П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2016 року м. КиївСудова палата у цивільних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого Романюка Я.М.,суддів:Гуменюка В.І.,Охрімчук Л.І.,Сімоненко В.М., Лященко Н.П.,Сеніна Ю.Л.,Яреми А.Г.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Реал Банк» до ОСОБА_8 про встановлення нікчемності правочину за заявою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Реал Банк» Федорченка Андрія Володимировича про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

У січні 2015 року публічне акціонерне товариство «Реал Банк» (далі - ПАТ «Реал Банк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_8 про встановлення нікчемності договору банківського вкладу від 3 березня 2014 року, посилаючись на те, що 3 березня 2014 року між Лисичанською філією ПАТ «Реал Банк» в особі директора Лисичанської філії ОСОБА_9 та ОСОБА_8 було укладено договір банківського вкладу фізичних осіб «Реальний прибуток» з можливістю поповнення та виплатою процентів щомісяця.

Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 10 про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «Реал Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію було прийнято 28 лютого 2014 року, а вищезазначений договір було укладено 3 березня 2014 року, тобто вже після призначення уповноваженої особи Фонду та призупинення всіх повноважень органів управління позивача, тому на думку позивача наявні усі підстави для визнання такого правочину нікчемним.

Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 15 квітня 2015 року позов ПАТ «Реал Банк» задоволено. Визнано нікчемним договір банківського вкладу від 3 березня 2014 року, укладений між Лисичанською філією ПАТ «Реал Банк» в особі директора Лисичанської філії та ОСОБА_8

Рішенням апеляційного суду Луганської області від 22 травня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у позові ПАТ «Реал Банк» відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2015 року касаційну скаргу ПАТ «Реал Банк» відхилено, рішення апеляційного суду залишено без змін.

У поданій до Верховного Суду України заяві ПАТ «Реал Банк» просить скасувати ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми матеріального права, а саме частини третьої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява підлягає частковому задоволенню.

На підставі ст. 360-4 ЦПК України Верховний Суд України скасовує судове рішення у справі, яке переглядається з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, якщо установить, що воно є незаконним.

Судом встановлено, що 3 березня 2014 року між Лисичанською філією ПАТ «Реал Банк» в особі директора Лисичанської філії ОСОБА_9 та ОСОБА_8 було укладено договір банківського вкладу фізичних осіб «Реальний прибуток» з можливістю поповнення та виплатою процентів щомісяця.

Згідно пункту 2.1 договору ПАТ «Реал Банк» прийняло від вкладника грошові кошти в сумі 163 926 грн. 90 коп. на строк з 3 березня 2014 року до 3 квітня 2014 року та зобов'язалось повернути суми вкладу та виплатити проценти за користування на умовах, передбачених договором.

28 лютого 2014 року постановою правління Національного банку України № 109 ПАТ «Реал Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних, на підставі якої рішенням № 10 від 28 лютого 2014 року виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладників фізичних осіб «Про виведення з ринку та здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Реал Банк» розпочато процедуру виведення ПАТ «Реал Банк» з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 3 березня 2014 року по 2 червня 2014 року та призначено Кадирова В.В. уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Реал Банк».

У подальшому 21 травня 2014 року правлінням НБУ прийнято постанову № 295 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Реал Банк».

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 146 від 16 грудня 2014 року з 17 грудня 2014 року призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Реал Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Федорченка А.В.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив із того, що оскільки договір банківського вкладу фізичних осіб між ПАТ «Реал Банк» в особі директора Лисичанської філії ОСОБА_9 та відповідачкою було укладено 3 березня 2014 року, тобто після прийняття постанови правління НБУ № 109 від 28 лютого 2014 року про віднесення ПАТ «Реал Банк» до неплатоспроможних та рішення № 10 від 28 лютого 2014 року виконавчої дирекції ФГВФО про призначення уповноваженої особи Фонду Кадирова В.В., а тому у директора Лисичанської філії ПАТ «Реал Банк» ОСОБА_9 при укладенні договору з відповідачкою були відсутні належні повноваження для укладання даного правочину, а відтак в силу статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» договір від 3 березня 2014 року № 4013/БТ є нікчемним.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у позові суд апеляційної інстанції, з висновками якого погодився суд касаційної інстанції, виходив із того, що договір між сторонами був укладений та виконаний, підстави для визнання договору банківського вкладу нікчемним відсутні.

Проте у наданій для порівняння ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 червня 2015 року суд касаційної інстанції виходив із того, що рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 10 про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «Реал Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію було прийнято 28 лютого 2014 року, а спірний договір було укладено 1 березня 2014 року, тобто вже після призначення уповноваженої особи Фонду та призупинення всіх повноважень органів управління позивача, а тому відповідно до частини третьої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» договір є нікчемним.

Викладене свідчить про те, що існує неоднакове застосування судом касаційної інстанції частини третьої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції зазначеної норми матеріального права Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить з такого.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом 30 днів з дня початку тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку договорів, укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення договорів, виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку та які відповідають одному з таких критеріїв, серед яких, зокрема, договори про здійснення кредитних операцій та інші господарські договори, що мають на меті штучне виведення активів банку.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту).

Відповідно до частини третьої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після призначення уповноваженої особи Фонду, є нікчемними.

Як встановлено судами, спірний договір банківського вкладу фізичних осіб було укладено Лисичанською філією ПАТ «Реал Банк» в особі директора філії ОСОБА_9 з ОСОБА_8 3 березня 2014 року, тобто після прийняття постанови Правління НБУ № 109 від 28 лютого 2014 року про віднесення ПАТ «Реал Банк» до неплатоспроможних та рішення № 10 від 28 лютого 2014 року виконавчої дирекції ФГВФО про призначення уповноваженої особи Фонду Кадирова В.В.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції, з висновками якого погодився суд касаційної інстанції, помилково скасував рішення суду першої інстанції, який дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання спірного договору нікчемним в силу положень статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Ураховуючи наведене, рішення судів апеляційної та касаційної інстанцій необхідно скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Керуючись пунктом 1 статті 355, пунктом 1 частини першої статті 360-3, частинами першою, другою статті 360-4 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а :

Заяву уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Реал Банк» Федорченка Андрія Володимировича задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Луганської області від 22 травня 2015 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2015 року скасувати, а рішення Лисичанського міського суду від 15 квітня 2015 року залишити в силі.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 3 частини першої статті 355 ЦПК України.

Головуючий Я.М. Романюк

Судді: В.І. Гуменюк

Н.П. Лященко

Л.І. Охрімчук

Ю.Л. Сенін

В.М. Сімоненко

А.Г. Ярема