ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2016 року Справа № 916/30/16 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівРогач Л.І., Данилової М.В.,розглянувши касаційну скаргу Запорізької міської радина постанову від 26.04.2016 Одеського апеляційного господарського судуу справі№916/30/16 господарського суду Одеської областіза позовомЗапорізької міської радидо проТовариства з обмеженою відповідальністю "СПС-Інвест" стягнення 88 982,50 грн. За участю представників сторін:

Від позивача - Шеремет З.В. (дов. від 10.06.16)

Від відповідача - Усатенко А.О. (дов. від 15.03.16)

Справа розглядається в режимі відеоконференції.

У зв'язку з перебуванням судді Яценко О.В. у відпустці, справа слухається колегією суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді - Рогач Л.І., Данилова М.В. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 12.07.2016).

ВСТАНОВИЛА:

Запорізька міська рада звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПС-Інвест" про стягнення збитків у розмірі 88982,50 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 04.03.2016 (суддя Д'яченко Т.Г.) в задоволенні позову відмовлено.

Постановою колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду від 26.04.2016 у складі: Ярош А.І., Лисенко В.А., Ліпчанської Н.В.) рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

Запорізька міська рада у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст.224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст.22, 611, 612, 623 Цивільного кодексу України, ст.ст.2, 36, 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

ТОВ "СПС-Інвест" у відзиві просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судом апеляційної інстанції встановлено, що 18.05.2007 між Запорізькою міською радою (орендодавець) та ТОВ "СПС-Інвест" (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого відповідач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 5,5993 га за адресою м.Запоріжжя, вул. Розваги, 27, з метою розташування оздоровчо-житлового комплексу з будівлями та спорудами ТОВ "СПС-Інвест" зі строком користування земельною ділянкою 19 років.

15.07.2013 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт за №ЗП 082131930562, згідно якої ТОВ "СПС-Інвест" декларувалось проведення робіт з реконструкції нежитлових приміщень басейну під кафе та адміністративно-санітарний комплекс за адресою: м. Запоріжжя, вул.Розваги, 27.

30.10.2013 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації за № ЗП 142132990076, згідно якої ТОВ "СПС-Інвест" декларувався факт проведення реконструкції нежитлових приміщень басейну під кафе та адміністративно-санітарний комплекс І черга (адміністративно-санітарний корпус) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Розваги, 27 та готовність реконструйованого об'єкта до експлуатації.

Згідно даних Декларації про готовність об'єкта до експлуатації за № ЗП 142132990076 від 30.10.2013 витрати на будівельно-монтажні роботи склали 889 825 грн.

Рішенням Запорізької міської ради від 24.12.2012 за №77 було затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя, який регулює організаційні та економічні відносини, пов'язані із залученням, розрахунком розміру, використанням коштів пайової участі замовників будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту (будівництво) у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя та укладання договорів про пайову участь.

Згідно п. 1.5 Порядку, пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до бюджету розвитку м. Запоріжжя коштів для створення і розвитку вищезазначеної інфраструктури.

Відповідно до п.2.2. вищезазначеного Порядку розмір пайової участі у розвитку інфраструктури м. Запоріжжя з урахуванням інших передбачених цим Порядком відрахувань становить, зокрема, для нежитлових будівель та споруд 10% загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта. Згідно п.2.7 даного Порядку, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури м. Запоріжжя визначається протягом 10 робочих днів з дня реєстрації виконавчим комітетом звернення замовника про укладання договору про пайову участь замовників у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками.

Відповідно до п. 3.1 Порядку договір про пайову участь замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя укладається під час надання департаментом архітектури та містобудування міської ради замовнику містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки або після надходження до виконавчого комітету міської ради повідомлення про реєстрацію декларації про початок будівельних робіт та дозволу на виконання будівельних робіт.

Позивач, посилаючись на те, що відповідач, як замовник будівництва "Реконструкція нежитлових приміщень басейну під кафе та адміністративно-санітарний комплекс (ІІ черга) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Розваги, 27", в порушення ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не уклав з позивачем договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста та не перерахував до бюджету м.Запоріжжя кошти для створення і розвитку інфраструктури міста, чим завдав збитки у вигляді упущеної вигоди в розмірі 88 982,50 грн. (розмір пайової участі), звернувся до суду з даним позовом. Розмір збитків розраховано з урахуванням п.2.2 Порядку та складає 10% від загальної вартості будівництва, яка була зазначена ТОВ "СПС-Інвест" у Декларації про готовність об'єкта до експлуатації за № ЗП 142132990076 від 30.10.2013.

Колегія суддів відзначає наступне.

Частиною 1 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до Закону.

Частиною 2 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури (частина 3 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Відповідно до ч. 5 ст. 40 вказаного Закону, величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

24.12.2012 Запорізькою міською радою прийнято рішення № 77 "Про порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя".

Пунктом 3.3 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя, затвердженому рішенням № 77 від 24.12.2012, передбачено, що замовник, який має намір укласти Договір, зобов'язаний звернутися з заявою до міського голови.

Договір про участь замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Запоріжжя (Договір про пайову участь) укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Згідно з абз.7 ч.9 ст. 40 вказаного Закону визначено, що кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Відповідно до ч. 5 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Судами встановлено, що 30.10.2013 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації за №142132990076.

Вищенаведеними правовими нормами встановлено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту повинен укладатись із замовником будівництва до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію і саме договір є підставою для сплати замовниками будівництва коштів пайової участі у розвитку інфраструктури на території м. Запоріжжя.

Разом з тим, такий договір між сторонами не укладався.

Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до частини другої ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. Покладення на особу обов'язку відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди можливе тільки за умови реальної можливості одержання доходу особою, яка вважає, що їй завдано шкоди.

На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Як вже зазначалося вище, цивільно-правова відповідальність за завдання майнової шкоди наступає за наявності цивільного правопорушення, яке складається з наступних елементів: наявність майнової шкоди, протиправна поведінка (дії чи бездіяльність) заподіювача, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та майновою шкодою, вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому, в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків (їх розмір), протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди, та причинний зв'язок такої поведінки із заподіювачем шкоди. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина в заподіянні шкоди.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності; що одержання доходів безпосередньо від господарської діяльності та у визначеному позивачем розмірі було заплановане в бюджеті міста Запоріжжя на відповідні роки; що він міг і повинен був отримати визначені доходи від відповідача в розмірі 88 982,50 грн., і тільки дії (бездіяльність) відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати вказаний прибуток.

За своїм змістом поняття інфраструктури включає до себе сукупність споруд, будівель, систем і, служб, необхідних для функціонування і забезпечення умов життєдіяльності суспільства; положення законодавства, на які посилається позивач, вказують на необхідність участі замовника об'єкта будівництва у створенні та розвитку інфраструктури населеного пункту, його інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури.

Однією зі складових місцевого бюджету є бюджет розвитку, надходження якого, згідно з пунктом 4-1 частини 1 статті 71 Бюджетного кодексу України, включають кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, отримані відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

В той же час, відповідно до змісту частини 2 статті 76 Бюджетного кодексу України, рішенням про місцевий бюджет визначаються, зокрема: загальна сума доходів видатків та кредитування місцевого бюджету (з розподілом на загальний та спеціальний фонди); доходи місцевого бюджету за бюджетною класифікацією (у додатку до рішення).

Таким чином, вихідним при визначенні неодержаного доходу (втраченої вигоди) міського бюджету міста Запоріжжя є планування таких доходів і відповідне їх відображення в рішеннях про місцевий бюджет.

В матеріалах справи відсутні докази наявності запланованих у бюджеті м.Запоріжжя надходжень спеціального бюджету міста Запоріжжя та витрат на розвиток інфраструктури населеного пункту, його інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури у зв'язку зі здійсненою відповідачем реконструкцією, жодним чином не обґрунтував у позові, в чому полягає необхідність надходжень та витрат на розвиток міської інфраструктури у зв'язку зі здійсненою відповідачем реконструкцією.

Обов'язковим при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) є врахування заходів, вжитих кредитором щодо їх одержання.

Судами попередніх інстанцій не встановлено, що позивачем вживалися заходи, спрямовані на уникнення збитків, зокрема позивач не звертався з позовом про спонукання відповідача до укладення договору про пайову участь.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди правомірно дійшли висновку про відмову в задоволенні позову.

Враховуючи наведене, постанова апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення господарського суду першої інстанції про відмову в позові відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Запорізької міської ради залишити без задоволення.

Постанову від 26.04.2016 Одеського апеляційного господарського суду у справі №916/30/16 господарського суду Одеської області залишити без змін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді Л. Рогач

М. Данилова