УХВАЛА

17 червня 2021 року

Київ

справа № 1.380.2019.002347

адміністративне провадження № К/9901/21471/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М. М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.01.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2020 у справі № 1.380.2019.002347 за позовом Приватного акціонерного товариства "Ірокс" до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги в частині нарахування пені,

ВСТАНОВИВ:

14.06.2021 до суду вдруге надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області (далі - скаржник), направлена до суду поштою 11.06.2021.

Попередню касаційну скаргу Верховний Суд повернув ухвалою від 27.05.2021 на підставі пунктом 4 частини 5 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень.

Під час перевірки вдруге поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, а зміст касаційної скарги є ідентичним до касаційної скарги, яку Верховний Суд визнав неналежно оформленою. Аналогічно попередній касаційній скарзі у ній міститься посилання на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судових рішень у цій справі.

Натомість, обов'язкових умов у їх взаємозв'язку, передбачених для оскарження судових рішень в касаційному порядку на цій підставі скаржник не наводить.

Системний аналіз частини 4 статті 328 КАС України і пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

При цьому, скаржнику було роз'яснено, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України).

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі, зокрема, пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

Фактично, обґрунтування цієї підстави аналогічно попередньо поданій касаційній скарзі зводиться до викладення обставин справи та цитування норм Податкового кодексу України з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.

Зазначене свідчить про ігнорування скаржником роз'яснень, які йому надав Верховний Суд щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.01.2020 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2020.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.01.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2020 у справі №
1.380.2019.002347 за позовом Приватного акціонерного товариства "Ірокс" до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги в частині нарахування пені - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя М. М. Гімон