ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 року Справа № 910/941/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В.суддів:Бакуліної С.В., Глос О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Військового прокурора Київського гарнізонуна постановуКиївського апеляційного господарського суду від 03.06.2015у справі№ 910/941/14 господарського суду міста Києваза позовомКиївського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони Українидо Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгово-будівельна група",за участю третьої особи,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Центрального територіального управління капітального будівництвапровизнання недійсним договору та відшкодування збитків у сумі 21 413 440,00 грн.,

у судовому засіданні взяли участь представники:

від Генеральної прокуратури: Коркішко В.М. - ст. прокурор відділу, посв. № 027484 від 25.07.14;

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Івженко С.С. - дов. № 7 від 14.01.15;

від третьої особи: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського міста Києва від 13.10.2014 у справі № 910/941/14 (суддя Балац С.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 (судді: Федорчук Р.В., Майданевич А.Г., Лобань О.І.), у задоволенні позову відмовлено повністю.

У касаційній скарзі Військовий прокурор Київського гарнізону просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 у справі № 914/941/14 та прийняти нове рішення, яким визнати недійсним з моменту його укладення договір з купівлі і продажу нерухомості в регіонах України (квартири для військовослужбовців Збройних Сил на вторинному ринку), укладений 26.12.2012 між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська торгово-будівельна група"; стягнути на користь держави в особі Міністерством оборони України з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгово-будівельна група" суму в порядку подвійної реституції (в подвійному розмірі) у розмірі 21 413 440,00 грн., посилаючись на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 229, 230 Цивільного кодексу України, оскільки: по-перше, господарськими судами не було враховано доводи прокурора, які підтверджують обман позивача зі сторони відповідача при укладенні договору з купівлі і продажу нерухомості в регіонах України від 26.12.2012, зокрема, судами не було взято до уваги факт порушення кримінального провадження відносно посадових осіб Міністерства оборони України та внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42013100350000038 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 423 Кримінального кодексу України (зловживання військовою службовою особою владою або службовим становищем при обстеженні квартир та складанні документів відповідності санітарно-технічним нормам оспорюваних квартир); по-друге, незважаючи на те, що у висновках експерта технічний стан квартир оцінено як "задовільний", експертом зазначено про наявність деяких порушень будівельних норм і правил, зокрема, згідно з висновком експерта № 874 від 05.09.2013 будівництво та технічний стан першого під'їзду житлового будинку за адресою Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Достоєвського, буд. 32 не відповідає діючим будівельним нормам і правилам; по-третє, оскільки згідно з висновками будівельно-технічної експертизи за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013100350000038 від 15.04.2013, квартири не відповідають будівельно-санітарним нормам України, придбання Міністерством оборони України вказаних квартир призвело до нецільового використання коштів з Державного бюджету та збитків у подвійному розмірі вартості квартир, перерахованої Міністерством оборони України на рахунок відповідача.

Позивач та третя особа не скористалися своїм процесуальним правом на участь своїх представників в судовому засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників Генеральної прокуратури України та відповідача, перевіривши матеріали справи, правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

14.11.2012 відбулося засідання конкурсної комісії Міністерства оборони України з відбору пропозицій щодо закупівлі квартир на умовах пайової участі та на вторинному ринку в регіонах України, оформлене протоколом № 1, на якому призначено заступника голови конкурсної комісії - директора Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України, секретаря конкурсної комісії - головного спеціаліста відділу планування та організації будівництва Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України, а також затверджено склад робочої групи комісії з розкриття конкурсних пропозицій учасників. У додатку № 3 до вказаного протоколу № 1 від 14.11.2012 визначено перелік документів, які подаються учасником конкурсу у складі конкурсної пропозиції із закупівлі квартир.

Згідно з п. 7 розділу ІІ протоколу засідання конкурсної комісії Міністерства оборони України з відбору пропозицій щодо закупівлі квартир на умовах пайової участі та на вторинному ринку в регіонах України від 18.12.2012 № 5 за результатами розгляду конкурсних пропозицій комісією встановлено, що ТОВ "Українська торгово-будівельна група" надано конкурсну пропозицію за лотом № 7, у складі якої надано всі правовстановлюючі документи на запропоновані для продажу квартири; при обстежені квартир, які запропоновані учасником, підтверджується їх будівельна готовність на момент їх передачі замовнику; конкурсна пропозиція відповідає умовам конкурсної документації.

21.12.2012 на засіданні конкурсної комісії Міністерства оборони України з відбору пропозицій, оформленому протоколом № 7, за наслідками проведення конкурсу визначено переможця конкурсу щодо закупівлі послуг з закупівлі і продажу власної нерухомості (придбання нерухомого майна (квартири) на вторинному ринку в регіонах України) за лотом № 7 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська торгово-будівельна група".

