ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 року Справа № 910/8407/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Самусенко С.С.,

Татькова В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні

скарги 1.Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк"

2. Публічного акціонерного товариства "ХДІ страхування"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 серпня 2015 року

та на рішення господарського суду міста Києва від 17 червня 2015 року

у справі № 910/8407/15-г

господарського суду міста Києва

за позовом Публічного акціонерного товариства "ХДІ страхування"

до Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк"

про стягнення 1 747 196,23 грн. та 6 634, 03 доларів США

за участю представників

позивача Лев Р.В.

відповідача Пеліхос Є.М.

.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 17 червня 2015 року (суддя Ломака В.С.) залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11 серпня 2015 року (судді Пашкіна С.А., Сітайло Л.Г., Пономаренко Є.Ю.) у справі №910/8407/15-г позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" на користь Публічного акціонерного товариства "ХДІ Страхування" 1279890 грн. 05 коп. інфляційних втрат, 210 052 грн. 96 коп. 3 % річних, 4 089 дол. США 40 центів 3 % річних та 32069 грн. 30 коп. витрат зі сплати судового збору. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Прийнятті у справі судові рішення обґрунтовані наступним. За рішенням суду стягнуто заборгованості з боржника та рішення не виконано, позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати з серпня 2013 року по грудень 2014 року, 3% річних за період з 03 вересня 2013 року по 18 лютого 2015 року та 4089,40 дол. США.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою Публічне акціонерне товариство "Авант-Банк" звернулось з касаційною скаргою в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 17 червня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 серпня 2015 року скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Публічне акціонерне товариство "ХДІ страхування" також не погоджується з прийнятим у справі рішенням та постановою в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків за користування чужими коштами та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повністю.

В обґрунтування зазначених вимог заявники касаційних скарг посилаються на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між банком та Публічним акціонерним товариством "ХДІ Страхування" (клієнт) 02 грудня 2011 року укладено договір банківського рахунку юридичної особи № РКО-Ю/11/26504010000822 ("договір 1"), відповідно до п. 1.1 якого банк зобов'язався відкрити клієнту поточний рахунок №26504010000822, на якому здійснюються операції як в національній, так і в іноземній валюті (або в валюті гривна), та надавати послуги з розрахунково-касового обслуговування відповідно до умов цього договору, правил, встановлених в банку та вимог чинного законодавства.

Згідно з п. 1.3 договору 1 в редакції додаткової угоди №1 від 02 грудня 2011 року банк нараховує клієнту проценти за фактичний залишок коштів, що знаходяться на рахунку на кінець кожного календарного дня, у розмірі: для UAH 2% річних.

Між банком та Публічним акціонерним товариством "ХДІ Страхування" (клієнт) 15 грудня 2011 року укладено договір банківського рахунку юридичної особи № РКО-Ю/11/26504010000822 ("договір 2"), відповідно до умов п. 1.1 якого банк зобов'язався відкрити клієнту поточний рахунок № 26504010000822, за яким здійснюються операції в національній валюті (долар США та Євро), та надавати послуги з розрахунково-касового обслуговування відповідно до умов цього договору, правил, встановлених в банку та вимог чинного законодавства.

Пунктом 1.3 договору 2 в редакції додаткової угоди №1 від 15 грудня 2011 року встановлено, що банк нараховує клієнту відсотки за фактичний залишок коштів, що знаходяться на рахунку на кінець кожного календарного дня, у розмірі: для USD 1% річних.

Згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті №008 від 20 грудня 2011 року позивачем переведено 100000,00 доларів США на рахунок № 26504010000822, та згідно з платіжними дорученнями № 3738 від 02 грудня 2011 року, № 4 від 09 грудня 2011 року, № 3812 від 13 грудня 2011 року, № 4245 від 16 грудня 2011 року та № 4313 від 21 грудня 2011 року переведено 5 000 020,00 грн. на рахунок №26504010000822.

23 березня 2012 року позивачем направлене для виконання Банком платіжне доручення № 2 для перерахування грошових коштів у розмірі 5 020 184,03 грн. на рахунок № 26505010013846, а 27 березня 2012 року - платіжне доручення в іноземній валюті №1 для перерахування грошових коштів у розмірі 100200,00 доларів США на рахунок № 2650220681037.

Листом №340 від 28 березня 2012 року відповідач повідомив про відмову у виконанні платежів з огляду на невірність заповнення картки та відсутність документів на підтвердження повноважень нової особи, якій надано право розпорядження рахунком і підписання розрахункових документів.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15 серпня 2012 року у справі № 5011-48/10109-2012 за позовом до Публічного акціонерного товариства "АВАНТ-БАНК" до Публічного акціонерного товариства "ХДІ страхування" про спонукання до виконання зобов'язання, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 02 жовтня 2012 року та Вищого господарського суду України від 28 січня 2013 року, в задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.

Зазначеним рішенням було встановлено факт повідомлення позивачем відповідача у визначеному порядку про зміну особи, яка має право підпису на розрахункових документах, шляхом направлення належного пакету документів для внесення змін (в тому числі, докази на підтвердження повноважень т.в.о. Голови правління ПАТ "ХДІ страхування").

Згідно з виписками з рахунку позивача № 26504010000822 від 27 червня 2012 року на зазначену дату на його рахунку знаходилися грошові кошти у розмірі 100456,37 дол. США (з яких залишок коштів у розмірі 100 000,00 дол. США та відсотки, нараховані на фактичний залишок коштів у розмірі 456,37 дол. США) та 5 047 472,19 грн. (з яких залишок коштів у розмірі 5 000 020,00 грн. та відсотки, нараховані на фактичний залишок коштів у розмірі 47452,19 грн.).

Зазначені обставини встановлені у рішенні господарського суду міста Києва від 28 жовтня 2013 року у справі № 5011-12/9756-2012, яким було вирішено стягнути з Публічного акціонерного товариства "АВАНТ-БАНК" на користь Приватного акціонерного товариства "ХДІ страхування" грошові кошти у розмірі 5047472,18грн., 100456,37дол. США та судовий збір у розмірі 64380,00 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24 грудня 2013 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 14 квітня 2014 року, припинено провадження у справі в частині позовних вимог Приватного акціонерного товариства "ХДІ страхування" про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 30 233, 62 грн., скасовано рішення господарського суду міста Києва від 28 жовтня 2013 року у справі № 5011-12/9756-2012 в частині відмови у прийнятті до розгляду позовних вимог Приватного акціонерного товариства "ХДІ страхування" про стягнення 502 018,40 грн. пені, 30 233,62 грн. інфляційних збитків, 191 341,55 грн. 3% річних, 10 020,01 доларів США пені та 3 811, 31 доларів США 3% річних, вирішено стягнути з Публічного акціонерного товариства "АВАНТ-БАНК" на користь Публічного акціонерного товариства "ХДІ страхування" пеню в сумі 502 018, 40 грн., відсотки річні в сумі 191 341, 55 грн., пеню в сумі 10 020, 01 дол. США, відсотки річні в сумі 3 811, 31 дол. США та судовий збір за розгляд апеляційної скарги у розмірі 8 039, 14 грн. В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 28 жовтня 2013 року у справі № 5011-12/9756-2012 залишено без змін.

Обставини, встановлені у справі № 5011-12/9756-2012, суд під час провадження у даній справі вважає такими, що відповідно до приписів ст. 35 ГПК України не підлягають доказуванню.

На виконання рішення господарського суду міста Києва від 28 жовтня 2013 року та постанови Київського апеляційного господарського суду від 24 грудня 2013 року у справі № 5011-12/9756-2012 видані накази від 10 січня 2014 року.

03 лютого 2014 року відкрито виконавче провадження щодо стягнення з відповідача 701 399,09грн. та 13831,32 дол. США, а 21 січня 2014 року було відкрито виконавче провадження щодо стягнення 5 914 799,94грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10 липня 2014 року розстрочено виконання рішення господарського суду міста Києва від 28 жовтня 2013 року та постанови Київського апеляційного господарського суду від 24 грудня 2013 року у справі № 5011-12/9756-2012 наступним чином:

до 10 серпня 2014 року на суму 1000 000,00 грн.,

до 10 вересня 2014 року на суму 1000000,00 грн.,

до 10 жовтня 2014 року на суму 1 000 000,00 грн.

та до 10 листопада 2014 року на суму 2813251,27 грн. і 114.287,69 дол. США.

Постановою Вищого господарського суду України від 22 вересня 2014 року у справі № 5011-12/9756-2012 ухвалу господарського суду міста Києва від 10 липня 2014 року у справі № 5011-12/9756-2012 змінено та розстрочено виконання рішення господарського суду міста Києва від 28 жовтня 2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24 грудня 2013 року у справі № 5011-12/9756-2012, визначивши строк сплати Публічним акціонерним товариством "АВАНТ-БАНК" заборгованості на користь Приватного акціонерного товариства "ХДІ страхування" наступним чином:

до 22 жовтня 2014 року у сумі 1 453 312,82 грн. та 28 571,92 дол. США,

до 22 листопада 2014 року у сумі 1 453 312,82 грн. та 28 571,92 дол. США,

до 22 грудня 2014 року у сумі 1 453 312,82 грн. та 28 571,92 дол. США,

до 22 січня 2015 року у сумі 1 453 312,82 грн. та 28 571,92 дол. США.

В решті ухвалу господарського суду міста Києва від 10 липня 2014 року у справі № 5011-12/9756-2012 залишено без змін.

З огляду на розстрочку виконання рішення суду у справі № 5011-12/9756-2012 державною виконавчою службою було стягнуто з відповідача

08 січня 2015 року - 85473,30 дол. США,

17 січня 2015 року - 2642082, 11 грн., 17 січня 2015 року - 1453312, 82 грн.,

02 лютого 2015 року - 28472, 36 дол. США,

18 лютого 2015 року - 1717856, 35 грн.

Згідно із частиною 1 статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно із ч. 1 ст. 1075 Цивільного кодексу України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що заявою №621 від 22 травня 2012 року, яка направлена на адресу банку 22 травня 2012 року відповідач повідомив банк про закриття рахунку №26504010000822, який було відкрито на виконання договорів, а також просив банк перерахувати залишок коштів на визначений рахунок в АТ "Укрексімбанк".

З урахуванням приписів ст. ст. 651, 1075 Цивільного кодексу України з 22 січня 2012 року вищезазначені договори є такими, що припинили свою дію.

Відповідно до ч. 3 ст. 1075 Цивільного кодексу України залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Оскільки відповідач зазначених зобов'язань не виконав, позивач звернувся до суду з відповідним позовом і рішенням господарського суду міста Києва від 28 жовтня 2013 року у справі № 5011-12/9756-2012 було вирішено стягнути з Публічного акціонерного товариства "АВАНТ-БАНК" на користь Приватного акціонерного товариства "ХДІ страхування" грошові кошти у розмірі 5047472,18 грн., 100456, 37 дол. США та судовий збір у розмірі 64380, 00 грн.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" наголошено, що за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано у встановленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та відсотків річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Наведене стосується й випадків щодо здійснених господарським судом відстрочки і розстрочки виконання рішення, зміни способу та порядку виконання судового рішення шляхом звернення стягнення на кошти боржника (стаття 121 ГПК), оскільки під час таких відстрочки чи розстрочки або зміни інфляційні процеси тривають, грошове зобов'язання залишається повністю або частково невиконаним і негативний вплив такої ситуації на позивача потребує відповідної компенсації згідно з вимогами частини другої статті 625 ЦК України.

Враховуючи зазначене, позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати з серпня 2013 року по грудень 2014 року в сумі 1 279 890, 05 грн., 3 % річних за період з 03 вересня 2013 року по 18 лютий 2015 року в сумі 210 052, 96 грн. та 4089, 40 дол. США.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з задоволенням позовних вимог в цій частині в розмірі, 1279 890,05 грн. інфляційних, 210 052,96 грн. 3 % річних та 4089 дол. США 3 % річних.

Доводи відповідача в касаційній скарзі про те, що під час розгляду справи № 5011-12/9756-2012 позивач відмовився від стягнення інфляційних втрат, з огляду на що у нього відсутнє право заявляти зазначені вимоги в межах даного спору заявлялись до суду апеляційної інстанції та правомірно не прийняті до уваги судом другої інстанції з огляду нас те, що під час розгляду справи № 5011-12/9756-2012 позивач заявляв до стягнення з відповідача інфляційні втрати, нараховані за період з червня 2012 року по липень 2013 року, а у даній справі заявлені вимоги про стягнення інфляційних втрат за період з серпня 2013 року по грудень 2014 року включно.

Доводи позивача в касаційній скарзі про необґрунтовану відмову судом першої інстанції у задоволенні вимог про стягнення 57 253, 22 грн. 2 % річних та 2 544, 63 грн. дол. США 1 % річних, нарахованих на підставі ст. ст. 536 та 1070 ЦК України та п. 1.3. договорів, також розглядались судом апеляційної інстанції та правомірно рішення в цій частині залишено без змін з огляду на наступне.

Згідно зі ст.536 Цивільного кодексу України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. При цьому, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до п.6.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством (статтями 1048, 1054, 1061 ЦК України).

Передбачені п. 1.3. договору та встановлені ст. ст. 1061, 1070 ЦК України проценти поширюються лише на договірне розміщення коштів вкладника на рахунку в банку та не нараховуються після закінчення встановленого договором строку такого розміщення.

Згідно з статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи.

Колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення касаційних скарг відсутні.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене. Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційні скарги - без задоволення.

На підставі наведеного вище та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" залишити без задоволення.

2. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ХДІ страхування" залишити без задоволення.

3. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 серпня 2015 року зі справи № 910/8407/15-г залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді С. С. Самусенко

В. І. Татьков