ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 року Справа № 911/3715/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Акулової Н.В. (доповідач), Дунаєвської Н.Г., Кочерової Н.О. розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 року та ухвалуГосподарського суду Київської області від 08.02.2016 року у справі№911/3715/15 Господарського суду Київської області за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія" простягнення 395 192 275,80 грн. та за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Експансія" доПублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" провнесення змін до договору

За участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: Слободяник С.Д. (дов.№102 від 01.02.2016 року);

від відповідача за первісним позовом: Божук Ю.К. (дов.№613 від 02.09.2015 року);

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.02.2016 року по справі №911/3715/15 (суддя: Щоткін О.В.) клопотання судового експерта задоволено, зупинено провадження у справі № 911/3715/15 на час проведення судової експертизи, призначеної на підставі ухвали Господарського суду Київської області від 02.11.2015, матеріали справи №911/3715/15 скеровано до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 року у справі №911/3715/15 (судді: Ропій Л.М., Калатай Н.Ф., Рябуха В.І.) ухвалу Господарського суду Київської області від 08.02.2016 у справі № 911/3715/15 залишено без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" без задоволення.

Прийняті судові акти мотивовані тим, що оскільки у справі № 911/3715/15 призначена судова експертиза документів фінансово-кредитних операцій для роз'яснення питань, які виникли при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, наявні підстави, передбачені частиною 2 статті 79 ГПК України, для зупинення провадження у справі.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулася з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 08.02.2016 року про зупинення провадження у справі та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 року та направити справу для подальшого розгляду до Господарського суду Київської області.

В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Експансія", просить суд ухвалу Господарського суду Київської області від 08.02.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 року по справі №911/3715/15 залишити без змін, а у задоволенні касаційної скарги, відмовити.

Представник ПАТ "ВТБ Банк", у судовому засіданні, підтримав вимоги та доводи касаційної скарги, просив її задовольнити.

У судовому засіданні, представник ТОВ "Експансія" заперечував проти касаційної скарги, просив залишити її без задоволення, а прийняті у справі судові акти без змін.

Заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою Господарський суд Київської області від 02.11.2015 у справі № 911/3715/15 призначив у справі № 911/3715/15 судову експертизу документів фінансово-кредитних операцій за кредитним договором про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/131к-07 від 13.04.2007, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз; на вирішення експертизи поставлені питання, перелічені в п.2 даної ухвали; матеріали справи ухвалено надіслати для здійснення експертизи до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.11.2015 провадження у справі № 911/3715/15 зупинено, у зв'язку з проведенням судової експертизи.

Ухвалою суду першої інстанції від 21.01.2016 поновлено провадження у справі № 911/3715/15, у зв'язку із необхідністю вирішення клопотання судового експерта Маркіної О.О. про витребування додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової експертизи у справі № 911/3715/15; розгляд справи призначено на 08.02.2016.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.02.2016 року по справі №911/3715/15 (суддя: Щоткін О.В.) клопотання судового експерта задоволено, зупинено провадження у справі № 911/3715/15 на час проведення судової експертизи, призначеної на підставі ухвали Господарського суду Київської області від 02.11.2015, матеріали справи №911/3715/15 скеровано до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи. Про зупинення провадження у справі виноситься ухвала. Ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

Тобто за приписами пункту 1 частини другої статті 79 названого Кодексу господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку призначення судової експертизи, а згідно з частиною п'ятою цієї ж статті ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, що зумовлено неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом.

Приймаючи ухвалу та зупиняючи провадження у справі №911/3715/15, суди попередніх інстанцій виходили з того, що на вирішення експерта поставлені питання щодо правильності визначення заявленої до стягнення заборгованості за кредитним договором № 10-0604/131к-07 від 13.04.2007, які безпосередньо стосуються предмету доказування у справі та вирішення яких пов'язане з дослідженням банківської фінансово-кредитної документації, з огляду на наявність спору між сторонами щодо фактичного розміру заборгованості; позивачем за первісним позовом пред'явлено вимоги про стягнення заборгованості по кредиту, сплаті процентів, комісійної винагороди, пені, 3% річних, інфляційних нарахувань за несвоєчасне повернення кредиту, несвоєчасну сплату процентів, комісійної винагороди, договірної санкції та у розрахунку за офіційним курсом долара США на відповідні дати. Отже, визначення реального розміру сум, належних до стягнення, також потребує спеціальних економічних знань, а з огляду на те, що у справі № 911/3715/15 призначена судова експертиза документів фінансово-кредитних операцій для роз'яснення питань, які виникли при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, наявні підстави, передбачені частиною 2 статті 79 ГПК України, для зупинення провадження у справі. (аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постановах від 08.02.2016 № 911/3797/15, від 17.02.2016 № 911/3608/15, від 22.02.2016 № 911/3722/15, від 01.03.2016 № 911/3794/15, від 16.02.2016 №911/3721/15, від24.02.2016 №911/3545/15, від 09.03.2016 №911/3792/15).

Колегія суддів касаційної інстанції вважає висновки судів попередніх інстанцій такими, що відповідають нормам процесуального права, оскільки суд першої інстанції та апеляційний господарський суд в порядку ст.ст.43, 47, 33, 34, 43, 79, 101 Господарського процесуального кодексу України правильно застосували процесуальний закон.

Згідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково їх перевіряти.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанції норм права при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду колегією суддів Вищого господарського суду України не вбачається.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 ,11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 року та ухвалу Господарського суду Київської області від 08.02.2016 року у справі №911/3715/15 залишити без змін.

Головуючий суддя Акулова Н.В.

Судді: Дунаєвська Н.Г.

Кочерова Н.О.