовірну інформацію в розділі «Інші відомості, передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та «Порядком ведення Єдиного реєстру адвокатів України», з урахуванням положень Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів, який затверджений рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 26.

11.2. В решті позову - відмовлено.

12. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що судовим рішенням у справі № 640/2600/19 визнано протиправним та скасовано рішення Ради адвокатів України від 14 грудня 2018 року № 227 "Про скасування рішення Ради адвокатів міста Києва від 09 червня 2016 року № 50 про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 ", а також визнано протиправним та скасовано рішення Ради адвокатів України від 11 червня 2016 року № 156 "Про деякі питання реалізації Висновків спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва".

Враховуючи, що вказаним рішенням відповідача не було зобов`язано внести відповідні зміни до ЄРАУ, суд першої інстанції дійшов висновку, що реалізація внесення змін до ЄРАУ в цій частині (на виконання рішення суду) мала відбуватися шляхом подання заяви позивача про внесення таких змін та, вже у випадку відмови у їх внесенні, і зумовило б наявність спору щодо протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Суд першої інстанції зазначив, що в межах спірних правовідносин ознак протиправної бездіяльності відповідача судом не встановлено, адже по-перше позивач відповідної заяви про внесення змін в порядок та спосіб встановлений Порядком ведення Єдиного реєстру адвокатів, який затверджений рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 26 (далі - Порядок № 26) не подавав, а рішенням у справі № 640/2600/19 відповідача не зобов`язано вносити відомості щодо скасування відповідних рішень. Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправної бездіяльності відповідача задоволенню не підлягають та як наслідок відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині відшкодування шкоди за заподіяну бездіяльність.

Разом з цим суд вказав про те, що не можуть бути задоволені позовні вимоги в частині видалення з розділу «Інші відомості», передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Порядком № 26 профайлу № 50932 ЄРАУ інформації про скасування рішення Ради адвокатів міста Києва №50 від 09.06.2016 «Про видачу свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1», у зв`язку зі скасуванням судами рішення відповідача від 14 грудня № 227, адже Порядком № 26 не передбачено видалення даних, а встановлено можливість відображення в профайлі адвоката в загальнодоступному вигляді у окремо відведеній його частині з можливістю додаткового перегляду історії змін відомостей стосовно адвоката.

Окрім цього суд, відмовляючи в задоволенні позову в частині позовних вимог щодо принесення офіційного вибачення ОСОБА_1 за безпідставне втручання в особисте життя та порушення його професійних прав, шляхом розміщення на його офіційному веб-сайті відповідача, вказав, що в цій частині позов фактично обґрунтований прийняттям протиправних рішень відносно позивача, які були скасовані в межах справи № 640/2600/19. Водночас встановлення наявності обставин втручання/не втручання в особисте життя та порушення його професійних прав під час розгляду даної адміністративної справи судом не встановлюється.

Що ж стосується позовних вимог в частині зобов`язання відповідача оприлюднити на офіційному веб-сайті інформацію про скасування рішень Ради адвокатів України № 156, № 227, суд першої інстанції зазначив, що Національна асоціація адвокатів України, серед іншого, захищає професійні права адвокатів та забезпечує гарантії адвокатської діяльності, а тому позовні вимоги в цій частині сформовані позивачем некоректно, оскільки офіційне оприлюднення на веб-сайті відповідачем інформації про скасування рішень Ради адвокатів України № 156, № 227 не матиме наслідком відновлення порушеного права ОСОБА_1 , адже такі дії не є тотожними із внесенням змін до ЄРАУ.

При цьому суд першої інстанції зазначив, що інформація про адвоката ОСОБА_1 станом на час вирішення спору по суті не відповідає дійсності, тобто не є достовірною.

13. Зазначена позиція підтримана Шостим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

14. При цьому суд апеляційної інстанції додатково зазначив, що в особистому профайлі позивача: https://erau.unba.org.ua/profile/50932 у графі «Інші відомості, передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Порядком № 26 вказано: - «Рішенням Ради адвокатів України № 227 від 14.12.2018 скасовано рішення Ради адвокатів міста Києва № 50 від 09.06.2016 «Про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1».

Отже відображення наведеної інформації не відповідає дійсності, адже рішення Ради адвокатів України від 14 грудня 2018 року № 227, яким скасовано рішення Ради адвокатів міста Києва від 09 червня 2016 року № 50 «Про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 » визнано протиправним та скасовано в межах адміністративної справи № 640/2600/19.

