ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2016 року Справа № Б29/162-10 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Погребняка В.Я.,розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Ларченко І.М., м. Київна постанову від 10.03.2011 господарського суду Дніпропетровської областіта постановувід 12.04.2011 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№ Б29/162-10 господарського суду Дніпропетровської областіпро банкрутствотовариства з обмеженою відповідальністю промислово - фінансової групи "Спарта", с. Васильківка Дніпропетровської області ліквідаторСамошост І.І., м. Дніпропетровськголова комітету кредиторів підприємство "FUNWARD TRADE AND INVESTMENT CORP" (Фанвард Трейд енд Інвестмент Корп), Британські Віргінські островаза участюГенеральної прокуратури Українив судовому засіданні взяли участь представники:

ПАТ "Банк Форум" ПП "Українська компанія з управління майном" арбітражний керуючий Генеральної прокуратури УкраїниГуртовий В.В., Лозовський В.М. довір.; Шабатенко А.М., довір.; Самошост І.І., посв.; Кіцнак П.О., посв.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2010 порушено справу № Б29/162-10 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю промислово - фінансової групи "Спарта" (далі - боржник, ТОВ "Спарта") за його заявою в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній до 19.01.2013, далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою від 12.07.2010 за результатами підготовчого засідання введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядника майна та інше. Суд першої інстанції встановив загальний обсяг грошових зобов'язань боржника в сумі 668 703 000 грн.

Ухвалою від 27.10.2010 за результатами попереднього засідання затверджено реєстр грошових вимог кредиторів боржника, до якого, зокрема включено грошові вимоги публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (далі - кредитор) на загальну суму 319 083 492 грн.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2011 (суддя Полєв Д.М.) визнано боржника банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Самошоста І.І., зобов'язано його вчинити певні дії.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.04.2011 (судді: Лисенко О.М. - головуючий, Джихур О.В., Виноградник О.М.) постанову від 10.03.2011 залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2011, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.05.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 27.07.2011, затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідовано ТОВ "Спарта" та припинено провадження у справі.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції від 10.03.2011 та постановою суду апеляційної інстанції від 12.04.2011, кредитор звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, провадження у справі про банкрутство припинити, як безпідставно порушене.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм матеріального та процесуального права, а саме ст. ст. 1, 7 Закону про банкрутство, ст. 103 Господарського процесуального кодексу України. Кредитор посилається на відсутність ознак неплатоспроможності боржника з огляду на те, що вказані ним у заяві про порушення справи про банкрутство грошові вимоги складаються виключно зі штрафних санкцій, за відсутності конкуренції грошових вимог кредиторів у виконавчому провадженні.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 статті 6 Закону про банкрутство ознаками неплатоспроможності боржника є: а) грошові вимоги, які повинні складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати; б) вимоги мають бути безспірними; в) такі вимоги повинні бути не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Частиною 5 статті 7 Закону передбачено обов'язок боржника звернутися в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство, зокрема у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Звертаючись до суду з відповідною заявою, боржник повинен надати докази в підтвердження його неплатоспроможності (ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство) або загрози неплатоспроможності (ч. 5 ст. 7 Закону про банкрутство).

Крім того, частини 3, 6 статті 7 Закону про банкрутство визначають обов'язок боржника при зверненні до суду із заявою про порушення справи про банкрутство одночасно надати докази його неплатоспроможності та план санації відповідно до вимог цього Закону.

Як вбачається, підставою для звернення боржника з заявою про порушення справи про власне банкрутство стало виявлення факту загрози неплатоспроможності, тобто виконання грошових зобов'язань перед рядом кредиторів призведе до неможливості задоволення вимог інших кредиторів. До такого висновку боржник дійшов на підставі аналізу власної господарської діяльності та співвідношення активу з пасивом.

У підтвердження викладених обставин до заяви про порушення справи про банкрутство додані копії балансу, звіту про фінансові результати. Також боржник послався на неможливість задоволення у виконавчому провадженні вимог одного з кредиторів - ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Ганбольний клуб "Мотор" в сумі 900 000 грн., що підтверджується: наказом господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2010 у справі № 10/108-10; постановою Жовтневого ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції про повернення виконавчого документа стягувачеві від 24.06.2010.

