ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 914/558/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючого, Вронської Г. О., Кондратової І. Д.,

за участю секретаря судового засідання Шпорт В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз"

на постанову Західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Плотніцького Б. Д., Галушко Н. А., Кравчук Н. М.,

від 07 червня 2023 року (повний текст складений 15 червня 2023 року)

та на додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Плотніцького Б. Д., Кравчук Н. М., Скрипчук О. С.,

від 28 червня 2023 року (повний текст складений 05 липня 2023 року)

у справі за первісним позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сейф Гласс Факторі"

про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 54 519 783,29 грн,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сейф Гласс Факторі"

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз"

про визнання незаконним та скасування рішення Комісії з розгляду актів про порушення,

за участю представників:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом): не з`явилися

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): Сабадин А. В.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та зустрічних позовних вимог.

У березні 2022 року Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сейф Гласс Факторі", в якому (з урахуванням клопотання про збільшення позовних вимог вх. № 3044/22 від 22 вересня 2022 року) просило стягнути з відповідача 54 519 783,29 грн, що є вартістю необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу за період його безоблікового споживання з 02 листопада 2018 року по 02 листопада 2021 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач вчинив правопорушення, передбачене підпунктом 1 пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, а саме: здійснював несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) з несанкціонованого газопроводу, прокладеного до об`єкту відповідача шляхом прихованих заходів, виявленого працівниками позивача, внаслідок чого Комісією з розгляду актів про порушення відповідачу була донарахована вартість необлікованого обсягу природного газу за період з 02 листопада 2018 року по 02 листопада 2021 року у розмірі 54 519 783,29 грн, яка підлягає стягненню з відповідача.

Господарський суд Львівської області ухвалою від 30 березня 2022 року прийняв позовну заяву Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" до розгляду та відкрив провадження у справі № 914/558/22, а ухвалою від 08 грудня 2022 року прийняв клопотання позивача про збільшення позовних вимог вх. № 3044/22 від 22 вересня 2022 року до спільного розгляду з позовними вимогами.

У квітні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сейф Гласс Факторі" звернулося до Господарського суду Львівської області із зустрічним позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз, в якому (з урахуванням заяви про уточнення вимог у зустрічній позовній заяві вх. № 25366/22 від 08 грудня 2022 року) просило визнати незаконним та скасувати рішення Комісії з розгляду актів про порушення, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування) або зміна режиму нарахування об`ємів природного газу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" від 23 грудня 2021 року, оформлене протоколом № 23/12-21, в частині задоволення акта про порушення №від 02 листопада 2021 року та здійснення перерахунку розподіленого (спожитого) об`єму природного газу Товариством з обмеженою відповідальністю "Сейф Гласс Факторі".

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення про донарахування позивачу за зустрічним позовом як споживачу вартості необлікованої електричної енергії за період безоблікового її споживання з 02 листопада 2018 року по 02 листопада 2021 року було прийняте відповідачем за зустрічним позовом безпідставно, оскільки факт вчинення позивачем за зустрічним позовом правопорушення, передбаченого підпунктом 1 пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, є недоведеним, виявлений несанкціонований газопровід знаходився поза межами земельної ділянки, що перебуває в орендному користування позивача за зустрічним позовом, не підключений до його будівель, розміщений на сусідній земельній ділянці, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сейф Гласс Факторі" не здійснює відбір природного газу із зазначеного несанкціонованого газопроводу, для опалення приміщень використовує електрокотел, газопостачання до будівель товариства припинене. Також зазначає про те, що спірне рішення було прийняте Комісією, створеною з порушенням порядку її створення.

2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" отримало лист Управління Служби безпеки України в Житомирській області № 57-51-3138 від 01 листопада 2021 року, в якому повідомлено про вчинене службовими особами Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейф Гласс Факторі» правопорушення, а саме: проведення комплексу несанкціонованих робіт з приєднання до вуличного промислового газопроводу без погодження із представниками Акціонерного товариства "Житомиргаз" та викрадення об`ємів природного газу для опалення адміністративних приміщень фабрики.

02 листопада 2021 року працівники Акціонерного товариства "Оператор Газорозподільної системи "Житомиргаз" провели обстеження газопроводу, який забезпечує побутових споживачів газопостачанням у м. Бердичеві Житомирської області по вул. Низгірецькій, за результатом якого встановили наявність несанкціонованого газопроводу низького тиску (діаметром 32 мм), який врізаний в газопровід, що забезпечує газопостачання побутовим споживачам на зазначеній вулиці.

За результатами проведеного обстеження стану обліку природного газу за адресою: місто Бердичів, вулиця Нізгірецька, 16 працівники Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" склали акт обстеження № 201167 від 02 листопада 2021 року, в якому зафіксували, що до газопроводу низького тиску діаметром 89 мм здійснена несанкціонована врізка несанкціонованого газопроводу у вигляді металевої труби діаметром 32 мм. Несанкціонований газопровід облаштований технічними засобами, зокрема: 1) відключаючим електромагнітним клапаном; 2) елементом живлення (автомобільним акумулятором 12V 23.06.2018 року виготовлення; 3) радіомодулем (2018 року виготовлення), який забезпечував дистанційне керування електромагнітним клапаном.

Також в акті встановлено, що несанкціонований газопровід підключений до газопроводу Оператора ГРМ та веде до території Товариства з обмеженою відповідальністю "Сейф Гласс Факторі", знаходиться під землею та був виявлений під час земельних робіт на глибині орієнтовано 1 метр.

Крім того, за результатами проведеного обстеження стану обліку природного газу працівники Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" склали акт про порушення № ZT 000894 від 02 листопада 2021 року, в якому зафіксували, що станом на дату складання цього акту на об`єкті Товариства з обмеженою відповідальністю "Сейф Гласс Факторі" за адресою: місто Бердичів, вулиця Нізгірецька, 16 вчинене порушення, передбачене підпунктом 1 пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, а саме: наявність несанкціонованого газопроводу.

Зазначені акт обстеження № 201167 від 02 листопада 2021 року та акт про порушення № ZT 000894 від 02 листопада 2021 року були підписані представниками Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Житомиргаз» та представником споживача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сейф Гласс Факторі" без зауважень.

23 грудня 2021 року відбулося засідання Комісії з розгляду актів про порушення, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування) або зміна режиму нарахування об`ємів природного газу (далі по тексту - Комісія), на якому були прийняті рішення, оформлені протоколом № 23/12-21 від 23 грудня 2021 року, зокрема про задоволення акту про порушення № ZT 000894 від 02 листопада 2021 року, складеного щодо споживача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сейф Гласс Факторі". Також Комісія здійснила перерахунок розподіленого (спожитого) Товариством з обмеженою відповідальністю "Сейф Гласс Факторі" об`єму природного газу за період з 02 листопада 2018 року по 02 листопада 2021 року.