Таким чином суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що внесення змін до ЄРАУ відбувається шляхом повідомлення адвокатом протягом трьох днів відповідної ради адвокатів регіонів про зміни шляхом подання відповідної заяви про внесення змін до ЄРАУ, яка, в свою чергу, має відповідати вимогам пункту 3.1 статті 3 Порядку № 26, з урахуванням положень пунктів 4.10 - 4.11 статті 4 Порядку № 26.

Тобто, Порядок № 26 фактично встановлює імперативну норму (обов`язок) для адвоката в частині повідомлення інформації, яка підлягає зміні в ЄРАУ шляхом подання ним заяви до ради адвокатів регіонів у трьохденний строк з моменту настання таких змін. Отже, як правильно зазначено судом першої інстанції, в межах спірних правовідносин зміни (відомості) до «Інших відомостей, передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Порядком № 26 підлягають внесенню на підставі подання позивачем заяви до Ради адвокатів відповідного регіону, яка відповідає вимогам Порядку № 26. Водночас, в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази на підтвердження вчинення наведених вище дій.

IV. Касаційне оскарження

15. ОСОБА_1 подав касаційну скаргу з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини четвертої, підпунктами "а", "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Так, автор скарги посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував положення частини другої статті 9 КАС України щодо вибору ефективного захисту права позивача без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 08 лютого 2022 року у справі № 160/6762/21, від 07 травня 2002 року у справі № 8-рп/2002, від 11 лютого 2020 року у справі № 200/3958/19-а, від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19, від 10 лютого 2016 року у справі № 537/5837/14-а, зазначаючи про обрання судами неефективного способу захисту його прав, та незастосування вимог статті 15 Закону України «Про захист персональних даних».

Разом з цим автор скарги посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положення пункту 4 частини другої статті 15 Закону України «Про захист персональних даних» у подібних правовідносинах.

Стверджує, що суди вийшли за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача лише відобразити в ЄРАУ у профайлі адвоката ОСОБА_1 достовірну інформацію, оскільки Порядку № 26 не передбачено видалення недостовірної інформації, та фактично звинувативши позивача у тому, що він не надав відповідачу заяву про зміну персональних даних. Однак персональні дані позивача не змінювались, а недостовірну інформацію в профайлі позивача свідомо протиправно створив і розмістив сам відповідач з метою невиконання судового рішення у справі № 826/1765/18, що і встановлено у іншій справі № 640/2600/19.

Наголошує, що за юридичною позицією Конституційного Суду України право на судовий захист як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя; відсутність такої можливості обмежує це право, яке за змістом частини другої статті 64 Конституції України не може бути обмежено навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану (абзац 15 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 7 травня 2002 року № 8-рп/2002). Конституційний Суд України у Рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13). Отже, ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов`язком суб`єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.

На переконання позивача, суди, встановивши у персональних даних позивача створену і публічно розміщену відповідачем недостовірну інформацію, яка дискредитує у професійному плані позивача, повинні були обрати ефективний спосіб захисту порушеного права, який міститься у пункті 4 частини другої статті 15 Закону України «Про захист персональних даних», згідно з яким персональні дані підлягають видаленню або знищенню у разі набрання законної сили рішення суду щодо видалення або знищення персональних даних.

Вказує, що нормативною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, суд обрав Порядок № 26, залишивши поза увагою ту обставину, що позов ґрунтується на приписах Закону України «Про захист персональних даних» та положенням Закону України «Про доступ до публічної інформації».

На думку позивача, для вирішення спірних правовідносин у цій справі підлягають застосуванню приписи частини сьомої статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у системному зв`язку зі статтею 8 та пункту 4 частини другої статті 15 Законом України «Про захист персональних даних».

16. Верховний Суд ухвалою від 07 лютого 2023 року відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2022 року з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

17. Представник Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України подав відзив на касаційну скаргу, в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Представник відповідача, серед іншого, зазначає, що спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Порядком № 26, а тому неможливо погодитись з твердженнями позивача, що судами під час ухвалення рішень проігноровано приписи пункту 4 частини другої статті 15 Закону України «Про захист персональних даних», згідно з яким персональні дані підлягають видаленню або знищенню у разі набрання законної сили рішення суду щодо видалення або знищення персональних даних, оскільки позивач не зазначив жодного судового рішення, резолютивною частиною якого зобов`язано відповідача видалити або знищити персональні дані з бази даних ЄРАУ.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

16. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

17. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Згідно з частиною першою статті 46 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 5076-VI) організаційними формами адвокатського самоврядування є конференція адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рада адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Рада адвокатів України, з`їзд адвокатів України.

