ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/19527/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

головуючого: Мороз Л.Л.,

суддів: Горбатюка С.А.,

Шведа Е.Ю.,

розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.07.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Чернігові та зобов'язати призначити пенсію відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.07.2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2014 року, позов задоволено. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігів про відмову ОСОБА_2 в перерахунку пенсії. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігів провести з 24.10.2012 року перерахунок пенсії ОСОБА_2, як особі льотного екіпажу повітряного судна цивільної авіації, відповідно до положень ч.3 ст.53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та здійснити відповідну доплату.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до Управління Пенсійного фонду України у м. Чернігові із заявою про призначення пенсії зі скороченням пенсійного віку на 10 років відповідно до відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як особі льотного екіпажу повітряного судна цивільної авіації.

Листом від 11.04.2013 року № 6070/05 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для призначення пенсії в розмірі, встановленому вказаною нормою права.

На підтвердження свого права на призначення пенсії на вищевказаних умовах позивач надав копію трудової книжки та довідку Товариства сприянню оборони України Чернігівського авіаційно-спортивного клубу від 26.02.2013 року № 23.

Згідно трудової книжки ОСОБА_2 у період з 14.07.1982 року по 01.10.1994 року працював у Чернігівському авіаційно-спортивного клубі на посаді інструктора парашутно-десантної підготовки.

В уточнюючій довідці Товариства сприянню оборони України Чернігівського авіаційно-спортивного клубу від 26.02.2013 року № 23 зазначено, що позивач при польотах на десантування парашутистів виконував обов'язки бортоператора по випуску парашутистів та був членом екіпажу повітряного судна АН-2.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач виконував обов'язки бортоператора по випуску парашутистів, а тому має право на призначення пенсії у розмірі, встановленому ч. 3 ст. 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Перелік окремих категорій працівників авіації та льотно-випробного складу, які мають право на пенсію за вислугу років, установлений статтею 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Частиною 3 статті 53 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (в редакції Закону № 1222-XIV) передбачено: "Працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років (частина перша статті 64 та статті 65, 66, 69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами першою - третьою, шостою статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85 процентів заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75 процентів заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах. При цьому розмір пенсії для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не може перевищувати дві з половиною величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія".

Дія статті 53 поширюється на працівників із числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконували спеціальні роботи в польотах, котрі вийшли на пенсію до набрання чинності цим Законом згідно з пунктом 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону № 1222- XIV. Предметом регулювання зазначеної статті, як убачається з її назви, є розміри пенсій за вислугу років.

Отже, частиною 3 статті 53 зазначеного закону встановлено розмір пенсії за вислугу років для визначеного переліку, зазначеного у цій нормі, працівників із числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації та бортоператорів, які виконували спеціальні роботи в польотах.

Посада інструктора парашутно-десантної підготовки не належить до посад, зазначених у частиною 3 статті 53 цього закону.

Таким чином, відповідач обґрунтовано відмовив ОСОБА_2 у перерахунку пенсії відповідно до ст. 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального, що є підставою для ухвалення нового рішення у справі.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові задовольнити.

Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.07.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2014 року у цій справі скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити у позові ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: