ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2015 року Справа № 910/4024/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіМалетича М.М.,суддів:Круглікової К.С.(доповідач), Мамонтової О.М., розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 14.09.2015у справі№ 910/4024/15-г Господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Дрімавто" доПриватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" простягнення 853 521 грн. за участю представників сторін:позивача: Шайко С.В.,відповідача: Крашеніннікова М.І.,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дрімавто" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" про стягнення 853 521,00 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовував неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором страхування майна МО № 1400478 від 26.03.2014 року в частині здійснення виплати страхового відшкодування.

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.04.2015 у справі № 910/4024/15-г у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2015 рішення місцевого господарського суду скасовано. Прийняте нове рішення, яким позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з відповідача на користь позивача 853 521 грн. та судові витрати.

Не погоджуючись з постановою апеляційного суду, Приватне акціонерне товариство "ПРОСТО-страхування" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2015 скасувати, а рішення господарського суду міста Києва від 30.04.2015 залишити без змін.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова апеляційного господарського суду - скасуванню із залишенням в силі рішення місцевого господарського суду з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що позивач звернувся до відповідача з заявою про настання події лише 25.11.2014 , тобто з пропущенням триденного терміну, встановленого Договором страхування. Крім того, місцевий суд вказав, що позивачем жодними належними та допустимими доказами не підтверджено, що транспортні засоби (10 автомобілів) перебували на території приміщення за адресою: адресою м. Луганськ, вул. Нечуй-Левицького, 35-А на час вчинення крадіжки.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та задовольняючи в повному обсязі позовні вимоги, суд апеляційної інстанції врахував, що місто Луганськ знаходиться на території окупованій незаконними збройними формуваннями, тому керівник позивача лише 14.11.2014 зміг виїхати на підконтрольну Україні територію та звернутися до правоохоронних органів із заявою про крадіжку, після чого у зв'язку із погіршенням здоров'я матері, керівник позивача вимушений був повернутись у Луганськ і повторно подав заяву про настання страхового випадку лише 25.11.2014. Вказані обставини апеляційний господарський суд визнав поважними причинами несвоєчасного повідомлення страховика про настання страхового випадку та дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, тому вимога позивача про стягнення з відповідача страхової суми в розмірі 853 521,00 грн. є правомірною та обґрунтованою.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, а висновки суду апеляційної інстанції вважає помилковими з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 26.03.2014 між Приватним акціонерним товариством "ПРОСТО-страхування" (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дрімавто" (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування майна МО № 1400478 (далі-Договір страхування).

Згідно з преамбулою Договору страхування адреса страхувальника: 91029, м. Луганськ, вул. Нечуй-Левицького, 35-а.

Відповідно до пункту 1.1. Договору страхування предметом договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням майном, зазначеним в Договорі.

Перелік майна, яке є застрахованим на умовах договору, наведено у Додатку № 2 до Договору (пункт 1.1.3. Договору страхування).

Пунктом 2.2. Договору страхування сторони погодили, що загальна страхова сума складає 2 500 000,00 грн.

19.11.2014 позивач звернувся до Дарницького районного управління ГУ МВС в м. Києві з повідомленням про те, що 07.11.2014 за адресою м. Луганськ, вул. Нечуй-Левицького, 35-А з території автосалону Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрімавто" невідома особа незаконно заволоділа десятьма автомобілями а саме:

-JAC J5 1.5 МТ, номер кузова Y6LJ51113EL200088;

-JAC J5 1.5 МТ, номер кузова Y6LJ51113EL200189;

-Богдан 211040, номер кузова Y6L211040DL243277;

-Богдан 211040, номер кузова Y6L211040ЕL243853;

-Богдан 211040, номер кузова Y6L211040DL215917;

-Богдан 211040, номер кузова Y6L211040ЕL216115;

-Богдан 211040, номер кузова Y6L211040ЕL243636;

-Богдан 211040, номер кузова Y6L211040ЕL243692;

-Богдан 211040, номер кузова Y6L211040DL243304;

-Богдан 211040, номер кузова Y6L211040ЕL243835.

19.11.2014 слідчим відділом районного управління відомості зазначені у даному зверненні внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100020010308 з кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 289 Кримінального кодексу України.

25.11.2014 позивач звернувся до відповідача із заявою про настання події, яка має ознаки страхової.

08.12.2014 позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування.

03.02.2015 позивач звернувся до відповідача з претензією про виплату страхового відшкодування в розмірі 853 521,00 грн.

05.02.2015 відповідачем надіслано позивачу повідомлення про відмову у виплаті страхового відшкодування, в якому було зазначено, що з повідомленням про подію до страхової компанії позивач звернувся через 20 днів після події, чим порушив терміни на звернення та умови Договору страхування. Крім того, позивачем не надано доказів наявності слідів злочину, що можуть кваліфікуватися як докази, а також не доведено, що на момент події заявлені автомобілі знаходились на території приміщення, у якому сталася крадіжка.

Відповідно до статей 627, 629 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договорів, виборі контрагента та визначенні умов договору. Договір є обов'язковим для виконання. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 988 Цивільного кодексу України, страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

У пункті 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У повідомленні про страхову подію від 25.11.2014 позивач зазначав, що вартість збитків становить 853 521,00 грн.