28 грудня 2021 року Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" направило Товариству з обмеженою відповідальністю "Сейф Гласс Факторі" лист № 100-Сл-25668-1221 від 28 грудня 2021 року, до якого додало: акти-розрахунки від 23 грудня 2021 року щодо об`ємів спожитого природного газу за період з 02 листопада 2018 року по 02 листопада 2021 року (за кожен окремий місяць), складені за результатами засідання Комісії, та рахунки на оплату вартості природного газу.

Однак, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сейф Гласс Факторі" не здійснило оплату на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу, з огляду на що Акціонерне товариство "Оператор Газорозподільної системи "Житомиргаз" у березні 2022 року звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сейф Гласс Факторі", в якому (з урахуванням клопотання про збільшення позовних вимог вх. № 3044/22 від 22 вересня 2022 року) просило стягнути з відповідача 54 519 783,29 грн, що є вартістю необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу за період його безоблікового споживання з 02 листопада 2018 року по 02 листопада 2021 року.

У свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю "Сейф Гласс Факторі" у квітні 2022 року також звернулося до Господарського суду Львівської області із зустрічним позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз", в якому (з урахуванням заяви про уточнення вимог у зустрічній позовній заяві вх. № 25366/22 від 08 грудня 2022 року) просило визнати незаконним та скасувати рішення Комісії з розгляду актів про порушення, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування) або зміна режиму нарахування об`ємів природного газу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" від 23 грудня 2021 року, оформлене протоколом № 23/12-21, в частині задоволення акта про порушення №від 02 листопада 2021 року та здійснення перерахунку розподіленого (спожитого) об`єму природного газу Товариством з обмеженою відповідальністю "Сейф Гласс Факторі".

3. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та оскаржуваних постанови та додаткової постанови апеляційного господарського суду і мотиви їх ухвалення.

Господарський суд Львівської області рішенням від 31 березня 2023 року у справі № 914/558/22 первісні позовні вимоги задовольнив: стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сейф Гласс Факторі" на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" 54 519 783,29 грн, а також 694 680,00 грн судового збору та 150 000,00 грн витрат на правничу допомогу. У задоволенні зустрічного позову відмовив.

Задовольняючи первісні позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що:

- факт допущення відповідачем порушення, передбаченого підпунктом 1 пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, а саме: наявність несанкціонованого газопроводу, є доведеним, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема актом обстеження, актом про порушення, які підписані відповідачем та є чинними, протоколом Комісії;

- відповідач є несанкціонованим споживачем, оскільки наявний виявлений позивачем несанкціонований газопровід веде до території відповідача по суміжній земельній ділянці, яку використовує виключно відповідач, в газовому обладнанні, що знаходиться у приміщенні відповідача, були виявлені залишки природного газу, відповідач не довів факту використання виключно електроенергії для опалення приміщень у зимові періоди 2014 - 2021 років;

- заявлена позивачем до стягнення сума вартості недорахованого обсягу природного газу є обґрунтованою, доведеною та визначена правильно у межах трирічного строку, що передують дню виявлення порушення, відповідач за первісним позовом, надаючи свої заперечення по суті заявлених первісних позовних вимог та заявляючи зустрічні позовні вимоги, не зазначив про неправильність проведених позивачем нарахувань заявленої для стягнення цієї суми.

Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що:

- акти обстеження та про порушення, на підставі яких було прийняте спірне рішення, були складені у присутності представника позивача за зустрічним позовом, підписані останнім, недоліки процедури складання акта не позбавляють його належної доказової сили, дефекти акту не спростовують встановлений в акті факт вчиненого порушення, який підтверджується в сукупності з іншими доказами;

- для нарахування споживачу недорахованого об`єму природного газу визначальним є сам факт порушення вимог Кодексу ГРС, який може доводитися іншими доказами, не виключно актом;

- зазначена у витязі з протоколу Комісії № 23/12-21 від 23 грудня 2021 року, яким оформлене спірне рішення, інша адреса об`єкту порушення, ніж є насправді, є технічною опискою, яка не спростовує сам факт виявленого порушення та не є підставою для скасування спірного рішення Комісії;

- відповідач не надав належних і допустимих доказів для визнання незаконним та скасування спірного рішення Комісії.

Західний апеляційний господарський суд постановою від 07 червня 2023 року скасував рішення Господарського суду Львівської області від 31 березня 2023 року у справі № 914/558/22 та ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні первісного позову, а зустрічні позовні вимоги задовольнив: скасував рішення Комісії з розгляду актів про порушення, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування) або зміна режиму нарахування об`ємів природного газу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Житомиргаз» від 23 грудня 2021 року, оформлене протоколом № 23/12-21, в частині задоволення акта про порушення № ZT000894 від 02 листопада 2021 року та здійснення перерахунку розподіленого (спожитого) об`єму природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю «Сейф Гласс Факторі». Стягнув з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сейф Гласс Факторі" 2 481,00 грн сплаченого судового збору за розгляд зустрічної позовної заяви в суді першої інстанції, 210 000,00 грн сплаченого судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, а також в дохід Державного бюджету України 1 016 965,12 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість і недоведеність вимог первісного позову та виходив з того, що факт вчинення відповідачем за первісним позовом такого порушення, як наявність несанкціонованого газопроводу, є недоведеним, оскільки позивач за первісним позовом не довів наявності несанкціонованого газопроводу на земельній ділянці, що перебуває в орендному користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейф Гласс Факторі». За висновком суду несанкціонований газопровід знаходиться на земельній ділянці, що належить до земель загального користування та прилягає до земельної ділянки, яка перебуває в оренді відповідача за первісним позовом, а належні та допустимі докази користування чи самовільного зайняття цієї сусідньої земельної ділянки відповідачем за первісним позовом відсутні, рішень органів, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, про самовільне зайняття відповідачем за первісним позовом земельної ділянки, по якій проходить несанкціонований газопровід, суду не надано. Докази під`єднання виявленого позивачем за первісним позовом несанкціонованого газопроводу до об`єктів відповідача за первісним позовом, докази його облаштування саме відповідачем за первісним позовом, а також докази несанкціонованого відбору природного газу відповідачем за первісним позовом в матеріалах справи відсутні.

Задовольняючи зустрічні позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що підстави для прийняття Комісією спірного рішення були відсутні, оскільки:

- в діях позивача за зустрічним позовом відсутнє виявлене відповідачем за зустрічним позовом порушення, обставини облаштування Товариством з обмеженою відповідальністю «Сейф Гласс Факторі» несанкціонованого газопроводу є недоведеними;

- акт про порушення, на підставі якого було прийняте спірне рішення Комісії, був складений з недоліками;

- спірне рішення було прийняте Комісією, склад якої не відповідав вимогам пункту 9 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, за відсутності належним чином повідомленого про засідання Комісії уповноваженого представника метрологічної організації.

Західний апеляційний господарський суд додатковою постановою від 28 червня 2023 року задовольнив частково заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Сейф Гласс Факторі" адвоката Сабадин А. В. про ухвалення додаткового судового рішення у справі №914/558/22: стягнув з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сейф Гласс Факторі» витрати на оплату професійної правничої (правової) допомоги в розмірі 190 000,00 грн.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що розмір заявлених представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Сейф Гласс Факторі" витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з апеляційним розглядом справи, у сумі 380 000,00 грн не відповідає критеріям реальності та розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною роботою у суді апеляційної інстанції, отже їх розмір є необґрунтованим у відповідній частині. За висновком суду при розгляді справи в суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції позиція відповідача за первісним позовом не змінювалася, а представництво його інтересів здійснювалося тим самим адвокатом, доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сейф Гласс Факторі" фактично відповідають доводам, наведеними у відзиві на первісний позов та у зустрічній позовній заяві. Тобто, правова позиція відповідача за первісним позовом, викладена в апеляційній скарзі, вже була сформована до апеляційного розгляду справи, а доказів додаткового комплексного та усестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин суду не надано.

4. Короткий зміст вимог касаційних скарг.

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" у касаційних скаргах просить:

- скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 07 червня 2023 року, а рішення Господарського суду Львівської області від 31 березня 2023 року залишити без змін,

- скасувати додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 28 червня 2023 року та відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Сейф Гласс Факторі" у задоволенні заяви про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 380 000,00 грн.

5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційні скарги.

Постанова Західного апеляційного господарського суду від 07 червня 2023 року та додаткова постанова Західного апеляційного господарського суду від 28 червня 2023 року оскаржуються Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" з підстави, передбаченої пунктами 1 та 4 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

За твердженням скаржника апеляційний господарський суд при ухваленні постанови від 07 червня 2023 року не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування:

- пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем, викладені у постанові від 24 червня 2020 року у справі № 908/1975/17;

- пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, викладені у постановах від 01 червня 2022 року у справі № 657/1135/20 та від 22 квітня 2021 року у справі № 263/7847/18;

- пункту 2 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем щодо визначення терміну «несанкціонований газопровід», викладені у постанові від 29 червня 2021 року у справі № 215/4940/18;

- Закону України «Про благоустрій населених пунктів», викладеного у постанові від 23 грудня 2021 року у справі № 370/2759/18.

Також скаржник зазначає про те, що суд апеляційної інстанції:

- зробив висновки на підставі неналежних доказів, а саме: висновку експерта № ЕС-1701-1-1982.22 від 07 червня 2022 року, оскільки на момент проведення експертизи несанкціонований газопровід був відсутній, був викопаний та вилучений правоохоронними органами під час обшуку;

- порушив частину першу статті 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не врахував, що обставини користування відповідачем за первісним позовом суміжною земельною ділянкою, на якій знаходився виявлений несанкціонований газопровід, фактично визнавалися самим відповідачем у заявах та поясненнях по суті справи, а обставини наявності залишків природного газу у газових трубах, що знаходяться в приміщенні відповідача, при їх виявленні не заперечувалися представниками відповідача, з огляду на що такі обставини не підлягають доказуванню;

- порушив частину п`яту статті 269 Господарського процесуального кодексу України, оскільки за результатом розгляду зустрічного позову зробив висновки щодо обставин неналежного складу Комісії, яка приймала спірне рішення, які не були визначені позивачем за зустрічним позовом підставою зустрічних позовних вимог;

- порушив статтю 8 Закону України «Про судовий збір» у сукупності з положеннями статей 74 76 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки при постановленні ухвали від 26 квітня 2023 року про відкриття апеляційного провадження у цій справі безпідставно відстрочив відповідачу за первісним позовом, який є юридичною особою, сплату судового збору за подання апеляційної скарги, за відсутності умов, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір» для такого відстрочення, не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування цієї норми, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18, залишив поза увагою докази, що підтверджують платіжну спроможність відповідача за первісним позовом.

За твердженням скаржника апеляційний господарський суд при ухваленні додаткової постанови від 28 червня 2023 року:

- порушив статтю 129 Господарського процесуального кодексу України, не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування цієї норми права, викладені у постанові від 29 квітня 2021 року у справі № 916/3904/19, у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19;

- безпідставно та необґрунтовано відхилив заперечення позивача за первісним позовом щодо відмови у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та щодо зменшення їх на 90% від заявленої суми, зменшив заявлену до стягнення суму цих витрат відповідача на 50 % та не обґрунтував при цьому необхідність понесення відповідачем цих витрат саме у стягнутому судом розмірі 190 000,00 грн та співмірність цієї суми витрат з виконаною адвокатом відповідача за первісним позовом роботою.

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) у відзивах на касаційні скарги просить касаційні скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" залишити без задоволення, а постанову Західного апеляційного господарського суду від 07 червня 2023 року та додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 28 червня 2023 року залишити без змін.

У спростування доводів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" щодо оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 07 червня 2023 року, відповідач за первісним позовом зазначив про те, що:

- суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що виявлений несанкціонований газопровід не знаходиться на земельній ділянці, що перебуває в орендному користуванні відповідача за первісним позовом, а в матеріалах справи відсутні докази того, що в газовій системі, яка опломбована, містяться залишки природного газу;

- висновок експерта № ЕС-1701-1-1982.22 від 07 червня 2022 року є належним доказом у справі, був зроблений відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08 жовтня 1998 року, чим спростовуються твердження скаржника про неналежність цього доказу;

- з 18 квітня 2014 року у будівлі за адресою: м. Бердичів, вул. Низгірецька, 16, що знаходиться у його власності, газопостачання припинене, встановлені блінди та пломби, природний газ не використовується, газоспоживаюче обладнання відсутнє, що було встановлено у консультативному висновку Товариства з обмеженою відповідальністю «Судова незалежна експертизи України» № 78491 від 20 липня 2022 року та у висновку експерта № ЕС-1701-1-1982.22 від 07 червня 2022 року;

- висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 908/1975/17, від 01 червня 2022 року у справі № 657/1135/20, від 23 грудня 2021 року у справі № 370/2759/18, на які послався скаржник у касаційній скарзі, не є релевантними для цієї справи, оскільки зроблені у неподібних до цієї справи правовідносинах, а висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 29 червня 2021 року у справі № 215/4940/18, повністю відповідають правовій позиції апеляційного господарського суду, викладеній в оскаржуваній постанові;

- однією з підстав, наведених в обґрунтування зустрічної позовної заяви, було порушення порядку створення Комісії для розгляду акту про порушення, чим спростовуються твердження скаржника про те, що суд апеляційної інстанції надав оцінку обставинам щодо неналежного складу Комісії, які не були визначені підставою зустрічних позовних вимог;

- суд апеляційної інстанції, врахувавши майновий стан Товариства з обмеженою відповідальністю "Сейф Гласс Факторі", правильно застосував положення статті 123 Господарського процесуального кодексу України та статті 8 Закону України «Про судовий збір».

У спростування доводів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" щодо оскарження додаткової постанови Західного апеляційного господарського суду від 28 червня 2023 року, відповідач за первісним позовом зазначив про те, що висновки Верховного Суду, на які послався скаржник у касаційній скарзі, не є релевантними для цієї справи, оскільки зроблені у неподібних до цієї справи правовідносинах, а суд апеляційної інстанції, надавши оцінку доводам сторін у справі, дослідивши обсяг виконаних представником відповідача по наданню правничої допомоги в суді апеляційної інстанції у цій справі, дійшов правильного висновку про наявність підстав для зменшення розміру заявлених до стягнення витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "Сейф Гласс Факторі" на професійну правничу допомогу та про необхідність покладення на позивача цих витрат у розмірі 190 000,00 грн.

Відповідач за первісним позовом у відзиві на касаційну скаргу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 07 червня 2023 року наводить попередній (орієнтовний) розрахунок його витрат на професійну правничу допомогу, які він очікує понести у зв`язку з розглядом цієї справи судом касаційної інстанції, який за його розрахунками становить 190 000,00 грн, та зазначає про те, що відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України докази цих витрат будуть ним надані суду касаційної інстанції протягом п`яти днів після ухвалення судом касаційної інстанції рішення.

7. Розгляд клопотань.

20 вересня 2023 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду засобами електронного зв`язку від представниці позивача за первісним позовом адвоката Кучерук М. Г. надійшло клопотання про відкладення судового засідання, в якому заявниця просить відкласти судове засідання у справі № 914/558/22, призначене на 21 вересня 2023 року о 10:15, на іншу календарну дату, посилаючись на те, що вона є єдиним представником Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Житомиргаз» та не зможе взяти участь у зазначеному засіданні Верховного Суду у цій справі з огляду на перебування у відрядженні.

Відповідно до частини першої статті 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Розглянувши у судовому засіданні 21 вересня 2023 року клопотання представниці позивача за первісним позовом про відкладення розгляду справи № 914/558/22, Верховний Суд відмовляє у задоволенні цього клопотання з огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, визначених у частині другій статті 202 Господарського процесуального кодексу України. При цьому Верховний Суд зазначає про те, що позивач за первісним позовом був належним чином повідомлений про дату, час і місце призначеного на 21 вересня 2023 року засідання суду касаційної інстанції у цій справі, процесуальний закон не містить положень щодо обов`язкового здійснення касаційного розгляду за участю представників учасників справи, участь учасників справи та / або їх представників у судовому засіданні судом касаційної інстанції у цій справі обов`язковою не визнавалася, матеріали справи є достатніми для перевірки правильності застосування та дотримання судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Крім того, наведені представницею позивача в обґрунтування цього клопотання доводи про неможливість її участі в судовому засіданні касаційного господарського суду через перебування у відрядженні є безпідставними та не є підставою для відкладення розгляду справи та оголошення перерви в судовому засіданні.

За змістом статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона може брати участь у судовому процесі особисто або через представника. Особиста участь особи у справі не позбавляє її права мати в цій справі представника. При цьому кількість представників, яким надається право представляти особу у судовому процесі, законодавчо не обмежена.

Отже, у разі неможливості представника учасника справи взяти участь у судовому засідання, такий учасник не позбавлений права взяти участь у судовому засіданні особисто чи призначити іншого представника.

З огляду на викладене доводи представниці позивача за первісним позовом адвоката Кучерук М. Г. про те, що вона є єдиним представником Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Житомиргаз» та у день засідання Верховного Суду у цій справі буде перебувати у відрядженні не підтверджують поважність причин неявки позивача за первісним позовом в судове засідання. При цьому, про обставини неможливості керівництва позивача за первісним позовом особисто взяти участь у засіданні Верховного Суду у цій справі у клопотання не зазначено, відповідні докази не надані.

Крім того, відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Також стаття 197 Господарського процесуального кодексу України передбачає право учасників справи брати участь в судовому процесі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Однак, представниця позивача за первісним позовом адвокат Кучерук М. Г. правом на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів також не скористалася.

Позиція Верховного Суду

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанцій.

Верховний Суд, обговоривши доводи касаційних скарг та відзивів на касаційні скарги , дослідивши правильність застосування та дотримання судом апеляційної інстанції при постановленні постанови від 07 червня 2023 року та додаткової постанови від 28 червня 2023 року норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

8.1. Щодо оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 07 червня 2023 року.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами у справі за первісним позовом, стосуються питання стягнення оператором газорозподільних систем з відповідача за первісним позовом як з несанкціонованого споживача вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу за період його безоблікового споживання з 02 листопада 2018 року по 02 листопада 2021 року.

Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем визначені Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30 вересня 2015 року (далі по тексту - Кодекс ГРМ).

ГРМ - газорозподільна система (пункт 5 глави 1 розділу І цього Кодексу).

Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу природного газу ГРМ обов`язковою умовою є наявність фізичного підключення об`єкта споживача до ГРМ.

Власники об`єктів будівництва або існуючих об`єктів (земельних ділянок), які фізично не підключені до ГРМ, для набуття права на цілодобовий доступ до ГРМ та розподіл (переміщення) природного газу ГРМ повинні здійснити заходи щодо підключення (приєднання) власних об`єктів до ГРМ у порядку, визначеному в розділі V цього Кодексу.

Споживачі, у тому числі побутові, які фізично підключені до ГРМ, забезпечуються цілодобовим доступом до ГРМ та можливістю розподілу (переміщення) природного газу ГРМ у порядку, визначеному в розділі VI цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать:

1) наявність несанкціонованого газопроводу;

2) несанкціоноване відновлення газоспоживання;

3) несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу);

4) несанкціоноване підключення газових приладів на об`єкті споживача, який обліковується за нормами споживання;

5) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку);

6) використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.

