Верховний

Суд

УХВАЛА

29 березня 2018 року

м. Київ

справа № 910/1238/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О.О. Мамалуй - головуючий, Л.В. Стратієнко, І.В. Ткач

розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк"

на постанову Київського апеляційного господарського суду

у складі суддів: А.І. Тищенко - головуючий, Ю.Б. Михальська, Б.В. Отрюх

від 16.05.2017р.

та на рішення господарського суду міста Києва

суддя: О.В. Чинчин

від 01.03.2017р.

за позовом публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк"

до публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк"

про стягнення 45 728,87 грн.

ВСТАНОВИВ:

23.01.2018р. на підставі ч. 5 ст. 31, пп. 6 п. 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції, яка діє з
15.12.2017р., касаційна скарга ПАТ АБ "Укргазбанк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2017р. та на рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2017р. у справі № 910/1238/17 передана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою від 02.02.2018р. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду прийняв вказану скаргу до провадження та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Розглядаючи касаційну ПАТ АБ "Укргазбанк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2017р. та на рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2017р. у справі № 910/1238/17, Верховний Суд встановив наявність підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на наступне.

Згідно з ч. 5 ст. 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Як вбачається із встановлених судами обставин справи, публічне акціонерне товариство "Міський комерційний банк" звернулося до господарського суду з позовом до публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 52 260,50
грн., з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 22.10.2007р. між ВАТ АБ "Укргазбанк", правонаступником якого є ПАТ АБ "Укргазбанк" та ТОВ "Партнер-Банк", правонаступником прав якого є ПАТ "Міський комерційний банк" як вкладником було укладено договір про міжбанківський депозит № 02/V/ПБ, відповідно до умов якого, з урахуванням змін та доповнень, вкладник розміщує у банку грошові кошти в розмірі 20 853 дол. США. у якості суми гарантійного покриття для забезпечення розрахунків вкладника з платіжною системою Visa через банк у термін, вказаний банком у письмовому повідомленні та за реквізитами, зазначеними у п. 2.1 договору. Рішенням господарського суду міста Києва від 28.10.2016р. у справі №910/15208/16 стягнуто з ПАТ АБ "Укргазбанк" на користь ПАТ "Міський комерційний банк" заборгованість у розмірі 18 572,95 доларів США, що еквівалентно 460 842,29 грн. Як зазначає позивач, зважаючи на закінчення 02.05.2016р. терміну залучення депозиту, починаючи з 05.05.2016р. відповідач безпідставно зберігає грошові кошти у розмірі 18 572,95 доларів США, що належать ПАТ "Міський комерційний банк", які до теперішнього часу не повернуті. Таким чином, просить суд стягнути з ПАТ АБ "Укргазбанк" проценти за користування чужими грошовими коштами на підставі ст. 536 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.03.2017р у справі №910/1238/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від
16.05.2017р., позов задоволено повністю, стягнуто з ПАТ АБ "Укргазбанк" на користь ПАТ "Міський комерційний банк" проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 52 260,50 грн.

Господарські суди виходили із того, що відповідно до умов договору про міжбанківський депозит № 02/V/ПБ від 22.10.2007р. ПАТ АБ "Укргазбанк" повинно було повернути ПАТ "Міський комерційний банк" суму депозиту у розмірі 18 572,95
доларів США до 05.05.2016р.

Господарські суди дійшли висновку, що оскільки відповідач, в порушення норм Цивільного кодексу України та умов договору, не здійснив повернення суми депозиту в повному обсязі у передбачені договором строки, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому, починаючи з 05.05.2016р., ПАТ АБ "Укргазбанк" безпідставно продовжує зберігати грошові кошти у розмірі 18 572,95
доларів США.

Пославшись на норми ст.ст. 536, 1214 ЦК України, господарські суди попередніх інстанцій вказали про можливість стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами.

Проте, оскільки ст. 536 ЦК України не встановлює розміру процентів за користування грошовими коштами відсилаючи кредитора та боржника з метою вирішення цього питання до договору або закону, суди дійшли висновку, що для визначення розміру процентів при вирішенні даного спору може бути застосована по аналогії закону норма ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, згідно з якою у разі, якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Суди зазначили, що в даному випадку подібність правовідносин полягає в користуванні чужими коштами.

Натомість, у постанові Верховного Суду України від 21.09.2016р. Судова палата у цивільний справах Верховного Суду України переглядаючи судові рішення у справі №6-544цс16 про стягнення з банку процентів за користування банківськими вкладами за прострочений строк до дня фактичного повернення коштів вкладнику, вказала, що з банку на користь позивача підлягають стягненню проценти на банківські вклади за прострочений строк до дня фактичного повернення коштів вкладнику на підставі ч. 5 ст. 1061 ЦК України.

У постанові Верховного Суду України від 02.03.2016р. Судова палата у цивільний справах Верховного Суду України переглядаючи судові рішення у справі №6-2861цс15 про стягнення з банку відсотків за користування вкладом за час прострочення виконання зобов'язання до дати фактичного розрахунку, вказала, що суд апеляційної інстанції, з висновками якого погодився й суд касаційної інстанції, частково задовольнивши позов, положення ч. 1 ст. 1058 та ст. 1061 ЦК України у спірних правовідносинах застосував неправильно та дійшов помилкового висновку про те, що після закінчення терміну дії договору й у разі неналежного виконання його умов з банку на користь вкладника підлягають стягненню проценти за користування грошовим вкладом за процентною ставкою, передбаченою цим договором, не врахувавши, що договором не визначено розміру ставки процентів за користування вкладом у разі закінчення терміну його дії. Верховний Суд України зазначив, що суд безпідставно не застосував норму ст. 1070 ЦК України і не з'ясував, який розмір процентів звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу.

Зважаючи на наявність різних позицій Верховного Суду України з приводу застосування норм матеріального права при визначенні розміру процентів за позадоговірне користування банківською установою грошовим вкладом, Верховний Суд констатує, що справа №910/1238/17 містить виключну правову проблему. За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку про необхідність передати справу №910/1238/17 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з метою забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Керуючись ст.ст. 233, 234, 235, ч. 5 ст. 302 ГПК України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду

УХВАЛИВ:

Справу №910/1238/17 за позовом публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" до публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" про стягнення 45 728,87 грн. передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Суддя Л. В. Стратієнко

Суддя І.В. Ткач