ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2017 року м. Київ К/800/35631/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,

суддів: Веденяпіна О.А., Приходько І.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційні скарги Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.

Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2012

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013

у справі № 2а/0470/12894/12 Дніпропетровського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинг-Універсал" (далі - Товариство)

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - ДПІ)

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2012, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013, позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 05.10.2012 року № 0000691504, скасовано податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 05.10.2012 року № 0000701504. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства судовий збір в розмірі 2 146,00
грн.

У касаційній скарзі ДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Позивач не реалізував процесуальне право подати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для зменшення в податковому обліку Товариства розміру від'ємного значення податку на додану вартість, збільшення суми грошового зобов'язання із податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті документальної позапланової невиїзної перевірки від 11.09.2012 № 2300/152/36207575. Згідно з цим актом Товариство порушило норми підпункту 7.7.1 пункту 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (Закон № 168/97-ВР), пункту 102.5 ст. 102, абзацу "б" пунктів 200.2, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (ПК): завищило залишок від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за червень 2012 року на 2986438,00
грн. ; занизило суму ПДВ за червень 2012 року, яка підлягає сплаті до державного бюджету за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 25 декларації), на 2724,00 грн.

За наслідками перевірки ДПІ стосовно Товариства прийняті податкові повідомлення-рішення від 28.07.2011р. : № 0000691504 - про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість на 2986438,00 грн. ; № 0000701504 - про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 3405,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 2724,00 грн. та 681,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В судовому процесі встановлено, що 31.10.2008 між ВАТ "Дніпрошина" та ТОВ "Консалтінг-Універсал" був укладений попередній договір про зобов'язання укласти договір купівлі-продажу, за умовами якого ВАТ "Дніпрошина" зобов'язане передати належне йому нерухоме майно (базу відпочинку "Сосновий бір") та обладнання до цього нерухомого майна, а ТОВ "Консалтінг- Універсал" зобов'язано здійснити попередню оплату за це майно. 28.12.2008 ТОВ "Консалтінг-Універсал" сплачено на рахунок продавця 9 600 000,00 грн. (в тому числі ПДВ 1 600 000,00 грн. ), а ВАТ "Дніпрошина" виписано податкову накладну від 24.12.2008 № 58 на суму 9 600
000,00 грн. (в тому числі, ПДВ 1 600 000,00 грн. ). В попередньому договорі ціна продажу визначена як 17281200,00 грн., включаючи ПДВ.

14.01.2009 між ТОВ "Консалтінг-Універсал" (покупець) та ВАТ "Дніпрошина" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу майна (бази відпочинку "Сосновий бір"), згідно з умовами якого в ціну продажу враховано попередню оплату. На підставі договору купівлі-продажу та суми оплати за попереднім договором від
31.10.2008 в рахунок виконання грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу, ВАТ "Дніпрошина" надало ТОВ "Консалтінг-Універсал" розрахунок № 1/58 від 01.02.2009 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 24.12.2008, яким відкориговані суми податкових зобов'язань та податкового кредиту у бік зменшення на 16000000,00 грн. ВАТ "Дніпрошина" виписано на адресу ТОВ "Консалтінг-Універсал" податкову накладну від 01.02.2009 № 38 на суму 18 932 659,20 грн., в тому числі ПДВ 3156257,50 грн., що відповідає вартості майна, переданого продавцем покупцю згідно з актом від 01.02.2009.

Абзацами першим, другим підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР (втратив чинність з 1 січня 2011 року у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України) встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою підпункту 7.7.1 пункту 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 ст.7 Закону № 168/97-ВР якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. Аналогічною за змістом є норма пункту 200.4 ст. 200 ПК.

Суди попередніх інстанцій встановили сплату Товариством ПДВ в ціні придбання майна (база відпочинку) за договором від 14.01.2009, на які були виписані податкові накладні № 58 від 24.12.2008 (за подією попередньої оплати) 9 600
000,00 грн. (ПДВ 1 600 000,00 грн. ) та № 38 від 01.02.2009 (за подією передачі майна - акт прийому-передачі від 01.02.2009), а відтак, позивач правомірно включив суми ПДВ за цими податковими накладними до податкового кредиту.

Заперечуючи проти позову, ДПІ доводить, що ТОВ "Консалтінг-Універсал" у податковій декларації з ПДВ за червень 2012 року не мало права декларувати залишок від'ємного значення з ПДВ, яке виникло внаслідок включення до податкового кредиту сум ПДВ за вище зазначеними податковими, оскільки це суперечить пункту 102.5 ст. 102 ПК.

Згідно з нормою цього пункту заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених Податковим кодексом України, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Суди першої та апеляційної інстанції правильно застосували цю норму, зробивши висновок, що встановлений нею строк давності не поширюється на декларування від'ємного значення ПДВ.

Частиною 1 ст. 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Характерною особливістю публічного права є те, що його норми не підлягають розширеному тлумаченню, яке може призвести до збільшення встановлених заборон, обмеженню прав та розширенню визначених законом обов'язків.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.

Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписО.А. Веденяпін підписІ.В.

Приходько