Відповідно до визначення основних термінів та понять, що містяться у пункті 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ, несанкціонований газопровід - це самовільно під`єднаний газопровід (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі без наявного підключеного газового обладнання, фізично з`єднаний, зокрема вварений, врізаний, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником газу).

Самовільне під`єднання - це під`єднання несанкціонованого газопроводу та/або газових приладів чи пристроїв до газорозподільної системи, внутрішньобудинкової системи газопостачання або газових мереж внутрішнього газопостачання об`єкта споживача з порушенням встановленої законодавством процедури.

Несанкціонований споживач - фізична, юридична особа або фізична особа - підприємець, яка без укладання договору розподілу природного газу з оператором газорозподільної системи або на об`єкті, який не підключений до ГРМ в установленому порядку, здійснює несанкціонований відбір природного газу.

Несанкціонований відбір природного газу - відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 1, 8, 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 20 до цього Кодексу.

Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.

За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.

При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

Як встановили суди попередніх інстанцій, 02 листопада 2021 року працівники Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" провели обстеження газопроводу, який забезпечує побутових споживачів газопостачанням у м. Бердичеві Житомирської області по вул. Низгірецькій, за результатом якого встановили наявність несанкціонованого газопроводу низького тиску (діаметром 32 мм), врізаного в газопровід, що забезпечує газопостачання побутовим споживачам на зазначеній вулиці. За результатами проведеного обстеження працівники Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" склали:

- акт обстеження № 201167 від 02 листопада 2021 року, в якому зафіксували, що до газопроводу низького тиску діаметром 89 мм Оператора ГРМ здійснена несанкціонована врізка несанкціонованого газопроводу у вигляді металевої труби діаметром 32 мм, який знаходиться під землею на глибині орієнтовано 1 метр та веде до території Товариства з обмеженою відповідальністю "Сейф Гласс Факторі";

- акт про порушення № ZT 000894 від 02 листопада 2021 року, в якому зафіксували, що станом на дату складання цього акту на об`єкті Товариства з обмеженою відповідальністю "Сейф Гласс Факторі" за адресою: м. Бердичів, вул. Нізгірецька, 16 було вчинене порушення, передбачене підпунктом 1 пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, а саме: наявність несанкціонованого газопроводу.

У постановах Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 263/7847/18 та від 01 червня 2022 року у справі № 675/1135/20 міститься висновок щодо застосування пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ, за змістом якого для встановлення наявності несанкціонованого газопроводу та несанкціонованого відбору природного газу відповідно до пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ достатнім є встановлення факту самовільно під`єднаного газопроводу (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі без наявного підключеного газового обладнання, фізично з`єднаного, зокрема ввареного, врізаного, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником) газу.

Зі змісту зазначених постанов Верховного Суду вбачається, що у справі № 263/7847/18 виявлений працівниками оператора ГРМ несанкціонований газопровід був прокладений у напрямку об`єкту споживача (домоволодіння) та заходив під паркан будинку, тобто безпосередньо на об`єкт споживача. У справі № 675/1135/20 несанкціонований газопровід був виявлений безпосередньо в домоволодінні споживача. З огляду на викладене зазначені висновки Верховного Суду були сформовані виходячи з конкретних обставин, що мали місце у цих справах.

Враховуючи наведене, Верховний Суд зазначає про те, що аналіз положень пункту 1 глави 2 розділу ХІ у сукупності з визначенням термінів «несанкціонований споживач» та «самовільне під`єднання», що містяться у пункті 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ, а також пунктів 1, 8, 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ, а також аналіз зазначених висновків Верховного Суду свідчить про те, що підставою вважати особу такою, що допустила порушення, передбачене пунктом 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ, а саме: наявність несанкціонованого газопроводу, є обставини його наявності саме на об`єкті такої особи.

Однак, як встановив суд апеляційної інстанції на підставі наявних у матеріалах цієї справи доказів, зокрема на підставі висновку експерта № ЕС-1701-1-1982.22 від 07 червня 2022 року, місце підключення виявленого позивачем за первісним позовом несанкціонованого газопроводу знаходиться за межами земельної ділянки, що перебуває в орендному користування відповідача за первісним позовом, несанкціонований газопровід не розташований в межах земельної ділянки, яка перебуває в оренді відповідача за первісним позовом на підставі договору оренди від 10 липня 2015 року, а перебуває за межами цієї земельної ділянки на сусідній земельній ділянці.

При цьому, суд апеляційної інстанції встановив, що належні та допустимі докази користування чи самовільного зайняття відповідачем за первісним позовом сусідньої земельної ділянки, по якій проходить виявлений несанкціонований газопровід, відсутні; рішень органів, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, про самовільне зайняття відповідачем за первісним позовом земельної ділянки, по якій проходить несанкціонований газопровід, суду не надано.

Крім того, як встановили суди попередніх інстанцій, в акті обстеження № 201167 від 02 листопада 2021 року представники позивача зазначили про те, що виявлений несанкціонований газопровід веде до території Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейф Гласс Факторі». При цьому, про факт заходу несанкціонованого газопроводу на територію (об`єкт) відповідача, в акті обстеження не зазначено.

Позивач у касаційній скарзі посилається на те, що висновок експерта № ЕС-1701-1-1982.22 від 07 червня 2022 року, що був врахований судом апеляційної інстанції, є неналежним доказом у справі, оскільки на момент проведення експертизи та формування зазначеного висновку несанкціонований газопровід був відсутній: був викопаний та вилучений правоохоронними органами під час обшуку.

Верховний Суд не бере до уваги зазначені доводи скаржника, оскільки зазначений висновок був зроблений за результатами проведеної комплексної земельно-технічної експертизи, був сформований на підставі аналізу та дослідження значної кількості документів, зокрема і документів самого позивача: актів обстеження та про порушення від 02 листопада 2021 року. Належні та допустимі докази того, що цей висновок не відповідає вимогам чинного законодавства та / або є помилковим (рецензії на цей висновок, альтернативні експертні висновки) матеріали справи не містять.

Відповідно до пункту 3.5. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08 жовтня 1998 року, коли об`єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об`єкта (крім об`єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз. Про проведення експертизи за такими матеріалами вказується в документі про призначення експертизи (залучення експерта) або письмово повідомляється експерт органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).

Отже, можливість проведення експертизи на підставі матеріалів, що є доказами у судовій справі, передбачена чинним законодавством, про що обґрунтовано зазначив відповідач за первісним позовом у відзиві на касаційну скаргу.

Як вбачається з оскаржуваної постанови суд апеляційної інстанції відхилив посилання позивача на наявний в матеріалах справи ситуативний план виявлення несанкціонованого відбору природного газу шляхом врізання в розподільчий газопровід (без дати) (1-й том справи, а.с. 30), згідно з яким несанкціонований газопровід має відгалуження (підозру), яким приєднується до будівлі Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейф Гласс Факторі» за адресою: м. Бердичів, вул. Нізгірецька, 16. Суд апеляційної інстанції встановив, що зазначений ситуативний план є додатком до акту обстеження № 201167 від 02 листопада 2021 року та акту про порушення № ZT 000894 від 02 листопада 2021 року, був виконаний начальником СКзаВ АТ «Житомиргаз» Кучинським О. М., який не брав участі ні в складанні, ні в підписанні зазначених актів. При цьому, докази участі зазначеної особи (Кучинського О. М.) у складі комісії позивача в обстежені газопроводу у м. Бердичеві Житомирської області по вул. Низгірецькій в матеріалах справи відсутні.

З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що суд апеляційної інстанції правильно та обґрунтовано не взяв до уваги зазначений ситуативний план, що є додатком акту обстеження № 201167 від 02 листопада 2021 року та акту про порушення № ZT 000894 від 02 листопада 2021 року, оскільки цей доказ є суперечливим, наявні в ньому відомості не підтверджуються іншими наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того, суд апеляційної інстанції визнав недоведеними обставини наявності в газовому обладнанні, що зберігається в приміщенні відповідача за первісним позовом, залишків природного газу, на які послався позивач за первісним позовом. При цьому, апеляційний господарський суд встановив, що з долучених позивачем за первісним позовом до матеріалів справи відеозаписів неможливо встановити, які пристрої, механізми, прилади використовувалися працівниками позивача за первісним позовом при проведенні обстеження газового обладнання відповідача за первісним позовом, які показники показують ці прилади, який їх строк придатності, повірки, механізм роботи, наявність чи відсутність похибки в показниках і не надано до суду документів, що підтверджують технічні характеристики відповідних приладів та їх функціональне призначення.

Також суд встановив, що в акті обстеження та в акті про порушення від 02 листопада 2021 року відсутня інформація про використання працівниками позивача за первісним позовом спеціального газоаналізатора і виявлення за допомогою нього залишків природного газу в газовій трубі в приміщенні за адресою: Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Низгірецька, 16.

З огляду на викладене Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що факт вчинення відповідачем за первісним позовом такого порушення, як наявність несанкціонованого газопроводу, є недоведеним, оскільки позивач за первісним позовом не довів наявності несанкціонованого газопроводу на об`єкті відповідача за первісним позовом, не довів його облаштування саме відповідачем за первісним позовом, а також не надав докази несанкціонованого відбору природного газу відповідачем за первісним позовом з несанкціонованого газопроводу. Враховуючи наведене суд апеляційної інстанції правильно та обґрунтовано відмовив у задоволенні первісного позову.

Верховний Суд не бере до уваги посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 908/1975/17, від 01 червня 2022 року у справі № 675/1135/20, від 22 квітня 2021 року у справі № 263/7847/18, оскільки, як зазначалося вище по тексту цієї постанови, у правовідносинах, що склалися між сторонами у зазначених справах, мали місце обставини, за яких несанкціонований газопровід був виявлений саме на об`єктах відповідачів у справах. Натомість такі обставини у цій справі № 914/558/22, що переглядається, відсутні, що свідчить про неподібність правовідносин у зазначених справах з правовідносинами у цій справі.

Крім того, позивач за первісним позовом у касаційній скарзі послався також і на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 29 червня 2021 року у справі № 215/4940/18. Верховний Суд у зазначеній постанові дійшов висновку про те, що обов`язковою ознакою несанкціонованого газопроводу є те, що споживання природного газу через самовільно під`єднаний газопровід не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником газу), а судами у справі № 215/4940/18 не встановлено факту споживання відповідачами природного газу через несанкціонований газовий відвід поза лічильником обліку газу.

Верховний Суд зазначає про те, що оскаржувана позивачем за первісним позовом у цій справі № 914/558/22 постанова суду апеляційної інстанції хоча і не містить посилання на зазначені висновки Верховного Суду, однак не суперечить цим висновкам, а повністю узгоджується з ними, оскільки за результатом розгляду справи суд апеляційної інстанції також встановив недоведеність обставин споживання відповідачем природного газу через несанкціонований газопровід поза лічильником обліку газу.

Безпідставними є також і посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 370/2459/18, оскільки стягнення вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу за період його безоблікового споживання та визнання незаконним і скасування рішення Комісії з розгляду актів про порушення, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування) або зміна режиму нарахування об`ємів природного газу не було предметом спору у зазначеній справі, а спірні правовідносини у справі № 370/2459/19 стосувалися державного контролю у сфері благоустрою населених пунктів, що свідчить про неподібність правовідносин у справі № 370/2459/18 з правовідносинами у цій справі.

Крім того, Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції, встановивши те, що в діях позивача за зустрічним позовом відсутнє виявлене відповідачем за зустрічним позовом порушення (наявність несанкціонованого газопроводу), дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у Комісії підстав для прийняття спірного рішення про нарахування (донарахування) Товариству з обмеженою відповідальністю «Сейф Гласс Факторі» вартості необлікованих об`ємів природного газу, з огляду на що правильно та обґрунтовано задовольнив зустрічні позовні вимоги.

Задовольняючи зустрічні позовні вимоги, суд апеляційної інстанції також встановив, що спірне рішення було прийняте Комісією, склад якої не відповідав вимогам пункту 9 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, оскільки у складі Комісії був відсутній належним чином повідомлений про засідання Комісії уповноважений представник метрологічної організації.

Верховний Суд не бере до уваги доводи скаржника про те, що суд апеляційної інстанції в порушення частини п`ятої статті 269 Господарського процесуального кодексу України зробив висновки щодо обставин неналежного складу Комісії, які не були визначені позивачем за зустрічним позовом підставою його зустрічних позовних вимог, оскільки такі доводи спростовуються самим змістом зустрічних позовних вимог, однією з підстав яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Сейф Гласс Факторі» визначило порушення порядку створення комісії з розгляду акту про порушення.

З огляду на викладене, доводи скаржника про порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваної постанови по суті спору (як за первісними, так і за зустрічними позовними вимогам) не знайшли свого підтвердження та є безпідставними.

