Ухвала

11 квітня 2018 року

м. Київ

справа № 755/13879/16-ц

провадження № 61-1168св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), ЛеськоА. О., Фаловської І. М., Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

представник позивача - ОСОБА_5,

відповідач - прокуратура м. Києва,

представник відповідача - Стретович МаргаритаОлександрівна,

відповідач - Державна казначейська служба України,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника прокурора м. Києва на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 серпня 2017 року в складі судді Яровенко Н. О. та ухвалу Апеляційного суду м.

Києва від 5 грудня 2017 року в складі суддів: Желепи О. В., Рубан С. М., Іванченко М. М.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 4 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У вересні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до прокуратури м.

Києва, Державної казначейської служби України про визначення розміру середньомісячної заробітної плати, відшкодування майнової шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що 19 серпня 2006 року за завідомо неправдивим повідомленням про злочин, старшим ОВС прокуратури м. Києва відносно неї було порушено кримінальну справу за частиною 2 статті 368 КК України. Постановою старшого слідчого прокуратури м. Києва від 22 серпня 2006 року ОСОБА_4 було відсторонено від посади заступника голови Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації із притягненням її до кримінальної відповідальності.

Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 19 грудня 2014 року позивача визнано невинною в пред'явленому обвинувачені за частиною 2 статті 368 КК України та виправдано за відсутністю в діянні складу злочину, який залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 8квітня 2015 року.

На підставі статей 1, 2, 3 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" позивач просила стягнути з відповідача втрачений нею заробіток за період відсторонення від роботи, з 22 серпня 2006 року до 19 грудня 2014 року.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 22 серпня 2017 року позовні вимоги в частині визначення розміру середньомісячної заробітної плати, яка була б нарахована та виплачена позивачу за умови виконання нею обов'язків заступника голови Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації з 22 серпня 2006 року до 19 грудня 2014 року, залишено без розгляду.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 22 серпня 2017 року, з урахуванням ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 4 вересня 2017 року про виправлення описки, позов задоволено частково.

Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 114 930,31 грн заробітку за час відсторонення від посади заступника голови Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації. У решті позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що постановою старшого слідчого прокуратури м. Києва ОСОБА_4 було відсторонено від посади заступника голови Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації з 22 серпня 2006 року.

На підставі розпорядження Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації 18 травня 2010 року № 173-к ОСОБА_4 була звільнена за власним бажанням. Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 19 грудня 2014 року зазначена постанова старшого слідчого прокуратури м. Києва від 22 серпня 2016 року була скасована. Суд стягнув на користь позивача середній заробіток за час відсторонення від посади з 22 серпня 2006 року до 17 травня 2010 року - до дня звільнення за власним бажанням.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 5 грудня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін та надав їм належну правову оцінку.

У касаційній скарзі заступник прокурора м. Києва просить ухвалені в справі судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, провадження у справі закрити.

Касаційна скарга мотивована тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а має розглядатися в порядку кримінального судочинства, оскільки, якщо кримінальне провадження закрито судом при розгляді кримінальної справи в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції. У разі незгоди з винесеною постановою (ухвалою) про відшкодування шкоди громадянин відповідно до положень цивільного процесуального законодавства може оскаржити постанову до суду, а ухвалу суду - до суду вищої інстанції в апеляційному порядку (стаття 12 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду"). Заступник прокурора м. Києва також посилається на висновок, викладений в постанові Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року № 6-2089цс15.

Відзив на касаційну скаргу не подавався.

За правилами частини 6 статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Частиною 1 статті 404 ЦПК України визначено, що питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Таким чином, оскільки у даній справі оскаржуються судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, а наведені заявником доводи містять ознаки, які згідно з вимогами статті 403 ЦПК України є підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, вказану справу необхідно передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись статтями 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_4 до прокуратури м. Києва, Державної казначейської служби України про відшкодування майнової шкоди передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

судді: С. Ю. Мартєв

А.О. Лесько

І. М. Фаловська

С. П. Штелик