ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року Справа № 915/229/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Могил С.К., Васищак І.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 р.у справі№915/229/16господарського судуМиколаївської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Зоря-Сервіс"доПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз"проспонукання до виконання мирової угоди на стадії виконання та стягнення суми

за участю представників від: позивачане з'явилися, були належно повідомлені,відповідачане з'явилися, були належно повідомлені

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 22.03.2016 р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.05.2016 р., стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря-Сервіс" грошові кошти в загальній сумі 1400000 грн. - частина заборгованості за мировою угодою від 28.07.2004 р., затвердженою ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10.08.2004 р. у справі № 8/167, з урахуванням додаткової угоди від 05.07.2007 р. № 4 до неї, затвердженої ухвалою господарського суду Миколаївської області від 19.07.2007 р. у справі № 8/167.

13.05.2016 р. відповідач звернувся до господарського суду Миколаївської області з заявою про розстрочку виконання рішення у даній справі на підставі статті 121 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на складне фінансове становище, яке утворилося внаслідок істотної заборгованості абонентів-споживачів, яким товариство постачає природний газ, на можливість отримання грошових коштів у 2016-2017 роках, у тому числі внаслідок стягнення з боржників заборгованостей за судовими рішеннями, спори про виконання договорів, за якими утворилася така заборгованість розглядаються судами України.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 31.05.2016 р. (суддя Ю.М. Коваль) заяву відповідача задоволено. Розстрочено виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 22.03.2016 р. шляхом щомісячного часткового перерахування відповідачем коштів, за наступним графіком:

- червень 2016 р. - 50000 грн.;

- липень 2016 р. - 50000 грн.;

- серпень 2016 р. - 50000 грн.;

- вересень 2016 р. - 70000 грн.;

- жовтень 2016 р. - 180000 грн.;

- листопад 2016 р. - 180000 грн.;

- грудень 2016 р. - 180000 грн.;

- січень 2017 р. - 180000 грн.;

- лютий 2017 р. - 180000 грн.;

- березень 2017 р. - 180000 грн.;

- квітень 2017 р. - 71000 грн.;

- травень 2017 р. - 50000 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 р. у справі №915/229/16 (судді: Л.В. Поліщук, В.В. Бєляновський, В.Б. Туренко) ухвалу місцевого суду скасовано.

Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, та припинити провадження у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Отже, вказана норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірним є виникнення обставин, що ускладнюють виконання цього рішення чи роблять його неможливим.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Відповідно до правової позиції Вищого господарського суду України, викладеній у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал постанов господарських судом України" господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання. Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Задовольняючи заяву відповідача про розстрочку виконання рішення, місцевий господарський суд зазначив, що ПАТ "Миколаївгаз" є монополістом з надання послуг транспортування природного газу населенню Миколаївської області, а тому погіршення фінансового становища товариства, яке можливе внаслідок стягнення грошових коштів одним платежем за рішенням, про розстрочення якого просить заявник, негативно вплине на здійснення ремонту та технічного обслуговування розподільних газових мереж, які знаходяться в його користуванні, суд визнає виключними обставинами, які дають підстави визнати заяву ПАТ "Миколаївгаз" про розстрочення виконання рішення суду не безпідставною.

Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції зазначив, що рішення господарського суду, виконання якого розстрочено оскаржуваною ухвалою, скасоване і тому підстави для розстрочки вказаного рішення відсутні.

Вищий господарський суд України погоджується з судом апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Як зазначено вище, постановою Вищого господарського суду України від 14.07.2016 р. рішення господарського суду Миколаївської області від 22.03.2016 р. та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 11.05.2016 р. скасовані, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

Враховуючи, що рішення господарського суду Миколаївської області від 22.03.2016 р., виконання якого розстрочено оскаржуваною ухвалою, скасоване і тому вірно апеляційний суд зазначив, що підстави для розстрочки вказаного рішення відсутні.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому її слід залишити без змін, таку як ухвалену при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 р. у справі № 915/229/16 залишити без змін.

Головуючий - суддя Б. М. Грек

Судді С. К. Могил

І.М. Васищак