26.12.2012 між Міністерством оборони України в особі начальника Центрального територіального управління капітального будівництва (покупець) та ТОВ "Українська торгово-будівельна група" (продавець), укладено договір з купівлі і продажу нерухомості в регіонах України (квартири для військовослужбовців Збройних Сил на вторинному ринку), відповідно до п. 1.1 якого предметом договору є закупівля у 2012 році квартир у регіонах України для військовослужбовців Збройних Сил України на вторинному ринку, яка здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Відповідно до п. 1.2 договору цей договір укладено на підставі рішення конкурсної комісії Міністерства оборони України з відбору пропозицій щодо закупівлі квартир на умовах пайової участі та на вторинному ринку в регіонах України (протокол засідання конкурсної комісії Міністерства оборони України від 21.12.2012 № 7).

Згідно з п. 1.3 договору продавець зобов'язується передати (продати) у власність покупця з обов'язковим оформленням права власності на житло за Державою Україна в особі Міністерства оборони України квартири, перелічені у вказаному пункті, розташовані в житловому будинку № 32 на вулиці Достоєвського в місті Первомайськ, Миколаївської області (квартири з № 1 по № 12 та з № 15 по № 40, включно). Характеристики квартир відповідно до правовстановлюючих документів визначені в п. 1.3 договору.

Відповідно до п. 1.4 договору продавець стверджує (визнає), що зазначені квартири на момент укладення цього договору нікому не продані, не подаровані, іншим особам не відчужені, заставлені, під забороною відчуження (арештом), в податковій заставі вони не перебувають, прав щодо них у третіх осіб як в межах так і за межами України немає, продавець гарантує, що прихованих недоліків об'єкти нерухомості, що відчужуються, не мають, якість житла відповідає вимогам державних будівельних норм України (ДБН); квартири готові під заселення, опоряджувальні роботи виконані в повному обсязі.

В пункті 1.5 договору сторони погодили, що відчужувані квартири покупцем оглянуті, недоліків, які перешкоджають використанню за цільовим призначенням на момент огляду не виявлено; претензій до продавця щодо якісних характеристик відчужуваних квартир покупець не має.

Згідно з п. 2.2 договору продавець зобов'язується попередити покупця про всі відомі йому недоліки майна; за власні кошти усунути приховані недоліки, виявлені покупцем, протягом трьох років.

Відповідно до п. 3.1 договору, ціна цього договору за 38 квартир становить 10 706 720,00 грн. без ПДВ, із розрахунку 4 880,00 грн. за 1 кв. м загальної площі відчужуваних квартир.

Пунктом 3.2 договору сторони погодили, що загальна площа квартир складає 2 194,00 кв. м.

Згідно з п. 4.2 договору після сплати всіх коштів за договором покупець та продавець складають двосторонній акт приймання-передачі квартир, в якому вказується сума перерахованих коштів та площа оплачених квартир.

Вищевказаний договір був посвідчений приватним нотаріусом та зареєстрований у реєстрі за № 4142.

26.12.2012 між ТОВ "Українська торгово-будівельна група" та Міністерством оборони України складено акт прийому-передачі квартир, який підписано та скріплено печатками сторін.

На виконання умов договору Міністерством оборони України було перераховано на рахунок відповідача 10 706 720,00 грн.

З огляду на виявлення надалі низки недоліків у придбаних квартирах Київською прокуратурою з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері була проведена перевірка, у ході якої було порушено кримінальне провадження відносно посадових осіб Міністерства оборони України та 15.04.2013 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2 ст. 423 Кримінального кодексу України.

Відповідно до постанови слідчого Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Папуші Ю.І. від 21.05.2013 про призначення судової будівельно-технічної експертизи вищевказаних квартир та технічного стану будинку Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України було проведено експертизу за матеріалами досудового розслідування, згідно з висновками якої придбані Міністерством оборони України квартири не відповідають державним будівельним нормам і правилам.

У зв'язку з наведеним, вважаючи, що ТОВ "Українська торгово-будівельна група" ввело в оману Міністерство оборони України у зв'язку з передачею позивачу за договором з купівлі і продажу нерухомості в регіонах України від 26.12.2012 38 квартир, які не відповідають умовам вказаного договору, технічно-санітарним вимогам України, Київський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся до господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до ТОВ "Українська торгово-будівельна група", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору - Центрального територіального управління капітального будівництва про визнання недійсним з моменту його укладення договору з купівлі і продажу нерухомості в регіонах України (квартири для військовослужбовців Збройних Сил на вторинному ринку), укладеного 26.12.2012 між Міністерством оборони України та ТОВ "Українська торгово-будівельна група"; стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгово-будівельна група" на користь держави в особі Міністерством оборони України суми в порядку подвійної реституції у розмірі 21 413 440,00 грн. на підставі ч. 2 ст. 230 Цивільного кодексу України.

