Стаття 2. Визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій

Залежно від ландшафтних та геохімічних особливостей грунтів, величини перевищення природного доаварійного рівня накопичення радіонуклідів у навколишньому середовищі, пов'язаних з ними ступенів можливого негативного впливу на здоров'я населення, вимог щодо здійснення радіаційного захисту населення та інших спеціальних заходів, з урахуванням загальних виробничих та соціально-побутових відносин територія, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, поділяється на зони.

{Частина перша статті 2 в редакції Закону № 1991-12 від 17.12.91 }

Такими зонами є:

1) зона відчуження - це територія, з якої проведено евакуацію населення в 1986 році;

2) зона безумовного (обов'язкового) відселення - це територія, що зазнала інтенсивного забруднення довгоживучими радіонуклідами, з щільністю забруднення грунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 15,0 Кі/км - 2 та вище, або стронцію від 3,0 Кі/км - 2 та вище, або плутонію від 0,1 Кі/км - 2 та вище, де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищити 5,0 мЗв (0,5 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період;

3) зона гарантованого добровільного відселення - це територія з щільністю забруднення грунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15,0 Кі/км - 2 , або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км - 2 , або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км - 2 , де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищити 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.

{Абзац п'ятий частини другої статті 2 виключено на підставі Закону № 76-VIII від 28.12.2014 - щодо набрання чинності норм зазначеного Закону див. "Прикінцеві положення" }

{Частина друга статті 2 в редакції Закону № 2530-12 від 01.07.92 }

{Частину третю статті 2 виключено на підставі Закону № 5459-VI від 16.10.2012 }

{Частину четверту статті 2 виключено на підставі Закону № 5459-VI від 16.10.2012 }

Межі цих зон установлюються та переглядаються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з Національною академією наук, центральними органами виконавчої влади, сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави, безпеки використання ядерної енергії, управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов’язкового) відселення, на основі експертних висновків.

{Частина п'ята статті 2 в редакції Закону № 1991-12 від 17.12.91 ; із змінами, внесеними згідно із Законами № 182/97-ВР від 04.04.97 , № 259-VI від 10.04.2008 ; в редакції Законів № 5459-VI від 16.10.2012 , № 76-VIII від 28.12.2014 - щодо набрання чинності норм зазначеного Закону див. "Прикінцеві положення" }

Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення, та дані щорічних дозиметричних паспортизацій із зазначенням очікуваних доз опромінення населення оприлюднюються Кабінетом Міністрів України один раз на три роки, починаючи з 2009 року, а також надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

{Статтю 2 доповнено частиною згідно із Законом № 259-VI від 10.04.2008 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1170-VII від 27.03.2014 }

Карти зазначених зон, перелік населених пунктів, віднесених до цих зон, та дані щорічних дозиметричних паспортизацій із зазначенням очікуваних доз опромінення населення один раз на три роки публікуються в загальнодержавних та регіональних друкованих засобах масової інформації і зберігаються у відповідних центральних та місцевих органах виконавчої влади.

{Частина статті 2 в редакції Законів № 1991-12 від 17.12.91 , № 259-VI від 10.04.2008 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 5459-VI від 16.10.2012 }