ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

06.02.2018 Київ К/9901/4182/17 802/1792/17-а Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в попередньому судовому засіданні у касаційному провадженні справу за позовом ОСОБА_2 до державного реєстратора приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Бєлої Оксани Миколаївни про визнання протиправним та скасування рішення, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду у складі судді Воробйової І.А. від 11 жовтня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Смілянця Е.С., Сушка О.О., Залімського І.Г. від 30 листопада 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до державного реєстратора приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Бєлої Оксани Миколаївни про визнання протиправним та скасування рішення.

Позовна заява мотивована тим, що приватний нотаріус не мав повноважень без здійснення нотаріальної дії здійснювати функції державного реєстратора.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року, відмовлено у відкритті провадження по справі № 802/1792/17-а.

Приймаючи оскаржувані рішення, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того виходили з того, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись з рішенням суду першої та апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ОСОБА_2 звернулась із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що вказана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки позовними вимогами є визнання протиправним та скасування рішення нотаріуса, який виконує владні управлінські функції щодо державної реєстрації прав.

Відповідно до частини 6 статті 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

За таких обставин, враховуючи що учасник справи оскаржує рішення суду першої та апеляційної інстанції з підстав порушення правил предметної юрисдикції, за правилами частини 6 статті 346 КАС України такі підстави оскарження є безумовною підставою передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, а тому дана справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Такого ж висновку Верховний Суд дійшов в ухвалі від 24 січня 2018 року по справі № 876/15243/13.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у пунктах 23,24 та тексті свого рішення у справа "Сокуренко і Стригун проти України" ( № 29458/04 та № 29465/04) відповідно до прецедентної практики Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві.. керується законом, що приймається парламентом" (Zand v. Austria № 7360/76); фраза "встановленим законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність; термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів; вимога стосовно того, що суд має бути "встановленим законом" є однією з декількох вимог Конвенції та протоколів до неї і встановлює, що дії національних органів мають базуватись на внутрішньому праві; вся організаційна система судів, включаючи не тільки питання, які підпадають під юрисдикцію певних видів судів, але також встановлення окремих судів та визначення їх місцевої юрисдикції (Coeme and others v. Belgium № 32492/96); суд не є встановленим законом у разі, якщо правила, які регламентують склад суду, не були додержані (Posokhov v. Russia № 63486/00, Fedotova v. Russia № 73225/01).

За таких обставин, враховуючи що учасник справи оскаржує рішення суду апеляційної інстанції з підстав порушення правил предметної юрисдикції, за правилами частини 6 статті 346 КАС України такі підстави оскарження є безумовною підставою передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, а тому дана справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись статтями 346, 347 КАС України,

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_2 до державного реєстратора приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Бєлої Оксани Миколаївни про визнання протиправним та скасування рішення передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: М.І. Гриців

Н.В. Коваленко