ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

22.01.2018 Київ К/9901/5229/17 826/20470/14

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у справі №826/20470/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

30 листопада 2017 року до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою звернулась Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у справі №826/20470/14.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 грудня 2017 року касаційна скарга залишена без руху у зв'язку з недотриманням вимог частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою, далі - КАС України), а саме: неподанням документу про сплату судового збору.

Вказаною ухвалою заявнику надано 30-денний строк на усунення недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали.

Копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 04 грудня 2017 року заявником касаційної скарги отримано 13 грудня 2017 року про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд як найвищий суд у системі судоустрою України, відповідно до пункту 7 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-УШ Вищий адміністративний суд України припинив свою діяльність.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

28 грудня 2017 року матеріали касаційної скарги передані до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та визначені Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою судді-доповідачу Хохуляку В.В.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 29 грудня 2017 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у справі №826/20470/14 прийнято до провадження.

Згідно з частиною 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно підпунктом 12 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В межах наданого строку Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулась до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору.

В обґрунтування поданого клопотання заявник касаційної скарги посилається на те, що відповідачем вжито всі належні заходи щодо сплати судового збору, проте у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках ГУ ДФС у м. Києві, що підтверджується службовою запискою управління фінансування, бухгалтерського обліку та звітності від 04 січня 2018 року № 3/26-56-05-10, копію якого долученого до клопотання, відсутня можливість сплатити судовий збір.

Розглянувши вказане клопотання суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 88 КАС України (в редакції, що діяла на момент звернення з касаційною скаргою) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частина 2 статті 44 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017) покладає учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату удового збору.

Згідно з абзацом 2 пункту 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 202 року № 288, під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

Згідно з наданої заявником касаційної скарги службової записки управління фінансування, бухгалтерського обліку та звітності від 04 січня 2018 року № 3/26-56-05-10 вбачається, що станом на 04 січня 2018 року кошторис видатків Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві не затверджено.

Однак, податковим органом не надано доказів вчинення будь-яких дій з часу виникнення права на касаційне оскарження, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у справі 826/20470/14 фінансування з Державного бюджету України (подання службових записок), а також результати зазначених заходів.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що клопотання Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених частиною 2 статті 332 КАС України, застосовуються правила частиною 2 статті 332 КАС України.

На дату прийняття Верховним судом ухвали (23 січня 2018 року) на адресу суду від заявника не надходив документ про сплату судового збору.

Разом з тим, пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Оскільки вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України від 04 грудня 2017 року не виконано, касаційну скаргу слід повернути особі, що її подала.

Згідно з частиною 7 статті 332 КАС України скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Відповідно до частини 8 статті 169 КАС України, повернення касаційної скарги не позбавляє скаржника права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленого законом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169,248,332, підпунктом 12 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України суд -

ухвалив:

Відмовити Державній податковій інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у справі №826/20470/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Хохуляк