ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2015 року Справа № 924/1180/14

Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів: Грейц К.В. - головуючого (доповідача), Бакуліної С.В., Глос О.І.,розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтурс-Хмельницький"на постановувід 09.12.2014Рівненського апеляційного господарського судуу справі Господарського суду Хмельницької області № 924/1180/14за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтурс-Хмельницький"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Аніспром" 2. Хмельницької міської радипровизнання права постійного користування земельною ділянкою, визнання недійсними рішень, договору оренди землі та додаткових угод до нього, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,за участю представників: позивача - Ільчук Б.П.відповідача 1 - відповідача 2 -Романюк Л.Л., Клюка В.Ф. не з'явилисьВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 14.10.2014 у справі №924/1180/14 (суддя Заярнюк І.В.) задоволені уточнені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтурс-Хмельницький" (далі-позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аніспром" (далі-відповідач-1) та Хмельницької міської ради (далі-відповідач-2) про визнання права постійного користування земельною ділянкою, визнання недійсними рішень ради, договору оренди землі та додаткових угод до нього, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтурс-Хмельницький" право постійного користування земельною ділянкою площею 0,054 га по вул. Проскурівській, 3 в м. Хмельницькому на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 22.11.1993 серії ХМ №18, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №18. Визнано недійсним рішення 14 сесії Хмельницької міської ради від 07.11.2007 №31 "Про надання земельних ділянок в постійне користування юридичним особам, в оренду суб'єктам підприємницької діяльності, громадянам" (пункт 41 додатку 2) щодо надання ЗАТ "Аніспром" земельної ділянки площею 86 м2 по вул. Проскурівській, 3 в м. Хмельницькому на будівництво торгівельного центру "Будинок торгівлі" в короткострокову оренду на три роки. Визнано недійсним договір оренди землі №040874200025 від 18.02.2008, укладений між Хмельницькою міською радою та ЗАТ "Аніспром", зареєстрований у Хмельницькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах №25 від 18.02.2008. Визнано недійсною додаткову угоду №680110004000523 від 10.05.2012 "Про поновлення договору оренди землі №040874200025 від 18.02.2008", укладену між Хмельницькою міською радою та ЗАТ "Аніспром", зареєстровану в Управлінні Держкомзему в м. Хмельницькому Хмельницької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №681010004000523 від 10.05.2012. Визнано недійсним рішення 28 сесії Хмельницької міської ради від 30.10.2013 №72 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування, у власність, оренду юридичним особам, громадянам, поновлення договорів оренди земельних ділянок шляхом укладання додаткових угод, припинення права користування земельними ділянками шляхом розірвання договорів оренди землі за згодою сторін та надання земельних ділянок в оренду юридичній особі, громадянам" (пункт 13 додатку 3) щодо поновлення ТОВ "Аніспром" договору оренди земельної ділянки по вул. Проскурівській, 3 в м. Хмельницькому від 18.02.2008 за №040874200025 на три роки. Визнано недійсною додаткову угоду №278-02-2013/3894555 від 17.12.2013 "Про внесення змін до договору оренди землі №040874200025 від 18.02.2008 із внесеними змінами до договору №681010004000523 від 10.05.2012", укладену між Хмельницькою міською радою та ТОВ "Аніспром", на підставі якої право оренди ТОВ "Аніспром" земельною ділянкою площею 0,0086 га зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 17.12.2013 серія ЕАР строком дії до 07.11.2016 із правом пролонгації. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Аніспром" усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 86 м2, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтурс-Хмельницький" згідно акту на право користування земельною ділянкою від 22.11.1993 серії ХМ №18, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею №18, яка знаходиться по вул. Проскурівській, 3 в м. Хмельницькому, шляхом звільнення її від об'єктів незавершеного будівництва, будівельних конструкцій, матеріалів, сміття.

Рівненський апеляційний господарський суд, здійснюючи апеляційний перегляд в зв'язку зі скаргою ТОВ "Аніспром", постановою від 09.12.2014 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Мельник О.В., судді Грязнов В.В., Саврій В.А.) рішення місцевого господарського суду у справі скасував, прийнявши нове рішення про відмову в позові.

Позивач з постановою Рівненського апеляційного господарського суду у справі не згоден, в поданій касаційній скарзі просить її скасувати, натомість рішення місцевого господарського суду залишити в силі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. ст. 8, 11, 12 Закону України "Про підприємництво", ст. 27 Земельного кодексу України (1990 року), ст. 34 Закону України "Про підприємства в Україні", ст. ст. 43, 47, 84, 105 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно не врахував, що право постійного користування на земельну ділянку площею 0,054 га по вул. Проскурівській, 3 в м. Хмельницькому перейшло до позивача в порядку правонаступництва, оскільки його правопопередники як державні підприємства не ліквідовувались, отже постійне землекористування не припинялось; спірні рішення ради про передачу частини цієї ділянки в оренду іншій особі прийняті без вилучення земельної ділянки; висновок суду про нетотожність спірної земельної ділянки і ділянки, переданої в оренду, суперечить матеріалам і обставинам справи.

У відзивах на касаційну скаргу відповідачі заперечили проти її задоволення.

В судовому засіданні касаційної інстанції 03.03.2015 в присутності представників сторін оголошено перерву до 17.03.2015 до 10 год. 40 хв.

Заслухавши пояснення присутніх у відкритих судових засіданнях 03.03.2015 та 17.03.2015 представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 19.12.1991 Виконавчим комітетом Хмельницької міської ради народних депутатів зареєстровано Агентство "Інтурист-Хмельницький", створене Фондом держмайна України на базі агентства Держкомінтуризма в м. Хмельницькому.

Рішенням Виконавчого комітету Хмельницької міської ради народних депутатів №269-Є від 21.11.1991 "Про передачу відділенню "Інтурист" у постійне користування житлового будинку №3 по вул. Проскурівській, що планувався під комплексний капітальний ремонт" передано в постійне користування будинок №3 по вул. Проскурівській з вбудованим в нього приміщенням магазину загальною площею 174,5 м2, для здійснення відділенням "Інтурист" до 31.12.1992 капітального ремонту приміщення і розташування в ньому готелю, бару, магазину по обслуговуванню іноземних туристів.

14.01.1992 між Агентством "Інтурист-Хмельницький" та Виконкомом міської Ради народних депутатів був укладений договір, умовами якого передбачено, що Агентство "Інтурист-Хмельницький" в м. Хмельницькому відселяє за власний рахунок жителів будинку №3 по вул. Проскурівській, який підлягає капітальному ремонту, для чого передає на позабюджетний рахунок міськвиконкому грошові кошти 342153 рублів, а міськвиконком після перерахування зазначеної суми передає у постійне користування агентству будинок №3 по вул. Проскурівській з магазином.

Відповідно до розпорядження міськадміністрації Хмельницької міської ради від 19.11.1993 №2595 "Про затвердження матеріалів інвентаризації земель, що знаходяться в користуванні підприємств, організацій та установ на території м. Хмельницького" в користуванні Агентства "Інтурист-Хмельницький" під будинком з магазином по вул. Проскурівська, 3 знаходиться земельна ділянка площею 0,05га, в т.ч. під житловим фондом 0,04га, інші землі 0,01га.

22.11.1993 Агентству "Інтурист-Хмельницький" видано Державний акт серія ХМ №18 на право постійного користування землею по вул. Проскурівській, 3 в м. Хмельницькому площею 0,054 га землі в межах згідно з планом землекористування під будинком з магазином відповідно до розпорядження міськадміністрації Хмельницької міської ради від 19.11.1993 №2595. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №18.

Розпорядженням Хмельницької міської адміністрації від 29.12.1993 №2927 Агентство "Інтурист-Хмельницький" перереєстроване в Державне підприємство "Генеральне агентство по туризму в Хмельницькій області" Державного комітету України по туризму, яке згідно з п. 1.1 Статуту є правонаступником Агентства по іноземному туризму "Інтурист-Хмельницький".

17.08.1995 державною приймальною комісією прийнято в експлуатацію закінчений будівництвом об'єкт - реконструйований будинок по вул. Проскурівській, 3 в м. Хмельницькому площею 730,2 м2, про що видано відповідний акт.

20.05.1999 на підставі установчого договору "Про заснування та діяльність" учасниками зборів членів трудового колективу Державного підприємства "Генеральне агентство по туризму в Хмельницькій області" з метою участі в приватизації та подальшої підприємницької та іншої не забороненої законами України діяльності в організаційній формі створено Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтурс-Хмельницький".

02.06.1999 відділом з питань розвитку підприємництва, реєстрації та ліцензування суб'єктів підприємницької діяльності Хмельницького міськвиконкому проведено державну реєстрацію ТОВ "Інтурс-Хмельницький", про що 09.07.1999 у журналі обліку реєстраційних справ зроблено запис № 0737.

Згідно з п. 4.2 Статуту ТОВ "Інтурс-Хмельницький" товариство має право брати участь в приватизації державного підприємства, на базі якого воно створено. Право володіння, користування і розпорядження об'єктом приватизації переходить до товариства з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. Після придбання об'єкта приватизації товариство стає правонаступником прав і обов'язків приватизованого підприємства.

05.06.2002 між територіальною громадою в особі Хмельницької міської ради та ТОВ "Інтурс-Хмельницький" укладено договір купівлі-продажу, посвідчений нотаріально 05.06.2002 і зареєстрований в реєстрі за №1-1406, за умовами п.1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення загальною площею 752,5 м2, яке знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 1, 3, а покупець зобов'язується прийняти вказаний об'єкт і сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в договорі та пройти реєстрацію об'єкта в Хмельницькому бюро технічної інвентаризації.

За актом приймання передачі від 07.06.2002 продавець передав, а покупець прийняв нежитлові приміщення загальною площею 752,5 м2, які знаходяться по вул. Проскурівська, 1-3, вартістю 456181,00 грн.

Відповідно до реєстраційного посвідчення, виданого Хмельницьким бюро технічної інвентаризації від 13.06.2002, нежитлові приміщення загальною площею 752,5м2, розташовані за адресою м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 1, 3, зареєстровані за ТОВ "Інтурс-Хмельницький" на праві колективної власності.

Відповідно до п. 1.1 Статуту ТОВ "Інтурс Хмельницький" (нова редакція) останнє є правонаступником колишнього Агентства "Інтурист-Хмельницький" та Державного підприємства "Генеральне агентство по туризму в Хмельницькій області" Державного комітету України по туризму.

Між тим, рішенням Хмельницької міської ради №31 від 07.11.2007 ЗАТ "Аніспром" надано в короткострокову оренду (на 3 роки) земельну ділянку по вул. Проскурівська, 3, площею 86 м2, на будівництво торговельного центру "Будинок торгівлі".

18.02.2008 між Хмельницькою міською радою (орендодавець) та ЗАТ "Аніспром" (орендар) укладено договір №040874200025 оренди землі, згідно з пунктами 1, 2 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку на підставі рішення міської ради №31 від 07.11.2007 на будівництво торгівельного центру "Будинок торгівлі", що знаходиться по вул. Проскурівська, 3, площею 86 м2; договір укладено на 3 (три) роки до 07.11.2010 (п. 8 договору).

Додатковою угодою від 10.05.2012 строк дії договору продовжено до 07.11.2013.

На підставі рішення Хмельницької міської ради від 30.10.2013 №72 (пункт 13 додатку 3) укладено додаткову угоду №278-02-2013/3894555 від 17.12.2013, якою поновлено договір оренди земельної на три роки до 07.11.2016 із правом пролонгації.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтурс-Хмельницький", вважаючи, що в порядку правонаступництва він не втратив права землекористування земельною ділянкою площею 0,054 га по вул. Проскурівській, 3, втім прийняті радою рішення та укладені на підставі них правочини між Хмельницькою міською радою з ЗАТ "Аніспром" щодо оренди частини земельної ділянки по вул. Проскурівська, 3, площею 86 м2, наданої для будівництва торговельного центру "Будинок торгівлі", порушують його такі права, звернувся до господарського суду з цим позовом, вимоги якого обґрунтовані, зокрема, приписами ст. ст. 92, 116, 123, 141, 152, 153, 212Земельного кодексу України, ст. 16 Закону України "Про оренду землі", ст. ст. 16, 203, 215 ЦК України.

Вирішуючи спір у справі, суди попередніх інстанцій дійшли прямо протилежних висновків щодо підставності і ґрунтовності позовних вимог.

Так, місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, дійшов висновку, що позивач не втратив права користування земельною ділянкою, яка перебувала у його правопопередників у постійному землекористуванні і перейшла у його володіння як до правонаступника, це право засвідчено Державним актом серії ХМ №18 від 22.11.1993 і не потребує в даній час переоформлення, відтак, всі рішення щодо передачі в оренду частини земельної ділянки іншій особі порушують таке право, прийняті радою з порушенням діючого законодавства, отже підлягають визнанню недійсними, як і правочини, укладені на їх виконання.

Натомість, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду і відмовляючи в позові, дійшов висновку, що раніше діючим законодавством не було передбачено можливості автоматичного переходу права постійного землекористування в порядку правонаступництва, отже, як Державне підприємство, так і ТОВ "Інтурс-Хмельницький" втратили таке право після реорганізації Агентства в Державне підприємство.

Окрім того, посилаючись на рішення Хмельницької міської ради №99 від 17.09.2014, яким вирішено внести зміни в графу 3 пункту 41 додатку 2 до рішення міської ради від 07.11.2007 №31, замінивши вираз "вулиця Проскурівська 3" на вираз "вулиця Проскурівська 3-А", а також вирішено внести зміни в договір оренди землі від 18.02.2002 із змінами до договору від 10.05.2012 та від 17.12.2013, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про нетотожність спірної земельної ділянки і ділянки, переданої в оренду ТОВ "Аніспром".

З огляду на встановлені попередніми судовими інстанціями обставини справи, колегія суддів Вищого господарського суду України не може в повній мірі погодитись з висновками суду апеляційної інстанції щодо відмови в позові, враховуючи таке.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Земельного кодексу України (від 18.12.1990) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 27 Земельного кодексу (в редакції, що діяла як на час перереєстрації Агентства "Інтурист-Хмельницький" в Державне підприємство "Генеральне агентство по туризму в Хмельницькій області" Державного комітету України по туризму, так і на час створення Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтурс-Хмельницький") право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється, зокрема, у разі

1) добровільної відмови від земельної ділянки;

2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку;

3)припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства.

Припинення права користування землею у випадках, передбачених пунктами 1-8 частини першої та частиною третьою цієї статті, провадиться у межах населених пунктів відповідною Радою народних депутатів, за межами населених пунктів - сільською, селищною, районною, міською, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Радою народних депутатів, а у випадку, передбаченому пунктом 9 частини першої цієї статті, - за рішенням Ради народних депутатів, що має право вилучати земельні ділянки.

Стаття 37 ЦК УРСР (в редакції, яка діяла на час перетворення Агентства "Інтурист-Хмельницький") встановлювала, що юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання).

Таким чином, діюче на той час законодавство передбачало, що юридична особа припинялася лише у випадках або ліквідації або у разі злиття, поділу або приєднання. Відповідно до ч.7 ст.34 чинного на той час Закону України "Про підприємства в Україні" при перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства.

Втім, відповідно до розпорядження міської адміністрації Хмельницької міської ради від 29.12.1993 №2927 Агентство "Інтурист-Хмельницький" було лише перереєстроване в Державне підприємство "Генеральне агентство по туризму в Хмельницькій області" Державного комітету України по туризму, отже, в даному випадку відбулось не припинення юридичної особи, а перетворення одного державного підприємства в інше.

Докази, що Хмельницькою міською радою було прийняте рішення про припинення права користування земельною ділянкою, яка була надана Агентству "Інтурист-Хмельницький" у зв'язку з припиненням його діяльності, а також докази вилучення земельної ділянки з користування цього підприємства та його правонаступників з метою надання в оренду іншій особі, як і докази скасування Державного акта на право постійного користування серії ХМ №18 від 22.11.1993, виданого Агентству "Інтурист-Хмельницький", в матеріалах справи відсутні.

Земельний кодекс України (від 18.12.1990) не містив обмежень щодо кола підприємств, установ, організацій певної форми власності та/або статусу, в постійному користуванні яких можуть перебувати земельні ділянки, а от припинення їх діяльності було підставою для проведення відповідною радою припинення права користування землею.

Визначення таких підприємств, виключно які набувають права постійного землекористування встановлені нормою ст. 92 Земельного кодексу України (від 25.10.2001), відповідно до ч. 2 якої права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності. При цьому, питання припинення права користування земельною ділянкою аналогічно врегульовано нормою ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, відповідно до якої підставами припинення такого права є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою, припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій.

Втім, аналіз зазначених норм земельного законодавства дає підстави для висновку, що припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення підприємства, установи, організації допускається лише у випадку, коли припинення останніх виключає правонаступництво (аналогічний висновок міститься в постанові Верховного суду України від 21.02.2011 в адміністративній справі за позовом Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора до Фороської селищної ради).

Втім, як встановлено судами, позивач - ТОВ "Інтурс-Хмельницький", створене до введення в дію нового Земельного кодексу України, є правонаступником колишнього Агентства "Інтурист-Хмельницький" та Державного підприємства "Генеральне агентство по туризму в Хмельницькій області" Державного комітету України по туризму, отже, могло володіти земельною ділянкою на праві постійного користування, відтак суд апеляційної інстанції помилково вирішив, що право постійного землекористування припинилось вже для Державного підприємства.

Разом з тим, відповідно до п. 6 (в редакції Закону №2059-ІУ від 06.10.2004) Перехідних положень Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Таким чином, місцевий господарський суд правомірно визначив, що позивач як суб'єкт не державної та не комунальної форми власності не може набути спірну земельну ділянку на праві постійного користування, що унеможливлює задоволення вимоги про визнання за ним такого права.

