ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2016 року Справа № 904/11092/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Картере В.І.,

Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 березня 2016 року

у справі № 904/11092/15

господарського суду Дніпропетровської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод полімерних матеріалів "

до Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат"

про стягнення 85 918,18 грн.

за участю представників

позивача не з'явився

відповідача не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2016 року (суддя Соловйова А.Є.) залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 березня 2016 року (судді Величко Н.Л., Дармін М.О., Подобєд І.М.) у справі № 904/11092/15 позов задоволено. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод полімерних матеріалів" 82368,00 грн. - заборгованості, 2 372,20 грн. - інфляційних втрат, 1 177,98 грн. - 3% річних, 9 600,00 грн. - витрат на послуги адвоката.

Не погодившись з зазначеними рішенням та постановою Публічне акціонерне товариство "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 березня 2016 року скасувати в частині стягнення 9600 грн. витрат на послуги адвоката та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05 червня 2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод полімерних матеріалів" (Постачальник) та публічним акціонерним товариством "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (Покупець) укладено договір поставки №360 (а.с. 12-15).

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2 договору, Постачальник зобов'язується поставити (передати у власність) Покупцеві Товар у відповідності до Специфікацій (Додатків) до Договору, а Покупець прийняти поставлений Товар та оплатити його вартість в порядку і на умовах, передбачених цим Договором. У Специфікації до Договору зазначаються наступні відомості про Товар: повне найменування товару; виробник та країна походження товару; код товару згідно з УКТ ЗЕД у випадку поставки товару, ввезеного на митну територію України, підакцизного товару; одиниця виміру товару; кількість кожного найменування (сорту, виду) товару; якісні характеристики товару (з посиланням на ГОСТ, ТУ та інше); технічні характеристики товару (з посиланням на ГОСТ, ТУ та інше); ціна кожного найменування (сорту, виду) товару; загальна вартість товару; комплектність, фасування товару (при необхідності); інші відомості про товар за погодженням Сторін.

Пунктами 2.1. - 2.7. Договору передбачено, що ціна Товару, який підлягає поставці за цим Договором, узгоджується Сторонами у відповідних Специфікаціях на поставку товару. Ціна і загальна вартість кожної партії Товару встановлюється у національній валюті України гривні і не підлягає зміні протягом дії Договору. Ціна Товару з метою оподаткування є звичайною ціною та відповідає рівню справедливих ринкових цін. У Специфікаціях до Договору Сторони вказують про включення або не включення в загальну вартість кожної партії Товару вартості упаковки, маркування, тари, транспортних та інших витрат, пов'язаних з поставкою Товару з урахуванням положень Правил Інкотермс. Загальна сума Договору визначається як загальна вартість Товару, який передбачений всіма підписаними обома Сторонами Специфікаціями на поставку Товару. Порядок оплати товару та форма розрахунків вказуються Сторонами в Специфікаціях до цього Договору. Оплата Товару здійснюється Покупцем у безготівковій формі, в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. У випадку, якщо Сторони в Специфікації встановили термін оплати - після моменту поставки, Покупець проводить оплату за Товар після надання Постачальником всіх документів, які підлягають наданню Покупцю в обов'язковому порядку відповідно до умов цього Договору. При простроченні надання таких документів термін оплати збільшується на термін прострочення надання документів.

Пунктами 3.4., 3.5., 3.7. Договору, Сторони погодили, що датою поставки Товару є, зокрема, дата передачі Товару Постачальником Покупцеві, яка зазначена в підписаній обома Сторонами видатковій накладній, товарно-транспортній накладній. Право власності на Товар та ризики його загибелі переходять від Постачальника до Покупця з моменту поставки Товару відповідно до правил, встановлених п. 3.4. Договору. Якщо зазначені в п. 3.3 документи складені з порушенням вимог щодо складання таких документів, якщо найменування і/або номенклатура, якісні та кількісні характеристики Товару, зазначені в таких документах, не відповідають найменуванню і/або номенклатурі, якісним та кількісним характеристикам поставленого Товару, якщо поставлено Товар з порушенням строку поставки, зазначеного в Специфікації, Покупець має право відмовитись від прийняття Товару без надання пояснень.

Приймання-передача Товару за кількістю здійснюється згідно з товаросупровідними документами на Товар, а за якістю та комплектністю згідно з документами, які засвідчують якість та комплектність Товару. Покупець має право повністю або частково відмовитись від прийняття та/або оплати Товару у разі, якщо Постачальником під час поставки Товару не дотримано будь-яких з вимог, передбачених пунктами 1.1., 3.3., 4.1.- 4.4. Договору, а також в інших випадках передбачених Договором або чинним законодавством України (п.п. 5.1., 5.5. Договору).

Відповідно до п. 10.1. Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31 травня 2016 року, а в частині гарантійних зобов'язань Постачальника протягом усього гарантійного строку на товар.

