ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 року Справа № 910/24456/13

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "КАРПАТИБУДІНВЕСТ", м. Дружківка Донецької області,

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2014

у справі № 910/24456/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КАРПАТИБУДІНВЕСТ" (далі - Товариство), м. Дружківка Донецької області,

до державного підприємства "ДЕРЖЕКОІНВЕСТ" (далі -Підприємство), м. Київ,

за участю заступника Генерального прокурора України (далі -Прокуратура), м. Київ,

про стягнення заборгованості.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

Товариства - Каплієнко В.Є. предст. (дов. від 01.12.2014), Борисова М.А. предст. (дов. від 01.12.2014)

Підприємства - не з'явився

Прокуратури - Збарих С.М. посв. № 028728 від 05.09.2014

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Підприємства про стягнення (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) 25 070 371,97 грн. заборгованості (з них: 24 611 401, 43 грн. основного боргу, 217 775, 96 грн. -3% річних, 241 194, 58 грн. інфляційних втрат), у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з оплати виконаних Товариством робіт з капітального ремонту об'єктів соціальної сфери у Луганській області за договором від 26.02.2013 № 2339/06 про закупівлю за державні кошти.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.02.2014 у справі № 910/24456/13 (суддя Ярмак О.М.) позовні вимоги задоволено повністю з посиланням на їх обґрунтованість.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 (судді Ільєнок Т.В. -головуючий, Авдеєв П.В., Мартюк А.І.) рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Постанову апеляційного господарського суду з посиланням, зокрема на приписи статті 212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), положення постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2014 № 65 "Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету" мотивовано вчиненням правочину в частині здійснення оплати під відкладальною обставиною, яка не настала, у зв'язку з відсутністю у відповідача належного бюджетного фінансування.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати, залишивши в силі рішення місцевого господарського суду. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваного судового акту з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У запереченні на касаційну скаргу Підприємство просило залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

У судовому засіданні 10.03.2015 оголошено перерву до 24.03.2015.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги частково з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- 26.02.2013 позивачем як підрядником та відповідачем як забудовником укладено Договір № 2339/06 про закупівлю за державні кошти (далі - Договір), відповідно до умов якого підрядник зобов'язався своїми та залученими силами, засобами та закупленими матеріальними ресурсами виконати: капітальний ремонт об'єктів соціальної сфери у Луганській області (теплосанація 38 об'єктів) та здати закінчені роботи в порядку та в строк встановлений договором, а замовник зобов'язався надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), прийняти закінчені роботи і оплатити їх;

- Договір укладався на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2012 № 672 "Про затвердження Порядку проведення конкурсу із закупівлі товарів, робіт і послуг у рамках реалізації проектів цільових екологічних (зелених) інвестицій та заходів, пов'язаних з реалізацією таких проектів і виконанням зобов'язань сторін Кіотського протоколу до Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату за кошти, отримані від продажу частин встановленої кількості викидів парникових газів";

- у відповідності до пункту 1.3 Договору обсяги закупівлі робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків. У разі відсутності коштів на оплату виконаних етапів (роботи), початок фінансування і остаточні розрахунки можуть бути перенесені;

- відповідно до пункту 2.1 Договору договірна загальна ціна робіт (Додаток № 1 до Договору) визначається згідно з нормами Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000), затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 № 174, і становить 204 624 223,00 грн., у тому числі ПДВ 34 104 037,18 грн.