Проте, положення пункту 6 розділу X Земельного кодексу України втрачають чинність, як такі, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) в частині зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення на підставі рішення Конституційного Суду №5-рп/2005 від 22.09.2005.

При цьому, відповідно до абзацу 11 п. 5.3 цього рішення стаття 92 Земельного кодексу не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте в установлених законодавством випадках за станом на 1 січня 2002 року до його переоформлення.

Таким чином, виходячи з системного аналізу зазначених законодавчих приписів, слід дійти висновку, що набуття права постійного землекористування і існування (дія) такого права на момент введення в дію з 01.01.2002 нового Земельного кодексу є різними правовими поняттями.

Отже, право користування земельною ділянкою, набуте у встановленому порядку до 01.01.2002, не втрачається внаслідок його непереоформлення підприємством, яке за новим Земельним кодексом не може набувати права постійного землекористуванні, а зберігається за ним до приведення прав і обов'язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства як за правонаступником того землекористувача, якому було видано Державний акт на право постійного землекористування (аналогічний висновок міститься в постанові Верховного суду України від 26.09.2011 у цивільній справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Чинадіївської селищної ради).

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції на момент купівлі-продажу нерухомого майна ТОВ "Інтурс-Хмельницький" на спірній земельній ділянці) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою реалізації свого права на належне оформлення земельної ділянки ТОВ "Інтурс-Хмельницький" 21.10.2013 звернулося до Хмельницької міської ради з клопотанням про переоформлення права постійного користування земельною ділянкою орієнтовною площею 0,014 га за адресою м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 3, втім це клопотання залишилось без руху, адже, земельна ділянка вже була надана в оренду ТОВ "Аніспром".

Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність у позивача права на оформлення за собою земельної ділянки у визначений чинним законодавством спосіб не можливо вважати ґрунтовним, відтак позовні вимоги щодо визнання недійсними рішень ради щодо надання землі в оренду іншій особі та укладені на їх підставі правочини не можна вважати такими, що не порушують це право позивача.

Крім того, відмовляючи в позові, суд апеляційної інстанції послався на рішення Хмельницької міської ради №99 від 17.09.2014, яким вирішено внести зміни в графу 3 пункту 41 додатку 2 до рішення міської ради від 07.11.2007 №31, замінивши вираз "вулиця Проскурівська 3" на вираз "вулиця Проскурівська 3-А", а також вирішено внести зміни в договір оренди землі від 18.02.2002 із внесеними змінами до договору від 10.05.2012 та від 17.12.2013, в зв'язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку про нетотожність спірної земельної ділянки і ділянки, переданої в оренду ТОВ "Аніспром".

Дійсно, ці ділянки не є тотожними, принаймні, вони мають різну площу, втім, колегія суддів вважає, що внесення змін в рішення ради і в договір оренди шляхом заміни цифр в адресі земельної ділянки, наданій в оренду ТОВ "Аніспром", не може ототожнюватись з присвоєнням земельній ділянці нової адреси у встановленому порядку та не може слугувати доказом того, що орендована земельна ділянка площею 86 м2 , яка надавалась в оренду ЗАТ "Аніспром" і документація щодо передачі якої в оренду оформлялась саме по вул. Проскурівській, 3, не охоплюється межами спірної земельної ділянки площею 0,054га по вул. Проскурівській, 3, адже суд апеляційної інстанції не спростував в цій частині ні висновки суду першої інстанції, ані доводи позивача, які ґрунтуються на оцінці планів зовнішніх меж землекористування та проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Проскурівській, 3 в м. Хмельницькому.

Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.101 та п.7 ч.2 ст.105 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У постанові мають бути зазначені обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів.

Однак, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду і приймаючи нове рішення про відмову в позові, зазначених процесуальних вимог не дотримався.

Відповідно до п.3 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд апеляційної інстанції припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказані вище процесуальні порушення, які були допущені судом апеляційної інстанції, неможливо усунути на стадії касаційного перегляду справи в силу недопустимості виходу касаційної інстанції за межі перегляду справи в порядку касації, оскільки відповідно до імперативних приписів ч. ч. 1, 2 ст.1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на вищенаведене, колегія вбачає підстави для скерування справи на новий розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду і, відповідно, для часткового задоволення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтурс-Хмельницький".

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтурс-Хмельницький" задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 у справі Господарського суду Хмельницької області №924/1180/14 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду.

Головуючий суддя К.В.Грейц

Судді С.В.Бакуліна

О.І.Глос