19. Частинами першої, другої статті 45 Закону № 5076-VI передбачено, що Національна асоціація адвокатів України є недержавною некомерційною професійною організацією, яка об`єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування.

Національна асоціація адвокатів України: 1) представляє адвокатуру України у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, громадськими об`єднаннями та міжнародними організаціями, делегує представників до органів державної влади; 2) захищає професійні права адвокатів та забезпечує гарантії адвокатської діяльності; 3) забезпечує високий професійний рівень адвокатів України; 4) забезпечує доступ та відкритість інформації стосовно адвокатів України; 5) виконує інші функції відповідно до цього Закону.

20. Згідно з пунктами 4, 13 частини четвертої статті 55 Закону № 5076-VI Рада адвокатів України здійснює контроль за діяльністю рад адвокатів регіонів щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України та надання витягів з нього; забезпечує ведення офіційного веб-сайту Національної асоціації адвокатів України.

21. В силу статті 17 Закону № 5076-VI Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

До Єдиного реєстру адвокатів України вносяться такі відомості: 1) прізвище, ім`я та по батькові адвоката; 2) номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дата прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дата прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України); 3) найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв`язку; 4) адреса робочого місця адвоката, номери засобів зв`язку; 5) інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 6) інші відомості, передбачені цим Законом.

Адвокат протягом трьох днів з дня зміни відомостей про себе, що внесені або підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, письмово повідомляє про такі зміни раду адвокатів регіону за адресою свого робочого місця, крім випадків, якщо ці зміни вносяться на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. Рада адвокатів України і відповідні ради адвокатів регіонів надають витяги з Єдиного реєстру адвокатів України за зверненням адвоката або іншої особи.

Відомості, що підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, включаються до нього не пізніше дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону відповідної інформації, крім випадків, установлених цим Законом.

Порядок ведення Єдиного реєстру адвокатів України затверджується Радою адвокатів України.

З метою ведення Єдиного реєстру адвокатів України дозволяється обробка персональних даних фізичних осіб відповідно до законодавства з питань захисту персональних даних.

22. У пункті 9 частини четвертої статті 48 Закону № 5076-VI передбачено, що Рада адвокатів регіону, окрім іншого, забезпечує в установленому порядку внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України.

23. Згідно з пунктами 1.1. - 1.4. Порядку № 26 Єдиний реєстр адвокатів України - це електронна база даних, яка містить відомості про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" набули права на зайняття адвокатською діяльністю, та про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності.

Рада адвокатів України забезпечує ведення ЄРАУ, координує діяльність, здійснює організаційне, методичне, інформаційне забезпечення рад адвокатів регіонів щодо внесення ними відомостей до ЄРАУ та надання витягів з нього згідно цього Порядку.

Внесення відомостей до ЄРАУ здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України за правилами цього Порядку.

Рада адвокатів України забезпечує технічне і технологічне створення та супроводження програмного забезпечення ЄРАУ, надання реєстраторам доступу до нього, збереження і захист даних, що містить ЄРАУ, надає роз`яснення, проводить навчання щодо наповнення та користування ЄРАУ, а також виконує інші функції, передбачені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", цим Порядком.

24. Відповідно до пункту 2.1. Порядку № 26 відомості до ЄРАУ вносяться за дворівневим принципом. Перший рівень внесення відомостей до ЄРАУ забезпечується радами адвокатів регіонів, Другий рівень внесення відомостей до ЄРАУ забезпечується Радою адвокатів України. За рішенням Ради адвокатів України та/або розпорядження Голови НААУ, РАУ, Рада адвокатів України, як адміністратор Другого рівня внесення відомостей до ЄРАУ, виконує функції та обов`язки адміністратора Першого рівня по веденню ЄРАУ. При внесенні таких даних (відомостей) та/або їх зміни, адміністратор бази даних ЄРАУ Другого рівня слідує командам системи електронної бази даних ЄРАУ.

