Стаття 6-1. Утилізація військового майна

Про правовий режим майна у Збройних Силах України (ЗМІСТ) Інші закони
  • 539

    Переглядів

  • 539

    Переглядів

  • Додати в обране

    Утилізація військового майна - проведення організаційних, наукових, технічних, економічних, екологічних, санітарних, протиепідемічних та інших робіт (заходів), що забезпечують переробку військового майна.

    Відновлені в ході таких робіт (заходів) компоненти військового майна, зокрема агрегати, системи, вироби або елементи, після ремонту чи модернізації та приймання їх в установленому порядку можуть використовуватися за призначенням відповідно до закону.

    Державний контроль за утилізацією військового майна здійснюється Міністерством оборони України, іншими органами державної влади відповідно до закону, в тому числі шляхом:

    перевірки, ревізії, огляду та обстеження суб'єкта господарювання, що проводить утилізацію;

    огляду території або приміщення, які використовуються для провадження господарської діяльності, і ознайомлення з відповідними документами.

    Кабінет Міністрів України розробляє і затверджує Державну програму утилізації озброєння, військової техніки, боєприпасів та іншого військового майна.

    Утилізація військового майна проводиться за рахунок коштів державного бюджету, міжнародної фінансової допомоги та інших передбачених законодавством джерел.

    {Закон доповнено статтею 6 - 1 згідно з Законом № 3132-VI від 15.03.2011 }

    Попередня

    7/9

    Наступна
    Додати в обране
    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст