Постанова

Іменем України

15 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 431/7386/19

провадження № 61-8694св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротуна В. М., Русинчука М. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - виконавчий комітет Старобільської міської ради Луганської області,

третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справикасаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Луганського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року в складі колегії суддів: Лозко Ю. П., Луганської В. М., Назарової М. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Старобільської міської ради Луганської області та просив визнати протиправним та скасувати рішення відділу державної реєстрації Старобільської райдержадміністрації про скасування державної реєстрації його права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , реєстраційний № 169671144251, номер запису про право власності 2691036 (індексний номер витягу 10156249), та земельну ділянку площею 0,0496 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 4425110100:02:003:0080, номер запису про право власності 2691602. Також просив поновити реєстрацію за ним права власності на це майно.

На обґрунтування вимог зазначав, що він 30 серпня 2013 року правомірно набув право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку, кадастровий номер 4425110100:02:003:0080, розташовану за вищевказаною адресою, на підставі ухвали Старобільського районного суду від 13 травня 2013 року, якою затверджено мирову угоду щодо поділу майна подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 15 травня 2017 року скасовано ухвалу Старобільського районного суду Луганської області від 13 травня 2013 року про затвердження мирової угоди, справу направлено на новий судовий розгляд. В цей час, невстановлена особа, можливо, ОСОБА_2 , пред`явив ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 15 травня 2017 року до реєстраційної служби Старобільського районного управління юстиції, внаслідок чого було скасовано його право власності на спірний будинок та земельну ділянку. Про те, що відбулося внесення таких відомостей реєстраційною службою, він дізнався тільки 24 липня 2019 року.

Ухвалою Старобільського районного суду Луганської області від 16 березня 2018 року закрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 в інтересах недієздатного ОСОБА_4 про розподіл майна подружжя у зв`язку зі смертю позивача ОСОБА_3 . Вказана ухвала набрала законної сили.

Оскільки відповідач прийняв рішення про скасування державної реєстрації права власності на спірну нерухомість на підставі судового рішення, прийнятого від неналежної особи, внаслідок чого безпідставно позбавив його права власності, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції

Рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 22 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Скасовано рішення виконавчого комітету Старобільської міської ради в частині скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 , реєстраційний № 169671144251, номер запису про право власності 2691036 (індексний номер витягу 10156249) та земельну ділянку площею 0,0496 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний № 169713444251, кадастровий номер 4425110100:02:003:0080, номер запису про право власності 2691602, шляхом внесення запису про реєстрацію права власності на це майно за ОСОБА_1 .

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем у порушення вимог пункту 3 частини першої статті 2, частини першої статті 20, статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» було прийнято заяву та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 15 травня 2017 року в справі №431/789/13-ц, якою не вирішено спір щодо поділу нерухомого майна подружжя, що виник між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а лише передано справу на новий розгляд до суду першої інстанції, від ОСОБА_2 , який не брав участь у вказаній справі, без повідомлення власника об`єкта нерухомого майна, та в подальшому безпідставно внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування запису про право власності на нерухоме майно ОСОБА_1 .

Постановою Луганського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року рішення Старобільського районного суду Луганської області від 22 жовтня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідачем під час проведення реєстраційних дій щодо скасування запису про право власності позивача на спірну нерухомість не було допущено порушень.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Луганського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року та залишити в силі рішення Старобільського районного суду Луганської області від 22 жовтня 2020 року.

Вказував на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права в подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Ухвала Старобільського районного суду Луганської області від 13 травня 2013 року, на підставі якої у нього виникло право власності на спірну нерухомість, було скасована апеляційним судом за апеляційною скаргою особи, яка не була учасником справи.

ОСОБА_2 не є належним заявником у розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для звернення до державного реєстратора з метою державної реєстрації припинення його права власності на спірну нерухомість.

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 15 травня 2017 року не було вирішено по суті спір щодо спірної нерухомості, а лише було направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, тому вона не могла бути підставою для державної реєстрації припинення права власності.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали зі Старобільського районного суду Луганської області.

19 липня 2021 року матеріали справи № 431/7386/19 надійшли до Верховного Суду.

ОСОБА_2 направив відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ухвалою Старобільського районного суду Луганської області від 13 травня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , який діє в інтересах недієздатного ОСОБА_4 , про поділ майна подружжя затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в інтересах недієздатного ОСОБА_4 , за умовами якої, зокрема, визнано право власності ОСОБА_1 на домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку для обслуговування житлового будинку і господарських будівель площею 0,0496 га, яка знаходиться за вищевказаною адресою.

Позивач на підставі вищевказаної ухвали набув право власності на зазначену нерухомість, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 15 травня 2017 року задоволено частково апеляційну скаргу ОСОБА_2 , скасовано ухвалу Старобільського районного суду Луганської області від 13 травня 2013 року, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Старобільського районного суду Луганської області від 16 березня 2018 року провадження у справі № 431/789/13-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , який діє в інтересах недієздатного ОСОБА_4 , про поділ майна подружжя закрито у зв`язку зі смертю позивача ОСОБА_3 .

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою ОСОБА_2 оскаржив її в апеляційному порядку, однак ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 20 червня 2018 року апеляційне провадження було закрито як помилково відкрите.

Таким чином, ухвала Старобільського районного суду Луганської області від 16 березня 2018 року набрала законної сили.

Встановлено, що рішення про скасування права власності на спірну нерухомість за ОСОБА_1 було прийнято державним реєстратором на підставі заяви ОСОБА_2 та ухвали Апеляційного суду Луганської області від 15 травня 2017 року про скасування ухвали Старобільського районного суду Луганської області від 13 травня 2013 року, на підставі якої за позивачем було зареєстроване право власності на спірний будинок та земельну ділянку.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна відсутні відомості про право власності на будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0, 0496 га, кадастровий номер 4425110100:02:003:0080, розташовану за вищевказаною адресою.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Результат аналізу статті 51 ЦПК України свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності відомостей про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно має розглядатись як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою. Державний реєстратор не може виступати належним відповідачем у такому спорі.

Зміст і характер відносин між учасниками справи в цій справі, встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи підтверджують, що спір у позивача виник з третьою особою внаслідок подання ОСОБА_2 заяви про скасування державної реєстрації права власності на спірну нерухомість за ОСОБА_1 , а тому виконавчий комітет Старобільської міської ради Луганської області є неналежним відповідачем.

Оскільки ОСОБА_2 до участі в справі в якості відповідача не залучений, клопотань про заміну неналежного відповідача за цим позовом позивач не заявляв, у задоволенні позову необхідно було відмовити внаслідок неналежного складу відповідачів.

За таких підстав суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок про відмову в задоволенні позову, однак помилився щодо мотивів такої відмови, у зв`язку з чим постанова суду апеляційної інстанції підлягає зміні.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частина четверта статті 412 ЦПК України).

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити частково, постанову апеляційного суду змінити шляхом викладення її мотивувальної частини в редакції цієї постанови.

Керуючись статтями 400 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Луганського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська СуддіА. Ю. Зайцев В. М. Коротун М. М. Русинчук М. Ю. Тітов