УХВАЛА

25 жовтня 2019 року

Київ

справа №1.380.2019.000362

адміністративне провадження №К/9901/28955/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шевцової Н. В.,

суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року у справі № 1.380.2019.000362 за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Золочівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування постанови,

УСТАНОВИЛ:

23 вересня 2019 року ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги або продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 липня 2019 року у справі № 1.380.2019.000362 повернуто скаржнику.

На зазначену ухвалу апеляційного суду позивачем подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 21 жовтня 2019 року.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України.

За правилами пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Положеннями пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Приймаючи ухвалу про повернення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2019 року апеляційна скарга залишена без руху з підстав її невідповідності статті 296 КАС України, в частині необхідності надання документу про сплату судового збору.

Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги.

На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало до суду апеляційної інстанції клопотання про звільнення від сплати судового збору, а у разі відмови у задоволенні даного клопотання позивач просив продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Вказане клопотання було обґрунтоване тим, що законом не передбачена необхідність сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця.

Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23 вересня 2019 року відмовив Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, або продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та повернув апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу суду першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору суд зазначив, що частиною 1 статті 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною другою цієї ж статті встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

На підставі наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія зазначеної норми закону щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Частиною 1 статті 287 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. Зокрема визначено право та порядок звернення до суду з позовною заявою, строки відкриття провадження у такій справі, порядок її розгляду.

У зв'язку із наведеним, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Згідно з частиною 2 статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених частиною 2 статті 298 КАС України, застосовуються положення частиною 2 статті 298 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору, або продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, у зв'язку із чим апеляційну скаргу повернув скаржнику.

Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судом апеляційної інстанції обставини, а до скарги не додано будь-яких доказів які б спростовували зазначене.

Отже, суд констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, правильно застосував положення Закону України "Про судовий збір", статей 133, 169, 296, 298 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Аналіз правових норм та обставин справи доводить про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження, оскільки правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування, а тому касаційна скарга позивача є необґрунтованою.

На підставі викладеного, керуючись частиною 3 статті 328, пунктом 5 частини 1 статті 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року у справі №
1.380.2019.000362 за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Золочівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування постанови.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Шевцова

Судді В. М. Бевзенко

Н. А. Данилевич