Верховний Суд не бере до уваги доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції положень статті 8 Закону України «Про судовий збір» у сукупності з положеннями статей 74 76 77 Господарського процесуального кодексу України при постановленні ухвали від 26 квітня 2023 року про відкриття апеляційного провадження у цій справі та про неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування зазначених норм процесуального права, викладені у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18, з огляду на таке.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 сформувала висновки щодо застосування статті 8 Закону України «Про судовий збір» та частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, Верховний Суд зазначає про те, що положення, закріплені в частині другій статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, є аналогічними за змістом з положеннями, закріпленими у частині другій статті 123 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. З огляду на викладене Верховний Суд враховує ці висновки і при застосування положень частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 зазначила про те, що при вирішенні питання щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Разом з цим Велика Палата Верховного Суду у пунктах 47, 48 постанови від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 зазначила про те, що частина друга статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України містить відсилання до норм Закону України «Про судовий збір», що передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.

Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Як вбачається з ухвали Західного апеляційного господарського суду від 26 квітня 2023 року у цій справі суд апеляційної інстанції задовольнив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейф Гласс Факторі» про відстрочення сплати судового збору та відстрочив сплату 1 016 965,12 грн судового збору за подання Товариством з обмеженою відповідальністю «Сейф Гласс Факторі» апеляційної скарги на рішення Господарського суду Львівської області від 31 березня 2023 року до ухвалення рішення у справі, відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейф Гласс Факторі».

При цьому, зі змісту зазначеної ухвали вбачається, що суд апеляційної інстанції послався на висновки Верховного Суду, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18, чим спростовуються твердження скаржника про їх неврахування судом апеляційної інстанції. Висновок суду апеляційної інстанції про відстрочення сплати судового збору за подання Товариством з обмеженою відповідальністю «Сейф Гласс Факторі» апеляційної скарги не суперечить зазначеним вище висновкам Верховного Суду, згідно з якими у суду наявне право на відстрочення або розстрочення сплати судового збору і для юридичних осіб за наявності відповідного клопотання, яким, як вбачається, суд апеляційної інстанції, керуючись положеннями частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України, скористався.

Крім того, за результатом розгляду цієї справи по суті спору суд апеляційної інстанції ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні первісного позову, а зустрічні позовні вимоги задовольнив, а також в порядку розподілу стягнув з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" в дохід Державного бюджету України 1 016 965,12 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.

З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що доводи, наведені Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Житомиргаз» у касаційній скарзі на постанову Західного апеляційного господарського суду від 07 червня 2023 року у цій справі, не знайшли свого підтвердження та є необґрунтованими.

8.2. Щодо оскарження додаткової постанови Західного апеляційного господарського суду від 28 червня 2023 року.

Як встановив суд апеляційної інстанції представник відповідача за первісним позовом до судових дебатів у справі надіслав на електронну адресу Західного апеляційного господарського суду заяву від 06 червня 2023 року про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які він поніс в суді апеляційної інстанції в сумі 380 000,00 грн, до якої додав докази на підтвердження понесення цих витрат.

08 червня 2023 року, тобто після ухвалення судом апеляційної інстанції постанови у цій справі, до апеляційного господарського суду від відповідача за первісним позовом надійшла заява (вх. № 01-05/1873/23 від 08 червня 2023 року) про ухвалення додаткового рішення у справі № 914/558/22, а 12 червня 2023 року надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів направлення позивачу заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення.

Згідно з пунктом 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що факт понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, зокрема на підставі договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості. Відсутність документального підтвердження факту понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як встановив суд апеляційної інстанції на підтвердження обставин понесення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі відповідач за первісним позовом надав суду такі документи (в копіях):

1) договір про надання правової допомоги від 03 квітня 2023 року, укладений між Адвокатським об`єднанням «Вишневий і Партнери» в особі Керуючого партнера Сабадин Алли Вікторівни (Адвокатське об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сейф Гласс Факторі» (Клієнт);

2) додаток № 1 від 03 квітня 2023 року до договору про надання правової допомоги від 03 квітня 2023 року;

3) акт про надання правової допомоги від 06 червня 2023 року на суму 380 000,00 грн;

4) платіжну інструкцію № 9969 від 26 квітня 2023 року про оплату по договору про надання правової допомоги від 03 квітня 2023 року на суму 200 000,00 грн;

5) платіжну інструкцію № 10246 від 06 червня 2023 року про оплату по договору про надання правової допомоги від 03 квітня 2023 року на суму 180 000,00 грн;

6) ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ №1383735 від 03 квітня 2023 року, відповідно до якого адвокат Сабадин А. В. була уповноважена представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейф Гласс Факторі» у Західному апеляційному господарському суді на підставі договору від 03 квітня 2023 року.

Дослідивши зазначені надані відповідачем за первісним позовом докази, суд апеляційної інстанції встановив, що 03 квітня 2023 року між Адвокатським об`єднанням «Вишневий і Партнери» в особі Керуючого партнера Сабадин Алли Вікторівни (Адвокатське об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сейф Гласс Факторі» (Клієнт) був укладений договір про надання правової допомоги, відповідно до пункту 1.1. якого Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу Клієнту по справі №914/558/22 на стадії апеляційного провадження.

Згідно з пунктом 1.2. договору Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання представляти права i законні інтереси Клієнта в Західному апеляційному господарському суді, а також здійснювати інші необхідні для виконання цього договору дії, включаючи наступні:

- підготувати (скласти) апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Львівської області від 31 березня 2023 року у справі № 914/558/22, заяви з процесуальних питань, а також інші процесуальні документи;

- підписувати (скласти) заяви з процесуальних питань, а також інші процесуальні документи;

- посвідчувати (завіряти) власним підписом та печаткою копії документів, що подаються до перелічених вище органів (зокрема документів, що подаються до суду);

- здійснювати представництво у справі № 914/558/22;

- брати участь у судових засіданнях по справі № 914/558/22;

- знайомитися із матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, заявляти відвід суддям, подавати докази, приймати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення по справі, наводити свої доводи та міркування з усіх питань, які виникають в ході судового процесу, заперечувати проти доводів і клопотань інших учасників судового процесу, отримувати копії рішень суду, прийнятих в рамках провадження у справі, тощо;

- користуватися іншими процесуальними правами, наданими стороні, зокрема Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що за умовами укладеного між Адвокатським об`єднанням «Вишневий і Партнери» в особі Керуючого партнера Сабадин Алли Вікторівни (Адвокатське об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сейф Гласс Факторі» договору та додатку № 1 від 03 квітня 2023 року до цього договору розмір винагороди за надання правничої допомоги був визначений у вигляді фіксованої суми та складав 380 000,00 грн.

