ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2023 року

м. Київ

Cправа № 902/207/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Пєскова В. Г.,

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.,

за участю представників:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко", Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Крафт": Оніщука Є. О. (в режимі відеоконференції),

арбітражного керуючого Томашука М. С. (особисто, в режимі відеоконференції)

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко", Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Крафт"

на постанову Північного-західного апеляційного господарського суду від 23.11.2022

у складі колегії суддів: Юрчука М. І. - головуючого, Тимошенка О. М., Коломис В. В.

та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 22.08.2022

у складі судді Лабунської Т. І.

у справі за заявою Фермерського господарства "РОДИНА Н. С."

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Поділля"

про банкрутство

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Вступ

1. Господарським судом відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства за результатом чого оприлюднене повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство та встановлено строк на подання заяв кредиторів з вимогами до боржника - протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

2. Скаржники у визначений в повідомленні строк із заявами з грошовими вимогами до боржника не звернулися, а подали до суду відповідні заяви більш ніж через два місяці з дня офіційного оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство, заявивши у них клопотання про поновлення пропущеного строку на заявлення грошових вимог до боржника.

3. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, визнав грошові вимоги скаржників з віднесенням їх до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, без права вирішального голосу на зборах і комітеті кредиторів та відмовив у поновленні пропущеного строку на заявлення грошових вимог до боржника, оскільки стаття 45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) не передбачає можливості поновлення такого строку незалежно від поважності причин його пропуску.

4. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, розглядаючи касаційні скарги кредиторів, має вирішити питання:

- чи підлягає касаційному перегляду справа за касаційною скаргою з вимогами про скасування постановленої судом за результатом розгляду грошових вимог кредитора ухвали суду першої інстанції, після її перегляду та залишення без змін судом апеляційної інстанції, в частині відмови у задоволенні клопотання про поновлення визначеного частиною першою статті 45 КУзПБ строку на заявлення грошових вимог до боржника та зміни оскарженої ухвали в частині визнання грошових вимог без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів з наданням скаржнику права вирішального голосу?

- чи може бути поновленим визначений частиною першою статті 45 КУзПБ пропущений конкурсним кредитором строк на заявлення грошових вимог до боржника?

5. Суд вважає правомірними та обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для поновлення пропущеного конкурсними кредиторами строку на заявлення грошових вимог до боржника, виходячи з такого.

Короткий зміст і підстави наведених у заявах вимог та заперечень розпорядника майна боржника щодо заяв кредиторів

6. Господарським судом Вінницької області здійснюється провадження у справі № 902/207/22 за заявою Фермерського господарства "РОДИНА Н. С." (далі - ФГ "РОДИНА Н. С.") до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Поділля" (далі - ТзОВ Фірма "Поділля", боржник) про банкрутство, відкрите ухвалою від 13.04.2022.

7. 14.04.2022 оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі № 902/207/22 про банкрутство ТзОВ Фірма "Поділля" та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

8. 20.06.2022 до Господарського суду Вінницької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Крафт" (далі - ТзОВ "Терра Крафт", скаржник, заявник) надійшла заява від 16.06.2022 б/н з грошовими вимогами до боржника, в якій заявник просить:

- поновити пропущений ТзОВ "Терра Крафт" тридцятиденний строк заявлення грошових вимог кредиторів у справі № 902/207/22;

- визнати грошові вимоги ТзОВ "Терра Крафт" до ТзОВ Фірма "Поділля" конкурсними з правом вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів в розмірі 1 400 570,08 грн;

- грошові вимоги включити до реєстру вимог кредиторів.

9. В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви з грошовими вимогами до боржника ТзОВ "Терра Крафт" посилалося на обставини: введення на всій території України правового режиму воєнного стану, участі їх представника - адвоката Оніщука Є. О. у Добровольчому формуванні Хмельницької територіальної громади № 1 Авангард, задіянні його у діяльності цього формування, відсутності можливості в умовах воєнного стану як у керівника, так і у представника ТзОВ "Терра Крафт" здійснювати постійну перевірку наявності повідомлень про відкриття провадження у справі про банкрутство, а також можливості здійснювати моніторинг ухвал судів відносно боржника з огляду на закриття з 24.02.2022 доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень та відомостей з порталу Судової влади України.

10. 24.06.2022 до суду першої інстанції надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" (далі - ТзОВ "Цефей-Еко", скаржник, заявник) від 21.06.2022 б/н з грошовими вимогами до боржника, в якій заявник просить:

- поновити пропущений ТзОВ "Цефей-Еко" тридцятиденний строк заявлення грошових вимог кредиторів у справі № 902/207/22;

- визнати грошові вимоги ТзОВ "Цефей-Еко" до ТзОВ Фірма "Поділля" конкурсними з правом вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів в розмірі 4 584 841,96 грн;

- грошові вимоги включити до реєстру вимог кредиторів.

11. В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви з грошовими вимогами до боржника "Цефей-Еко" посилалося на обставини: введення на всій території України правового режиму воєнного стану, участі їх представника - адвоката Оніщука Є. О. у Добровольчому формуванні Хмельницької територіальної громади № 1 Авангард, задіянні його у діяльності цього формування, зміни 27.04.2022 директора ТзОВ "Цефей-Еко", оскільки діючого з 23.04.2021 керівника Полукішніка О. Я. призвано на військову службу, з урахуванням чого як у керівник, так і представник ТзОВ "Цефей-Еко" не здійснювали та могли здійснювати постійну перевірку наявності повідомлень про відкриття провадження у справі про банкрутство, а також обставини відсутності можливості здійснювати моніторинг ухвал судів відносно боржника з огляду на закриття з 24.02.2022 доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень та відомостей з порталу Судової влади України.

12. Розпорядник майна боржника - арбітражний керуючий Томашук М. С. у поданих до суду додаткових поясненнях від 15.08.2022 № 02-01/159 вимоги ТзОВ "Терра Крафт" та ТзОВ "Цефей-Еко" визнав у заявлених розмірах як конкурсні згідно черговістю встановленою КУзПБ, однак без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів, оскільки стаття 45 КУзПБ не передбачає поновлення визначеного в ній строку на подання заяв конкурсними кредиторами.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

13. 22.08.2022 Господарський суд Вінницької області постановив ухвалу у справі № 902/207/22, якою, зокрема:

- задовольнив частково заяву ТзОВ "Цефей-Еко" від 21.06.2022 б/н про визнання грошових вимог до боржника; визнав грошові вимоги ТзОВ "Цефей-Еко" до ТзОВ Фірма "Поділля" в розмірі 4 579 879,96 грн основного боргу (четверта черга задоволення) та 4 962,00 грн судового збору за подання даної заяви (перша черга задоволення); відмовив у задоволенні заяви ТзОВ "Цефей-Еко" від 21.06.2022 б/н в частині поновлення пропущеного строку на заявлення грошових вимог до боржника;

- задовольнив частково заяву ТзОВ "Терра Крафт" від 16.06.2022 б/н про визнання грошових вимог до боржника; визнав грошові вимоги ТзОВ "Терра Крафт" до ТзОВ Фірма "Поділля" в розмірі 1 395 608,08 грн (четверта черга задоволення) та 4 962,00 грн судового збору за подання даної заяви (перша черга задоволення); відмовив у задоволенні заяви ТзОВ "Терра Крафт" від 16.06.2022 б/н в частині поновлення пропущеного строку на заявлення грошових вимог до боржника.

14. Ухвала суду першої інстанції мотивована обґрунтованістю вимог ТзОВ "Цефей-Еко" та ТзОВ "Терра Крафт" у заявлених розмірах та неможливістю поновлення строку визначеного частиною першою статті 45 КУЗПБ незалежно від поважності причин його пропуску, враховуючи, що кредитор, який звернувся до суду із відповідною заявою не втрачає права на задоволення своїх вимог, однак не має права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

15. Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 23.11.2022 ухвалу Господарського суду Вінницької області від 22.08.2022 у справі № 902/207/22 залишив без змін, погодившись з висновками суду першої інстанції щодо неможливості поновлення пропущеного ТзОВ "Цефей-Еко" та ТзОВ "Терра Крафт" визначеного частиною першою статті 45 КУЗПБ строку незалежно від поважності причин його пропуску.

Короткий зміст наведених у касаційних скаргах вимог

16. 14.12.2022 ТзОВ "Терра Крафт" та ТзОВ "Цефей-Еко" звернулися до Верховного суду з касаційними скаргами на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 13.07.2022, в якій просять:

- постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 13.07.2022 в частині відмови у задоволенні заяви ТзОВ "Терра Крафт" про поновлення пропущеного строку на заявлення грошових вимог до боржника скасувати та ухвалити нове рішення, яким поновити ТзОВ "Терра Крафт" пропущений тридцятиденний строк заявлення грошових вимог кредиторів у справі № 902/207/22; змінити ухвалу Господарського суду Вінницької області від 22.08.2022 у справі № 902/207/22 в частині визнання грошових вимог ТзОВ "Терра Крафт" без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів та визнати вимоги скаржника з правом вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів у розмірі 1 395 608,08 грн (четверта черга задоволення) та 4 962,00 грн судового збору за подання заяви (перша черга задоволення);

- постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 13.07.2022 в частині відмови у задоволенні заяви ТзОВ "Цефей-Еко" про поновлення пропущеного строку на заявлення грошових вимог до боржника скасувати та ухвалити нове рішення, яким поновити ТзОВ "Цефей-Еко" пропущений тридцятиденний строк заявлення грошових вимог кредиторів у справі № 902/207/22; змінити ухвалу Господарського суду Вінницької області від 22.08.2022 у справі № 902/207/22 в частині визнання грошових вимог ТзОВ "Цефей-Еко" без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів та визнати вимоги скаржника з правом вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів у розмірі 4 579 879,96 грн (четверта черга задоволення) та 4 962,00 грн судового збору за подання заяви (перша черга задоволення);

Рух касаційних скарг

17. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 902/207/22 за касаційними скаргами ТзОВ "Цефей-Еко" та ТзОВ "Терра Крафт" визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Пєскова В. Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2022 та протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 14.12.2022.

18. Ухвалою від 23.12.2022 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі № 902/207/22 за касаційною скаргою ТзОВ "Цефей-Еко" на оскаржені судові рішення апеляційного та місцевого господарського суду; призначив розгляд касаційної скарги на 19.01.2023; надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 05.01.2023.

19. Іншою ухвалою від 23.12.2022 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі № 902/207/22 за касаційною скаргою ТзОВ "Терра Крафт" на оскаржені судові рішення апеляційного та місцевого господарського суду; призначив розгляд касаційної скарги на 19.01.2023; надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 05.01.2023; об`єднав касаційні скарги ТзОВ "Терра Крафт" та ТзОВ "Цефей-Еко" в одне касаційне провадження.

20. У судове засідання 19.01.2023 в режимі відео конференції з`явилися представник ТзОВ "Терра Крафт", ТзОВ "Цефей-Еко" та розпорядник майна боржника - арбітражний керуючий Томашук М. С., які надали пояснення у справі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи осіб, які подали касаційну скаргу

(ТзОВ "Цефей-Еко", ТзОВ "Терра Крафт")

21. ТзОВ "Цефей-Еко", ТзОВ "Терра Крафт" в обґрунтування доводів касаційних скарг посилаються на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, зазначаючи, зокрема, таке:

- суди відмовили у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку на заявлення грошових вимог залишивши поза увагою обставини в умовах яких відбулося пропущення строку, в тому числі обставини введення воєнного стану та відсутність у КУзПБ заборони на поновлення пропущених строків;

- суди попередніх інстанцій в оскаржених судових рішення застосували правову позицію Верховного Суду сформовану у постанові від 17.03.2021 у справі № 904/678/20, в якій скаржник в якості підстави поновлення пропущеного строку на заявлення грошових вимог посилався на дію карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання коронавірусної хвороби, тоді як у цій справі наведені скаржниками обставини, зокрема введення воєнного стану, не є тотожними з обставинами наведеної справи;

- законодавством не врегульовано питання можливості/неможливості поновлення строків заявлення грошових вимог та особливості провадження у справі в умовах воєнного стану за відсутності прямої заборони поновлення у статті 45 КУзПБ, з урахуванням чого наявні підстави для відступу від висновку сформованого у постанові Верховного Суду від 17.03.2021 у справі № 904//678/20 та формування висновку щодо можливості застосування аналогії норм статей 113 - 119 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) під час вирішення питання поновлення строків заявлення грошових вимог;

- поновлення пропущеного строку відбулося внаслідок не надсилання судом першої інстанції ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство на адресу виконавця, що здійснює примусове виконання рішень про стягнення грошових коштів з боржника;

- суди попередніх інстанцій не врахували, що кредитори вимоги яких визнані судом згідно ухвали від 17.06.2022 є заінтересовані стосовно боржника та арбітражного керуючого, тому за відмови скаржникам в поновленні пропущених строків лише такі кредитори будуть приймати рішення стосовно боржника згідно статті 48 КУзПБ.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

(Розпорядник майна боржника - арбітражний керуючий Томашук М. С.)

22. Розпорядник майна боржника - арбітражний керуючий Томашук М. С. у поданому до суду відзиві на касаційні скарги просить суд відмовити у задоволенні скарг ТзОВ "Цефей-Еко", ТзОВ "Терра Крафт" та залишити оскаржені судові рішення без змін зазначаючи про законність оскаржених судових рішень судів першої й апеляційної інстанції та безпідставність доводів скаржників про поширення на спірні правовідносини загального правила поновлення строків визначеного статтею 119 ГПК України щодо можливості поновлення встановленого законом процесуального строку, оскільки в цьому разі застосуванню підлягає стаття 45 КУзПБ як спеціальна норма, яка не передбачає можливості поновлення визначеного у цій статті строку.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи й висновків судів попередніх інстанцій

23. Вирішуючи наведені в пункті 4 цієї постанови питання, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, беручи до уваги приписи статті 300 ГПК України, виходить з такого.

Щодо касаційного перегляду справи за касаційною скаргою кредитора з вимогами про скасування постановленої судом за результатом розгляду грошових вимог кредитора ухвали суду першої інстанції, після її перегляду та залишення без змін судом апеляційної інстанції, в частині відмови у задоволенні клопотання про поновлення визначеного частиною першою статті 45 КУзПБ строку на заявлення грошових вимог до боржника та зміни оскарженої ухвали в частині визнання грошових вимог без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів з наданням скаржнику права вирішального голосу

24. За приписами частин першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

25. Відповідно до частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

26. Обсяг реалізації конституційного права на оскарження судового рішення у конкретних правовідносинах визначається положеннями процесуального закону.

27. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом про банкрутство.

28. Частиною першою статті 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом ГПК України, іншими законами України. Такі ж положення містить частина шоста статті 12 ГПК України.

29. Отже, реалізація права на касаційне оскарження судових рішень у справі про банкрутство відбувається за правилами і в порядку, передбаченими главою 2 "Касаційне провадження" розділу IV "Перегляд судових рішень" ГПК України, з урахуванням особливостей оскарження судових рішень у справі про банкрутство, визначених КУзПБ.

30. У статті 9 КУзПБ законодавцем встановлено особливості застосування правил оскарження судових рішень, що ухвалюються місцевими та апеляційними господарськими судами в процесі провадження у справі про банкрутство.

31. Відповідно до частини першої статті 9 КУзПБ, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому ГПК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

32. Частиною третьою статті 9 КУзПБ визначено, що у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню.

33. Тлумачення частини третьої статті 9 КУзПБ свідчить, що одним судових рішень, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку після їх апеляційного перегляду судом апеляційної інстанції є ухвали суду першої інстанції за результатом розгляду грошових вимог кредиторів.

34. Предметом касаційного перегляду у цій справі є касаційні скарги кредиторів з вимогами про скасування постановленої судом за результатом розгляду їх вимог ухвали суду першої інстанції, після її перегляду та залишення без змін судом апеляційної інстанції, в частині відмови у задоволенні клопотань про поновлення визначеного частиною першою статті 45 КУзПБ строку на заявлення грошових вимог до боржника та зміни оскарженої ухвали в частині визнання грошових вимог без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів з наданням скаржникам права вирішального голосу.

35. Ухвалення судами попередніх інстанцій оскаржених судових рішень в наведеній частині (відмови у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку на заявлення вимог), з урахуванням положень абзацу третього частини четвертої статті 45 КУзПБ, юридичним наслідком має вплив на наявність/відсутність у скаржників права вирішального голосу на зборах та комітетів кредиторів.

36. Тобто має безпосередній вплив на право скаржників як конкурсних кредиторів брати участь на зборах та комітетів кредиторів з правом вирішального голосу.

37. Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що справа за касаційними скаргами кредиторів з вимогами про скасування постановленої судом за результатом розгляду їх вимог ухвали суду першої інстанції, після її перегляду та залишення без змін судом апеляційної інстанції, в частині відмови у задоволенні клопотань про поновлення визначеного частиною першою статті 45 КУзПБ строку на заявлення грошових вимог до боржника та зміни оскарженої ухвали в частині визнання грошових вимог без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів з наданням скаржникам права вирішального голосу, може переглядатися в касаційному порядку судом касаційної інстанції (близького за змістом підходу дотримується Касаційний господарский суд у складі Верховного Суду у постанові від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).

Щодо поновлення визначеного частиною першою статті 45 КУзПБ пропущеного конкурсним кредитором строку на заявлення грошових вимог до боржника

38. Відповідно до абзаців першого, другого частини першої статті 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Адміністратор за випуском облігацій, який діє як конкурсний кредитор, подає заяву з вимогами до боржника з урахуванням вимог статті 931 цього Кодексу.

39. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (абзац третій частини першої статті 45 КУзПБ).

40. Отже, реалізація конкурсним кредитором права на звернення до суду із заявою з грошовим вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі по банкрутство (за винятком адміністратора за випуском облігацій, який діє як конкурсний кредитор - для якого діє правило визначене статтею 931 цього Кодексу) та набуття ним прав в обсязі визначеному КУзПБ обумовлена строком, у межах якого він може звернутися до суду із заявою з наявними в нього вимогами боржника.

41. За визначенням наведеним у частині першій статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

42. Строк як часова категорія характеризується не тільки початковим, а й кінцевим моментом. Відповідним кінцем моментом для звернення конкурсного кредитора до суду із завою з вимогами до боржника є сплив визначеного абзацом першим частини першої статті 45 КУзПБ тридцятиденного строку з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

43. Абзацом третім частини четвертої статті 45 КУзПБ законодавцем урегульовано негативні наслідки пропуску/заявлення кредитором вимог після завершення строку встановленого для їх подання.

44. Такими наслідками за третім частини четвертої статті 45 КУзПБ є те, що кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

45. Тобто наслідки у вигляді відсутності у конкурсних кредиторів за цих умов права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

46. Загальні положення щодо видів, порядку обчислення, поновлення чи продовження процесуальних строків, а також наслідків їх пропуску визначені в главі 6 розділу І ГПК України.

47. Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

48. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частини перша статті 119 ГПК України).

49. Тлумачення наведених норм свідчить, що законодавцем у ГПК України закріплено положення про поновлення визначених ним строків на вчинення учасниками позовного провадження процесуальних дій, який може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення (див. висновки щодо права учасників справи на поновлення процесуального стоку, викладені у поставові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16).

50. Проте на відміну від позовного провадження розгляд та процесуальні дії учасників якого урегульовані положеннями ГПК України, правове регулювання процесуальних дії учасників провадження у справі про банкрутство має свої особливості.

51. Провадження у справі про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, складом учасників таких правовідносин, специфічністю цілей і завдань, тривалістю судового провадження тощо.

52. Частиною шостою статті 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

53. Зазначена норма кореспондується з положеннями частини першої статті 2 КУзПБ за якою провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

54. КУзПБ за своєю правовою природою є специфічним комплексним нормативно-правовим актом, який за ознакою предметної сфери регулювання об`єднує значну кількість норм різної галузевої належності, включаючи в собі як норми процесуального права (зокрема норми щодо порядку здійснення провадження у справах про банкрутство, вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень) так і норми матеріального права.

55. Така специфіка КУзПБ як нормативно-правового акта під час застосування закріплених в ньому норм зумовлює необхідність урахування особливостей регулювання розгляду тих чи інших питань, що виникають в межах такої справи.

56. Отже, у процедурі банкрутства процесуальні норми ГПК України мають універсальний характер, адже розраховані як на позовне провадження, так і на процедуру банкрутства та їх застосування у цій процедурі здійснюється з урахуванням особливостей правового регулювання розгляду конкретного питання, передбачених КУзПБ.

57. Тобто норми ГПК України є загальними по відношенню до норм КУзПБ, які визначають особливості провадження у справах про банкрутство та є спеціальними й мають пріоритет у застосуванні при розгляді цих справ.

58. Верховний Суд неодноразово у свої практиці під час вирішення питання співвідношення загальної та спеціальної норми звертав увагу на необхідності застосування спеціального закону перед загальним, зазначаючи, що при наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм необхідно керуватися принципом lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для даної справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною (див. з-поміж іншого постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 263/15749/16-а, постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03.03.2021 у справі № 522/799/16-ц, постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 908/2637/20, від 27.12.2022 у справі № 910/21725/21).

59. Про необхідність застосування наведеного принципу зазначено також рішенні Конституційного Суду України від 18.06.2020 у справі № 5-р (II)/2020, в якому зауважено, що принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): "закон пізніший має перевагу над давнішим" (lex posterior derogat priori) - "закон спеціальний має перевагу над загальним" (lex specialis derogat generali) - "закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим" (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.

60. Крім того, про перевагу норм lex specialis над іншими загальними нормами зазначає у своїх рішеннях і Європейський суд з прав людини (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 25.03.1999 у справі "Ніколова проти Болгарії", від 24.06.20221 у справі "Шкіря проти України").

61. Отже, під час розгляду справ про банкрутство щодо вирішення питань, які виникають у цій справі підлягають застосуванню положення КУзПБ, які є спеціальними стосовно норм ГПК України

62. Одним з таких питань є питання строк заявлення конкурсними кредиторами вимог до боржника у справі про банкрутство, початок перебігу якого та наслідки спливу визначені статтею 45 КУзПБ, яка не передбачає можливості поновлення цього строку та не ставить її в залежність від поважності наведених заявником причин його пропуску.

63. Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що пропущений конкурсним кредитором визначений частиною першою статті 45 КУзПБ строк на заявлення грошових вимог до боржника не може бути поновлений судом незалежно від поважності причин його пропуску наведених заявником.

64. Подібного висновку дотримується Касаційний господарський суду у складі Верховного Суду у постанові від 17.03.2021 у справі № 904/678/20, який був врахований судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржених судових рішень та відступу від якого суд не вбачає підстав.

65. Звідси суд вважає безпідставним доводи скаржників щодо неврахування судами під час розгляду їх заяв наведених ними обставин в обґрунтування поважності причин пропуску ними строку на звернення до суду із заявами з вимогами до боржника, оскільки норми статті 45 КУзПБ щодо строку звернення конкурсного кредитора до суду з заявою з грошовими вимогами до боржника є спеціальними по відношенню до норм ГПК України, яким передбачено поновлення процесуальних строків визначених цим кодексом.

66. Так само неаргументованими є доводи скаржників щодо необхідності застосування до спірних правовідносин аналогії закону та поновлення строку заявлення їх грошових вимог на підставі норм статей 113 - 119 ГПК України, адже за частиною десятою статті 11 ГПГК України аналогія закону застосовується у разі, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

67. Натомість у справі, яка переглядається, питання строку звернення конкурсних кредиторів до суду із заявою з вимогами до боржника та юридичні наслідки заявлення таких вимог після закінчення цього строку чітко визначені статтею 45 КУзПБ, що виключає можливість застосування аналогії закону за наявності законодавчого урегулювання цього питання в КУзПБ.

68. Решта доводів скаржника, наведені як підстава скасування оскаржених судових рішень, не впливають на правильність висновків судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для поновлення визначеного частиною першою статті 45 КУзПБ пропущеного строку на подання заяв конкурсних кредиторів з вимогами до боржника, адже як уже зазначалось судом такий строк не може бути поновленим судом незалежно від поважності причин його пропуску кредитором.

69. З огляду на викладене, суд вважає правомірним висновок суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, щодо визнання грошових вимог ТзОВ "Цефей-Еко" та ТзОВ "Терра Крафт" з визначеною їх КУзПБ черговістю, без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів та відмови у задоволенні клопотань про поновлення пропущеного ними строку на заявлення грошових вимог до боржника.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

70. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

71. Згідно з статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

72. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені господарськими судами, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд вважає, що оскаржені судові рішення прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.

Щодо судових витрат

73. Зважаючи на висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду про залишення касаційної скарги без задоволення, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи, покладаються на скаржника.

Висновки щодо застосування норм права

74. Справа за касаційною скаргою кредитора з вимогами про скасування постановленої судом за результатом розгляду його вимог ухвали суду першої інстанції, після її перегляду та залишення без змін судом апеляційної інстанції, в частині відмови у задоволенні клопотання про поновлення визначеного частиною першою статті 45 КУзПБ строку на заявлення грошових вимог до боржника та зміни оскарженої ухвали в частині визнання грошових вимог без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів з наданням скаржнику права вирішального голосу, може переглядатися в касаційному порядку судом касаційної інстанції.

75. Норми ГПК України є загальними по відношенню до норм КУзПБ, які визначають особливості провадження у справах про банкрутство та є спеціальними й мають пріоритет у застосуванні при розгляді цих справ.

76. Під час розгляду справ про банкрутство щодо вирішення питань, які виникають у цій справі, зокрема питання строку звернення конкурсних кредиторів до суду із заявами з вимогами до боржника та наслідків подання таких заяв після спливу такого строку, підлягають застосуванню положення КУзПБ, які є спеціальними стосовно норм ГПК України.

77. Пропущений конкурсним кредитором визначений частиною першою статті 45 КУзПБ строк на заявлення грошових вимог до боржника не може бути поновлений судом незалежно від поважності причин його пропуску наведених заявником.

На підставі викладеного та керуючись статтями 286 300 301 308 309 314 315 317 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" залишити без задоволення.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Крафт" залишити без задоволення.

3. Постанову Північного-західного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 22.08.2022 у справі № 902/207/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді В. І. Картере

В. Г. Пєсков