При цьому до заяви про порушення справи про банкрутство боржником не було надано судового рішення, на підставі якого виданий наказ про примусове стягнення з боржника боргу, вказаного ним у якості однієї з ознак його неплатоспроможності.

Зі змісту наказу господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2010 у справі № 10/108-10 вбачається, що він виданий на виконання ухвали цього суду від 25.03.2010 та рішення Постійно діючого Регіонального третейського суду України при Юридичній асоціації "Закон та правопорядок" від 30.10.2009 у справі № 05/10/09 про стягнення з боржника на користь ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Ганбольний клуб "Мотор" 50 052 885, 72 грн.

Виходячи з визначення безспірних вимог кредиторів, наведеного в абз. 8 ст. 1 Закону про банкрутство, законодавець пов'язує здійснення виконавчого провадження щодо боржника виключно з наявністю судового рішення, яке набрало законної сили та яким відповідно до вимог у тому числі ГПК України може бути підтверджено факт наявності відповідного грошового зобов'язання боржника. При встановленні обсягу безспірних грошових вимог до боржника в підготовчому засіданні господарський суд не розглядає ці вимоги по суті, а лише констатує їх існування керуючись приюдиційними фактами, встановленими у судовому рішенні позовного провадження про стягнення відповідної суми боргу з боржника.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України (у редакції, чинній на момент порушення справи про банкрутство), яка визначає підстави звільнення від доказування в господарському процесі, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Частина 2 ст. 34 ГПК України передбачає, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на приписи статей 34, 35 ГПК України, які у справі про банкрутство підлягають застосуванню з урахуванням ст. 41 цього Кодексу, тобто особливостей процедури банкрутства, рішення третейського суду не може бути доказом безспірності грошових вимог до боржника та, відповідно, підставою для порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до абз. 7 ст. 1 Закону про банкрутство, у якій наведено визначення грошового зобов'язання боржника, в основу вимог кредиторів у справі про банкрутство покладено саме грошові вимоги кредиторів, до складу яких не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду.

Однак відповідно до рішення Постійно діючого Регіонального третейського суду України при Юридичній асоціації "Закон та правопорядок" від 30.10.2009 у справі № 05/10/09 з боржника на користь ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Ганбольний клуб "Мотор" було стягнуто суму 50 052 885, 72 грн., яка повністю складається зі штрафних санкцій за відмову від поставки товару за договором від 10.07.2009 № 159/9.

На виконання вказаного рішення третейського суду і був виданий наказ господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2010 у справі № 10/108-10, який долучено боржником до заяви про порушення справи про банкрутство. При цьому виконавче провадження щодо боржника на виконання такого наказу було ініційовано лише на частину стягнутої суми штрафу - 900 000 грн. Зазначене ж рішення третейського суду долучено лише кредитором - ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Ганбольний клуб "Мотор" при зверненні до боржника з відповідними грошовими вимогами після порушення справи про банкрутство (а.с. 18, том 1 матеріалів грошових вимог ТОВ "ВКП "Ганбольний клуб "Мотор").

Положеннями абз. 8 ст. 1 Закону про банкрутство встановлено, що безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою.

Таким чином, без порушеного щодо боржника виконавчого провадження відсутні ознаки неплатоспроможності боржника або загрози його неплатоспроможності.

При цьому необхідно звернути увагу на те, що наявність загрози неплатоспроможності боржника, тобто коли оплата вимог одного або декількох вимог кредиторів призведе до неможливості виконання зобов'язань перед іншими кредиторами, може мати місце лише у випадку конкуренції грошових вимог кредиторів у виконавчому провадженні. Отже, про загрозу неплатоспроможності боржника, яка є підставою для ініціювання справи про банкрутство, свідчить неможливість задоволення грошових вимог кредиторів виключно у виконавчому провадженні.

