Ухвала

21 травня2020 року

м. Київ

справа № 2-1388/11

провадження № 61-6856 ск 20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Кузнєцова В.

О.,

розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 20 січня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 березня 2020 року, в частині вимоги про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, в справі за заявою Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", заінтересована особа - ОСОБА_1, про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого документа,

Встановив:

У червні 2018 року ПАТ КБ "ПриватБанк", заінтересована особа - ОСОБА_1, звернулося до Подільського районного суду м. Києва із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого документа.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 20 січня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ПАТ КБ "ПриватБанк", заінтересована особа - ОСОБА_1, про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого документа, в частині вимоги про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Не погодившись із даною ухвалою, АТ КБ "ПриватБанк" було подано апеляційну скаргу на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 20 січня 2020 року, зокрема, в частині вимоги про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Постановою Київського апеляційного суду від 03 березня 2020 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" залишено без задоволення, а ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 20 січня 2020 рокузалишено без змін, в частині вимоги про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання

09 квітня 2020 року АТ КБ "ПриватБанк" надіслало засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 20 січня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 березня 2020 року, в частині вимоги про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

У касаційній скарзі представник АТ КБ "Приватбанк" - Коваленко Р. Й., просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 20 січня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 березня 2020 року, в частині вимоги про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, і ухвалити нове рішення, яким дану вимогу заяви задовольнити.

Дослідивши касаційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк", Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, з огляду на наступне.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

У частині 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених частини 1 статті 406 ЦПК України.

У пункті 2 частини 1 статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пункті 2 частини 1 статті 389 ЦПК України, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Ухвала суду першої інстанції про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, як процесуальний документ, що може бути оскаржений, передбачена пунктом 24 частини 1 статті 353 ЦПК України, який відсутній у зазначеному переліку, а отже це судове рішення не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Тобто, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 389 ЦПК України не передбачено право для сторони у справі або іншої відповідної особи на оскарження в касаційному порядку постанови суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, а тому ця постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

У відповідності до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 статті 389 ЦПК України ухвалаПодільського районного суду м. Києва від 20 січня 2020 року та постанова Київського апеляційного суду від 03 березня 2020 року, в частині вимоги про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, не підлягають касаційному оскарженню, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

На підставі наведеного, керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

Ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 20 січня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 березня 2020 року, в частині вимоги про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, в справі за заявою Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", заінтересована особа - ОСОБА_1, про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого документа.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

В. С. Жданова

В. О. Кузнєцов