Постанова

Іменем України

25 січня 2023 року

м. Київ

справа № 676/47/21

провадження № 61-8014св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - заступник керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації, Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Дністровське басейнове управління водних ресурсів,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_7 , на ухвалу Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 травня 2022 року у складі судді

Вдовичинського А. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 03 серпня 2022 року у складі колегії суддів Ярмолюка О. І., Гринчука Р. С., Костенка А. М.,

Історія справи

Короткий зміст позову

У грудні 2020 року заступник керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури вернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації (далі - Облдержадміністрація), Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області (далі - Рада) до ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Дністровське басейнове управління водних ресурсів про зобов`язання привести у попередній стан і повернути земельні ділянки водного фонду

Прокурор зазначив, що рішенням Устянської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області від 25 жовтня 2007 року № 2-а передано у приватну власність ОСОБА_5 та ОСОБА_6 земельні ділянки площею 0,05 га кожна, з кадастровими номерами 6822489100:01:001:0034, 6822489100:01:001:0035, розташовані по АДРЕСА_1 , та призначені для ведення індивідуального садівництва.

За договорами дарування від 12 серпня 2009 року ОСОБА_5 подарував ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 6822489100:01:001:0034, а ОСОБА_6 - ОСОБА_8 земельну ділянку з кадастровим номером 6822489100:01:001:0035.

Рішенням Устянської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області від 6 вересня 2010 року № 2 затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_8 земельну ділянку площею 0,0353 га, кадастровий номер 6822489100:01:001:0078, яка розташована по АДРЕСА_1 , та призначена для ведення особистого селянського господарства. На підставі цього рішення 9 листопада

2010 року Управління Держкомзему у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області видало ОСОБА_8 державний акт на право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 .

Згідно свідоцтва про право власності від 14 листопада 2011 року серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 та ОСОБА_8 є співвласниками садового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 . В дійсності на земельних ділянках з кадастровими номерами 6822489100:01:001:0034, 6822489100:01:001:0035, 6822489100:01:001:0078 і двох прилеглих до них самовільно зайнятих земельних ділянках загальною площею 0,1824 га кадастрових кварталів 6822489100:01:001 і 6822489100:10:011 ОСОБА_1 та ОСОБА_8 побудували готельно-туристичний комплекс «Садиба «Тарас Бульба», який розміщений на відстані 5-6 метрів від урізу води річки Смотрич (Дністровського водосховища).

Спірні земельні ділянки розташовані в межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища та відноситься до земель водного фонду, передача яких у власність громадян, у тому числі для ведення садівництва та ведення особистого селянського господарства, заборонена. Рішення Устянської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, правонаступником якої на теперішній час є Рада, про передачу земельної ділянки у власність

ОСОБА_8 суперечить нормам чинного законодавства. Оскільки забудова земельних ділянок водного фонду заборонена, а ОСОБА_1 та ОСОБА_8 здійснили самочинне будівництво готельно-туристичного комплексу на спірних ділянках, то відповідачі зобов`язані привести ці ділянки до попереднього стану та повернути їх державі.

Прокурор просив:

визнати незаконним і скасувати рішення Устянської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області від 6 вересня 2010 року № 2 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку», яким у приватну власність

ОСОБА_8 передано земельну ділянку з кадастровим номером 6822489100:01:001:0078;

скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельних ділянок із кадастровими номерами 6822489100:01:001:0035, 6822489100:01:001:0078, із одночасним припиненням (скасуванням) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_8 на земельну ділянку з кадастровим номером 6822489100:01:001:0035 та усіх інших зареєстрованих щодо неї речових прав та їх обтяжень, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1269620068224;

скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровими номерами 6822489100:01:001:0034, із одночасним припиненням (скасуванням) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_1 на неї та усіх зареєстрованих щодо неї інших речових прав та обтяжень, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1269670768224;

скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_8 на садовий будинок, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 35144872, здійснену на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_2 від

14 листопада 2011 року, виданого виконавчим комітетом Устянської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області;

