ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2015 року Справа № 910/25212/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Кота О.В.,суддівКочерової Н.О.(доповідач), Дунаєвської Н.Г.,розглянувши касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 27.05.2015у справі№ 910/25212/14 господарського суду міста Києваза позовомпершого заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державної авіаційної служби Українидоприватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України"простягнення 5 375 609,13 грн за участю представників сторін:

від позивача: Кушпіль Д.С., дов. від 25.12.2014

від відповідача: Сівовна Ю.В., дов. від 28.05.2015

від прокуратури (ГПУ): Романов Р.О.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 року перший заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державної авіаційної служби України звернувся до господарського суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" про стягнення до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України в міжнародних авіаційних організаціях заборгованості по сплаті державного збору за послуги з перевезення пасажирів та вантажів в розмірі 5 375 609,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем передбачених чинним законодавством України зобов'язань зі сплати державних зборів за липень 2014 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.02.2015 (суддя: Головатюк Л.Д.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витратна авіаційну діяльність та участь України в міжнародних авіаційних організаціях заборгованості по сплаті державного збору за послуги з перевезення пасажирів та вантажів в розмірі 5 375 609,13 грн державного збору за послуги з перевезення пасажирів та вантажів та в дохід державного бюджету України 73 080,00 грн судового збору.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач, як суб'єкт авіаційної діяльності, надавши в липні 2014 року послуги з перевезення пасажирів і вантажів та отримавши від пасажирів та відправників вантажу грошові кошти за надані послуги, не сплатив до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь у міжнародних авіаційних організаціях передбачені чинним законодавством України державні збори за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту України і за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває за липень 2014 року, які були включені у вартість наданих відповідачем послуг.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 (склад колегії суддів: Станік С.Р. - головуючий, Шаптала Є.Ю., Власов Ю.Л.) апеляційну скаргу ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 03.02.2015 - без змін.

В касаційній скарзі приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

До початку розгляду касаційної скарги до Вищого господарського суду України від приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до моменту розгляду Верховним судом України справи №826/11299/14 за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" до Державної авіаційної служби щодо визнання протиправними дій Державної авіаційної служби відносно нарахування приватному акціонерному товариству "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" державного збору до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витратна авіаційну діяльність та участь України в міжнародних авіаційних організаціях.

Розглянувши зазначене клопотання та заслухавши представників сторін стосовно підстав зупинення провадження у справі, викладених в ньому, колегія суддів відхиляє зазначене клопотання.

Заслухавши пояснення представників сторін та Генеральної прокуратури України, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Зі змісту ст.1117 ГПК України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними в матеріалах справи прокуратурою міста Києва проведено перевірку приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України", під час якої було встановлено, що Державною авіаційною службою України на підставі Звітів щодо діяльності ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" згідно з ліцензією на провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів, вантажів повітряним транспортом за липень 2014 року сформовано та надано до оплати відповідачу рахунки-фактури на загальну суму 5 375 609,13 грн, з яких:

- рахунок-фактура № 68 від 27.08.2014 на суму 4 345 385,04 грн за липень 2014 року щодо сплати державного збору згідно з постановою КМУ № 889 від 16.06.1998, отриманого від пасажирів та відправників вантажу під час продажу регулярних перевезень у липні 2014 року (виходячи з розрахунку: 312 820,76 дол. США х 13,8910 (курс долара США відносно гривні станом на 27.08.2014));

- рахунок-фактура № 138к від 27.08.2014 на суму 1 030 224,09 грн за липень 2014 року щодо сплати державного збору згідно постанови КМУ № 889 від 16.06.1998, отриманого від пасажирів та відправників вантажу під час продажу чартерних перевезень у липні 2014 року (виходячи з розрахунку: 74 165,00 дол. США х 13,8910 (курс долара США відносно гривні станом на 27.08.2014)).

Однак, вказані рахунки-фактури відповідачем оплачені не були, тобто, за результатами проведеної прокуратурою перевірки було встановлено допущення приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" порушення вимог чинного законодавства щодо сплати зборів до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях (далі за текстом - Фонд).

Стягнення заборгованості по сплаті державного збору за послуги з перевезення пасажирів та вантажів в розмірі 5 375 609,13 грн до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України в міжнародних авіаційних організаціях заборгованості є предметом спору у даній справі.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 6.2. ст. 6 Податкового кодексу України, збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

Статтею 10 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" встановлено, що до доходів загального фонду Державного бюджету України на 2014 рік належать доходи державного бюджету, що визначені частиною 2 статті 29 Бюджетного кодексу України.

Відповідно до п. 35 ч. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України належать, зокрема, надходження до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях (крім частини надходжень, що зараховуються до спеціалізованого фонд згідно із законом про Державний бюджет України).

Отже, державні збори, які надходить до Фонду, є складовою частиною Державного бюджету України.

Податки і збори встановлюються виключно законами України. (п. 1 ч. 2 ст. 92 Конституції України).

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Повітряного кодексу України надходженнями Фонду є, зокрема, державні збори із суб'єктів авіаційної діяльності за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту України, та за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває до аеропорту України.

