ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2014 року Справа № 922/1210/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А. суддів Данилової М.В., Данилової Т.Б.розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 14.07.2014 у справі № 922/1210/14 Господарського суду Харківської області за позовомХарківської міської радидо Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К"провнесення змін до договору

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачаКалугін О.Ю.- - відповідачаПесиголовець Я.О.

В С Т А Н О В И В :

В березні 2014 року Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К", в якій просила суд внести зміни до договору оренди землі № 140667100103 від 19.04.2006 в частині розміру орендної плати та нормативно грошової оцінки земельної ділянки, шляхом визнання укладеною додаткової угоди.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.05.2014 (суддя Светлічний Ю.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.07.2014 (головуючий Здоровко Л.М., судді: Плахов О.В., Шутенко І.А.) у справі № 922/1210/14 позов задоволено. Внесено зміни до договору оренди землі № 140667100103 від 19.04.2006 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору в редакції запропонованій позивачем.

Не погоджуючись із судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

У відзиві на касаційну скаргу Харківська міська рада заперечує проти доводів касатора і просить суд залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скаргу - без змін.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій на підставі поданих до матеріалів справи доказів встановлено, що 19.04.2006 між Харківською міською радою (орендодавцем; позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" (орендарем; відповідачем) укладено договір оренди землі, за умовами пунктів 1, 2 якого, орендодавець на підставі рішення 41 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 14.10.2005 № 196/05 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів" (а.с.23-24) надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 4,0462 га, (кадастровий номер 6310136300:14:011:0002), яка знаходиться м. Харків, вул. Архітекторів (в районі вул. Межевої (перспективна)) (а.с.16-18).

Факт передачі в оренду вказаної земельної ділянки підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі від 19.04.2006 (а.с.20).

Пунктами 9, 13 договору оренди передбачено, що орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області. Розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку становить: на період будівництва 2006 рік: 9892,52 грн., з 2007 року: 18665,13 грн., на період експлуатації з 01.12.2007: 56 521,15 грн. Розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання; зміни розмірі земельного податку, підвищення цін, тарифів; внаслідок інфляції - щорічно; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03.07.2013 Харківською міською радою прийнято рішення № 1209/13, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 та підлягає в подальшому індексації. Пунктом 2 рішення встановлено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 застосовується з 01.01.2014 (а.с. 44).

Попередня вартість 1 квадратного метру землі у місті Харкові була визначена станом на 01.01.2007 на підставі рішення Харківської міської ради від 25.12.2007 № 335/07 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 року", рішень Харківської міської ради від 27.02.2008 № 42/08 "Про затвердження "Положення про впровадження нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 року" та була введена в дію з 01.03.2008.

Рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 № 1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" встановлено, що плата за землю на підставі даних "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" вводиться в дію з 01.01.2014. Зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові (пункти 1 - 3 рішення). Пунктом 5 цього передбачено, що Департамент земельних відносин Харківської міської ради зобов'язано попередити всіх землекористувачів (орендарів) земельних ділянок, реєстрація яких у Державному земельному кадастрі не здійснена, про необхідність приведення розміру плати за землю відповідно до вимог чинного законодавства (а.с. 40).

Порядок оформлення договорів оренди землі у місті Харкові, затверджений рішенням Харківської міської ради від 29.12.2012 № 960/12, і згідно з пунктом 16.4 цього Порядку зміни до договору оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформляються додатковою угодою до договору оренди землі. Розмір орендної плати, передбачений договором оренди землі, підлягає перегляду у випадку, зокрема, зміни нормативної грошової оцінки землі.

Предметом даного судового спору є вимога Харківської міської ради про внесення змін до договору оренди земельної ділянки в частині розміру орендної плати та нормативно грошової оцінки земельної ділянки, шляхом укладення додаткової угоди. Ця вимога мотивована необхідністю приведення діючого договору оренди землі у відповідність до вимог чинного законодавства.

Матеріально-правовою підставою позивач визначив статті 13, 144 Конституції України, статті 5, 13, 15 21 Закону України "Про оцінку землі", статті 15, 30 Закону України "Про оренду землі", статті 629, 649, 651, 653, 654, 792 Цивільного кодексу України, статті 179, 188, 193 Господарського кодексу України..

Відповідно до вимог статей 651, 652 Цивільного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зокрема, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Орендна плата за землю визначена у частині першій статті 21 Закону України "Про оренду землі" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, чинним законодавством передбачено можливість зміни умов договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом.

Оскільки сторонами в договорі оренди передбачено можливість зміни розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. Такої правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 06.12.2010 по справі № 2-1/10068-2008, у постанові від 23.05.2011 по справі № 7/105-10 (30/234-09), у постанові від 04.07.2011 по справі № 41/81пд.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. Така правова позиція підтверджується судовою практикою Верховного Суду України при розгляді аналогічних спорів (постанова від 20 серпня 2013 року у справі № 5009/3430/12, постанова від 3 грудня 2013 року у справі № 5009/3430/12).

Статтею 11128 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у зв'язку з прийняттям міською радою рішень про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, про затвердження Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, про затвердження положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у користування в м. Харкові, для вирішення питання щодо приведення договору оренди землі до вимог чинного законодавства, позивач звертався до відповідача з пропозицією укласти відповідну додаткову угоду (а.с.22). Однак, дана пропозиція була залишена відповідачем без відповіді та реагування.

Здійснюючи судовий розгляд справи суди попередніх інстанцій дійшли висновку щодо наявності підстав для зміни розміру орендної плати у договорі через його невідповідність розміру, встановленому законом як на момент виникнення спору між сторонами, так і на момент його вирішення судами, а відтак і наявність у позивача права вимагати від орендаря приведення цього договору у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення відповідних змін з метою усунення порушення сторонами договору вимог законодавства, обов'язкового як для позивача так і відповідача.

Встановивши, що запропонована позивачем редакція внесення змін до договору оренди в частині розміру орендної плати та нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відповідає вимогам діючого на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що судами попередніх інстанцій дана належна правова оцінка усім обставинам справи, норми матеріального та процесуального права застосовані вірно і передбачені законом підстави для зміни або скасування судових рішень, відсутні.

Доводи, що викладені в касаційній скарзі пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими і, фактично, зводяться до необхідності надання нової оцінки доказів по справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.07.2014 у справі № 922/1210/14 залишити без змін.

Головуючий суддя В.А. Корсак

С у д д і М.В. Данилова

Т.Б. Данилова