Стаття 53. Участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб
1. У випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах.
2. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які звертаються до суду за захистом прав і інтересів інших осіб, повинні надати суду документи, які підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах таких осіб.
3. У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
4. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
5. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":
Аналізуйте судовий акт: Відмова у відновленні процесуального строку на апеляційне оскарження не є абсолютним правом апеляційного суду і може бути скасована касаційним судом ( ВГСУ у справі № 910/21218/15 від 6 червня 2016р.)
Іноді суди касаційної інстанції ухвалюють постанови, які наскрізь захищають базові процесуальні права учасників справи, такі наприклад як право на апеляційне оскарження, в тому числі право на відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. На жаль єдиної практики у цьому питанні немає і зазвичай суди відновлюють строк тільки на підставі поштового конверту зі штемпелем у випадку неотримання стороною справи рішення під час його оголошення.
В цій справі строк було відновлено на підставі того, що заявник апеляційної скарги використовував інші способи захисту свого права в інших судових справа і вичерпавши ці можливості вже після набрання рішенням законної сили звернувся із апеляційною скаргою. Апеляційний суд відмовив заявнику у відновленні строку, проте касаційний суд встановив поважність причин пропуску, скасував ухвалу і зобов’язав апеляційний суд розглянути скаргу.
ВГСУ також зазначив, що ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. А головне – право суду на відновлення пропущеного строку не є абсолютним і рішення про відмову у його відновленні може бути скасовано судами вищих інстанцій.