зобов`язати ОСОБА_1 , ОСОБА_8 привести земельні ділянки з кадастровими номерами 6822489100:01:001:0034 площею 0,5 га, 6822489100:01:001:0035 площею 0,5 га, 6822489100:01:001:0078 площею 0,0353 га, а також самовільно зайняті земельні ділянки в межах кадастрових кварталів 6822489100:01:001 і 6822489100:10:011 загальною площею 0,1824 га, межі та конфігурацію яких визначено у збірному кадастровому плані земельних ділянок, виготовленому

19 червня 2020 року сертифікованим інженером-геодезистом ОСОБА_9 , у стан, відповідний визначеному законом режиму прибережної захисної смуги річки Смотрич (Дністровського водосховища), звільнивши їх від незаконно споруджених (розміщених) будівель, мурованої огорожі, паркану, прибудов, інших об`єктів та повернути ці земельні ділянки: в межах кадастрового кварталу 6822489100:10:011 державі в особі Облдержадміністрації та в межах кадастрового кварталу 6822489100:01:001 Раді.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області від 29 вересня 2021 року провадження у справі зупинено до залучення до участі у справі правонаступника ОСОБА_8 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 травня 2022 року, залишеною без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 03 серпня 2022 року, поновлено провадження у справі, залучено як правонаступників відповідачки ОСОБА_8 - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та призначено її до судового розгляду.

Суд першої інстанції вказав, що згідно матеріалів спадкової справи № 25/2022 до майна померлої ОСОБА_8 , заведеної приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського районного округу Саварчуком В. М., спадщину після смерті

ОСОБА_8 прийняли ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 по 1/4 частині кожний зі спадкоємців, внаслідок чого відсутні будь-які обставини, які б викликали зупинення провадження у справі.

Апеляційний суд мотивував постанову тим, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 як спадкоємці першої черги за законом і ОСОБА_4 як спадкоємиця другої черги за законом прийняли спадщину після смерті

ОСОБА_8 у встановленому порядку. 18 лютого 2022 року між ними укладено договір про зміну черговості одержання права на спадкування, за умовами якого ОСОБА_4 набула право на спадкування майна, що залишилося після смерті ОСОБА_8 , разом із спадкоємцями першої черги. При цьому ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 визнали, що їх частки у спадщині

ОСОБА_8 є рівними та складають по 1/4 частки. Спірні правовідносини між сторонами у справі виникли з приводу нерухомого майна, які допускають правонаступництво відповідно до частини першої статті 55 ЦПК України, тому судом першої інстанції дотримано порядок залучення до участі у справі правонаступників померлої ОСОБА_8 .

Апеляційний суд вказав, що посилання на помилковість і передчасність залучення правонаступників померлої відповідачки до участі у справі з огляду на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється, не ґрунтуються на законі та фактичних обставинах справи.

Аргументи учасників справи

У серпні 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_7 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить зазначені судові рішення скасувати і направити справу для продовження розгляду у суді першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що з 24 лютого 2022 року в Україні оголошено воєнний стан, у період дії якого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №164 шестимісячний строк для прийняття спадщини чи відмови від її прийняття зупиняється, тому висновок суду щодо прийняття спадщини спадкоємцями після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 , а відтак залучення їх до участі у справі як правонаступників , є помилковим і передчасним. Суд першої інстанції вирішив питання процесуального правонаступництва до поновлення провадження у справі та поза судовим засіданням.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.

В зазначеній ухвалі вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України.

Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Аналіз касаційної скарги свідчить, що судові рішення оскаржуються в частині залучення правонаступників ОСОБА_8 . В іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому в касаційному порядку не переглядаються.

Позиція Верховного Суду

У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу (частина перша статті 55 ЦПК України).

У пункті 1 частини першої статті 251 ЦПК України визначено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.

Провадження у справі зупиняється у такому випадку до залучення до участі у справі правонаступника (пункті 1 частини першої статті 253 ЦПК України).

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Основою процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному праві, яке настало після відкриття провадження у справі. Виходячи з цього, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав та обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного суду від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17 (провадження № 14-37цс20) вказано, що «суд будь-якої інстанції зобов`язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов`язків відповідної особи, а правонаступник існує. Питання процесуальної правосуб`єктності сторони, третьої особи, їхніх правонаступників належать до тих, які суд має вирішити під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу. Не є перешкодами для з`ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи у суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами».