Відповідно до Специфікації №1, Сторони домовились про поставку труби пластикової ПЭ-100 у кількості 330 м.п. загальною вартістю 82 368,00 грн. на умовах поставки - СРТ, склад ПАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (згідно Інкотермс-2000), на умовах оплати - протягом 60 календарних днів з моменту передачі Постачальником права власності на товар Покупцю на підставі рахунку, видаткової накладної, електронної податкової накладної. (а.с. 16)

Позивач поставив Відповідачу Товар загальною вартістю 82 368,00 грн., що підтверджується накладною №8 від 15 червня 2015 року, товарно-транспортною накладною №8 від 15 червня 2015 року, довіреністю №461 від 11 червня 2015 року на отримання товарно-матеріальних цінностей. (а.с. 18, 19, 20)

Відповідач оплату за поставлений Товар не здійснив. Таким чином заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 82 368,00 грн.

04 листопада 2015 року позивачем на адресу відповідача направлено акт звіряння взаємних розрахунків станом на 21 жовтня 2015 року, але другий екземпляр даного акту відповідач позивача не надав, заборгованість не сплатив.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно п. 1 ст. 202, п. 1ст. 207 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною 1 ст. 181 ГК України встановлено що, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 зазначеного кодексу, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов Договору Позивач поставив Товар загальною вартістю 82 368,00 грн., а Відповідач прийняв даний Товар, що підтверджується накладною №8 від 15 червня 2015 року, товарно-транспортною накладною №8 від 15.06.2015, а також довіреністю №461 від 11 червня 2015 року на отримання товарно-матеріальних цінностей. (а.с. 18, 19, 20)

Відповідно до умов Специфікації №1 до Договору, Відповідач зобов'язаний був здійснити оплату поставленого Позивачем Товару до 14 серпня 2015 року включно. (а.с. 16)

Проте Відповідач оплату за поставлений Товар не здійснив. Отже, заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 82 368,00 грн.

Позивач довів факт поставки товару відповідно до вимог договору, а також факт не здійснення оплати відповідачем за поставлений товар у сумі 82 368,00 грн., тому суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про стягнення цієї заборгованості.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено, що відповідачем допущено порушення строків та порядку оплати за поставлений товар, визначених договором та специфікацією до нього суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про стягнення з Відповідача інфляційних втрат в сумі 2 372,20 грн. за загальний період прострочення серпень - грудень 2015 року, та 3% річних в сумі 1 177,98 грн. за загальний період прострочення з 15 серпня 2015 року по 05 лютого 2016 року.

У касаційній скарзі відповідач посилається на безпідставність стягнення на користь позивача витрат на оплату послуг адвоката, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про адвокатуру", оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом. Відповідно до ст. 4 Закону України "Про адвокатуру", адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 03 вересня 2015 року між адвокатом Андрієнко Вікторією Анатоліївною та товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод полімерних матеріалів" (Клієнт) укладений договір про надання юридичної допомоги.

Відповідно до п.п.1.1., 2.1. Клієнт доручив, а Адвокат прийняв на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу, зокрема: приймати участь в підготовці та юридичному оформленню різного роду договорів, що укладаються Клієнтом з юридичними особами, підприємцями та громадянами, надавати допомогу в організації контролю за виконанням зазначених договорів, представляти інтереси Клієнта в усіх судових установах загальної юрисдикції, надавати консультації з правових питань, що виникають у Клієнта в процесі здійснення господарської діяльності. Перелік прав Адвоката визначений пунктом 2.2. Договору.

Пунктом 4.1. Договору Сторони погодили, що сума вартості послуг за цим Договором визначається Сторонами за усною домовленістю у кожному випадку надання окремо. За результати надання юридичної допомоги складається акт виконаних робіт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті Зазначається обсяг наданої Адвокатом юридичної допомоги та її вартість.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що отримання послуг адвоката у сфері права підтверджується підписаними адвокатом Андрієнко В.А. та ТОВ "Дніпропетровський завод полімерних матеріалів" актами приймання-передачі виконаних робіт за грудень 2015 року та січень 2016 року, та встановлено, що вартість наданих послуг, що стосуються правової допомоги щодо спору між ПАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат"та ТОВ "Дніпропетровський завод полімерних матеріалів " за договором поставки №360 від 05 червня 2015 року, складає 9 600,00 грн. (а.с. 34)

Згідно з банківських виписок від 24 грудня 2015 року та 27 січня 2016 року Позивач оплатив надані послуги адвоката в розмірі 9 600,00 грн.(а.с. 51-53)

З огляду на викладене колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на послуги адвоката у розмірі 9 600,00 грн.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене. Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат"залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 березня 2016 року зі справи № 904/11092/15 залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді В. І. Картере

С. С. Самусенко