Пунктом 8 статті 12 Повітряного кодексу України встановлено, що платежі, що підлягають сплаті до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях, є обов'язковими для всіх суб'єктів авіаційної діяльності.

Пунктом 2.4.18. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів, вантажів повітряним транспортом, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва Міністерства транспорту України № 139/821 від 26.11.2001, передбачено, що суб'єкти господарської діяльності, які надають послуги з перевезення пасажирів, вантажів повітряним транспортом повинні своєчасно перераховувати до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України в міжнародних авіаційних організаціях державні збори згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 889 від 16.09.1998 "Про внесення змін і доповнень до постанову Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1993 року № 819".

Таким чином, наведеними нормами чинного законодавства України передбачено обов'язок суб'єкта авіаційної діяльності, яким є відповідач у справі, сплачувати державні збори, зокрема за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту України, та за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває до аеропорту України. Наведеним спростовуються безпідставні твердження відповідача про відсутність правових підстав для нарахування та стягнення з нього вказаних зборів.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться також і в статті 526 ЦК України.

Розмір та порядок сплати державних зборів, порядок використання коштів Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 9 ст. 12 Повітряного кодексу України).

Розмір державних зборів за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту України, та за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває до аеропорту України, визначено пунктом 5 розділу ІІ додатку "Розміри державних зборів за надання державних послуг із сертифікації, реєстрації тощо" до Положення про Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях, затвердженого постановою КМУ № 819 від 28.09.1993 (далі за текстом - Положення), згідно з яким розмір зазначених зборів склав:

у межах України:

- 0,5 доларів США за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту, що стягуються із споживача,

- 2,5 доларів США за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває, що стягуються із споживача;

у міжнародних перевезеннях:

- 2 долари США за кожного пасажира, який відлітає з аеропортів України, , що стягуються з споживача,

- 10 доларів США за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває, що стягуються з споживача.

Пунктом 10 Положення передбачено, що Укравіаслужба кожного 20 числа місяця, що настає за звітним, перераховує 20 відсотків сум коштів, що надійшли на рахунок Фонду за звітний період з джерел, зазначених у пункті 2 цього Положення, до державного бюджету.

При цьому, пунктом п'ятим розділу ІІ додатку "Розміри державних зборів за надання державних послуг із сертифікації, реєстрації тощо" до Положення не передбачено окремо винесеного пункту щодо розмірів державного збору за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту України та за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває до аеропорту України. Розмір вказаних державних зборів встановлено в якості додаткового показника коригування розмірів державного збору за видачу дозволів на експлуатацію повітряних ліній. Таким чином, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, встановлення вказаних зборів як складової іншого збору не спростовує факту наявності таких державних зборів, на що безпідставно послався відповідач, а розмір вказаних зборів є встановленим нормативним актом Кабінету Міністрів України, який є обов'язковим до виконання усіма учасниками авіаційної діяльності, зокрема і відповідачем.

Однак, як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач, як суб'єкт авіаційної діяльності, надавши в липні 2014 року послуги з перевезення пасажирів і вантажів та отримавши від пасажирів та відправників вантажу грошові кошти за надані послуги, в порушення вимог закону не сплатив до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь у міжнародних авіаційних організаціях передбачені чинним законодавством України державні збори за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту України і за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває за липень 2014 року, які були включені у вартість наданих відповідачем послуг.

Таким чином, врахувавши наведені норми чинного законодавства України та факт невиконання відповідачем свого обов'язку зі сплати вказаних державних зборів за липень 2014 року, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанцій, правильно задовольнив позовні вимоги у даній справі, стягнувши з відповідача 5 375 609,13 грн державного збору за послуги з перевезення пасажирів та вантажів, розмір якого було перевірено судами та підтверджено наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами.

При цьому, суди попередніх інстанцій правильно відхилили посилання відповідача на порушення позивачем правил підвідомчості спорів як безпідставні, оскільки, виходячи як з предмета спору, так і з суб'єктного складу сторін підстави для віднесення даного спору про стягнення заборгованості, що виникла внаслідок господарської діяльності ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" до категорії спорів, що носять публічно-правовий характер, відсутні.

Колегія суддів не бере до уваги посилання відповідача на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015 у справі № 826/11299/14, якою задоволено адміністративний позов ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" до Державної авіаційної служби України та визнано протиправними дії Державної авіаційної служби України щодо нарахування державного збору за період з вересня 2013 по травень 2014 року включно та дії щодо формування та надсилання рахунків-фактур, оскільки предмет позову у вказаній адміністративній справі стосувався іншого, ніж у даній господарській справі, періоду нарахування державного збору та інших рахунків-фактур, про що вірно зазначили суди попередніх інстанцій.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що виносячи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення, яке відповідає вимогам закону та обставинам справи. Переглядаючи справу повторно, в порядку ст.101 ГПК України, господарський суд апеляційної інстанції правильно залишив прийняте рішення без змін. Постанова апеляційного господарського суду, якою рішення господарського суду першої інстанції про задоволення позову залишене без змін, відповідає вимогам закону, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Посилання скаржника на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваних рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначених судових актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 у справі № 910/25212/14 - без змін.

Головуючий О. Кот

Судді: Н. Кочерова

Н. Дунаєвська