ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 712/11057/21

провадження № 51-934 км 22

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

в режимі відеоконференції

захисника ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 жовтня 2021 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 02 березня 2022 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021250310002452, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого: 1) вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 квітня 2021 року за ч. 1 ст. 185 КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі з іспитовим строком 1 рік; 2) вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 липня 2021 року за ст. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України, на 2 роки позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 жовтня 2021 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 2 місяці.

На підставі ч. 1 ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 липня 2021 року, за яким ОСОБА_7 був засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі та звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки і остаточно визначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 4 місяці.

Вирішено питання процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 02 березня 2022 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку суду ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за те, що він, 07 липня 2021 року, близько 17:50 год, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , повторно, таємно викрав належний ОСОБА_8 гаманець, заподіявши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 1344, 50 грн.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_7 просить змінити вирок та ухвалу судів в частині призначеного покарання, застосувавши положення ст. 75 КК України. Зазначає, що визнав свою вину та щиро розкаявся у скоєному, має на утриманні неповнолітнього сина, відшкодував заподіяну потерпілій шкоду, яка будь-яких претензій до нього не має, а тому, враховуючи все зазначене, вважає, що у суду є достатньо підстав для звільнення його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор, яка брала участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, надіслала заперечення на касаційну скаргу в яких, посилаючись на безпідставність наведених у ній доводів, просила залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без зміни.

Прокурор під час касаційного розгляду також вважав, що підстав для задоволення касаційних вимог засудженого немає, а тому просив оскаржувані судові рішення залишити без зміни.

Під час касаційного розгляду захисник ОСОБА_6 підтримав подану засудженим касаційну скаргу та просив її задовольнити.

Мотиви Суду

Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Винуватість ОСОБА_7 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, доведеність цього обвинувачення та кваліфікація діяння за ч. 2 ст. 185 КК України в касаційній скарзі не оспорюються.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд при виборі покарання зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують та обтяжують.

Згідно зі ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_7 наводить доводи щодо наявності, на його думку, достатньо підстав для застосування положень ст. 75 КК України та звільнення його від відбування покарання з випробуванням.

У цій справі, як видно з її матеріалів, покарання ОСОБА_7 судом першої інстанції призначене у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи засудженого, який має на утриманні малолітню дитину, перебуває на обліку у лікаря нарколога, раніше неодноразово судимий.

Крім того, враховуючи, що ОСОБА_7 вчинив новий злочин в період іспитового строку, встановлений попереднім вироком, суд обґрунтовано призначив остаточне покарання із застосуванням положень ст. 71 КК України. При цьому, до покарання, призначеного за оскаржуваним вироком, лише частково приєднав невідбуте покарання за попереднім вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 липня 2021 року.

Апеляційний суд, переглядаючи справу в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 419 КПК України, ретельно перевірив доводи апеляційної скарги засудженого щодо суворості, на його думку, призначеного покарання і необхідності застосування положень ст. 75 КК України, які за своїм змістом є аналогічними тим, що наведені у його касаційній скарзі, та обґрунтовано залишив її без задоволення.

Призначене ОСОБА_7 судом першої інстанції покарання, залишене без змін судом апеляційної інстанції, відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним у ст. 65 КК України та є справедливим, необхідним й достатнім для виправлення засудженого і попередження вчинення ним нових злочинів.

З призначеним покаранням погоджується і суд касаційної інстанції, в зв`язку з чим, твердження в касаційній скарзі засудженого про наявність достатніх підстав для звільнення його від відбування покарання з випробуванням, з огляду на наявні в справі дані про особу останнього, які до того ж були враховані судом при обранні виду та розміру передбаченого санкцією ч. 2 ст. 185 КК України заходу примусу, колегія суддів вважає непереконливими.

Таких порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б істотними та підставами, передбаченими ст. 438 КПК України, для зміни оскаржуваних судових рішень, а також неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, у цій справі не встановлено, а тому в задоволенні касаційних вимог засудженого слід відмовити.

Керуючись статтями 433 434 436 441 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 жовтня 2021 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 02 березня 2022 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_9