При цьому, у відповідності до статті 991 Цивільного кодексу України, підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування можуть бути передбачені даною статтею випадки, а також інші випадки, встановлені законом або передбачені укладеним між сторонами договором страхування.

Відповідно до пункту 11.1. Договору страхування при настанні події, що може бути кваліфікована як страховий випадок, страхувальник зобов'язаний:

-негайно (не пізніше 24 годин із моменту, коли стало відомо про настання події, що може бути кваліфікована як страховий випадок) заявити відповідним компетентним органам про настання події, що може бути кваліфікована, як страховий випадок;

-негайно, однак не пізніше 2 (двох) днів, враховуючи той день, коли йому стало відомо або мало стати відомо про страховий випадок (або подію, що має ознаки страхового випадку) сповістити про це страховика, зателефонувавши в цілодобовий інформаційно - консультаційний центр "ПРОСТО-страхування" за телефоном 0800 503236;

-подати страховику письмову заяву типової форми про настання страхового випадку з зазначенням причин, обставин, наслідків страхового випадку протягом 3 (трьох) робочих днів, враховуючи той день, коли йому стало відомо або мало стати відомим про страховий випадок.

Пунктом 13.4. Договору страхування сторони погодили, що страховик має право відмовити у здійсненні виплати страхового відшкодування в разі невиконання страхувальником обов'язків, визначених Договором, Правилами та чинним законодавством України.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, на протязі двох днів, не зателефонував в цілодобовий інформаційно - консультаційний центр "ПРОСТО-страхування" за телефоном 0800 503236, а звернувся до відповідача з заявою про настання події 25.11.2014, тобто з пропущенням триденного терміну, встановленого Договором страхування. При цьому, позивач позбавив представника відповідача можливості огляду місця події на предмет виявлення слідів крадіжки, тощо.

Відповідно до п. 9.2.1.4.1.1 Договору страхування -страховий захист від крадіжки зі зломом надається тільки у разі, якщо особа, яка проникла в приміщення залишила сліди, що можуть кваліфікуватися як докази.

Про виявлення слідів, які можуть бути кваліфіковані як докази крадіжки, відповідачу не було повідомлено; докази таких слідів відсутні; жодного документального підтвердження наявності слідів крадіжки також в матеріалах справи немає.

Отже, за вказаних обставин страховий захист від крадіжки зі зломом, за умовами Договору, не міг бути наданий відповідачем.

Крім того, згідно з пунктом 9.2.1.4.2.1. страхуванням покривається збиток, в зв'язку з втратою, пошкодженням або знищенням лише того застрахованого майна, яке в момент заподіяння крадіжки зі зламом або грабежу (розбою) перебувало за місцем страхування.

Позивач не довів, що на момент події, яка з його слів є крадіжкою та мала місце 05.07.2014, заявлені 10 автомобілів знаходилися на території приміщення за адресою: м. Луганськ, вул. Нечуй-Левицького, 35-а.

Пунктом 11.2 Договору страхування сторони погодили, що виплата страхового відшкодування проводиться лише після встановлення факту настання страхового випадку і розміру збитків. Страхувальник зобов'язаний надати Страховику усі необхідні документи, які підтверджують, зокрема, факт настання страхового випадку. Необхідність та доцільність надання окремих документів визначається Страховиком.

Так 05.01.2015 відповідач звернувся до позивача з запитом про надання необхідних документів, зокрема висновку компетентних органів про факт, обставини, причини та наслідки події (крадіжки зі зломом).

Документи на виконання вимог Страховика позивачем надані не були, підтвердження або будь-який висновок компетентний органів про факт настання заявленого випадку відсутній.

Колегія погоджується з місцевим господарським судом про те, що надана позивачем довідка про факт реєстрації заяви про крадіжку не є документом, який підтверджує факт настання події, оскільки така довідка лише підтверджує факт звернення до компетентних органів з заявою.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідач правомірно відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч.1 ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно до ч.ч.1 та 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та задовольняючи повністю позовні вимоги, апеляційний суд не врахував доводи відповідача, а лише взяв до уваги твердження позивача, необґрунтовано визнавши поважною причину пропуску останнього триденного строку, який встановлений Договором Страхування, на повідомлення про настання страхового випадку.

Таким чином, оскільки Київський апеляційний господарський суду, приймаючи постанову від 14.09.2015 наведеного вище не врахував, не виконав функцій апеляційної інстанції, визначених законом, його висновки щодо наявності правових підстав для задоволення позову, як вказувалось вище, є помилковими.

Згідно зі ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Приймаючи до уваги норми чинного законодавства та встановлені під час здійснення судового провадження фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції зробив помилковий висновок про наявність причин для задоволення позову, тому постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню. Оскільки рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне залишити його в силі.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119,11110,11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2015 у справі №910/4024/15-г скасувати.

Рішення господарського суду міста Києва від 30.04.2015 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрімавто" на користь Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" витрати по сплаті судового збору за розгляд касаційної скарги у розмірі 15363,37 грн.

Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.

ГоловуючийМ. Малетич Судді:К. Круглікова О. Мамонтова