ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2016 року Справа № 911/4538/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Алєєва І.В. (доповідач), Мачульський Г.М., Рогач Л.І.за участю представників: від позивача:Осадча К.О., дов. №2-15/341 від 27.01.2016р.;від відповідача:Яковенко П.В., дов. б/н від 01.12.2015р.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Гладкий покос"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2016р. у справі господарського суду№911/4538/15 Київської областіза позовомВиконавчого комітету Броварської міської ради Київської областідо Товариства з обмеженою відповідальністю "Гладкий покос"прозобов'язання укласти договірВ С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Київської області від 07.12.2015р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2016р. у справі №911/4538/15, позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Зобов'язано відповідача укласти з позивачем договір про пайову участь (внесок) замовника будівництва у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Бровари в редакції викладеній в резолютивній частині судового рішення. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гладкий покос", з прийнятими судовими актами не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.03.2016р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

У письмовому відзиві на касаційну скаргу позивач просив оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 22.03.2016р. представник відповідача підтримав вимоги касаційної скарги, представник позивача заперечував проти її задоволення.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Гладкий покос" підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено місцевим господарським судом та апеляційною інстанцією, Виконкомом Броварської міської ради видано Товариству з обмеженою відповідальністю "Гладкий покос" архітектурно-планувальне завдання №137/08 на забудову земельної ділянки за адресою м. Бровари, бульвар Незалежності, 18, об'єкт - реконструкція з розширенням нежитлової будівлі під автосервісний комплекс.

Відповідно до п. 13 Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 06.10.2011р. №25 виданих Управлінням будівництва та архітектури Броварської міської ради, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Гладкий покос" наявний обов'язок взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Бровари та зазначено, що договір про пайову участь укладається на протязі 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення.

Також господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.04.2013р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області зареєстровано Декларацію №КС 142131150407 про готовність об'єкта (реконструкція з розширенням нежитлової будівлі під автосервісний комплекс по бул. Незалежності, 18-б в м. Бровари) до експлуатації.

Укладення господарського договору, за приписами ч. 3 ст. 179 ГК України, є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Частиною 4 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Відповідно ч. 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Аналогічні вимоги закріплені в п. 3.2 Положення про порядок залучення коштів замовників будівництва на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Бровари, затвердженого рішенням Броварської міської ради Київської області від 18.04.2013р. №928-32-06

Згідно ч. 1 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Відповідно до ч. 5 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Як вже зазначалось вище та це було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 25.04.2013р. було зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, а з даною позовною заявою позивач звернувся в вересні 2015р., тобто після введення об'єкта будівництва в експлуатацію.

Беручи до уваги вищевикладене, а також враховуючи приписи ч. 9 ст. 40 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності", судова колегія касаційної інстанції дійшла висновку, що укладення спірного договору, в редакції, запропонованій позивачем, після введення об'єкта будівництва в експлуатацію є безпідставним та суперечить вимогам названого Закону, а відтак висновок місцевого господарського суду, з яким погодилась апеляційна інстанція, про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог є необґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, а в силу п. 2 ст. 1119 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції та постанову апеляційної інстанції повністю і прийняти нове рішення.

З урахуванням наведеного, за результатами касаційного провадження, рішення господарського суду Київської області від 07.12.2015р. та постанова Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2016р. у справі №911/4538/15 підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гладкий покос" - задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2016р. та рішення господарського суду Київської області від 07.12.2015р. у справі у справі №911/4538/15 - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.

Головуючий суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя Г.М. Мачульський Суддя Л.І. Рогач