ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" січня 2016 р. м. Київ К/9991/16952/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,

суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Державної податкової служби

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30.11.2011

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.02.2012

у справі № 2а-3803/11/1270 Луганського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАА Транс" (далі - ТОВ "ЛАА Транс")

до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську (далі - МДПІ), Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області (правонаступник Головного управління Державного казначейства України в Луганській області; далі - орган державного казначейства)

про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30.11.2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.02.2012, позов ТОВ "ЛАА Транс" задоволено: з Державного бюджету України на користь ТОВ "ЛАА Транс" стягнуто суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за серпень 2009 року в розмірі 156 539,00 грн.

У касаційній скарзі МДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Орган державного казначейства підтримав вимоги касаційної скарги МДПІ шляхом подання заяви про приєднання до касаційної скарги.

Позивач не реалізував процесуальне право подати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за наслідками проведеної податкової перевірки, оформленої актом від 21.03.2011 № 115/23-616/31718995, контролюючим органом встановлено порушення ТОВ "ЛАА Транс" вимог пункту 1.8, підпунктів 7.3.1 пункту 7.3 статті 7.3, пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (втратив чинність 01.01.2011; далі - Закон № 168/97-ВР). На підставі цього акта ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.03.2011 № 0000202360/0, яким ТОВ "ЛАА Транс" зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 4439589,00 грн., в тому числі, за серпень 2009 року на 156539,00 грн. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12.08.2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суд від 19.10.2011 у справі № 2а-3397/11/1270 за позовом ТОВ "ЛАА Транс" до Ленінської МДПІ у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України у Луганській області податкове повідомлення-рішення від 21.03.2011 № 0000202360/0 скасовано.

При вирішенні спору у цій справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що задекларована позивачем сума бюджетного відшкодування підтверджена вище зазначеними судовими рішеннями у справі № 2а-3397/11/1270, а тому, застосувавши норму частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, дійшов висновку про обґрунтованість позову ТОВ "ЛАА Транс" стягнення на його користь 156539,00 грн. як суми бюджетного відшкодування надмірно сплаченого ПДВ за серпень 2009 року з Державного бюджету України.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), строки проведення відповідних встановлені статтею 200 Податкового кодексу України (далі - ПК).

Так, нормами цієї статті встановлено, що податковий орган протягом 30 календарних днів після закінчення граничного терміну подання декларації проводить камеральну перевірку заявленої платником податку інформації щодо надмірної сплати ним податку. За наявності достатніх підстав, які свідчать про порушення платником податку встановленого законом порядку ведення податкового обліку, податковий орган вправі провести документальну позапланову виїзну перевірку протягом 30 календарних днів після закінчення терміну проведення камеральної перевірки. Після закінчення перевірки податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк подати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню, до Державного казначейства, яке протягом 5 операційних днів після отримання висновку перераховує таку суму на рахунок платника (норми пунктів 200.10, 200.11, 200.12, 200.13 цієї статті ).

У разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету (пункт 200.15 статті 200 ПК).

Отже, підставою для виплати платнику ПДВ з Державного бюджету України коштів на відшкодування надмірно сплаченої суми цього податку (бюджетного відшкодування) є відповідний висновок ДПІ, направлений територіальному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних рахунків.

Зважаючи на це, належним способом захисту в судовому порядку порушеного права платника податку на отримання бюджетної відшкодування з ПДВ є вимога до ДПІ про зобов'язання надати органу державного казначейства висновок про суми ПДВ, належні до відшкодування.

Таке правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду України, що була висловлена в постанові від 16.09.2015 № 21-881а15. Згідно з цією правовою позицією бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 Податкового кодексу України та Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 17 січня 2011 року № 39, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації у п'ятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку. Цей порядок не передбачає бюджетне відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) зі здійсненням судового контролю над рішеннями податкових органів, ухвалених за результатами перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування або окремо від здійснення такого контролю. Відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості. Відтак, у разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ правильним способом захисту платника податку є вимога про зобов'язання ДПІ до виконання покладених на неї Законом і підзаконними актами обов'язків щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до частини 1 статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів..

Враховуючи викладене, відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ "ЛАА Транс" з наведених вище підстав.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Державної податкової служби та заяви Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області про приєднання до касаційної скарги задовольнити; постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30.11.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.02.2012 скасувати; у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАА Транс" відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та в порядку, визначених статтями 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев