УХВАЛА

26 грудня 2018 року

Київ

справа №826/11435/18

провадження №К/9901/68637/18

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Стрелець Т.Г., перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.08.2018 та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2018 у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства закордонних справ України, Міністерства юстиції України, Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Татаріної Олени Анатоліївни, Апеляційного суду Івано-Франківської області, судді Апеляційного суду Івано-Франківської області Девшляшевського Віталія Анатолійовича, судді Апеляційного суду Івано-Франківської області Малєєва Андрія Юрійовича, судді Апеляційного суду Івано-Франківської області Фединяка Василя Дмитровича, Державної казначейської служби України, треті особи - Уповноважений Верховної Ради з прав людини, Вища рада правосуддя, про визнання дій протиправними, стягнення шкоди,

установив:

До Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах надійшла зазначена касаційна скарга.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Згідно з частиною 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права.

Отже, підставами касаційного оскарження можуть бути помилки судів першої та (або) апеляційної інстанцій лише в питаннях права (застосування норм матеріального та процесуального права), але не в питаннях факту.

У свою чергу, порушення норм права може виявлятися у:

застосуванні норми, яку не належало застосовувати у відповідній ситуації;

незастосуванні норми, яку належало застосувати;

наданні застосованій нормі неправильного тлумачення.

Касаційна ж скарга в частині обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи без зазначення підстав касаційного оскарження та, відповідно, деталізації в аспекті порушення чи неправильного застосування відповідних правових норм.

Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга піддягає поверненню особі, що її подала.

Керуючись статтями 3, 332 КАС України,

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.08.2018 та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від
30.11.2018 повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.Г. Стрелець