На виконання умов зазначеного договору про надання правничої допомоги 06 червня 2023 року між Адвокатським об`єднанням "Вишневий і Партнери" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сейф Гласс Факторі» був складений акт про надання правової допомоги, відповідно до якого Адвокатське об`єднання надало за договором, а Клієнт прийняв наступні послуги (правову допомогу):

- підготовка (складання) апеляційної скарги на рішення Господарського суду Львівської області від 31 березня 2023 року у справі № 914/558/22;

- підготовка (складання) заяви про усунення недоліків до Західного апеляційного господарського суду у справі № 914/558/22;

- підготовка (складання) та подання до Західного апеляційного господарського суду клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі № 914/558/22;

- участь в судових засіданнях Західного апеляційного господарського суду у справі № 914/558/22;

- представництво інтересів відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом у справі № 914/558/22 на стадії апеляційного провадження.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сейф Гласс Факторі» здійснило оплату погодженої в договорі винагороди на загальну суму 380 000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 9969 від 26 квітня 2023 року та №10246 від 06 червня 2023 року.

Також суд апеляційної інстанції встановив, що 28 червня 2023 року від представника позивача за первісним позовом на електронну адресу суду надійшло заперечення щодо стягнення судових витрат в частині витрат на правничу допомогу, в якому останній просив відмовити в задоволенні заяви відповідача за первісним позовом про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а у випадку задоволення заяви зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу на 90% до 38 000 грн.

Відповідно до частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Як вбачається з оскаржуваної додаткової постанови Західного апеляційного господарського суду у цій справі суд апеляційної інстанції при визначенні суми відшкодування витрат відповідача за первісним позовом на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, врахував зазначені вище критерії та дійшов висновку про те, що розмір цих заявлених представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Сейф Гласс Факторі" витрат у сумі 380 000,00 грн не відповідає критеріям реальності та розумності їхнього розміру, такі витрати відповідача не мали характеру необхідних і не були співрозмірними із виконаною роботою у суді апеляційної інстанції, отже їх розмір є необґрунтованим у відповідній частині.

Верховний Суд погоджується з такими висновками, оскільки як правильно встановив суд апеляційної інстанції, при розгляді справи в суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції позиція відповідача за первісним позовом не змінювалася, а представництво його інтересів здійснювалося тим самим адвокатом, доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сейф Гласс Факторі" фактично відповідали доводам, наведеними у відзиві на первісний позов та у зустрічній позовній заяві. Тобто, правова позиція відповідача за первісним позовом, викладена в апеляційній скарзі, вже була сформована до апеляційного розгляду справи, а доказів здійснення представником відповідача за первісним позовом додаткового комплексного та усестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин суду апеляційної інстанції не надано.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції, врахувавши заперечення позивача за первісним позовом щодо розміру заявлених відповідачем за первісним позовом до стягнення з нього витрат на правничу допомогу, дійшов правильного висновку про наявність підстав зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу на 50% від заявленої до стягнення суми до 190 000,00 грн. При цьому, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що цей розмір витрат (190 000,00 грн) є розумним і співмірним, як зі складністю справи (оскільки предметом спору у цій справі є як первісні позовні вимоги майнового характеру, так і зустрічні позовні вимоги немайнового характеру, за предметом спору та ціною первісного позову ця справа не відноситься до малозначних та стосується стягнення більше ніж п`ятдесяти чотирьох мільйонів гривен), так і з ціною позову (розмір задоволених судом апеляційної інстанції витрат відповідача за первісним позовом складає менше, ніж 0,5 % від ціни позову у цій справі), а також із обсягом наданих адвокатом відповідачу за первісним позовом послуг, зафіксованих в акті від 06 червня 2023 року.

З огляду на викладене Верховний Суд не бере до уваги доводи скаржника про те, що здійснене судом апеляційної інстанції зменшення заявленої відповідачем за первісним позовом до стягнення з позивача розміру витрат на професійну правничу допомогу на 50% є недостатнім.

Доводи скаржника про те, що суд апеляційної інстанції при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, що підлягають стягненню, не врахував критерій розумності не знайшли свого підтвердження та спростовуються змістом оскаржуваної додаткової постанови, з якої вбачається, що суд апеляційної інстанції при визначення розміру цих витрат керувався, зокрема і цим критерієм, а також врахував висновки Верховного Суду щодо критеріїв визначення суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд не бере до уваги посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо застосування критерію розумності, викладених у постанові від 29 квітня 2021 року у справі № 916/3904/19, оскільки суд апеляційної інстанції в додатковій постанові хоча і не послався саме на цю постанову Верховного Суду, однак послався на інші подібні постанови Верховного Суду щодо критеріїв визначення суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, висновки суду апеляційної інстанції не суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 29 квітня 2021 року у справі № 916/3904/19.

Безпідставними є також і доводи скаржника про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо застосування статті 129 Господарського процесуального кодексу України, викладених у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19. Зазначені доводи спростовуються змістом оскаржуваної додаткової постанови, в якій наявне посилання суду апеляційної інстанції на висновки Верховного Суду, викладені у зазначеній постанові.

З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що суд апеляційної інстанції правильно та обґрунтовано задовольнив частково заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Сейф Гласс Факторі" адвоката Сабадин А. В. про ухвалення додаткового судового рішення у справі №914/558/22 та стягнув з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сейф Гласс Факторі» витрати на оплату професійної правничої (правової) допомоги в розмірі 190 000,00 грн.

Оскаржувана позивачем за первісним позовом додаткова постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з правильним застосування та з дотриманням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, з урахуванням висновків Верховного Суду, а доводи, наведені Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Житомиргаз» у касаційній скарзі на додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 28 червня 2023 року у цій справі, не знайшли свого підтвердження та є необґрунтованими.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Матеріали справи свідчать про те, що суд апеляційної інстанції у повному обсязі з`ясував обставини, на які сторони послалися як на підставу своїх вимог та заперечень, правильно з дотриманням норм процесуального права, правильним застосуванням норм матеріального права вирішив спір у справі.

Доводи позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом), наведені у касаційних скаргах, про неправильне застосування та порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних постанови та додаткової постанови не знайшли свого підтвердження, а наведені ним підстави касаційного оскарження судових рішень, передбачені пунктами 1 та 4 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є необґрунтованими, з огляду на що Верховний Суд не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних постанови Західного апеляційного господарського суду від 07 червня 2023 року та додаткової постанови Західного апеляційного господарського суду від 28 червня 2023 року у цій справі.

10. Судові витрати.

Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Крім того, Верховний Суд зазначає про те, що згідно з частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України заява відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним розглядом цієї справи, буде розглянута після подання заявником відповідних доказів розміру цих витрат протягом п`яти днів після ухвалення цієї постанови. У разі неподання заявником відповідних доказів протягом встановленого строку ця заява залишиться без розгляду.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" залишити без задоволення.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 07 червня 2023 року та додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 28 червня 2023 року у справі № 914/558/22 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді Г. Вронська

І. Кондратова