Відтак, на момент подачі заяви про порушення провадження у справі про банкрутство боржником повинні бути надані документи, які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності або її загрози (рішення суду про стягнення заборгованості (грошових вимог), судові накази, постанови про відкриття виконавчого провадження тощо). У даному випадку єдині вимоги до боржника, щодо яких було відкрито виконавче провадження, не є грошовими у розумінні норм Закону про банкрутство, а решта вказаних боржником в заяві вимог кредиторів мають ознаки спірних, оскільки не підтверджуються документами, за якими здійснюється примусове списання коштів з рахунків боржника.

Отже, у даному випадку до заяви боржника не додані документи в підтвердження загрози його неплатоспроможності, як цього вимагає частина 3 статті 7 Закону про банкрутство, які повинні бути подані на момент звернення із такою заявою та які не можуть бути витребувані судом після порушення провадження у справі.

Слід зазначити, що остаточна оцінка всієї здійсненої щодо боржника процедури банкрутства - розпорядження майном (у т.ч. порядок та підстави порушення справи про банкрутство, формування пасиву шляхом затвердження реєстру вимог кредиторів, а також активу боржника) здійснюється судом у підсумковому засіданні в процедурі розпорядження майном, де приймається рішення щодо подальшого руху справи про банкрутство - введення санації, затвердження мирової угоди, визнання боржника банкрутом, припинення провадження у справі, у тому числі у зв'язку з безпідставністю її порушення.

У даному випадку всі вищевказані обставини щодо ініційованої самим боржником процедури банкрутства (здійснення виконавчого провадження на виконання рішення третейського суду та стосовно вимог, які не є грошовими; спірність решти визнаних боржником та вказаних в заяві вимог кредиторів у зв'язку з відсутністю судових рішень та виконавчого провадження) не були досліджені судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень у підсумковому засіданні в процедурі розпорядження майном. У той же час такі обставини можуть свідчити про наявність безумовних перешкод для подальшого руху справи про банкрутство та, відповідно, існування правових підстав для її припинення.

Таким чином, суди припустились порушення норм ст.ст. 47, 34, 43, 101 ГПК України, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, в зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що судами дана правильна юридична оцінка спірним правовідносинам.

У силу встановлених меж перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноважень останнього (ст. ст. 1115, 1117 ГПК України) суд касаційної інстанції позбавлений можливості усунути допущені порушення та прийняти рішення по суті вимог.

За таких обставин оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції на стадію підсумкового засідання в процедурі розпорядження майном.

При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, належним чином з'ясувати наявність правових підстав для порушення справи про банкрутство та її подальшого руху і розглянути справу з дотриманням норм чинного законодавства.

Колегія суддів також звертає увагу, що правова позиція стосовно обов'язковості надання доказів у підтвердження ознак неплатоспроможності боржника при зверненні до суду із заявою про порушення справи про банкрутство викладена у постанові Верховного Суду України від 26.12.2011 у справі № 16/87/09-21/134/09.

Внаслідок скасування постанови про визнання боржника банкрутом втрачають юридичну силу всі процесуальні документи, прийняті судом після введення ліквідаційної процедури, у т.ч. ухвала від 26.04.2011 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута - ТОВ "Спарта". У зв'язку з чим запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення юридичної особи - боржника підлягає скасуванню в порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". Для цього державному реєстратору необхідно вчинити дії щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи - ТОВ "Спарта" у зв'язку з банкрутством та відновлення відповідного запису щодо боржника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 1, 6, 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 41, 34, 35, 43, 101, 1115 - 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Ларченко І.М. задовольнити частково.

2. Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2011 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.04.2011 у справі № Б29/162-10 скасувати.

3. Справу № Б29/162-10 передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області на стадію підсумкового судового засідання в процедурі розпорядження майном в іншому складі суду.

4. Державному реєстратору за місцезнаходженням боржника - товариства з обмеженою відповідальністю промислово - фінансової групи "Спарта" (52600, Дніпропетровська обл., смт. Васильківка, вул. Партизанська, 105; ідентифікаційний код 30687998) здійснити дії щодо відміни в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю промислово - фінансової групи "Спарта" у зв'язку з банкрутством.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

В.Я. Погребняк