- згідно з пунктом 2.2 Договору джерелом фінансування є кошти Державного бюджету України за КПКВК 6351020 "Державна підтримка заходів, спрямованих на зменшення обсягів, викидів (збільшення абсорбцій) парникових газів, у тому числі на утеплення приміщень закладів соціального забезпечення, розвиток міжнародного співробітництва з питань зміни клімату", КЕКВ 3210;

- відповідно до підпункту 3.2.1 пункту 3.2 та пункту 3.6 Договору оплата за виконані роботи здійснюється за умови належного бюджетного фінансування (наявності бюджетного фінансування);

- у відповідності до пункту 6.3 Договору (в редакції додаткової угоди від 30.07.2013 № 2) визначено термін виконання робіт по 30 вересня 2013 року;

- у відповідності до пункту 3.5 Договору підставою для здійснення розрахунків є підписані сторонами акти приймання будівельних робіт по формі КБ-2 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати по формі КБ-3. Оплата виконаних робіт здійснюється замовником протягом 5 банківських днів з урахуванням бюджетних призначень, з моменту підписання сторонами зазначених документів;

- згідно з підпунктом 3.7.1 пункту 3.7 Договору остаточна вартість робіт та остаточний розрахунок за виконані роботи у розмірі 5% від вартості виконаних робіт за Договором, які утримуються з проміжних платежів як гарантійна сума, замовник здійснює протягом 15 банківських днів після завершення всього комплексу робіт за об'єктом та підписання сторонами кінцевих форм КБ-2 та КБ-3 та акту приймання-передачі виконаних робіт;

- пунктом 3.9 Договору передбачено, що всі виплати за цим договором здійснюються після отриманням відповідачем відповідних бюджетних коштів;

- кінцеві розрахунки за цим Договором здійснюються у двотижневий термін після остаточної здачі робіт (пункт 3.10 Договору);

- як визначено у підпункті 7.8.4 пункту 7.8 Договору, датою прийняття закінчених робіт вважається реєстрація декларації про готовність об'єкта до експлуатації в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів";

- підрядником на виконання умов Договору у період по вересень 2013 року включно виконано роботи на загальну суму 201 581 072, 81 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання будівельних робіт по формі КБ-2в та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати по формі КБ-3;

- станом на день пред'явлення позивачем позову до суду замовником за виконані підрядником роботи сплачено 161 435 504,31 грн., що підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін актом звіряння взаєморозрахунків за Договором станом на 30.09.2013, згідно з яким сума заборгованості відповідача перед позивачем склала 40 145 568,49 грн.;

- у процесі розгляду справи місцевим господарським судом відповідачем сплачено 15 534 167,06 грн. заборгованості;

- остаточна сума заборгованості станом на 31.12.2013 за Договором склала 24 611 401,44 грн., що підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін актом звіряння взаєморозрахунків за Договором станом на 31.12.2013;

- позивачем на суму основного боргу нараховано до стягнення за прострочення виконання грошового зобов'язання 217 775, 96 грн. -3% річних, 241 194, 58 грн. інфляційних втрат.

Апеляційним господарським судом також встановлено, що:

- 17.02.2014 (тобто, після прийняття рішення у справі місцевим господарським судом) відповідачем, як розпорядником (одержувачем) бюджетних коштів подано на реєстрацію до ГУ ДКСУ у місті Києві платіжне доручення № 29 на суму 17 601 711, 14 грн. з метою виконання зобов'язання за Договором;

- листом від 20.03.2014 № 09-08/237-3712 Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві повернуло вказане платіжне доручення без виконання на підставі пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2014 № 65 "Про економію державних коштів та недопущення витрат бюджету".

Причиною виникнення спору у даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з Підприємства на користь Товариства вартості фактично виконаних робіт з капітального ремонту об'єктів соціальної сфери у Луганській області та нарахованих на суму основного боргу 3% річних, інфляційних втрат.

Згідно з приписами частин першої, другої статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Згідно з частиною першої статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

У відповідності до частини четвертої статті 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Таким чином, за своєю правовою природою договір будівельного підряду є відплатним договором, при цьому право підрядника вимагати оплати виконаних робіт, якому кореспондується відповідний обов'язок замовника, обумовлене виконанням робіт належним чином та у погоджений строк і виникає після їх остаточної здачі, якщо інший порядок оплати не погоджений сторонами у договорі.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ЦК) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (стаття 627 ЦК).