25. Згідно з пунктом 2.8. Порядку № 26 відомості, що підлягають внесенню до ЄРАУ, включаються до нього адміністратором бази даних ЄРАУ ради адвокатів регіону не пізніше дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону відповідної інформації, крім випадків, встановлених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та рішеннями Ради адвокатів України.

26. За пунктом 4.1. Порядку № 26 до відомостей, що містяться в ЄРАУ, вносяться зміни у разі: зупинення права на заняття адвокатською діяльністю; поновлення права на заняття адвокатською діяльністю; припинення права на заняття адвокатською діяльністю; зміни адреси робочого місця адвоката; зміни прізвища, імені та по батькові адвоката; зміни організаційної форми адвокатської діяльності; внесення відомостей про помічників адвоката.

27. Відповідно до пункту 3.1. Порядку № 26 до ЄРАУ вносяться такі відомості про адвокатів: прізвище, ім`я та по-батькові адвоката; номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дата прийняття рішення про його видачу (номер і дата прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України); найменування і місцезнаходження організаційних форм адвокатської діяльності, номери засобів зв`язку; адреси робочих місць адвоката (із зазначенням основної та/або додаткових адрес робочого місця), номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти; інформація про зупинення, припинення або поновлення права на заняття адвокатською діяльністю (зазначається у хронологічній послідовності та не підлягає вилученню, крім випадків передбачених Законом). Інформація відносно дисциплінарної відповідальності адвоката (вид дисциплінарного стягнення, строк застосування, підстава) у відповідному профайлі в Єдиному реєстрі адвокатів України обліковується в загальнодоступному вигляді протягом строку застосування дисциплінарного стягнення та 1 (один) рік після спливу його строку, за виключенням відомостей про позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю, стан яких залишається незмінним.

Інші відомості, передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішеннями Ради адвокатів України або внесення яких вимагається командами програмного забезпечення бази даних ЄРАУ, в тому числі відмітки про сплату внесків та електронна адреса, електронний варіант фотокартки адвоката, інформація про підвищення кваліфікації, які є обов`язковими для внесення адміністраторами ЄРАУ.

28. Закон України «Про захист персональних даних» поширюється на діяльність з обробки персональних даних, яка здійснюється повністю або частково із застосуванням автоматизованих засобів, а також на обробку персональних даних, що містяться у картотеці чи призначені до внесення до картотеки, із застосуванням неавтоматизованих засобів.

Визначення розпорядника персональних даних міститься у статті 2 вказаного Закону та означає фізичну чи юридичну особу, якій володільцем персональних даних або законом надано право обробляти ці дані від імені володільця.

При цьому обробка персональних даних в розумінні вказаного Закону означає будь-яку дію або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем.

29. Частиною другою статті 4 Закону України «Про захист персональних даних» обумовлено, що володільцем чи розпорядником персональних даних можуть бути підприємства, установи і організації усіх форм власності, органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні особи-підприємці, які обробляють персональні дані відповідно до закону.

30. Згідно з частинами першою, другою статті 15 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані видаляються або знищуються в порядку, встановленому відповідно до вимог закону.

Персональні дані підлягають видаленню або знищенню у разі:

1) закінчення строку зберігання даних, визначеного згодою суб`єкта персональних даних на обробку цих даних або законом;

2) припинення правовідносин між суб`єктом персональних даних та володільцем чи розпорядником, якщо інше не передбачено законом;

3) видання відповідного припису Уповноваженого або визначених ним посадових осіб секретаріату Уповноваженого;

4) набрання законної сили рішенням суду щодо видалення або знищення персональних даних.

31. Загальні вимоги до організаційних та технічних заходів захисту персональних даних під час їх обробки у базах персональних даних володільцем та розпорядником персональних даних - Національною асоціацією адвокатів України, Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури, Вищою ревізійною комісією адвокатури, радами адвокатів регіонів, кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури встановлено Порядком обробки персональних даних у базах персональних даних, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 16 листопада 2017 року № 250 із змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 30 березня 2018 року № 38 (далі - Порядок № 250).

32. Відповідно до пункту 1.2 Порядку № 250 володілець персональних даних - НААУ, ВКДКА, ВРКА, КДКА, РАР, інші органи адвокатського самоврядування.

33. За змістом пункту 1.7 Порядку № 250 з метою ведення Єдиного реєстру адвокатів України дозволяється обробка персональних даних фізичних осіб відповідно до законодавства з питань захисту персональних даних.