Відмовляючи у задоволенні позову, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що факт обману позивача відповідачем при укладенні договору у зв'язку з невідповідністю проданих квартир умовам договору і санітарно-технічним вимогам позивачем не доведено, оскільки: по-перше, позивач в особі конкурсної комісії був обізнаний з технічними характеристиками квартир, які містяться в Технічних паспортах на квартири (що були надані відповідачем у складі конкурсної документації до укладення договору); по-друге, згідно з п. 7 протоколу засідання конкурсної комісії від 18.12.2015 № 5 та висновків, складених на виконання наказу Директора департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України від 22.11.2012 № 46, запропоновані відповідачем у конкурсній пропозиції квартири були обстежені позивачем на предмет стану технічної і документальної готовності до передачі квартир в експлуатацію, тобто позивач до підписання договору був обізнаний з технічним станом і якісними характеристиками квартир; по-третє, у п. 1.5 договору сторони підтвердили, що квартири позивачем оглянуті, недоліків, що перешкоджають використанню квартир за цільовим призначенням, не виявлено, претензій до продавця щодо якісних характеристик відчужуваних квартир покупець не має; по-четверте, згідно з висновком експертизи, яким прокурор обгрунтовує позовні вимоги, технічний стан квартир "задовільний"; по-п'яте, посилання прокурора на висновок експерта від 05.09.2013 № 874 щодо технічного стану першого під'їзду до уваги не приймаються, оскільки вказаний висновок в матеріалах справи відсутній.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки господарських судів попередніх інстанції про відсутність підстав для задоволення позову законними і обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 650 Цивільного кодексу України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Пунктом 31 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 N 147, передбачено, що придбання житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу на умовах пайової участі та на вторинному ринку здійснюється на конкурсних засадах.

Згідно з п. 32 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу для придбання житла на умовах пайової участі та на вторинному ринку головний розпорядник бюджетних коштів утворює конкурсну комісію та затверджує її склад; конкурсна комісія утворюється у складі не менш як п'ять осіб, зокрема, з числа представників юридичної, фінансової служби, служби з питань запобігання та виявлення корупції, служби внутрішнього аудиту та фінансового контролю; у разі потреби голова конкурсної комісії може залучати до її роботи експертів та консультантів; до основних завдань конкурсної комісії належить: опублікування інформації про проведення конкурсу та його результати в засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів; в інформації зазначаються, зокрема, вимоги до житла, яке придбавається, зміст конкурсної документації, адреса, номер телефону і режим роботи конкурсної комісії, строк подання конкурсної документації (не менш як 10 днів), дата і місце проведення конкурсу; розгляд конкурсних пропозицій (протягом 10 робочих днів); визначення переможця конкурсу; складення протоколу про результати проведення конкурсу.

Пунктом 33 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу визначено, що для участі в конкурсі подається, зокрема, засвідчена в установленому порядку копія технічного паспорта на квартиру (у разі придбання житла на вторинному ринку); за рішенням конкурсної комісії для участі в конкурсі можуть подаватися також інші документи.

Відповідно до п. 34 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу переможцем визначається учасник конкурсу, який подав найвигіднішу конкурсну пропозицію, що відповідає визначеним вимогам, за якою вартість придбання 1 кв. метра загальної площі житла на умовах пайової участі та на вторинному ринку є найнижчою серед запропонованих і не перевищує середньостатистичної ціни в містах, районах у містах (міст з районним поділом), містах республіканського значення Автономної Республіки Крим, містах обласного значення, в яких придбавається житло, за даними Мінекономрозвитку.

Згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 230 Цивільного кодексу України (нормами якої обгрунтовано позовні вимоги) якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним; обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування; сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Згідно з п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 № 11 у вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними на підставі статей 230 - 233 ЦК України господарські суди повинні мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності позивачем фактів обману, насильства, погрози, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, тяжких обставин і наявності їх безпосереднього зв'язку з волевиявленням другої сторони щодо вчинення правочину; під обманом слід розуміти умисне введення в оману представника підприємства, установи, організації або фізичної особи, що вчинила правочин, шляхом: повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності; заперечення наявності обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину; замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину (наприклад, у зв'язку з ненаданням технічної чи іншої документації, в якій описуються властивості речі); при цьому особа, яка діяла під впливом обману, повинна довести не лише факт обману, а й наявність умислу в діях відповідача та істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману.

Господарськими судами встановлено і матеріалами справи підтверджено, що оспорюваний договір з купівлі і продажу квартир було укладено за результатами конкурсу на підставі рішення конкурсної комісії Міністерства оборони України з відбору пропозицій щодо закупівлі квартир на умовах пайової участі та на вторинному ринку в регіонах України (протокол засідання конкурсної комісії Міністерства оборони України від 21.12.2012 № 7).

Згідно з матеріалами справи позовні вимоги обгрунтовано невідповідністю технічного стану та планування квартир держаним будівельним нормам, що підтверджено висновком експерта та матеріалами досудового розслідування.

Враховуючи, що позовні вимоги прокурора обгрунтовано введенням позивача в оману відповідачем при укладенні договору від 26.12.2012 щодо відповідності квартир умовам договору і технічно-санітарним вимогам України (а.с. 22 т. 1), до предмету доказування у даній справі входить доведення факту обману, зокрема, замовчування відповідачем обставин, що мають істотне значення для вчинення правочину.

Необхідною умовою для визнання такого правочину недійсним є також те, що приховувані (шляхом заперечення або замовчування) обставини могли перешкодити вчиненню правочину, якби інша особа дізналася про їх існування.

Господарськими судами встановлено, матеріалами справи підтверджено і позивачем не заперечується факт надання відповідачем до конкурсної комісії Міністерства оборони України у складі конкурсної документації технічних паспортів на всі квартири, які містять технічні характеристики квартир, у зв'язку з чим висновки господарських судів про обізнаність позивача з характеристиками квартир до укладення договору є законними і обгрунтованими.

Крім того, господарськими судами встановлено і матеріалами справи підтверджено факт обстеження позивачем запропонованих відповідачем у конкурсній документації квартир на предмет технічного і якісного стану до укладення договору (п. 7 розділу ІІ протоколу засідання конкурсної комісії Міністерства оборони України з відбору пропозицій щодо закупівлі квартир на умовах пайової участі та на вторинному ринку в регіонах України від 18.12.2012 № 5 - а.с. 150 т. 2; висновки за результатами перевірки технічного і якісного стану квартир, складені на виконання наказу директора Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України № 46 від 22.11.2012 - а.с. 40-43 т. 1).

Як встановлено господарськими судами, про факт огляду і перевірки квартир представниками позивача до укладення оспорюваного договору свідчать і умови п. 1.5 договору з купівлі і продажу нерухомості в регіонах України (квартири для військовослужбовців Збройних Сил на вторинному ринку) від 26.12.2012, згідно з яким відчужувані квартири покупцем оглянуті, недоліків, які перешкоджають використанню за цільовим призначенням на момент огляду не виявлено; претензій до продавця щодо якісних характеристик відчужуваних квартир покупець не має.

Крім того, згідно з висновками експерта (а.с. 89 - 411 т. 1) технічний стан квартир характеризується як "задовільний".

З огляду на викладене, висновки господарських судів про недоведення позивачем факту введення його в оману відповідачем щодо технічних і якісних характеристик квартир при укладенні договору з купівлі і продажу нерухомості в регіонах України (квартири для військовослужбовців Збройних Сил на вторинному ринку) від 26.12.2012 і відсутність у зв'язку з наведеним підстав для визнання договору недійсним згідно з нормами ст. 230 Цивільного кодексу України (у зв'язку з навмисним введенням позивача в оману) відповідають фактичним обставинам справи і вимогам чинного законодавства.

Посилання прокурора в касаційній скарзі на факт порушення 15.04.2013 кримінального провадження відносно посадових осіб Міністерства оборони України за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 423 Кримінального кодексу України (зловживання військовою службовою особою владою або службовим становищем) в підтвердження факту обману позивача відповідачем цілком правомірно не було взято до уваги господарськими судами, оскільки, по-перше, відповідно до ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обов'язковим для господарського суду є вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, щодо особи, про правові наслідки дій чи бездіяльності якої розглядає справу господарський суд, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою; по-друге, в касаційній скарзі прокурор посилається на зловживання службовим становищем при обстеженні квартир та складанні документів відповідності санітарно-технічним нормам оспорюваних квартир посадовими особами самого позивача, в діяхяких містяться ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 423 Кримінального кодексу України, що і стало підставою для порушення кримінального провадження.

Що стосується посилання скаржника на висновок експерта № 874 від 05.09.2013 щодо технічного стану першого під'їзду житлового будинку за адресою: Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Достоєвського, буд. 32, слід зазначити, що господарським судом встановлено і матеріалами справи підтверджено відсутність вказаного висновку експерта в матеріалах справи.

З огляду на викладене, постанова Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 у справі № 910/941/14 відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Військового прокурора Київського гарнізону на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 у справі № 910/941/14 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 у справі № 910/941/14 - без змін.

Головуючий К.В. Грейц

Судді: С.В. Бакуліна

О.І. Глос