УХВАЛА

02 липня 2021 року

м. Київ

Справа № 3/96-1012

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Случ О.

В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Приватного малого підприємства "Комерційна фірма "Ігор"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 (головуючий суддя Мирутенко О. Л., судді Орищин Г. В., Скрипчук О. С. )

у справі № 3/96-1012

за позовом Приватного малого підприємства "Ігор"

до 1) Відкритого акціонерного товариства "Тернопільське обєднання "Текстерно" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Міське бюро технічної інвентаризації"

про визнання права власності та зобов'язання здійснити державну реєстрацію права власності,

ВСТАНОВИВ:

14.03.2007 рішенням Господарського суду Тернопільської області позовні вимоги задоволено повністю.

19.04.2021 постановою Західного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Тернопільської області скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

07.05.2021 скаржник надіслав безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 у справі № 3/96-1012.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 12.05.2021 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.

Ухвалою Касаційного господарського суду від 28.05.2021 касаційну скаргу залишено без руху. Надано скаржникові строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - вказано на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

На виконання вимог вказаної ухвали скаржник 07.06.2021 надіслав до суду клопотання про усунення недоліків разом із касаційною скаргою у новій редакції.

Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник не навів формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована. У свою чергу, посилання скаржника на неврахування висновку, викладеного в ухвалі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 320/6548/18 не можуть бути обґрунтуванням пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ухвали не є судовими рішеннями, про які йдеться у цьому пункті, судом апеляційної інстанції мають бути враховані висновки Верховного Суду, викладені саме в постановах, а не в ухвалах Верховного Суду.

Посилання скаржника на постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 62/112 і від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16 колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони ухвалені у неподібних правовідносинах (апеляційні скарги у зазначених скаржником справах подавалися особами, які не брали участі у справах, у той час коли у справі № 3/96-1012 апеляційну скаргу було подано відповідачем у справі). Доводи скаржника зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції без належного обґрунтування підстави (пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України) подання касаційної скарги, що порушує пункт 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів звертає увагу, що посилання скаржника на неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права під час ухвалення спірних рішень саме по собі ще не вказує на можливість відкриття касаційного провадження. Процесуальне законодавство визначає обов'язковий перелік вимог, яким має відповідати касаційна скарга, зокрема, викладення підстави (підстав) касаційного оскарження. Верховний Суд наголошує, що у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження відноситься до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". З метою виконання зазначених функцій і встановлений виключний перелік підстав оскарження. Водночас дотримання положень частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України полягає не тільки у зазначенні підстави, а і повного розкриття доводів скарги у відповідності до змісту підстави.

Визначення та обґрунтування підстави (підстав) касаційного оскарження є ключовим при зверненні до суду касаційної інстанції, адже має на меті довести вагомість порушень судами попередніх інстанцій, за яких нездійснення розгляду справи не сприятиме сталості практики Верховного Суду.

Таким чином правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, застосовуються положення частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Частиною 5 статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

З огляду на те, що Приватного малого підприємства "Комерційна фірма "Ігор" не усунуло недоліки в частині приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга вважається неподаною та підлягає поверненню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного малого підприємства "Комерційна фірма "Ігор" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 у справі № 3/96-1012 повернути скаржникові.

2. Копію касаційної скарги разом з оригіналами додатків надіслати скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил