Постанова ВГСУ від 28.01.2016 року у справі №906/165/15

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2016 року Справа № 906/165/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівДобролюбової Т.В., Гоголь Т.Г., Швеця В.О. (доповідач)розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Рибацький хутір"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 10.11.2015у справі№ 906/165/15 Господарського суду Житомирської областіза позовомПрокурора Малинського району Житомирської області в інтересах держави в особі: 1. Малинської районної державної адміністрації; 2. Територіальної громади сіл, селищ та міст Малинського району в особі Малинської районної ради; 3. Державної екологічної інспекції у Житомирській областідоТовариства з обмеженою відповідальністю "Рибацький хутір"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаПиріжківської сільської радипророзірвання договору оренди земельної ділянки від 10.04.2009, розірвання договору оренди водного об'єкту від 13.04.2009, зобов'язання привести земельну ділянку в попередній стан, зобов'язання повернути земельну ділянку, зобов'язання повернути водний об'єкт

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.12.2015 було продовжено строк розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибацький хутір" на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 28.01.2016 на 12 год. 20 хв.

Для розгляду касаційної скарги у цій справі 27.01.2016 визначено колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В. - головуючого, Гоголь Т.Г., Швеця В.О.

за участю представників сторін від:

прокуратури: Суходольський С.М. (посв. № 020273)

відповідача: Букевич Ю.В. (дов. від 23.12.2015)

Представники позивачів та третьої особи в судове засідання не з'явилися, хоча належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Малинського району в інтересах держави в особі Малинської районної державної адміністрації, Територіальної громади сіл, селищ та міст Малинського району в особі: Малинської районної ради та Державної екологічної інспекції у Житомирській області звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибацький хутір", в якому просив: розірвати договір оренди земельної ділянки водного фонду загальною площею 19,6211 га, укладений 10.04.2009 між Малинською райдержадміністрацією та відповідачем; розірвати договір оренди водного об'єкта, укладений 13.04.2009 між Малинською райдержадміністрацією та відповідачем; зобов'язати відповідача привести земельну ділянку водного фонду у попередній стан, шляхом знесення збудованих будинку рибалки та 5 малих архітектурних форм; зобов'язати відповідача повернути у власність держави в особі Малинської райдержадміністрації спірну земельну ділянку з водним об'єктом загальною площею 19,6211 га; зобов'язати відповідача повернути у власність держави в особі Малинської райдержадміністрації водний об'єкт площею водного плеса 13,1044 га. В обґрунтування позовних вимог, прокурор вказував на обставини незаконного будівництва відповідачем будинку рибалки та 5 інших малих архітектурних форм в межах прибережної захисної смуги за відсутності відповідного дозволу Малинської районної державної адміністрації. При цьому, прокурор посилався на приписи статей 376, 651 Цивільного кодексу України, статей 44, 88, 89 Водного кодексу України, статей 60, 61 Земельного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 03.06.2015, ухваленим суддею Вельмакіною Т.М., у позові відмовлено. Вмотивовуючи рішення, суд виходив з відсутності обставин істотного порушення відповідачем умов договорів оренди, як необхідної підстави для задоволення позову у зв'язку із встановленням малих архітектурних форм на земельній ділянці. Водночас, судом враховано і наявність дозволу Малинської районної державної адміністрації на розміщення вказаних тимчасових споруд, з огляду на затвердження розпорядження Малинської райдержадміністрації від 09.07.2014 детального плану території земельних ділянок Малинського району Житомирської області, яким передбачено розміщення зазначених некапітальних споруд. При цьому, суд керувався приписами статей 376, 651 Цивільного кодексу України, статей 25, 32, 34 Закону України "Про оренду землі".

Рівненський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Олексюк Г.Є. - головуючий, Василишин А.Р., Гудак А.В., постановою від 10.11.2015 перевірене рішення місцевого господарського суду скасував, прийняв нове рішення, яким позов задовольнив. Вмотивовуючи постанову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про порушення відповідачем умов договорів в частині заборони самовільної забудови земельної ділянки. Зазначаючи про істотне порушення відповідачем умов договорів, як підстави для задоволення позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність дозволу Малинської райдержадміністрації на забудову та розміщення на прибережній захисній смузі орендованого відповідачем водного об'єкту будь-яких споруд, у тому числі і тимчасових. При цьому, суд апеляційної інстанції керувався приписами статей 610, 611 651 Цивільного кодексу України, статей 85, 88 Водного кодексу України, статей 60, 61 Земельного кодексу України, статей 25, 31, 34 Закону України "Про оренду землі", статті 21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів".

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибацький хутір" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить постанову апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник вказує на помилковий висновок щодо наявності істотного порушення умов договорів у зв'язку з розміщенням на земельній ділянці спірних малих архітектурних форм. Зазначає скаржник і про недоведеність позивачем наявності шкоди, завданої таким порушенням. Водночас, скаржник наголошує на тому, що розміщення некапітальних споруд для тимчасового перебування рибалок, складування інвентарю, устаткування і кормів у кількості 23 одиниць прямо передбачено детальним планом території, затвердженим розпорядженням Малинської райдержадміністрації від 09.07.2014 № 165. На думку скаржника, зазначене свідчить про погодження орендодавцем розміщення вказаних малих архітектурних форм. При цьому, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції приписів статті 651 Цивільного кодексу України, статей 88, 89 Водного кодексу України, статті 61 Земельного кодексу України, статті 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", статті 24 Закону України "Про планування та забудову території".

