Ухвала

22 березня 2021 року

місто Київ

справа № 601/2019/19

провадження № 61-1298ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області від 29 січня 2020 року про поновлення судового розгляду, рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 29 липня 2020 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства

"Явір-2005" про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та затримки розрахунку,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 22 січня 2021 року із застосуванням засобів поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області від 29 січня 2020 року про поновлення судового розгляду, рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 29 липня 2020 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду від 04 лютого 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику строк для її виконання з метою надання доказів на підтвердження сплати судового збору за подання касаційної скарги. Судом визначено розмір судового збору за подання касаційної скарги з урахуванням заявлених позовних вимоги майнового та немайнового характеру.

Від заявника у березні 2021 року засобами поштового зв'язку надійшла заява, у якій заявник просить надати додатковий строк для усунення недоліків касаційної скарги або відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги.

На обґрунтування підстав відстрочення сплати судового збору заявник зазначає, що перебуває у скрутному майновому становищі, крім того, визначений Судом розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги, перевищує 5 % річного доходу ОСОБА_1 за попередній рік.

Залишаючи без руху касаційну скаргу ОСОБА_1, Верховний Суд визначив обов'язок заявника сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 10 949,40
грн або надати документи, що підтверджуються підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Така вимога узгоджується із вимогами пункту 3 частини четвертої

статті 392 ЦПК України та частини 1 статті 5 Закону України

"Про судовий збір".

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати визначено статтею 8 Закону України "Про судовий збір". Зокрема, пунктом першим частини першої та частини другої наведеної статті визначено право суду звільнити особу від сплати судового збору або відстрочення від його сплати, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Отже, наведена норма Закону передбачає відстрочення сплати судового збору за умови підтвердження особою свого майнового становища, тобто ОСОБА_1, звертаючись до суду із вимогою про відстрочення сплати судового збору, зобов'язаний був надати докази на підтвердження тієї обставини, що визначений Судом розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік.

Доводи клопотання заявника про те, що у нього, ОСОБА_1, відсутні доходи без підтверджуючих документів, не можуть слугувати безумовною підставою, за якої Суд вправі відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги.

Оскільки ухвалою Верховного Суду від 04 лютого 2021 року встановлено наявність недоліків касаційної скарги, визначено обов'язок заявника усунути виявлені недоліки у визначений Судом строк, тому ОСОБА_1 з метою усунення недоліків зобов'язаний був надати докази на підтвердження сплати судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення (відстрочення) від сплати судового збору.

Вимога клопотання про надання додаткового строку для усунення недоліків, зареєстрованого в суді 5 березня 2021 року, не містить належного обґрунтування необхідності відтермінування усунення недоліків, ураховуючи те, що до клопотання про відстрочення сплати судового збору заявник зобов'язаний був подати документи на підтвердження підстав відстрочення.

За наведених обставини Верховний Суд робить висновок, що заявник не усунув недоліки щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги, також відсутні підстави для продовження строку усунення недоліків відповідно до частини 2 статті 127 ЦПК України.

Згідно з частиною 2 статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених частиною 2 статті 393 ЦПК України, застосовуються положення частиною 2 статті 393 ЦПК України, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

За змістом статті 185 ЦПК України якщо заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.

Оскільки у встановлений Судом строк, станом на 22 березня 2021 року, недоліки касаційної скарги заявник не усунув, підстави для продовження строку усунення недоліків відсутні, тому касаційна скарга підлягає поверненню заявникові.

Суд роз'яснює, що повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області від 29 січня 2020 року про поновлення судового розгляду, рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 29 липня 2020 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Явір-2005" про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та затримки розрахунку, вважати неподаною та повернути заявникові.

Роз'яснити заявникові право повторного звернення з касаційною скаргою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Погрібний