ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2015 року Справа № 909/605/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е.,суддівКорнілової Ж.О., Цвігун В.Л.,розглянув касаційну скаргу Фінансового управління Виконавчого комітету Івано-Франківської міської радина постановувід 28.10.2014 р. Львівського апеляційного господарського суду у справі№909/605/14 господарського суду Івано-Франківської областіза позовомФінансового управління Виконавчого комітету Івано-Франківської міської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого центру "Новатор"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Виконавчого комітету Івано-Франківської міської радипрозобов'язання укласти договір про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Івано-Франківськза участю представників:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

третьої особи: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 07.08.2014 (суддя Б. Деделюк), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.10.2014 (судді О. Скрипчук, О. Дубник, О. Матущак), у позові про зобов'язання укласти договір про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Івано-Франківська відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими актами, Фінансове управління Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради - позивач у справі, звернулося із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 07.08.2014 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.10.2014, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Скаржник вважає, що судами неправильно застосовано ст. 40 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності".

До Вищого господарського суду України надійшов відзив товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого центру "Новатор", в якому відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 18.07.2000 року №324 Товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробничий центр "Новатор" надано дозвіл на проектно-пошукові роботи по реконструкції будівлі на вул. Глібова, 11 в м. Івано-Франківську під столярний цех.

Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 19.05.2001 року №202, товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробничий центр "Новатор" надано дозвіл на проведення реконструкції будівлі по вул. Глібова, 11 в м. Івано-Франківську під столярний цех.

Після отримання вказаних дозвільних рішень, ТзОВ науково-виробничий центр "Новатор" рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 19.06.2001 року №248 надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки (п. 1.5. рішення міськвиконкому від 18.07.2000 року №324 "Про дозвіл на проведення проектно-пошукових робіт для реконструкції орендованої будівлі під столярний цех").

Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 25.09.2001 року №393 про вилучення за згодою, земельної ділянки площею 0,1152 га. на вул. Глібова, 11 у колективного підприємства "Медтехніка" було вилучену вказану земельну ділянку та затверджено проект відведення земельної ділянки ТзОВ науково-виробничий центр "Новатор" з передачею її в оренду для реконструкції нежитлового приміщення під столярний цех.

За приписами частини 4 статті 24 Закону України "Про планування і забудову територій" (в редакції, чинній на момент прийняття вказаного рішення міської ради) у разі прийняття міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об'єкта.

Дозволом №169 від 07.11.2001 року ТзОВ науково-виробничий центр "Новатор" дозволено виконання будівельних робіт (виданий інспекцією державного архітектурно- будівельного контролю м. Івано-Франківська).

Отримавши необхідну дозвільну документацію ТзОВ науково-виробничий центр "Новатор" реконструйовано орендовані будівлі під столярний цех.

Висновком комплексної державної експертизи від 18.04.2001 року встановлено факт проведення реконструкції існуючих приміщень столярного цеху на вул. Глібова, 11 в м. Івано-Франківську, виданий Івано-Франківською службою Української державної інвестиційної експертизи державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України та як наслідок, за результатами реконструкції орендованих будівель під столярний цех було отримано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації "Столярний цех", зареєстровану в установленому порядку в Інспекції ДАБК в Івано-Франківській області 17.08.2011 року № ІФ 1411103073.

Позивач на підставі частини 2 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Положення про цільовий фонд соціально-економічного розвитку та інженерно-транспортної інфраструктури міста та Положення про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста (в редакції рішення сесії від 20.10.2011 року) листом від 16.09.2013 року №2-15/477 направив на адресу ТзОВ науково-виробничий центр "Новатор" пропозицію про укладення договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, яка останнім залишена без розгляду.

Враховуючи приписи частини 9 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", укладення спірного договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Івано-Франківська, в редакції, запропонованій позивачем, після введення об'єкта будівництва в експлуатацію є безпідставним та суперечить вимогам названого Закону, у зв'язку з чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Суди дійшли висновку, що в силу вимог ст.187 ГК України та ст.649 ЦК України необхідною підставою для укладення договору за рішенням суду є наявність відповідного переддоговірною спору між сторонами. При цьому, суди повинні виходити з вимог законодавства, яке є чинним на момент виникнення переддоговірного спору та його вирішення в судовому порядку.

В частині 9 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Аналогічні вимоги закріплені в Положенні про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, затвердженому в редакції рішення Івано-Франківської міської ради від 20.10.2011 року № 424-15, а саме в пунктах 3.1., 7.3.

На підставі наведених нормативно-правових актів позивач звернувся до відповідача із пропозицією укласти спірний договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.

Судами встановлено, що закінчений будівництвом об'єкт відповідача (реконструкція існуючих приміщень під Столярний цех на вул. Глібова, 11 в м. Івано-Франківську) було прийнято в експлуатацію на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 17.08.2011року № ІФ 1411103073.

За таких обставин, враховуючи приписи частини 9 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", укладення спірного договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Івано-Франківська, в редакції, запропонованій позивачем, після введення об'єкта будівництва в експлуатацію є безпідставним та суперечить вимогам названого Закону, у зв'язку з чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Переглядаючи оскаржувані судові акти у касаційному порядку колегія суддів зазначає наступне.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 ГК України).

Згідно з ч. 3 ст.179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 40 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 30 цього Закону.

Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками.

У разі зміни замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму коштів, сплачених попереднім замовником відповідно до укладеного ним договору про пайову участь.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Істотними умовами договору є:

1) розмір пайової участі;

2) строк (графік) сплати пайової участі;

3) відповідальність сторін.

Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Судами також встановлено, що аналогічні вимоги закріплені в Положенні про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, затвердженому в редакції рішення Івано-Франківської міської ради від 20.10.2011 року № 424-15, а саме в пунктах 3.1., 7.3.

На підставі наведених нормативно-правових актів позивач звернувся до відповідача із пропозицією укласти спірний договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.

Судами встановлено, що закінчений будівництвом об'єкт відповідача (реконструкція існуючих приміщень під Столярний цех на вул. Глібова, 11 в м. Івано-Франківську) було прийнято в експлуатацію на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 17.08.2011року № ІФ 1411103073.

Беручи до уваги викладене вище, а також враховуючи приписи ч.9 ст. 40 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності", колегія суддів вважає обґрунтованим висновок судів про те, що укладення спірного договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Івано-Франківська, в редакції, запропонованій позивачем, після введення об'єкта будівництва в експлуатацію є безпідставним та суперечить вимогам названого Закону, у зв'язку з чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Доводи скаржника про порушення судами ст. 43 ГПК України не знайшли свого підтвердження. Скаржник не згодний з висновками судів попередніх інстанцій та просить суд надати іншу правову оцінку наявним в матеріалах справи доказам, що виходить за межі компетенції Вищого господарського суду в силу вимог ст. 1117 ГПК України, якою встановлено, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Водночас, колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що він не позбавлений права звернутися до суду із позовом про відшкодування шкоди, завданої ухиленням відповідача від укладення договору, передбаченого ч.9 ст. 40 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності".

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційним судом повно та всебічно досліджено обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Висновки про відмову в задоволенні позову є обґрунтованими.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, - Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фінансового управління Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради залишити без задоволення, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 07.08.2014 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.10.2014 - без змін.

Головуючий, суддяВ. Овечкін судді:Ж. Корнілова В. Цвігун