34. Пунктом 1.10 Порядку № 250 передбачено, що видалення або знищення персональних даних здійснюється у спосіб, що виключає подальшу можливість поновлення таких персональних даних.

VI. Позиція Верховного Суду

35. Аналіз наведених правових норм свідчить, що Рада адвокатів України діє у системі органів Національної асоціації адвокатів України, спрямовуючи, зокрема, свою діяльність на забезпечення гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних та соціальних прав адвокатів.

При цьому саме на Раду адвокатів України профільний Закон № 5076-VI покладає обов`язок із забезпечення ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності.

Інформація ж, яка внесена Радою адвокатів України до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою та міститься на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.

36. Зі змісту спірних правовідносин висновується, що позивач, маючи право здійснювати адвокатську діяльність, наполягає на тому, що у його особистому профайлі, який міститься на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України: https://erau.unba.org.ua/profile/50932 відображена недостовірна інформація, яка полягає у тому, що рішення Ради адвокатів України від 14 грудня 2018 року № 227, яким скасовано рішення Ради адвокатів міста Києва від 09 червня 2016 року № 50 «Про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 » визнано протиправним та скасовано в межах адміністративної справи № 640/2600/19.

37. Таким чином позивач вказує на бездіяльність Ради адвокатів України, яка зумовлена невідображенням достовірної інформації у формі відкритих даних про адвоката ОСОБА_1 на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України та в профайлі № 50932 ЄРАУ, внаслідок невиконання судового рішення у справі № 640/2600/19.

38. Так, у справі № 640/2600/19 постановою Верховного Суду від 23 грудня 2021 року залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року в частині визнання протиправним та скасування рішення Ради адвокатів України від 14 грудня 2018 року № 227 «Про скасування рішення Ради адвокатів міста Києва від 09 червня 2016 року № 50 про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1».

39. Водночас, у справі, що розглядається, як правильно зазначено судами першої та апеляційної інстанцій, Раду адвокатів України у справі № 640/2600/19 не було зобов`язано вчиняти будь-які дії, а відтак відсутня протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень, внаслідок невиконання судового рішення у справі № 640/2600/19.

40. Як висновується з приписів статті 17 Закону № 5076-VI, до ЄРАУ вноситься інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю. При цьому з метою ведення ЄРАУ обробка персональних даних дозволяється відповідно до законодавства з питань захисту персональних даних.

Наведене положення кореспондується з приписами пункту 1.7 Порядку № 250.

41. Судами встановлено, що в особистому профайлі позивача: https://erau.unba.org.ua/profile/50932 у розділі «Інші відомості, передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Порядком № 26» вказано: «Рішенням Ради адвокатів України № 227 від 14.12.2018 скасовано рішення Ради адвокатів міста Києва № 50 від 09.06.2016 «Про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1».

42. Отже, у профайлі позивача, який міститься на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України: https://erau.unba.org.ua/profile/50932 відображена недостовірна інформація, оскільки рішення Ради адвокатів України від 14 грудня 2018 року № 227 визнано протиправним та скасовано в межах адміністративної справи № 640/2600/19.

43. У доводах касаційної скарги позивач вказує, що його персональні дані не змінювались, а недостовірну інформацію, яка дискредитує позивача у професійному плані, в його профайлі створив і розмістив саме відповідач.

44. Зобов`язуючи Недержавну некомерційну професійну організацію «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України відобразити в ЄРАУ у профайлі адвоката ОСОБА_1 достовірну інформацію, суди не звернули увагу, що позов ґрунтується на приписах, зокрема, Закону України «Про захист персональних даних». Таким чином, встановивши у персональних даних позивача недостовірну інформацію, яка дискредитує його у професійному плані, суди повинні були обрати ефективний спосіб захисту порушеного права з урахуванням вимог вказаного Закону, що не суперечуватиме профільному Закону № 5076-VI.

45. Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

46. Статтею 8 Загальної декларації прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

47. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

48. Наука адміністративного права визначає способи захисту порушених прав (свобод, інтересів) як передбачені законом дії, що безпосередньо спрямовані на захист права (свободи, інтересу). Такі дії є завершальними актами захисту у виді матеріально-правових або юрисдикційних дій щодо усунення перешкод на шляху здійснення суб`єктами своїх прав або припинення правопорушень, відновлення становища, яке існувало до порушення. Саме застосування конкретного способу захисту порушеного чи запереченого права (свободи, інтересу) і є результатом діяльності щодо їх захисту.

49. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 щодо "порушеного права", за захистом якого особа може звертатися до суду, то це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". Щодо останнього, то в тому ж рішенні Конституційний Суд України зазначив, що "поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

50. Праву на позов повинно відповідати певне конкретне порушене право чи охоронюваний законом інтерес.

51. Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

52. Разом з цим варто зазначити, що ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов`язком суб`єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.

53. У контексті обставин цієї справи, Верховний Суд констатує, що для обрання належного і достатнього способу захисту порушених прав позивача варто проаналізувати приписи статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у сув`язі зі статтею 15 Законом України «Про захист персональних даних», в якій врегульовано підстави видалення або знищення персональних даних.

54. Так, згідно з пунктами 5, 6 частини другої статті 17 до ЄРАУ вноситься: інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; інші відомості, передбачені цим Законом.

55. Більш деталізовані положення стосовно внесення вищевказаних у профільному Законі № 5076-VI відомостей до ЄРАУ містяться у пунктах 3.1.5. та 3.1.6. Порядку № 26, відповідно до яких до ЄРАУ вноситься інформація про зупинення, припинення або поновлення права на заняття адвокатською діяльністю (зазначається у хронологічній послідовності та не підлягає вилученню, крім випадків передбачених Законом). Інформація відносно дисциплінарної відповідальності адвоката (вид дисциплінарного стягнення, строк застосування, підстава) у відповідному профайлі в Єдиному реєстрі адвокатів України обліковується в загальнодоступному вигляді протягом строку застосування дисциплінарного стягнення та 1 (один) рік після спливу його строку, за виключенням відомостей про позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю, стан яких залишається незмінним.

До ЄРАУ також вносяться інші відомості, передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішеннями Ради адвокатів України або внесення яких вимагається командами програмного забезпечення бази даних ЄРАУ, в тому числі відмітки про сплату внесків та електронна адреса, електронний варіант фотокартки адвоката, інформація про підвищення кваліфікації, які є обов`язковими для внесення адміністраторами ЄРАУ.

56. При цьому згідно з пунктом 3.2. Порядку № 26 для внесення відомостей до ЄРАУ, вказаних в пункті 3.1., адвокат подає до ради адвокатів свого регіону такі документи: заяву про внесення відомостей до ЄРАУ, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту та документ, що підтверджує адресу робочого місця, внесену в ЄРАУ.

57. Водночас пунктом 1.6. Порядку № 26 обумовлено, що ради адвокатів регіонів та Рада адвокатів України забезпечують відповідність відомостей, що вносяться до ЄРАУ, даними документів, на підставі яких здійснюється їх внесення.

58. Отже, Порядком № 26 передбачено вилучення інформації щодо зупинення, припинення або поновлення права на заняття адвокатською діяльністю, якщо таке вилучення відповідає підставам, визначеним Законом.

59. Своєю чергою Законом України «Про захист персональних даних» регулюються правові відносини, пов`язані із захистом і обробкою персональних даних, пунктом 7 частини другої статті 8 якого визначено, що суб`єкт персональних даних має право на захист своїх персональних даних від незаконної обробки та випадкової втрати, знищення, пошкодження у зв`язку з умисним приховуванням, ненаданням чи несвоєчасним їх наданням, а також на захист від надання відомостей, що є недостовірними чи ганьблять честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи.

60. Разом з цим згідно з пунктом 6 частини другої статті 8 вказаного Закону суб`єкт персональних даних має право пред`являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними.

61. В силу пункту 1.2 Порядку № 250 володільцем персональних даних є НААУ, ВКДКА, ВРКА, КДКА, РАР, інші органи адвокатського самоврядування.

62. Пунктом 1.10 Порядку № 250 обумовлено, що видалення або знищення персональних даних здійснюється у спосіб, що виключає подальшу можливість поновлення таких персональних даних.

63. У частині другій статті 15 Законом України «Про захист персональних даних» визначені випадки, у разі настання яких персональні дані підлягають видаленню або знищенню. Однією з таких підстав є набрання законної сили рішенням суду щодо видалення або знищення персональних даних (п.4 ч. 2 ст.15 вказаного Закону).