На адресу Вищого господарського суду України від Малинської районної державної адміністрації надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач вказав про законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови, у зв'язку з чим просить залишити її без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення прокурора та представника відповідача, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що 10.04.2009 між Малинською районною державною адміністрацією Житомирської області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рибацький хутір" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку водного фонду для риборозведення, яка знаходиться за межами населеного пункту із земель запасу Пиріжківської сільської ради Малинського району. Пунктом 2 договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 19,6211 га, з них: сільськогосподарські землі (рілля) 4,0734 га, забудовані землі, всього 1,2721 га (в тому числі: інші (відвали) 0,3434 га, під дорогами 0,6902 га, під гідротехнічними спорудами (гребля) 0,2379 га), болото 1,1712 га, водний об'єкт (став), всього 13,1044 га (в тому числі під штучними водостоками (канавами, каналами та ін.) 0,2470 га, ставками 12,8574 га). Кадастровий номер земельної ділянки: 1823486800:09:000:0166. Відповідно до пункту 14 договору, земельна ділянка передається в оренду для риборозведення. Пунктом 17 договору визначено умови збереження стану об'єкта оренди щодо заборони самовільної забудови земельної ділянки та обов'язку орендаря не погіршувати стан земельної ділянки. Також судами установлено, що 13.04.2009 між Малинською районною державною адміністрацією Житомирської області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рибацький хутір" (орендар) укладено договір оренди водного об'єкту, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування водний об'єкт (став), який знаходиться за межами населеного пункту с. Пиріжки на території Пиріжківської сільської ради Малинського району загальною площею 19,6211 га, з них: сільськогосподарські землі (рілля) 4,0734 га, забудовані землі, всього 1,2721 га ( в тому числі: інші (відвали) 0,3440 га, під дорогами 0,6902 га, під гідротехнічними спорудами (гребля) 0,2379 га), болото 1,1712 га, водний об'єкт (став), всього 13,1044 га (в тому числі: під штучними водостоками (канавами, каналами та ін.) 0,2470 га, ставками 12,8574 га) (пункт 1.1. договору). Згідно з пунктом 1.2. договору оренди водного об'єкту, земельна ділянка, на якій розташований вказаний водний об'єкт, передана в оренду орендарю відповідно до договору оренди земельної ділянки водного фонду від 10.04.2009. Відповідно до акту приймання - передачі об'єкту оренди від 13.04.2009 орендодавець надав, а орендар прийняв в оренду водний об'єкт (став) площею водного плеса 13,1044 га, який знаходиться межами населеного пункту с. Пиріжки Малинського району Житомирської області, на території Пиріжківської сільської ради. В даному акті зазначено, що водний об'єкт, який орендується, є таким, що перебуває в задовільному стані і відповідає цілям орендаря. Як убачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимоги прокурора Малинського району, заявлена в інтересах держави в особі Малинської райдержадміністрації, Територіальної громади сіл, селищ та міст Малинського району в особі: Малинської районної ради та Державної екологічної інспекції у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибацький хутір" про розірвання договору оренди земельної ділянки водного фонду, договору оренди водного об'єкта, зобов'язання відповідача привести земельну ділянку водного фонду у попередній стан, шляхом знесення збудованих будинку рибалки та 5 малих архітектурних споруд; зобов'язання відповідача повернути у власність держави в особі Малинської райдержадміністрації спірну земельну ділянку з водним об'єктом площею водного плеса 13,1044 га. Підставою позову, з посиланням на частину 2 статті 651 Цивільного кодексу України, прокурором визначено істотне порушення відповідачем умов договору оренди, внаслідок самовільного встановлення у прибережній захисній смузі будинку рибалки та 5 малих архітектурних форм. Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частини 1 статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. З аналізу наведених норм можна дійти висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову. Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Дана норма також кореспондує з приписами статті 193 Господарського кодексу України. Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України унормовано, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу розгляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 Цивільного кодексу України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі № 6-75цс13. Дослідивши усі обставини та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, місцевий господарський суд установив відсутність завданої відповідачем шкоди орендодавцю, внаслідок встановлення будинку рибалки та 5 малих архітектурних споруд. Водночас, судом першої інстанції правомірно враховано і наявність розпорядження Малинської райдержадміністрації від 09.07.2014 про затвердження детального плану території земельних ділянок Малинського району Житомирської області, яким прямо передбачено розміщення зазначених некапітальних споруд у кількості 23 одиниць на спірній земельній ділянці. Відтак, дослідивши обставини істотності порушення відповідачем умов договору оренди земельної ділянки водного фонду та договору оренди водного об'єкта, суд дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність обставин позбавлення орендодавця того, на що він розраховував, укладаючи вказані договори. Апеляційний господарський суд наведеного не врахував та не спростував установленого господарським судом першої інстанції, що призвело до безпідставного скасування законного рішення у справі. Враховуючи наведене та встановлені судом першої інстанції обставини справи, переоцінка яких за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції, судова колегія визнає правомірним висновок Господарського суду Житомирської області про відсутність підстав для задоволення позову. За таких обставин, постанова Рівненського апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а рішення Господарського суду Житомирської області - залишенню в силі. Відтак, доводи, викладені в касаційній скарзі, знайшли своє підтвердження. Витрати зі сплати судового збору за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.