ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2016 року Справа № 926/1771/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Бондар С.В., Васищака І.М.

розглянувши у відкритому судо-вому засіданні касаційну скаргуВиконавчого комітету Чернівецької міської радина постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 24.03.16

у справі№926/1771/15господарського судуЧернівецької областіза позовомЧернівецького обласного благодійного фонду "Відродження міста Чернівці"доВиконавчого комітету Чернівецької міської радитретя особаДепартамент економіки Чернівецької міської радипростягнення сумиза участю представників від:позивачане з'явилися, були належно повідомленівідповідачаШпак Т.В., Іванович Л.Є.

В С Т А Н О В И В :

Чернівецький обласний благодійний фонд "Відродження міста Чернівці", звернувся з позовом до Виконавчого комітету Чернівецької міської ради про визнання недійсним пункту 7 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 27.10.15 № 575/22 "Про оренду та позичку приміщень, внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради, визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішень виконавчого комітету міської ради з цих питань". В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що виконавчим комітетом Чернівецької міської ради при прийнятті рішення № 575/22 від 27.10.15 порушено вимоги статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оскільки останнім протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору (тобто до 11.09.15) не прийнято відповідне рішення.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 09.02.16 (суддя Миронюк С.О.) в позові відмовлено з посиланням на те, що станом на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, тому такий договір припиняється. Таким чином, суд дійшов висновку, що Договір оренди № 266 від 12.09.12 є припиненим у зв'язку із закінченням строку його дії, а відтак, рішення відповідача у оскаржуваній частині є законним та не підлягає визнанню недійсним.

За результатом апеляційного перегляду справи Львівський апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: головуючого-судді Бонк Т.Б., суддів: Бойко С.М., Якімець Г.Г.) 29.03.16 прийняв постанову, якою рішення скасував, позов задовольнив з посиланням на те, що відповідач не надав доказів надіслання заяви про припинення умов цього договору саме протягом одного місяця після закінчення терміну його дії, а лист Департаменту економіки Чернівецької міської ради від 29.07.15 є безпідставним, оскільки в зазначеному листі виключно йдеться про те, що є порушення умов договору та пропозиція позивачу надати з цього приводу пояснення, але в листі нічого не зазначено про те, що договір оренди не буде продовжено.

Не погоджуючись із постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Скарга обґрунтована невірним застосуванням судами ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, між департаментом економіки Чернівецької міської ради та Чернівецьким обласним благодійним фондом "Відродження міста Чернівці" укладено Договір оренди № 266 від 12.09.12 нерухомого майна з метою використання його під офіс строком на два роки й 11 (одинадцять) місяців, що діє з 12.09.12. до 11.08.15. Відповідно до пункту 7.7 Договору оренди у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього Договору протягом одного місяця після закінчення терміну його дії, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, якщо інше не встановлено законодавством. Зазначені дії оформляються додатковим договором до договору оренди, який є невід'ємною частиною договору, чи може укладатись новий договір.

Згідно п.7.8 договору орендар після закінчення строку дії цього договору, орендар має переважне право, за інших рівних умов, на його продовження на нових умовах, у разі належного виконання ним умов договору.

Крім того, до договору оренди було укладено Додатковий договір від 12.09.12 згідно п.1. якого орендодавець дозволяє орендарю з 12.09.12 продовжити договір суборенди з підприємцем ОСОБА_6 на термін дії договору оренди частини приміщення загальною площею 16,2 кв.м. для використання під офіс.

При обстеженні об'єкта оренди на предмет виконання умов істотних умов договору оренди, 22.07.15 працівниками департаменту економіки Чернівецької міської ради встановлено, що частина орендованого приміщення, яка відповідно до додаткового договору від 12.09.12 № 1 передана в суборенду підприємцю ОСОБА_6 для використання під офіс, використовується за іншим призначенням (як склад). А саме: приміщення (4-2) площею 16,2 заповнено промисловими товарами (побутовою та комп'ютерною технікою). Також, майно суборендаря (промислові товари) знаходиться в приміщенні (4-1) та (4-8) площею відповідно 16,2 кв.м та 15,4 кв.м.

29.07.15 департамент економіки Чернівецької міської ради (орендодавець) на адресу Чернівецького обласного благодійного фонду "Відродження міста Чернівці" надіслав лист, яким позивача поставлено до відома, що 22.07.15 при обстеженні об'єкта оренди виявлено факт порушення умов договору суборенди та зазначено про те, що встановлений факт є порушенням умов договору оренди з боку орендаря та є безпосередньою підставою для розірвання (непродовження на новий термін) договору. Запропоновано позивачу в стислі терміни надати пояснення щодо встановленого факту порушення істотних умов договору оренди.

