ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" квітня 2016 р. м. Київ К/800/48020/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Сіроша М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2014

та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2014

у справі № 820/8350/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компані «Плазма»

до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компані «Плазма» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Компані «Плазма») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Київському районі м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області) про визнання протиправними дії ДПІ у Київському районі м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області щодо проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Компані «Плазма», результати якої оформлені актом №186/20-31-22-01-07/36226451 від 29.10.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Компані «Плазма» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів за період з 01.06.2013 по 31.07.2013; визнання протиправними дії ДПІ у Київському районі м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Компані «Плазма» за період з 01.06.2013 по 31.07.2013, яке відбулося на підставі акту №186/20-31-22-01-07/36226451 від 29.10.2013, в автоматизованій системі «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», сум податкового кредиту з податку на додану вартість, що визначені ТОВ «Компані «Плазма» у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.06.2013 по 31.07.2013; зобов'язання ДПІ у Київському районі м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області відновити показники податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Компані «Плазма» за період з 01.06.2013 по 31.07.2013, в автоматизованій системі «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», сум податкового кредиту з податку на додану вартість, що визначені ТОВ «Компані «Плазма» у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.06.2013 по 31.07.2013.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2014 позов задоволено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2014 рішення суду першої інстанції скасовано в частині визнання протиправними дій ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Компані «Плазма» за період з 01.06.2013 по 31.07.2013, яке відбулося на підставі акту №186/20-31-22-01-07/36226451 від 29.10.2013, в автоматизованій системі «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», сум податкового кредиту з податку на додану вартість, що визначені ТОВ «Компані «Плазма» у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.06.2013 по 31.07.2013 та зобов'язання ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області відновити показники податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Компані «Плазма» за період з 01.06.2013 по 31.07.2013, в автоматизованій системі «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», сум податкового кредиту з податку на додану вартість, що визначені ТОВ «Компані «Плазма» у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.06.2013 по 31.07.2013. В цій частині прийнято нову постанову, якою в задоволенні зазначеної частини позовних вимог відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що 29.10.2013 відповідачем складено акт №186/20-31-22-01-07/36226451 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Компані «ПЛАЗМА» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів за період з 01.06.2013 по 31.07.2013».

Зі змісту вказаного акту вбачається, що встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій із платниками податків та зборів, які були задекларовані в податкових деклараціях з ПДВ за період з 01.06.2013 по 31.07.2013.

На підставі зазначеного акту ДПІ у Київському районі м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області внесла зміни щодо показників податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «Компані «ПЛАЗМА» до ІС «Податковий блок».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходили із протиправності дій відповідача по проведенню зустрічної звірки позивача та по зміні задекларованих платником податків показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Скасовуючи рішення першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги частково, суд апеляційної інстанції виходив із порушення податковим органом порядку проведення зустрічних звірок та відсутністю у положеннях Податкового кодексу України.

Проте, колегія суддів з таким висновком судів не погоджується з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України.

У пункті 61.1 статті 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Згідно з пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначено Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1232 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

З метою впровадження єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби розроблені Методичні рекомендації, згідно з підпунктом 4.4 пункту 4 яких (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами Державної податкової служби України.

При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу державної податкової служби забезпечує проведення такої звірки.

Аналіз зазначених норм права дає підстави вважати, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, який є відображенням дій працівників податкових органів, не породжує правових наслідків для платника податків і, відповідно, не порушує його прав.

Вирішуючи питання про правомірність внесення контролюючим органом до інформаційної системи «Податковий блок» інформації на підставі зазначеного акту перевірки, слід зазначити наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податкового кодексу України.

У пункті 61.1 статті 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

За пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності) У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2).

За таких обставин, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Враховуючи, що дії контролюючого органу щодо внесення до АІС «Податковий блок» змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі аналізу зазначених норм права колегія суддів дійшла висновку, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовані Податковим кодексом України. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Дії контролюючого органу щодо внесення до АІС змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 03.11.2015 справа № 21-99а15, від 04.11.2015 №21-11995а15, від 04.11.2015 №21-2261а15, від 10.11.2015 №21-2479а15, від 17.11.2015 №1514а15, від 17.11.2015 №2944а15.

За таких обставин, оскільки акт про неможливість проведення зустрічної звірки не порушує прав позивача, а внесення до Інформаційної системи змін без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, тому підстави для задоволення таких позовних вимог відсутні.

Згідно зі ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, законним вважається рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, порушення судами норм матеріального права є підставою для скасування постановлених у справі судових рішень та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2014 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2014 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Компані «Плазма» відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.В. Сірош