ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2016 року Справа № 910/1439/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Алєєва І.В. (доповідач), Мачульський Г.М., Полянський А.Г.за участю представників: від позивача:не з'явився;від відповідача:Патрик Г.Г., дов. №137 від 28.12.2015р.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуМоторного (транспортного) страхового бюро Українина постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016р.у справі господарського суду№910/1439/16 міста Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"до Моторного (транспортного) страхового бюро Українипростягнення 23 656,40грн.В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.03.2016р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016р. у справі №910/1439/16, позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Стягнуто з відповідача на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 23 656,40грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідач, Моторне (транспортне) страхове бюро України, з вищезазначеними судовими актами не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Також скаржником було заявлено клопотання в порядку ст. 1211 ГПК України про зупинення виконання оскаржуваних судових актів до закінчення їх перегляду в порядку касації.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.08.2016р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду. Задоволено вищезазначене клопотання в порядку приписів ст. 1211 ГПК України, зупинено виконання рішення господарського суду міста Києва від 21.03.2016р., залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016р. у справі №910/1439/16 до закінчення перегляду справи в порядку касації.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 16.08.2016р. представник відповідача підтримав вимоги касаційної скарги. Позивач уповноваженого представника не направив. Явка не визнавалась обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Моторного (транспортного) страхового бюро України.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 23.10.2012р. між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" (страхувальник) укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті №28-0107-12-01886, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки "Mercedes-Benz" д.н.з. НОМЕР_1.

31.01.2013р. о 10 год. 20 хв. в м. Одесі відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Chevrolet" д.н.з НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5 та автомобіля марки "Mercedes-Benz" д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_6

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 06.03.2013 у справі №521/2909/13-п, водія автомобіля марки Chevrolet" д.н.з НОМЕР_2 ОСОБА_5 визнано винним у здійсненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

На підставі страхового акту №ПСКА-2477 від 12.02.2013р. позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 23 656,40грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №2328 від 13.02.2013р.

Розрахунок суми страхового відшкодування здійснено на підставі рахунку СТО - Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільний дім Одеса" №0000007109 від 08.02.2013р., відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля марки "Mercedes-Benz" д.н.з. НОМЕР_1 становить 23 656,40грн. з ПДВ.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що цивільно-правова відповідальність винної особи на момент скоєння ДТП застрахована не була.

Відповідно до п. 39.1 ст. 39 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно з пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 цього ж Закону одним із основних завдань Бюро є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.

Відповідно до пп. "а" п. 41.1 ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Бюро за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам п. 1.7 ст. 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Крім того, слід зазначити, що відповідно до пп. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, та який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у п. 13.1 ст. 13 цього Закону.

З наведених норм Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вбачається, що МТСБУ відшкодовує шкоду у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної незабезпеченому транспортному засобу.

Беручи до уваги вищевикладене, господарські суди попередніх інстанцій дійшли до вірного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

В силу приписів ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.

Судове рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків, що господарські суди в порядку статей 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно та об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосували норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини. Як наслідок, прийняті судами рішення та постанова відповідають статтям 43, 84 та 105 ГПК України вимогам щодо законності та обґрунтованості судового рішення, підстав для їх скасування з мотивів, наведених у касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016р. у справі №910/1439/16 - залишити без змін, а касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України - без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя Г.М. Мачульський Суддя А.Г. Полянський