Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КГС ВП від 05.03.2018 року у справі №910/16713/15 Ухвала КГС ВП від 05.03.2018 року у справі №910/16...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":



УХВАЛА

24 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/16713/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,

розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (далі - Підприємець)

на рішення господарського суду міста Києва від 31.08.2015 та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2017

у справі №910/16713/15

за позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (замінено правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія")

до Підприємця

про стягнення 411 883,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

15.11.2017 Підприємець звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 31.08.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2017 зі справи №910/16713/15 і провадження у справі припинити.

03.01.2018 на підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс) справа № 910/16713/15 була передана до Касаційного господарського суду.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.02.2018 відкрито касаційне провадження у справі № 910/16713/15 за касаційною скаргою Підприємця та вирішено здійснити перегляд рішення господарського суду міста Києва від 31.08.2015 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2017 у справі № 910/16713/15 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

У відзиві на касаційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" зазначає, що касаційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції є законними та обґрунтованими, прийнятими з урахуванням норм процесуального та матеріального права і просить оскаржувані судові акти залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Під час підготовки справи до розгляду Касаційний господарський суд, ознайомившись з матеріалами справи та касаційної скарги, встановив, що одним із доводів касаційної скарги є те, що кредитний договір від 16.11.2009 №010/01-23/531 (далі - Кредитний договір), на підставі якого публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до господарського суду міста Києва з даним позовом про стягнення 411 833,60 грн., з яких: 331 060,83 грн. заборгованості за кредитом; 48 764,36 грн. заборгованості за процентами; 24
755,97 грн.
пеня за тілом кредиту; 7 302,44 грн. пеня по відсоткам, - укладений із ОСОБА_4 Скаржник зазначає з посиланням на ~law8~, що спір фізичної особи яка має статус суб'єкта підприємницької діяльності, у цивільно-правових, житлових чи інших правовідносинах, що не має ознак господарського та не пов'язаний з господарською діяльністю, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Отже, за твердженням скаржника, сам факт наявності на момент укладення Кредитного договору у ОСОБА_4 статусу фізичної особи-підприємця не впливає на цивільний характер відносин за Кредитним договором, оскільки він не пов'язаний із господарською діяльністю та укладений із ОСОБА_4 як із споживачем. Крім того, у касаційній скарзі зазначено, що суд апеляційної інстанції жодним чином не надав оцінки мотивам відхилення (прийняття) доводів апеляційної скарги, на які скаржник посилався як на підставу порушення правил предметної підсудності.

Частиною 6 статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Відповідно до частин 1 , 3 та 4 статті 303 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати може бути вирішене до прийняття постанови судом касаційної інстанції. Про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частин 1 , 3 та 4 статті 303 ГПК України, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частин 1 , 3 та 4 статті 303 ГПК України.

З огляду на викладене та враховуючи, що учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної та суб'єктної юрисдикції, Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись статтями 234, 302, 303 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, Касаційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Справу №910/16713/15 разом з касаційною скаргою фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 та доданими до неї документами передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст