ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 року Справа № 910/30375/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Акулової Н.В.,

Мележик Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01 березня 2016 року у справі № 910/30375/15 Господарського суду міста Києва за позовом Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", м. Львів, до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, м. Київ, про зобов'язання вчинити дії,

за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - Прокофєва Л.В. (дов. № 14-4 від 13.01.15);

третьої особи - Яковлєв О.І. (дов. № 119/2015 від 07.12.15),

в с т а н о в и в:

У листопаді 2015 року позивач Львівське міське комунальне підприємство "Львівтеплоенерго" пред'явив у господарському суді позов до відповідача ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про зобов'язання вчинити дії.

Вказував, що між Львівським міським комунальним підприємством "Львівтеплоенерго" (покупцем) та ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальником) були укладені договори купівлі-продажу природного газу, що використовувався покупцем для вироблення теплової енергії для потреб населення, установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання.

Зазначав, що в зв'язку з порушенням Львівським міським комунальним підприємством "Львівтеплоенерго" строків оплати отриманого природного газу на підставі договорів купівлі-продажу природного газу рішеннями Господарського суду Львівської області у справах № 914/2258/13, № 914/248/15, № 5015/3078/12, № 5015/3077/12, № 914/250/15 та № 914/1307/15, було постановлено стягнути з нього суми боргу, інфляційних втрат, 3 % річних, штрафу та пені.

Також вказував, що 06.06.15 набрали чинності зміни до ст. 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", якою передбачено списання штрафних та фінансових санкцій за спожитий природний газ в період з 01.01.14 до 31.12.14.

Посилаючись на виникнення у відповідача в силу закону обов'язку здійснити списання штрафних та фінансових санкцій, позивач просив зобов'язати ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" здійснити списання 40 995 410,30 грн. інфляційних втрат, 11 740 648,65 грн. 3 % річних, 12 281 062, 62 грн. штрафу та 22 356 672,82 грн. пені, присуджених до стягнення рішеннями Господарського суду Львівської області у справах № 914/2258/13, № 914/248/15, № 5015/3078/12, № 5015/3077/12, № 914/250/15 та № 914/1307/15.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19 січня 2016 року (суддя Якименко М.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01 березня 2016 року (колегія суддів у складі: Отрюха Б.В. - головуючого, Тищенко А.І., Михальської Ю.Б.), позов задоволено.

Постановлено зобов'язати ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" списати штрафні санкції Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" у розмірі:

- 114 369,98 грн. інфляційних втрат, 101 903,79 грн. 3 % річних, 515 471,47 грн. пені, 652 930,10 грн. 7 % штрафу, що підлягають стягненню на підставі Рішення Господарського суду Львівської області від 06.08.13 у справі № 914/2258/13;

- 12 487 245,56 грн. пені, 7 582 216,68 грн. 3 % річних, 30 845 432,22 грн. інфляційних втрат, що підлягають стягненню на підставі Рішення Господарського суду Львівської області від 11.03.15 у справі № 914/248/15;

- 6 903 572,33 грн. пені, 1 501 529,30 грн. 3 % річних, 11 019 634,39 грн. штрафу, що підлягають стягненню на підставі Рішення Господарського суду Львівської області від 18.09.12 у справі № 5015/3078/12;

- 386 561,39 грн. пені, 608 498,13 грн. штрафу, 74 732,48 грн. 3 % річних, 102 541,53 грн. інфляційних втрат, що підлягають стягненню на підставі Рішення Господарського суду Львівської області від 19.09.12 у справі № 5015/3077/12;

- 292 900,52 грн. пені, 92 821,76 грн. 3 % річних, 207 821,74 грн. інфляційних втрат, що підлягають стягненню на підставі Рішення Господарського суду Львівської області від 19.03.15 у справі № 914/250/15;

- 1 770 921,55 грн. пені, 2 387 444,54 грн. 3 % річних, 9 725 244,83 грн. інфляційних втрат, що підлягають стягненню на підставі Рішення Господарського суду Львівської області від 17.06.15 у справі № 914/1307/15.

Судові акти мотивовані посиланнями на ту обставину, що відповідно до ч. 13 ст. 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" у позивача було наявне право, а у відповідача обов'язок здійснити списання заборгованості з інфляційних втрат, 3 % річних, штрафу та пені, що виникли у зв'язку з порушенням позивачем строків оплати отриманого природного газу.