Сторонами укладено Договір під бюджетну програму за КПКВК 6351020 "Державна підтримка заходів, спрямованих на зменшення обсягів, викидів (збільшення абсорбцій) парникових газів, у тому числі на утеплення приміщень закладів соціального забезпечення, розвиток міжнародного співробітництва з питань зміни клімату", КЕКВ 3210, а оплата виконаних робіт за Договором фінансується з державного бюджету України.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), зобов'язання строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

В силу приписів статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Подія є явищем об'єктивної реальності, яке відбувається незалежно від волі людини та її суб'єктивної поведінки, на відміну від дій, під якими розуміють обставини, що виникають за волею людини, тобто вольові акти, з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Поряд з цим, частиною першою статті 212 ЦК України закріплено право осіб, які вчиняють правочин, обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

З аналізу наведеної норми випливає, що відкладальна обставина може полягати у діях як однієї із сторін договору, так і третьої особи, яка нею не є, але у будь-якому разі повинна обумовлювати настання (зміну) відповідних прав і відповідних обов'язків обох сторін договору, а не лише однієї з них, та у момент укладання договору стосовно такої обставини має бути невідомо, настане вона чи ні (аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 12.08.2014 у справі № 910/1606/14; постанові того ж суду від 05.11.2013 № 910/9276/13).

Отже, на відміну від строку, яким є визначений проміжок часу до відомого моменту або події, яка неминуче має настати, відкладальна обставина має характер такої обставини, що може і не настати.

Відповідно до частини першої статті 96 ЦК юридична особа самостійно

відповідає за своїми зобов'язаннями.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на наведене, для правильного вирішення спору у даній справі попереднім судовим інстанціям на підставі ретельної оцінки усіх поданих сторонами доказів належало:

- встановити, чи виконувалися позивачем роботи, передбачені Договором та чи підписані сторонами акти приймання будівельних робіт по формі КБ-2, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати по формі КБ-3;

- з'ясувати, чи підписано сторонами акт приймання-передачі виконаних робіт у відповідності до підпункту 3.7.1 пункту 3.7 Договору;

- дослідити, чи було здійснено прийняття закінчених робіт у відповідності до підпункті 7.8.4 пункту 7.8 Договору, а саме чи здійснено реєстрації декларацій про готовність об'єктів до експлуатації в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів";

- з'ясувати, чи було передбачено у державному бюджеті України на 2013 рік видатки під бюджетну програму за КПКВК 6351020 "Державна підтримка заходів, спрямованих на зменшення обсягів, викидів (збільшення абсорбцій) парникових газів, у тому числі на утеплення приміщень закладів соціального забезпечення, розвиток міжнародного співробітництва з питань зміни клімату", КЕКВ 3210, на яку суму;

- дослідити, які дії вчинив відповідач для здійснення оплати спірної заборгованості у визначені Договором строки (чи було подано та коли саме ним подано на реєстрацію до ГУ ДКСУ у місті Києві відповідне платіжне доручення);

- у випадку подання відповідачем відповідного платіжного доручення на реєстрацію до ГУ ДКСУ у місті Києві з недотриманням визначених Договором строків для здійснення оплати виконаних робіт, з'ясувати причини наведеного;

- з метою з'ясування обставин щодо бюджетного фінансування та здійснення оплат за фактично виконані позивачем роботи з державного бюджету України, вирішити питання щодо залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору органу Державної казначейської служби України;

- з'ясувати, чи проведені Державною фіскальною службою протягом березня-квітня 2014 року у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2014 № 65 "Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету" контрольні заходи з перевірки достовірності обсягів спірної кредиторської заборгованості та які результати відповідних заходів.

Не встановивши, таким чином, обставин, які являють собою істотні складові предмета доказування в даній справі, попередні судові інстанції припустилися неправильного застосування вимог частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 названого Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Касаційна ж інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду (частина друга статті 1115 ГПК України).

Відповідно до статті 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "КАРПАТИБУДІНВЕСТ" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 11.02.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 зі справи № 910/24456/13 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Суддя В. Палій

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Харченко