ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2015 року Справа № 910/1041/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенко М.М. (головуючий), Вовк І.В. (доповідач), Нєсвєтова Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2015 року у справі № 910/1041/15-г за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор-Інвест" про стягнення неустойки,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2015 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення неустойки в сумі 239 004,50 грн. у зв'язку з порушенням зобов'язання з повернення об'єкта оренди після припинення дії договору оренди приміщення від 28.10.2013 року № 01/10/13.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.03.2015 року (суддя Якименко М.М.) в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2015 року (судді Пашкіна С.А., Сітайло Л.Г., Чорна Л.В.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач вважає, що судами порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати, та справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає, що судові рішення у справі є законними, і тому просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що 28.10.2013 року між ФОП ОСОБА_4 (орендодавець) та ТОВ "Навігатор-Інвест" (орендар) було укладено договір оренди приміщення № 01/10/13, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення № 1 (групи приміщень №7), площею 49,9 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 з метою розміщення офісу для здійснення статутної діяльності орендаря, що підтверджується актом прийому-передачі приміщення по вул. Саксаганського, 119 в м. Києві від 28.10.2013 року.

Пунктом 3.2 договору визначено, що приміщення повертається орендарем орендодавцю відповідно до умов цього договору протягом 5 календарних днів з моменту закінчення дії цього договору.

Пунктом 6.3 договору сторони погодили, що цей договір може бути розірваний сторонами в односторонньому порядку з обов'язковим повідомленням іншої сторони не менше, ніж за місяць.

Орендар листом від 27.03.2014 року № 2703/1 звернувся до орендодавця з повідомленням про розірвання договору в односторонньому порядку з 28.03.2014 року.

26.12.2014 року сторонами підписано акт приймання-передачі приміщення, за яким орендар передав, а орендодавець прийняв приміщення № 1 (групи приміщень № 7), площею 49,9 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.06.2014 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 року, у справі № 910/7413/14 за позовом ФОП ОСОБА_4 до ТОВ "Навігатор-Інвест" про стягнення заборгованості з орендної плати за березень 2014 року та штрафу за договором оренди приміщення від 28.10.2013 року № 01/10/13, та зустрічним позовом ТОВ "Навігатор-Інвест" до ФОП ОСОБА_4 про зобов'язання прийняти з оренди майно, первісний позов задоволено, а в зустрічному позові відмовлено.

Зазначеною постановою апеляційного господарського суду у справі № 910/7413/14 встановлено, що договір оренди від 28.10.2013 року № 01/10/13 є розірваним в односторонньому порядку за ініціативи орендаря з 01.05.2014 року.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 року у справі № 910/22071/14 в позові ФОП ОСОБА_4 до ТОВ "Навігатор-Інвест" про виселення з нежилого приміщення № 1 (групи приміщень № 7), площею 49,9 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, та зобов'язання передати зазначене приміщення за актом приймання-передачі, відмовлено.

Предметом даного судового розгляду є вимоги орендодавця до орендаря про стягнення неустойки у зв'язку з порушенням зобов'язання з повернення об'єкта оренди після припинення дії договору оренди.

Висновок судів попередніх інстанцій про відмову в позові обгрунтовано відсутністю підстав для застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст. 785 ЦК України, оскільки затримка передачі орендованого приміщення з оренди відбулася з вини орендодавця.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 111-10 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.

Так, ухвалою господарського суду міста Києва від 23.01.2015 року позовну заяву ФОП ОСОБА_4 прийнято до розгляду і порушено провадження у справі; справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 18.02.2015 року; сторони зобов'язано подати до суду документи, необхідні для розгляду справи.

Ухвалою місцевого господарського суду від 18.02.2015 року розгляд справи відкладено на 17.03.2015 року у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання та його клопотанням про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.03.2015 року розгляд справи відкладено на 25.03.2015 року у зв'язку з неявкою представника позивача в судове засідання та його клопотанням про відкладення розгляду справи.

25.03.2015 року судом першої інстанції прийнято рішення про відмову в позові за відсутності представника позивача.

Водночас позивач, оскаржуючи судові рішення зі справи в апеляційному та касаційному порядках, послідовно наполягав на тому, що ухвалу суду першої інстанції від 17.03.2015 року про відкладення судового засідання на 25.03.2015 року одержав лише 26.03.2015 року.

Наведені обставини підтверджуються також і змістом наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 54), відповідно до якого відправлення одержано позивачем 26.03.2015 року, тоді як датою його подання для відправки позивачеві є 19.03.2015 року (що також зазначено на звороті згаданої ухвали суду; а.с. 53).

Отже, судом першої інстанції 25.03.2015 року справу було розглянуто за відсутності представника позивача, не повідомленого належним чином про час і місце даного засідання суду.

У свою чергу, суд апеляційної інстанції доводи позивача стосовно неповідомлення про час і місце судового засідання залишив без дослідження та оцінки, не усунувши зазначеного порушення з боку місцевого господарського суду.

Крім того, відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Для застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст. 785 ЦК України необхідна наявність вини (умислу або необережності) у особи, яка порушила зобов'язання, відповідно до вимог ст. 614 ЦК України.

Суди обох інстанцій, дійшовши висновку про відсутність вини орендаря у затримці передачі орендованого приміщення, виходили з того, що судовим рішенням у справі № 910/7413/14 встановлено обставини розірвання спірного договору оренди приміщення в односторонньому порядку з ініціативи орендаря з 01.05.2014 року, тоді як з цієї дати до 26.12.2014 року відповідачем вчинялися дії для передачі приміщення з оренди та підписання акту приймання-передачі приміщення, а позивач ухилявся від його прийняття.

Проте, судами попередніх інстанцій не зазначено з посиланням на докази, які ж саме дії для передачі приміщення вчиняв відповідач у період з 01.05.2014 року до 26.12.2014 року, та яким чином позивач ухилявся від його прийняття.

До того ж, місцевим господарським судом встановлено, що приймання-передача спірного приміщення відбулася за актом від 26.12.2014 року, тоді як суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові, з посиланням на встановлені в господарській справі № 910/2207/14 обставини, зазначив, що відповідачем повернуто позивачу орендоване приміщення згідно з актом приймання-передачі від 20.08.2014 року, при цьому не спростував висновки суду першої інстанції та не навів оцінки існуванню двох актів приймання-передачі орендованого приміщення та впливу наведених обставин на вирішення даного спору з відповідним правовим обгрунтуванням.

Крім того, суд апеляційної інстанції не вжив заходів щодо залучення до матеріалів справи згаданого акту приймання-передачі від 20.08.2014 року та не навів йому правової оцінки.

Таким чином, висновки судів про відмову в позові є передчасними, та зробленими всупереч вимогам ст. 43 ГПК України без всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин, що мають істотне значення для справи.

За таких обставин, оскаржені судові рішення не можна визнати законними й обгрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати наведене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2015 року та рішення господарського суду міста Києва від 25.03.2015 року скасувати, і справу № 910/1041/15-г передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Головуючий суддя М.Черкащенко

Судді І.Вовк

Н.Нєсвєтова