У касаційній скарзі ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України та ч. 13 ст. 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", просить скасувати постановлені у справі судові акти та постановити нове рішення про відмову в позові.

Перевіривши доводи касаційної скарги та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, підставою даного позову є виникнення у відповідача обов'язку списання пені, штрафних та фінансових санкцій в силу вимог ч. 13 ст. 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", яка набрала чинності з 06.06.15.

06.06.15 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", яким було внесено зміни до Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", зокрема, статтю 18 Закону доповнено частиною 13 наступного змісту: заборгованість теплогенеруючих та/або теплопостачальних організацій за природний газ, спожитий в період з 1 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), не погашена на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", підлягає реструктуризації шляхом розстрочення на 24 місяці на підставі типового договору про реструктуризацію заборгованості.

Ця реструктуризація здійснюється за умови погашення в трьохмісячний строк з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" теплогенеруючими та/або теплопостачальними організаціями заборгованості за природний газ, спожитий до 1 січня 2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), що залишилася непогашеною на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Зазначені пені, штрафні та фінансові санкції підлягають списанню та не можуть бути предметом подальшого продажу за умови виконання вимог цієї частини.

У типовому договорі про реструктуризацію заборгованості визначаються, зокрема, порядок реструктуризації і погашення заборгованості, загальна сума реструктуризованої заборгованості, строк її погашення, розмір щомісячних платежів, права та обов'язки сторін.

Форма типового договору про реструктуризацію заборгованості затверджується Кабінетом Міністрів України.

Виходячи із системного аналізу ч. 13 ст. 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" предметом його регулювання є заборгованість (а відтак, і штрафні санкції нараховані на неї), що залишилась не погашеною на день набрання чинності цим законом - 06.06.15, за природний газ, спожитий в період з 01.01.14 до 31.12.14; та заборгованість за природний газ, спожитий до 01.01.14, яка була сплачена у період з 06.06.15 до 06.09.15.

При цьому, відповідно до наведених норм ст. 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" списання сум пені, штрафних та фінансових санкцій є одним з елементів процедури реструктуризації заборгованості за природний газ, спожитий у 2014 році на підставі відповідного типового договору про реструктуризацію заборгованості, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України, та не розглядається як самостійна підстава для списання сум пені, штрафних та фінансових санкцій поза вказаною процедурою реструктуризації.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій обставини щодо дотримання встановленої ч. 13 ст. 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" процедури реструктуризації заборгованості та як наслідок - обставини наявності правових підстав для списання пені, штрафних та фінансових санкцій не встановлювались.

Крім того, судами попередніх інстанцій при винесенні рішень не було враховано те, що Законом України "Про засади функціонування ринку природного газу" не визначено списання 3 % річних та інфляційних втрат, оскільки ці нарахування не є ані штрафними, ані фінансовими санкціями, а за своєю правовою природою є компенсацією кредитору за збитки, понесені внаслідок знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за період прострочення платежу.

В касаційній скарзі ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" зазначає про те, що станом на день набрання чинності ч. 13 ст. 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" у позивача була відсутня заборгованість за спожитий природний газ до 01.01.14 за договором № 01/12-97-БО від 19.01.12 у справі № 914/225813 та за договором № 14/2504/11 від 30.09.11 у справі № 5015/3077/12, а тому списання штрафу та пені суперечить вимогам вказаної норми права.

Проте, зазначені обставини судами попередніх інстанцій не встановлювались.

За таких обставин, висновки судів попередніх інстанцій про списання інфляційних втрат, 3 % річних, пені та штрафу на підставі рішень Господарського суду Львівської області у справах № 914/2258/13, № 914/248/15, № 5015/3078/12, № 5015/3077/12, № 914/250/15 та № 914/1307/15, слід вважати передчасними не можна вважати такими, що відповідають вимогам ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки передбачені ст. 1117 ГПК України межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, постановлені у справі рішення та постанова підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, встановити обставини дотримання процедури реструктуризації заборгованості за природний газ, встановленої вимогами ч. 13 ст. 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01 березня 2016 року та рішення Господарського суду міста Києва від 19 січня 2016 року у справі № 910/30375/15 скасувати.

3. Справу № 910/30375/15 передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська

Судді: Н.В. Акулова

Н.І. Мележик