Позивач листом від 05.08.15 надав департаменту економіки Чернівецької міської ради відповідь про те, що на момент даної відповіді всі виявлені порушення усунуті.

06.08.15 позивачем на адресу орендодавця надіслано лист №5, в якому позивач просив продовжити термін дії договору оренди на тай самий строк на тих самих умовах, що були передбачені договором оренди. Департамент економіки Чернівецької міської ради у листі від 08.09.15 на звернення позивача від 05.08.15 та 06.08.15 повідомив позивача про те, що порушене питання буде розглядатися на засіданні комісії з виділення в оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності і територіальної громади м. Чернівці, яке відбудеться 17.09.15.

За наслідками розгляду звернення позивача, 27.10.15 виконавчим комітетом Чернівецької міської ради прийнято рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 27.10.15 № 575/22, пунктом 7 якого припинено договір оренди № 266 нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення загальною площею 71,8 кв. м. розташованого за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку із закінченням терміну його дії.

Предметом позову є визнання недійсним пункту 7 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради №575/22 від 27.10.15. Підстава позову - ст. 59, ч.2 ст. 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Суд першої інстанції відмовив в позові з посиланням на те, що станом на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, тому відповідач правомірно прийняв оскаржуване рішення.

Апеляційний суд задовольнив позовні вимоги з посиланням на те, що орендар мав право подати свої заперечення проти продовження строку дії договору оренди лише у період з 12.08.15 до 12.09.15, але не подав, заперечення висловлені раніше, не можуть прийматися до уваги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати правову позицію суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст.763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Статтею 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до п.7.2. договору цей договір припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно статті 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до ч.3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Згідно ч.2 ст.17 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно п.п. 6.17, 6.17.1. Положення про оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м.Чернівців у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, якщо інше не встановлено законодавством; продовження терміну дії договору здійснюється орендодавцем шляхом укладення додаткового договору до діючого договору оренди, або договору оренди на новий термін.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстави, передбаченої ст.17 Закону України "Про оренду державного і комунального майна", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування майном; орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди. Схожої правової позиції дотримується Верховний суду України у постанові від 13.04.16 №6-2027цс15.

Пунктом 4.1 Постанови Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" від 29.05.13 № 12 встановлено, що зі змісту статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини другої статті 291 ГК України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

В даному випадку, договір не може бути автоматично пролонгований, оскільки по-перше, позивач неналежним чином виконував свої зобов'язання за договором (мало місце використання орендованого майна не за призначенням), по-друге, відповідач заперечував проти пролонгації договору (про це було відомо станом на дату закінчення строку його дії та відсутні відомості про те, що після закінчення строку договору орендар змінив свою позицію з цього приводу).

Як вбачається із змісту статті 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до повноважень виконавчих органів міських рад віднесено управління, в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Статтею 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що до відання виконавчих органів міських рад відносяться власні (самоврядні) повноваження в сфері вирішення питань щодо використання нежилих приміщень, будинків споруд, що належать до комунальної власності.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Орендодавцями комунального майна, згідно з підпунктом 2 пункту 1 статті 287 Господарського кодексу України, статтею 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" є органи, уповноважені органами місцевого самоврядування управляти майном, що перебуває у комунальній власності.

Прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення є виключною компетенцією міської ради, що передбачено пунктом 31 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Чернівецькою міською радою затверджено Положення про департамент економіки міської ради, де визначено, що функцію по здійсненню повноважень орендодавця комунального майна та нежилих приміщень здійснює зазначений виконавчий орган. Пунктом 1.5.2 Положення визначено, що виконавчий комітет міської ради є виконавчим органом міської ради, який погоджує передачу в оренду та інші питання оренди, визначені Положенням, на підставі прийнятого ним рішення.

За таких обставин оскаржуване рішення відповідача прийняте в межах компетенції та не суперечить чинному законодавству. Тому суд першої інстанції правомірно відмовив у позові про визнання його недійсним. А у апеляційного суду не було правових підстав для скасування законного і обґрунтованого рішення господарського суду Чернівецької області. Тому постанова Львівського апеляційного господарського суду від 24.03.16 підлягає скасуванню, а рішення господарського суду Чернівецької області від 09.02.16 - залишенню без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Виконавчого комітету Чернівецької міської ради задовольнити, скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.03.16, рішення господарського суду Чернівецької області від 09.02.16 у справі № 926/1771/15 залишити без змін.

Головуючий - суддя Б. М. Грек

Судді С. В. Бондар

І.М. Васищак