64. З аналізу наведених правових норм висновується, що у разі відображення у персональних даних особи недостовірних відомостей, які впливають, зокрема, на її ділову репутацію така інформація підлягає видаленню володільцем/розпорядником персональних даних на підставі набрання законної сили рішенням суду щодо видалення або знищення персональних даних.

Варто зазначити, що такий висновок не суперечить ані профільному Закону № 5076-VI, ані Порядку № 26.

65. Крім того у пункті 3.1.6. Порядку № 26, як зазначалось вище, до ЄРАУ вносяться інші відомості, передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішеннями Ради адвокатів України або внесення яких вимагається командами програмного забезпечення бази даних ЄРАУ, в тому числі відмітки про сплату внесків та електронна адреса, електронний варіант фотокартки адвоката, інформація про підвищення кваліфікації, які є обов`язковими для внесення адміністраторами ЄРАУ.

66. Таким чином у наведеному у пункті 3.1.6. Порядку № 26 переліку відомостей в розділі «Інші відомості, передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та "Порядком ведення Єдиного реєстру адвокатів України"» не передбачено внесення відмітки стосовно скасування рішень Ради адвокатів України щодо зупинення, припинення або поновлення права на заняття адвокатською діяльністю на підставі судового рішення.

67. Натомість підстава для видалення відомостей з персональних даних передбачена пунктом 4 частини другої статті 15 Закону України «Про захист персональних даних».

68. За такого правового врегулювання та обставин справи належним і достатнім способом захисту порушених прав позивача є саме видалення інформації про скасування рішення Ради адвокатів міста Києва від 09 червня 2016 року № 50 «Про видачу свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1» на підставі рішення Ради адвокатів України від 14 грудня 2018 року № 227, яке скасовано в межах адміністративної справи № 640/2600/19.

69. Варто зауважити, що позивач вимушений неодноразово звертатись до суду з метою відновлення права на зайняття адвокатської діяльності та за результатами таких звернень судами встановлювались протиправність дій та рішень відповідача, які фактично обмежили право позивача на здійснення адвокатської практики у порядку, визначеному Законом № 5076-VI.

70. На день прийняття цієї постанови у профайлі позивача в розділі «Інші відомості, передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та "Порядком ведення Єдиного реєстру адвокатів України"» вказано: Рішенням Ради адвокатів України № 227 від 14.12.2018 року скасовано рішення Ради адвокатів міста Києва № 50 від 09.06.2016 року "Про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1". Рішення РАУ № 227 від 14.12.2018 року скасовано на підставі п. 2 резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 жовтня 2019 року, залишеного без змін постановою Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 640/2600/19.

71. З урахуванням мотивів прийняття цієї постанови Верховний Суд вважає, що вищевказана інформація у розділі «Інші відомості, передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та "Порядком ведення Єдиного реєстру адвокатів України"» підлягає видаленню згідно з пунктом 4 частини другої статті 15 Закону України «Про захист персональних даних».

72. Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

73. Згідно зі статтею 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

74. Враховуючи, що фактичні обставини справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено повно, але неправильно застосовано норми матеріального права в частині, відповідно до повноважень, наданих статтею 349 КАС України, Верховний Суд вважає за необхідне змінити рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2022 року в частині задоволених позовних вимог, залишивши судові рішення попередніх інстанцій в іншій частині - без змін.

Керуючись статтями 3 260 341 344 349 351 355 356 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2022 року у справі № 640/30119/20 змінити в мотивувальній частині в редакції цієї постанови в частині задоволених позовних вимог та змінити абзац другий резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2021 року, виклавши його в такій редакції:

«Зобов`язати Недержавну некомерційну професійну організацію «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України видалити в Єдиному реєстрі адвокатів України у профайлі адвоката ОСОБА_1 інформацію в розділі «Інші відомості, передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та «Порядком ведення Єдиного реєстру адвокатів України», в якому на день прийняття цієї постанови суду вказано: Рішенням Ради адвокатів України № 227 від 14.12.2018 року скасовано рішення Ради адвокатів міста Києва № 50 від 09.06.2016 року "Про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1". Рішення РАУ № 227 від 14.12.2018 року скасовано на підставі п. 2 резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 жовтня 2019 року, залишеного без змін постановою Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 640/2600/19».

3. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2022 року у справі № 640/30119/20 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді А. Г. Загороднюк

О. В. Кашпур