ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2014 року Справа № 33-5/92-06-2597 Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Львов Б.Ю. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал", м. Одеса

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.03.2010

зі справи № 33-5/92-06-2597

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал", м. Одеса (далі - Товариство)

до комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Черьомушки", м.Одеса

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Герц", м.Одеса

про стягнення 886 677,86грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - Горьова Н.М.;

відповідача - Дергачева А.В.;

третя особа - не з'явилась.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2009 року Товариство звернулося із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні по примусовому виконанню рішення суду від 28.03.2007.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.01.2010 у справі № 33-5/92-06-2597 (суддя Мазур Д.Т.), яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.03.2010 (колегія суддів у складі: суддя Бєляновський В.В. - головуючий, судді Мирошниченко М.А. і Шевченко В.В.), до рішення господарського суду Одеської області від 28.03.2007 у справі № 5/92-06-2597 внесено зміни. Резолютивну частину цього рішення викладено в наступній редакції: "Визнати недійсним пункт 3.4 договору про надання послуг по водопостачанню та водовідведенню від 15.01.2003 № 4354/1, укладеного комунальним підприємством "Одесводоканал" та комунальним підприємством "Житлово-комунальний сервіс "Черьомушки". Стягнути з комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Черьомушки" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" 2 197 022,21 грн. заборгованості за водопостачання та водовідведення за договором від 15.01.2003 № 4354/1. Стягнути з комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Черьомушки" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" 21 970,22грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. Визнати такими, що не підлягають виконанню накази господарського суду Одеської області у справі № 5/92-06-2597 від 13.04.2007".

У касаційній скарзі Товариство просить скасувати пункт 2 резолютивної частини ухвали суду першої інстанції від 13.01.2010, постанову апеляційного суду від 11.03.2010. Скарга мотивована тим, що судові рішення попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм чинного законодавства, Вищий господарський суд України, не обмежуючись доводами касаційної скарги, вважає її такою, що підлягає задоволенню.

Даного висновку суд дійшов на підставі такого.

Як встановлено судами, рішенням господарського суду Одеської області від 28.03.2007 у справі № 5/92-06-2597 позов задоволено. Визнано недійсним пункт 3.4 договору про надання послуг по водопостачанню та водовідведенню від 15.01.2003 № 4354/1, укладеного комунальним підприємством "Одесводоканал" та комунальним підприємством "Дирекція єдиного замовника "Черьомушки". Стягнуто з комунального підприємства "Дирекція єдиного замовника "Черьомушки" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" 2 197 022,21 грн. заборгованості за водопостачання та водовідведення за договором від 15.01.2003 № 4354/1. Стягнуто з комунального підприємства "Дирекція єдиного замовника "Черьомушки" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" 21 970,22грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. Зазначене рішення набуло законної сили. На виконання цього рішення 13.04.2007 були видані відповідні накази.

Судами також встановлено, що рішенням Одеської міської ради від 05.04.2007 № 1165-V було вирішено реорганізувати КП „Дирекція єдиного замовника „Черьомушки" шляхом його злиття з КП „Дирекція єдиного замовника „Малиновське" та КП „Дирекція єдиного замовника „Південно - Західне", та присвоєнням реорганізованим підприємствам назву - КП „Житлово - комунальний сервіс „Черьомушки", яке вважається правонаступником реорганізованих підприємств.

Рішенням Одеської міської ради від 04.07.2007 № 1449-V затверджено статут КП „Житлово - комунальний сервіс „Черьомушки", яке згідно з п. 1.4 є повним правонаступником КП „Дирекція єдиного замовника „Черьомушки".

27.07.2007 виконавчим комітетом Одеської міської ради було проведено державну реєстрацію КП „Житлово - комунальний сервіс „Черьомушки", у зв'язку з чим видане свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 172537. Станом на 18.11.2009 КП „Дирекція єдиного замовника „Черьомушки" було вилучено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України у зв'язку з реорганізацією.

30.12.2009 Товариство звернулося із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні по примусовому виконанню рішення суду від 28.03.2007.

Погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що суд правильно врахував наведені обставини і правомірно замінив боржника, а саме КП „Дирекція єдиного замовника „Черьомушки", його правонаступником - КП „Житлово - комунальний сервіс „Черьомушки".

З такими висновками судів погодитись не можна з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення господарського суду Одеської області від 28.03.2007 у справі № 5/92-06-2597 набуло законної сили, а тому відповідно до статті 115 ГПК України (в редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваної ухвали) воно є обов'язковим на всій території України і виконується у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з статтею 25 ГПК України (у відповідній редакції) в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.

Відповідно до частини п'ятої статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчиненні до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, в якій вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Наведені вимоги чинного законодавства не були дотриманні попередніми судовими інстанціями при розгляді заяви Товариства про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Як вбачається із змісту оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні, ухвалив його у спосіб, що не передбачений чинним процесуальним законодавством та за відсутності для того процесуальних підстав, які визначені ст.ст.88, 89 ГПК України, вніс зміни до судового рішення, що є неприпустимим відповідно до вимог ст.124 Конституції України, та ст.115 ГПК України.

Більш того, відповідно до цієї ж ухвали суд, не встановивши будь-яких підстав, що передбачені ст.117 ГПК України, визнав накази від 13.04.2007 у справі № 5/92-06-2597 такими, що не підлягають виконанню. Інших наказів на виконання зазначеного рішення суду, як це вбачається з матеріалів справи, на що і посилається скаржник у касаційній скарзі, судом не видавалось, а рішення фактично залишилось без виконання.

Сукупність наведених обставин свідчить про незаконність оскаржуваних судових рішень, що дає підстави для їх скасування.

Оскільки обставини справи, які мали значення для вирішення питання про заміну сторони у виконавчому провадженні, були встановлені попередніми судовими інстанціями з достатньою повнотою, Вищий господарський суд України вважає можливим при скасуванні оскаржуваних рішень прийняти нове рішення про задоволення відповідної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал".

Керуючись ст.ст. 1117, 1119,11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" задовольнити.

2.Ухвалу господарського суду Одеської області від 13.01.2010 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.03.2010 у справі № 33-5/92-06-2597 скасувати.

3.Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" про заміну сторони у виконавчому провадженні по примусовому виконанню рішення господарського суду Одеської області від 28.03.2007 у справі № 5/92-06-2597 задовольнити.

4.За рішенням господарського суду Одеської області від 28.03.2007 у справі № 5/92-06-2597 про визнання недійсним договору у частині, а також стягнення відповідних грошових сум з комунального підприємства "Дирекція єдиного замовника "Черьомушки" відповідача за цією справою, тобто комунальне підприємство "Дирекція єдиного замовника "Черьомушки", замінити на його правонаступника - комунальне підприємство „Житлово-комунальний сервіс „Черьомушки".

5.Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази.

Суддя В. Селіваненко

Суддя Б. Львов

Суддя В. Харченко