Р І Ш Е Н Н Я

іменем україни

25 травня 2016 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Касьяна О. П.,

суддів: Амеліна В. І., Остапчука Д. О.,

Дербенцевої Т. П., Попович О. В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третя особа - ОСОБА_4, про визнання наказів про звільнення незаконними та поновлення на роботі, за касаційною скаргою Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 15 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 20 жовтня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, у якому, посилаючись на незаконне звільнення, з урахуванням уточнень просив суд визнати незаконними та скасувати накази Міністерства промислової політики України від 26 серпня 2014 року № 50-д та від 27 серпня 2014 року № 54-д про його звільнення; поновити його на посаді генерального директора Державного підприємства «Новорозділівське державне гірничо-хімічне підприємство «Сірка» (далі - ДП «НДГХП «Сірка») з 28 серпня 2014 року та допустити негайне виконання рішення суду в цій частині.

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 15 липня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 20 жовтня 2015 року, позов задоволено.

Визнано незаконними та скасовано накази Міністерства промислової політики України від 26 серпня 2014 року № 50-д та від 27 серпня 2014 року № 54-д.

Поновлено ОСОБА_3 на посаді генерального директора ДП «НДГХП «Сірка» з 28 серпня 2014 року, в цій частині рішення допущено до негайного виконання.

У поданій касаційній скарзі Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ухвалені у справі судові рішення просить скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову та поновлюючи ОСОБА_3 на посаді, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив із того, що звільнення позивача з підстав, передбачених ст. 38 КЗпП України, було проведено з порушенням вимог трудового законодавства.

Проте з такими висновками судів повністю погодитись не можна з огляду на наступне.

Судами встановлено, що 07 липня 2009 року між Міністерством промислової політики України та ОСОБА_3 було укладено контракт № 3-52, згідно з умовами якого останній 07 липня 2009 року був прийнятий на посаду генерального директора ДП «НДГХП «Сірка» строком на 5 років до 06 липня 2014 року.

Наказом Міністерства промислової політики України за № 50-д від 26 серпня 2014 року ОСОБА_3 звільнений з посади генерального директора ДП «НДГХП «Сірка» у зв'язку із тим, що Міністерства промислової політики України не має наміру укладати контракт на новий строк відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (а. с. 132).

26 серпня 2014 року ОСОБА_3 подав заяву про звільнення його за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію (а. с. 129).

27 серпня 2014 року Міністерством промислової політики України видано наказ № 54-д, яким пункт 1 наказу № 50-д від 26 серпня 2014 року викладено у новій редакції, згідно з якою ОСОБА_3 звільнено з посади генерального директора ДП «НДГХП «Сірка» за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію відповідно до ст. 38 КЗпП України, 27 серпня 2014 року (а. с. 133).

28 серпня 2014 року ОСОБА_3 відкликав написану ним 26 серпня 2014 року заяву про звільнення за власним бажанням з підстав написання її під тиском (а. с. 130).

Стаття 38 КЗпП України передбачає підстави розірвання трудового договору з ініціативи працівника. Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, у тому числі у зв'язку з виходом на пенсію, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив місця роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Ухвалюючи рішення про визнання наказів Міністерства промислової політики України про звільнення ОСОБА_3 незаконними, суди виходили з того, що звільнення позивача відбулося із порушенням вимог КЗпП України, так як, не вказавши дату звільнення у заяві, позивач до закінчення двотижневого строку попередження подав заяву про відкликання заяви про звільнення за власним бажанням.

Судові рішення в цій частині ухвалені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, викладені в них висновки відповідають обставинам справи і ґрунтуються на поданих сторонами доказах, підстави для їх скасування у цій частині і задоволення касаційної скарги відсутні.

Разом із тим, задовольняючи позовні вимоги в частині поновлення ОСОБА_3 на роботі, суди не врахували наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 КЗпП України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення і організації праці, умови розірвання договору встановлюються угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України, його можна застосовувати лише у випадках, прямо передбачених законами України. Контракт укладається у письмовій формі (п. 3 ст. 24 КЗпП) і підписується роботодавцем і працівником у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу і зберігаються у кожної зі сторін. Контракт набуває чинності з моменту його підписання або з дати, визначеної сторонами і зазначеної в тексті контракту.

Згідно пп. «а» п. 25 контракту він припиняється, зокрема, після закінчення строку дії контракту.

На час ухвалення рішення про поновлення ОСОБА_3 на роботі строк дії контракту, який був укладений із позивачем, закінчився 06 липня 2014 року, у зв'язку з чим трудовий договір з ним припинив свою дію відповідно до п. 2 ст. 36 КЗпП України. Доказів, які б свідчили, що за згодою сторін він продовжений або укладений на новий строк, не подано.

Висновок судів про те, що термін дії контракту із позивачем продовжився на невизначений строк, оскільки після закінчення строку його дії позивач продовжував працювати на посаді, є помилковим.

За таких обставин суд ухвалив помилкове рішення про поновлення позивача на роботі, оскільки строк дії укладеного з ним трудового договору закінчився.

Оскільки допущені судами при розгляді справи порушення норм матеріального права потягли за собою ухвалення помилкових судових рішень про поновлення ОСОБА_3 на посаді генерального директора ДП «НДГХП «Сірка» з 28 серпня 2014 року, то відповідно до приписів ст. 341 ЦПК України судові рішення підлягають скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову в позові в цій частині.

Керуючись ст. ст. 336, 337, 341 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

в и р і ш и л а:

Касаційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України задовольнити частково.

Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 15 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 20 жовтня 2015 року в частині вирішення позову про поновлення на роботі скасувати.

Відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позову про поновлення на посаді генерального директора Державного підприємства «Новорозділівське державне гірничо-хімічне підприємство «Сірка» з 28 серпня 2014 року.

В іншій частині судові рішення залишити без змін.

Рішення оскарженню не підлягає.

Головуючий О. П. Касьян

Судді: В. І. Амелін

Т. П. Дербенцева

Д. О. Остапчук

О.В. Попович