УХВАЛА

25 травня 2020 року

м. Київ

Справа № 927/999/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації

на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 11.12.2019 (суддя Ноувен М. П. )

і постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2020 (головуючий суддя Гаврилюк О. М., судді Ткаченко Б. О., Сулім В. В. )

у справі № 927/999/19

за позовом Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації

до Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації (далі - позивач, Управління) звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області (далі - відповідач, Міськрада), в якому просить зобов'язати відповідача прийняти від розпорядника державних коштів - позивача, витрати по об'єкту "Ліквідація наслідків зсуву та ерозійних явищ території провулку Романа Волкова в м. Новгород-Сіверський Чернігівської області" загальною вартістю 550 593,54 грн та по об'єкту "Відновлювальні та протизсувні роботи з реконструкцією перепадного колодязя зливової водовідної каналізації по вул. Монастирська в м. Новгород-Сіверський Чернігівської області" загальною вартістю 291 687,13 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання рішення Чернігівської обласної ради від 20.07.2016 № 18-5/VII Управління як замовник робіт і розпорядник коштів уклало договори підряду на виконання робіт за вказаними вище об'єктами, які перебувають на балансі Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області, роботи за якими були виконані протягом 2016-2017 років у повному обсязі.

Позивач зазначає, що безпідставне ухилення відповідача від прийняття на баланс витрат по ремонту об'єктів, які фактично є власністю територіальної громади міста Новгород-Сіверськ, порушує права позивача та може створити негативні наслідки у вигляді накладення штрафних санкцій за порушення ведення бухгалтерського обліку та звітності.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 11.12.2019 у справі № 927/999/19, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2020, відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що предметом цього позову є вимога зобов'язати Міськраду прийняти від розпорядника державних коштів - Управління, витрати по об'єктах, отже виникнення спірних правовідносин обумовлено бездіяльністю відповідача щодо вирішення питань, які в силу законодавчих приписів належать до його виключної компетенції як органу місцевого самоврядування, тому законність таких дій (бездіяльності) підлягає перевірці адміністративним судом.

Врахувавши приписи частини 1 статті 2, пункту 7 частини 1 статті 4, частини 4 статті 5, пункту 3 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, статей 1, 2, 22, пункту 3 частини 1 статті 46, пункту 21 частини 1 статті 116 Бюджетного кодексу України, статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", суди дійшли висновку, що у даному випадку відсутній спір про право, оскільки позовні вимоги позивач обґрунтовує саме бездіяльністю відповідача щодо прийняття на його баланс витрат по спірним об'єктами, отже даний спір є публічно-правовим як за суб'єктним складом сторін, так і за предметною ознакою, а відтак не може розглядатися у порядку господарського судочинства, а підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 11.12.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2020 у цій справі, справу № 927/999/19 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У касаційній скарзі скаржник не погоджується з висновком судів першої і апеляційної інстанцій про те, що вимога позивача про зобов'язання вчинити дії підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Скаржник зазначає, що у спірних правовідносинах, які склалися між Управлінням і Міськрадою, відсутні відносини влади і підпорядкування. Натомість між сторонами скалися господарські правовідносини, а тому позовні вимоги позивача, враховуючи положення пункту 1 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), мають бути розглянуті саме за правилами ГПК України та не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічні доводи містяться в його апеляційній скарзі.

Таким чином, позивач оскаржує ухвалу суду першої інстанції і постанову суду апеляційної інстанції з підстав порушення правил предметної юрисдикції. Тобто предметом касаційного розгляду є питання щодо визначення юрисдикції цього спору.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався з аналогічним позовом до адміністративного суду і ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.11.2019 у справі № 620/3430/19 йому відмовлено у відкритті провадження у справі та роз'яснено, що він має право звернутись до суду у порядку господарського судочинства.

Касаційний господарський суд також зазначає, що в адміністративній справі № 640/9870/16-а (суд першої інстанції послався на постанову від 29.08.2018 у цій справі) Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи спір про визнання протиправною бездіяльності органу місцевого самоврядування щодо розгляду заяви про затвердження проекту землеустрою та надання у власність земельної ділянки, а також зобов'язання розглянути заяву та прийняти відповідне рішення, дійшла висновку, що: "Виникнення спірних правовідносин обумовлено бездіяльністю відповідача щодо вирішення питань, які в силу законодавчих приписів належать до його виключної компетенції як органу місцевого самоврядування, тому законність таких дій (бездіяльності) підлягає перевірці адміністративним судом. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що цей спір не пов'язаний з вирішенням питання щодо речового права, а є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень (міської ради як органу місцевого самоврядування), який реалізовує у цих правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції шляхом розгляду питання щодо передачі земельної ділянки у власність. Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи відповідача про те, що у спірних правовідносинах Міськрада виступає як власник землі, а тому спір про оскарження її волевиявлення на розпорядження земельною ділянкою не може розглядатися за правилами КАС України, є помилковими".

Разом з тим, як було зазначено вище, предметом розгляду в справі № 927/999/19 є вимога зобов'язати Міськраду прийняти від замовника підрядних робіт і розпорядника державних коштів - Управління, витрати по об'єктах, що свідчить про неподібність правовідносин у цих двох справах ( № 640/9870/16-а і № 927/999/19).

Відповідно до частини 6 статті 302 ГПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб'єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб'єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.

Враховуючи викладене вище, Суд дійшов висновку про необхідність передачі справи № 927/999/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 ГПК України, Суд

УХВАЛИВ:

Справу № 927/999/19 передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил