ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2015 року Справа № 922/3601/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Бондар С.В., Васищака І.Мрозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 20.10.15у справі№922/3601/13господарського судуХарківської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу"простягнення сумиза участю представників від:позивачаЄгоров В.С. (дов. від 13.05.14)відповідачане з'явилися, були належно повідомлені,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" звернулося до господарського суду Харківської області із заявою про визнання наказу суду від 27.01.14 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення пені 29967,72 грн. та 7% штрафу в розмірі 43851,12 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.09.15 (суддя Шарко Л.В.) вказану заяву задоволено, визнано наказ суду №922/3601/13 від 27.01.14 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення пені 29967,72грн. та 7% штрафу в розмірі 43851,12грн.; стягнуто з позивача на користь відповідача безпідставно одержану суму пені в розмірі 29967,72 грн. та безпідставно одержану суму 7% штрафу в розмірі 43851,12 грн.

За результатом апеляційного перегляду справи Харківський апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: головуючого-судді Гетьман Р.А., суддів: Бородіна Л.І., Лакізи В.В.) 20.10.15 прийняв постанову, якою вказану ухвалу скасував, в задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, відмовив. Постанова обґрунтована тим, що відсутні передбачені законом підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Не погоджуючись із постановою у справі, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. В обґрунтування скарги посилається на те, що пеня в сумі 29967,72грн. та 7% штрафу в розмірі 43851,12грн. ввійшли до сум пені та штрафу, (в розмірі 89903,17 грн. та 131553,37 грн. відповідно), в подальшому стягнутих з відповідача рішенням від 27.05.14 у цій же справі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, Публічне акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" суму основної заборгованості у розмірі 2227619,90 грн., суму на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення - 29491,34 грн., 3% річних у розмірі 94642,50 грн., пеню у розмірі 299677,24 грн., 7% штрафу у розмірі - 438511,24 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.11.13, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.14, позовні вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" основний борг в сумі 2072619,90 грн., 3% річних в сумі 94642,50 грн., пеню в сумі 29967,72 грн., 7% штрафу в сумі 43851,12 грн., інфляційних втрат в сумі 4083,72 грн., судовий збір в сумі 61290,70 грн.

27.01.14 на виконання рішення господарського суду Харківської області від 11.11.2013р. видано наказ про стягнення основного боргу в сумі 2072619,90 грн., 3% річних в сумі 94642,50 грн., пеню в сумі 29967,72 грн., 7% штрафу в сумі 43851,12 грн., інфляційних втрат в сумі 4083,72 грн., судовий збір в сумі 61290,70 грн. Відстрочено виконання рішення суду строком на один місяць.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.03.14 рішення господарського суду Харківської області від 11.11.13 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.14 в частині відмови у стягненні неустойки скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Після нового розгляду справи господарським судом Харківської області прийнято рішення від 27.05.14, яке в частині стягнення неустойки залишене без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, з ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 89903,17 грн. пені та 7% штрафу в сумі 131553,37 грн., 4429,13 грн. судового збору; в частині стягнення пені в сумі 209774,07 грн. та 7% штрафу в сумі 306957,94 грн. - відмовлено.

07.11.14 виданий наказ про стягнення 89903,17 грн. пені та 7 % штрафу в сумі 131553,37 грн., 296,29 грн. судового збору.

28.08.15 до господарського суду Харківської області звернувся відповідач із заявою, в якій просить визнати наказ суду №922/3601/13 від 27.01.14 таким, що частково не підлягає виконанню в частині стягнення пені 29967,72 грн. та 7% штрафу в розмірі 43851,12 грн.; стягнути на користь боржника безпідставно одержані стягувачем за наказом суду №922/3601/13 від 27.01.14 суми пені 29967,72 грн. та 7% штрафу в розмірі 43851,12 грн., про що винести ухвалу та видати відповідний наказ.

Задовольняючи вказану заяву, суд першої інстанції виходив з того, що боржник оплатив заборгованість по даній справі по двом наказам одночасно, тобто в частині стягнення штрафних санкцій, присуджених до стягнення, здійснив переплату пені в розмірі 29967,72 грн. та штрафу в сумі 43851,12 грн.

Втім, апеляційний суд скасував ухвалу господарського суду Харківської області від 07.09.15, в задоволенні заяви відмовив, пославшись на те, що заборгованість за обома наказами (від 07.11.14 та від 27.01.14) підлягає стягненню з відповідача та відсутні підстави вважати, що будь-які суми дубльовані другим наказом.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне погодитися з такими висновками з огляду на наступне.

Відповідно частини 2 статті 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

В пункті 3.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.12 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що частина четверта статті 117 Господарського процесуального кодексу України містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті: якщо його видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Отже, Господарським процесуальним кодексом України встановлено вичерпний перелік підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. Як свідчать матеріали справи, заявник не навів суду жодної вищевказаної підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. За таких обставин апеляційним судом правомірно відмовлено у задоволенні заяви відповідача.

Щодо доводів відповідача про подвійне стягнення сум пені та штрафу, які ним заявляються в обґрунтування касаційної скарги, то вони є такими, що суперечать обставинам справи. Так, в постанові Вищого господарського суду України від 25.12.14 у даній справі (якою залишене без змін рішення господарського суду Харківської області від 27.05.14), вказано, що за порушення дисципліни розрахунків позивачем відповідачу нараховано 299677,24 грн. пені, 438511,24 грн. - 7% штрафу, розмір яких визнаний судами обґрунтованим. Під час попереднього розгляду справи судами стягнуто з відповідача 89903,17 грн. пені та 131553,37 штрафу, під час даного розгляду - 29967,72 грн. пені та 43851,12 грн. штрафу. Разом стягнуто 119870,89 грн. пені та 175404,49 грн. штрафу, які разом складають приблизно 40 % від заявлених сум. Тобто, судами зменшено неустойку на 60 % від заявленої суми на підставі ст. 233 Господарського кодексу України. Цим прямо спростовуються доводи відповідача про те, що суми 29967,72 грн. пені та 43851,12 грн. штрафу увійшли до стягнутих у подальшому 89903,17 грн. пені та 131553,37 штрафу.

Отже, доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, спростовуються вищевикладеним, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.15 у справі №922/3601/13 залишити без змін.

Головуючий - суддя Б. М. Грек

Судді С. В. Бондар

І. М. Васищак