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

У справі, що переглядається, Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області ухвалою від 16 лютого 2021 року відкрив провадження у справі та визначив порядок її розгляду в загальному позовному провадженні.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла одна із відповідачів - ОСОБА_8 , тобто після відкриття провадження у справі. Згідно із матеріалами спадкової справи

№ 25/2022 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 як спадкоємці першої черги за законом і ОСОБА_4 як спадкоємиця другої черги за законом прийняли спадщину після смерті ОСОБА_8 . Договором про зміну черговості одержання права на спадкування укладеним між ними 18 лютого 2022 року визнали, що їх частки у спадщині ОСОБА_8 є рівними та складають по 1/4 частки.

За таких обставин, суди зробили обґрунтований висновок про наявність підстав для залучення правонаступників померлої ОСОБА_8 .

Доводи касаційної скарги про те, що судами передчасно залучено правонаступників померлої ОСОБА_8 до участі у справі з огляду на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №164 на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється, колегія суддів відхиляє з таких мотивів.

Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України (частина друга статті 4 ЦК України).

Актами цивільного законодавства України є також постанови Кабінету Міністрів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону (частина четверта статті 4 ЦК України).

У доктрині приватного права зауважується, що ієрархія актів цивільного законодавства може базуватися на їх юридичній силі (вимір по вертикалі). Вона поширюється, по-перше, на співвідношення закону та підзаконних актів та, по-друге, на співвідношення Конституції та законів (як кодифікованих, так і інших (поточних)). Одночасно слід визнати існування ієрархії між ЦК як кодифікованим законом та іншими (поточними) законами, що регулюють цивільні відносини. Ця ієрархія базується на визнанні ЦК основним актом цивільного законодавства (вимір ієрархії по горизонталі) (див. Цивільний кодекс України: науково-практичний коментар. Т. 1: Загальні положення. Особи / за ред. І. В. Спасибо-Фатєєвої. - Харків: ЕКУС, 2020. - С. 45).

Стосовно виміру ієрархії актів цивільного законодавства по горизонталі, то в статті 4 ЦК України закріплюється пріоритет норм ЦК (як основного регулятора приватних відносин) над нормами інших законів. Причому, що такий спосіб вирішення колізії норм ЦК із нормами інших законів, із констатацією пріоритету норм ЦК над нормами інших законів, підтримувався, зокрема, Конституційним Судом України (див. рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012), Верховним Судом України (див. постанову Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, постанову Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15), Великою Палатою Верховного Суду (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року в справі № 334/3161/17 (провадження № 14-188 цс 20).

Щодо виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, то в статті 4 ЦК України встановлено повний перелік нормативно-правових актів, якими можуть регулюватися цивільні відносини. Крім Конституції України ЦК України та інших законів України, цивільні відносини можуть регулюватися, за загальним правилом, лише такими підзаконними актами, як: акти Президента України, видані у випадках, установлених виключно Конституцією України; постанови Кабінету Міністрів України, що не суперечать положенням ЦК України та інших законів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням ЦК України, або іншому закону, мають застосовуватися відповідні положення ЦК або іншого закону. Інші органи державної влади України та органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативні акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, установлених Конституцією України та законом. Таким чином можливість видання актів цивільного законодавства на підзаконному рівні для зазначених органів суттєвим чином обмежена (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року в справі № 490/7071/16-ц (провадження № 61-25815св18).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття (стаття 1270 ЦК України).

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (частина перша статті 1273 ЦК України).

Установити, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини (пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Тлумачення вказаних норм, з урахуванням виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, свідчить, що:

правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України;

строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (статті 1270 1272 ЦК), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (частина друга статті 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України);

законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини;

пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суперечить статтям 1270 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судові рішення в оскарженій частині ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, судові рішення в оскарженій частині ? без змін,а тому судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400 402 409 410 416 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від

20 травня 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 03 серпня 2022 року в частині залучення правонаступників ОСОБА_8 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук