ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2015 року Справа № 910/8982/14-910/13265/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого Н. Волковицької Л. Рогач за участю представників:позивачаПархоменко О.О. - довіреність від 30.04.2014 р. Калмиков С.М. - директорвідповідачаОСОБА_6 - довіреність від 18.06.2014 р.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спот2Д" на постановувід 19.11.2014 р. Київського апеляційного господарського судуу справі№ 910/8982/14-910/13265/14 господарського суду м. Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Спот2Д"до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_7простягнення 218 000,00 грн. та за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_7доТовариства з обмеженою відповідальністю "Спот2Д"провизнання правочину дійсним, послуг такими, що надані та зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

У травні 2014 р. ТОВ "Спот2Д" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ФОП ОСОБА_7 про стягнення 218 000, 00 грн., як безпідставно набутого майна, посилаючись на приписи статей 638, 901, 1212 Цивільного кодексу України, статті 179, 180 Господарського кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.11.2011 р. між сторонами було укладено договір № 201 про надання/виконання послуг/робіт, відповідно до умов якого виконавець -відповідач зобов'язувався надати позивачу роботи/послуги, визначені цим договором, а замовник зобов'язувався прийняти і оплатити такі послуги. При цьому, як зазначав позивач, відповідно до пункту 1.2 договору опис послуг/робіт, що надаються, міститься у встановленій замовником формі "Замовлення на надання послуг/робіт", яке має містити всі суттєві умови, необхідні для надання послуг/робіт, а саме: найменування (вид) послуги/роботи, порядок та строки надання послуги/виконання роботи, а також іншу інформацію, необхідну для належного надання послуг.

Позивач зазначав, що на виконання умов договору ним було перераховано відповідачу 218 000, 00 грн., проте протягом дії договору - з 01.11.2011 по 31.12.2013 р. позивач не здійснював жодних замовлень на надання послуг/робіт у відповідності до пункту 1.2 договору, відповідач послуг не надавав, актів прийому - передачі послуг сторони не підписували.

Таким чином, позивач вважав, що оскільки ним не здійснювалось жодних замовлень на послуги відповідно до пункту 1.2 договору, сторонами не погоджено істотних умов договору, які встановлені законом та які сторони визначили обов'язковими, а відтак перераховані кошти відповідачем отримані безпідставно та підлягають поверненню на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

ФОП ОСОБА_7 у відзиві на позовну заяву просила відмовити у її задоволенні вказуючи на намагання позивача уникнути виконання своїх зобов'язань за договором щодо оплати фактично наданих послуг.

У липні 2014 р. ФОП ОСОБА_7 подала до господарського суду м. Києва зустрічну позовну заяву та просила суд: визнати правочин із передачі ФОП ОСОБА_7 та прийняття ТОВ "Спот2Д" послуг за договором № 201 про надання/виконання послуг/робіт від 01.11.2011 р. дійсним; визнати послуги, які є предметом договору № 201 від 01.11.2011 р. такими, що надані ТОВ «Спот2Д»; зобов'язати ТОВ "Спот2Д" підписати та передати примірники актів наданих послуг, перелічених ФОП ОСОБА_7 у позовній заяві (а.с. 70-74).

Позовна заява ФОП ОСОБА_7 обґрунтована тим, що нею, як виконавцем за договором було надано послуги замовнику в повному обсязі, про що складено відповідні акти, підписаний примірник якого повертається виконавцеві або направляється мотивована відмова від підписання у випадку чого підписується мотивований акт з переліком недоліків наданих послуг та строків їх виправлення. При цьому, не підписання замовником акта приймання - передачі наданих послуг у визначений термін, за умови відсутності письмової відмови, є фактом визнання замовником повного виконання виконавцем своїх зобов'язань, а послуги вважаються наданими та прийнятими замовником без зауважень. Проте, як зазначала ФОП ОСОБА_7, ТОВ "Спот2Д" в порушення існуючих правовідносин, намагається в незаконний спосіб порушити свої зобов'язання за договором щодо оплати отриманих послуг.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.07.2014 р. вказану позовну заяву ФОП ОСОБА_7 прийнято до розгляду та порушено провадження, з присвоєнням справі № 910/8982/14-910/13265/14.

Рішенням господарського суду м. Києва від 02.09.2014 р. (суддя Бондаренко Г.П.) відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Спот2Д".

Позовні вимоги ФОП ОСОБА_7 задоволені частково, визнано право ФОП ОСОБА_7 на отримання та збереження оплати за послуги, які є предметом договору № 201 про надання/виконання послуг/робіт від 01.11.2011, укладеного між ФОП ОСОБА_7 та ТОВ "Спот2Д".

За апеляційною скаргою ТОВ "Спот2Д" Київський апеляційний господарський суд (судді: Скрипка І.М., Самсон Р.І., Гончаров С.А.), переглянувши рішення господарського суду м. Києва від 02.09.2014 р. в апеляційному порядку, постановою від 19.11.2014 р. скасував його частково, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції: "1. В задоволенні позову ТОВ "Спот2Д" відмовити повністю. 2. В задоволенні позову ФОП ОСОБА_7 відмовити повністю."

Суд апеляційної інстанції в частині позовних вимог ФОП ОСОБА_7 щодо встановлення господарських відносин, визнання права на отримання та збереження оплати за послуги зазначив, що вказані вимоги не можуть бути окремим предметом позову, оскільки за своєю правовою природою є запереченнями ФОП ОСОБА_7 щодо стягнення з неї коштів на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, в яких вона фактично доводить виникнення між сторонами господарських відносин, надання нею послуг та сплату ТОВ "Спот2Д" коштів на виконання укладеного між сторонами договору, при цьому, погодившись з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_7 в частині зобов'язання ТОВ "Спот2Д" підписати та передати акти наданих послуг за договором не підлягають задоволенню, оскільки предмет позову не відповідає встановленим способам захисту прав ФОП ОСОБА_7, що призводить до їх відновлення.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ "Спот2Д" суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції стосовно того, що вимоги про повернення коштів на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України можуть заявлятися лише у випадку відсутності між сторонами правочину або будь-якої іншої підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, а оскільки, як встановлено судами, грошові кошти в розмірі 218 000, 00 грн., які ТОВ "Спот2Д" просить стягнути з ФОП ОСОБА_7, отримано останньою на підставі договору № 201 від 01.11.2011р., тому такі кошти набуто за наявності правової підстави, у зв'язку з чим вони не можуть бути витребувані відповідно до положень статті 1212 Цивільного кодексу України як безпідставно отримані.

ТОВ "Спот2Д" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить судові рішення у даній справі скасувати в частині відмови у задоволенні позову ТОВ "Спот2Д" про стягнення з ФОП ОСОБА_7 безпідставно отриманих коштів у розмірі 218 000,00 грн. та задовольнити позов ТОВ "Спот2Д", обґрунтовуючи доводи касаційної скарги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції залишено поза увагою, що сторонами договору № 201 від 01.11.2011р. не було погоджено всіх істотних умов, які встановлені законом та які сторони визначили як обов'язкові, що є підставою для визнання цього договору неукладеним згідно із статтею 638 Цивільного кодексу України, а оскільки неукладений договір не породжує жодних правових наслідків, у тому числі тих, які пов'язані з його невиконанням або неналежним виконанням, сплачені ТОВ "Спот2Д" спірні грошові кошти знаходяться у ФОП ОСОБА_7 без достатньої правової підстави та підлягають поверненню на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Заявник касаційної скарги також вважає, що невірно застосувавши до вирішення справи статей 626, 628, 629, частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України та статті 179 Господарського кодексу України, судами зроблений помилковий висновок про вчинення ТОВ "Спот2Д" реальних дій на виконання договору № 201 від 01.11.2011 р. шляхом здійснення регулярних оплат за послуги протягом тривалого часу, оскільки жодних підтверджень виконання умов договору ФОП ОСОБА_7 матеріали справи не містять.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 01.11.2011 р. між ТОВ "Спот 2Д" (замовник) та ФОП ОСОБА_7 (виконавець) укладено договір № 201 про надання/виконання послуг/робіт, відповідно до пункту 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується надати замовнику визначені цим договором наступні послуги/роботи з розроблення програмного забезпечення та консультування з питань інформатизації: інформаційна підтримка користувачів системи Спот2Д з технічних питань, аналітика роботи системи.

Пунктом 1.1.1. договору сторони передбачили, що послуги полягають у:

- розробленні стандартного програмного забезпечення;

- консультуванні з питань створення програмного забезпечення та надання допомоги щодо технічних аспектів комп'ютерних систем та/або програмного забезпечення;

- підготовці та складанні технічних завдань згідно вимог замовника;

- розроблення індивідуального програмного забезпечення згідно вимог замовника та адаптування пакетів програм до специфічних потреб користувачів;

- розроблення веб-сторінок;

- надання послуг з системного аналізу, програмування та супроводу;

- поточного обслуговування веб-сайтів і програмного забезпечення (усунення технічних недоліків в роботі, забезпечення безпеки та резервного копіювання даних);

- інших послуг в цій сфері за погодженням сторін, а замовник зобов'язався прийняти і оплатити такі послуги/роботи.

Пунктом 1.2. договору сторони погодили, що опис послуг/робіт, що надаються/виконуються виконавцем, міститься у встановленій замовником формі "Замовлення на надання послуг/робіт". Замовник зобов'язаний здійснити замовлення на кожну послугу/роботи. Замовлення має містити всі суттєві умови, необхідні для надання/виконання послуг/робіт, а саме: найменування (вид) послуги/роботи, порядок та строки надання/виконання послуг/робіт, а також іншу інформацію, необхідну для належного надання послуг.

Договір, згідно пункту 7.1., вважається укладеним і набирає чинності з 01.11.2011 р. за умови його підписання уповноваженими представниками сторін за його скріплення печатками сторін та діє до 31 грудня 2013 р. (з рахуванням укладеної між сторонами додаткової угоди від 29.12.2012 р.).

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі за первісним позовом є вимога ТОВ "Спот2Д" про стягнення з ФОП ОСОБА_7 218 000, 00 грн., як безпідставно набутого майна, з посиланням на те, що оскільки сторонами договору № 201 від 01.11.2011 р. не було погоджено таких істотних умов договору, як найменування (вид) послуг, строк та порядок їх надання, вартість надання послуг, тобто сторонами не погоджено істотних умов договору, замовником за договором не здійснювалось жодних замовлень на послуги відповідно до пункту 1.2 цього договору, перераховані позивачем кошти отримані відповідачем безпідставно та підлягають поверненню на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами статей 627, 628 та 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частиною 1 статті 903 вказаного Кодексу передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до пунктів 2.3.1., 2.3.2. договору замовник зобов'язаний прийняти належним чином результати наданих/виконаних послуг/робіт та оплатити послуги/роботи, надані/виконані виконавцем, у строки і в обсязі, що зазначаються у договорі та замовленнях.

Вартість послуг/робіт є договірною та узгоджується сторонами окремо для кожного замовлення шляхом обміну листами за допомогою електронної пошти. Вартість послуг/робіт вважається узгодженою з моменту підписання замовником відповідного кошторису бюджету (кошторису), складеного виконавцем по відношенню до послуг/робіт, визначених у замовленні, та остаточно фіксується в актах прийму-передачі виконаних робіт/наданих послуг (пункт 3.2. договору).

Згідно пункту 3.4. договору послуги/роботи надані/виконані виконавцем за договором оплачуються замовником у строк не пізніше 15 банківських днів від моменту прийняття послуг/робіт замовником за умови надання виконавцем належним чином оформлених оригіналів відповідних актів прийому-передачі послуг/робіт, рахунків-фактур, податкових накладних, а також іншої необхідної документації, передбаченої в замовленнях.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Здійснюючи судовий розгляд справи судами було встановлено, що ФОП ОСОБА_7 виписані на ім'я ТОВ "Спот2Д" рахунки - фактури на оплату наданих послуг за період з листопада 2011 р. по травень 2012 р. на загальну суму 363 000, 00 грн.

ТОВ "Спот 2Д" впродовж грудня 2011, 2012 - 2013 років здійснювало перерахування грошових коштів на користь ФОП ОСОБА_7 на підставі платіжних доручень з призначенням платежу: "Оплата послуг згідно договору № 201 від 01.11.2011 р." за відповідний період на загальну суму 363 000, 00 грн. (том 1 а.с. 13-19).

Судами також встановлено, що на підтвердження надання послуг за договором № 201 від 01.11.2011 р. ФОП ОСОБА_7 надані акти надання послуг, підписані лише зі сторони ФОП ОСОБА_7 (том 1 а.с. 79-86).

Пунктом 4.3. договору № 201 від 01.11.2011 р. сторони погодили, що протягом 5 робочих днів з дати отримання від виконавця акту, замовник має підписати зазначені акти та повернути один екземпляр акта виконавцеві або направити виконавцеві письмову мотивовану відмову від підписання такого акту. У випадку вмотивованої відмови від підписання вказаних актів сторони підписують двосторонній акт з переліком недоліків наданих послуг та строків їх усунення (далі - рекламаційний акт). Не підписання замовником акту приймання - передачі наданих послуг у вказаний термін, за умови відсутності письмової вмотивованої відмови, є фактом визнання замовником повного виконання виконавцем своїх зобов'язань, послуги/роботи вважаються наданими/виконаними у повному обсязі та прийнятими замовником без зауважень. При цьому, сторони погодили, що датою надання та прийняття права використання та/або наданих послуг є дата отримання замовником акту, підписаного виконавцем.

Главою 83 Цивільного кодексу України врегульовані питання щодо набуття, збереження майна без достатньої правової підстави та за положеннями статті 1212 Цивільного кодексу України, яка ТОВ "Спот2Д" визначена як підстава вимоги стягнення грошових коштів, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Оскільки між сторонами у справі, яка переглядається, було укладено договір про надання/виконання послуг/робіт, відповідно до пункту 1.1. якого визначено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується надати замовнику визначені цим договором послуги/роботи з розроблення програмного забезпечення та консультування з питань інформатизації: інформаційна підтримка користувачів системи Спот2Д з технічних питань, аналітика роботи системи, а кошти, які позивачем заявлені до стягнення перераховувались останнім відповідачу в якості оплати послуг, які повинні бути виконані за договором № 201 від 01.11.2011 р., то такі кошти набуто за наявності правової підстави, а тому не може бути витребувано відповідно до положень статті 1212 Цивільного кодексу України як безпідставне збагачення.

Правовідносини сторін у цьому спорі регулюються нормами зобов'язального права, а договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України, у тому числі й щодо вимоги повернути замовнику попередньо сплачені кошти у зв'язку з неналежним виконанням підрядником умов договору.

Вказана правова позиція закріплена у постановах Верховного Суду України, зокрема, від 14.10.2014 р. у справі № 922/1136/13, від 02.09.2014 р. у справі № 910/1620/13, від 17.06.2014 р. № 13/096-12 та від 22.01.2013 р. № 5006/18/13/2012 та яка, в силу статті 11128 Господарського процесуального кодексу України, є обов'язковою для всіх суб'єктів.

При цьому, посилання скаржника на постанови Вищого господарського суду України у справах № 911/452/14 та № 910/8377/13 не приймаються судовою колегією до уваги з підстав відмінності обставин даної справи з обставинами, встановленими судами у вказаних заявником справах, оскільки у справі № 910/8377/13 суди дійшли висновку про наявність підстав для стягнення коштів у зв'язку із розірванням договору, а у справі № 911/452/14 стягнуто сплачений стороною договору аванс з посиланням на те, що підстави набуття іншою стороною грошових коштів відпали, а роботи за договором не розпочаті.

В той час, як у даній справі судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що грошові кошти в розмірі 218 000, 00 грн., які ТОВ "Спот 2Д" просить стягнути з ФОП ОСОБА_7, отримано останньою на підставі договору № 201 від 01.11.2011 р., тому такі кошти набуто за наявності правової підстави, у зв'язку з чим вони не можуть бути витребувані відповідно до положень статті 1212 Цивільного кодексу України як безпідставне збагачення.

Доводи скаржника про невірне застосування судами статті 638 Цивільного кодексу України та статті 180 Господарського кодексу України та залишення судами поза увагою доводів позивача стосовно неукладеності договору № 201 від 01.11.2011 р. з посиланням на те, що замовником не здійснювалось жодних замовлень на послуги відповідно до пункту 1.2 договору, тобто сторонами не було погоджено істотних умов договору, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи у пункті 1.1.1 договору № 201 від 01.11.2011 р. передбачено у чому полягають послуги, які підлягають наданню за умовами цього договору, а чинним законодавством не визначені конкретні обов'язкові істотні умови для такого виду договору.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що він вважається укладеним і набирає чинності з 01.11.2011 р. за умови його підписання уповноваженими представниками сторін за його скріплення печатками сторін та діє до 31 грудня 2012 р. Крім того, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 29.12.2012 р. між ТОВ "Спот 2Д" (замовник) та ФОП ОСОБА_7 (виконавець) укладено додаткову угоду до договору № 201 від 01.11.2011 р. про надання/виконання послуг/робіт, якою сторони погодили подовжити дію договору ще на 1 рік до 31.12.2013 р. включно, у зв'язку з чим виклали пункт 7.1. договору у нові редакції щодо дії договору до 31 грудня 2013 р. (том 1 а.с. 12). При цьому, ТОВ "Спот2Д", як це встановлено судами та не спростовано позивачем, здійснювалось перерахування спірних коштів за призначенням платежу "Оплата послуг згідно договору № 201 від 01.11.2011 р.".

Стосовно доводів скаржника про незастосування судами до спірних правовідносин частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що вказаною нормою передбачений порядок передання та прийняття робіт за договором будівельного підряду (за яким підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх) (параграф 3 Глави 61 Підряд), в той час, як у вказаній справі між сторонами було укладено договір про надання/виконання послуг/робіт, предметом якого є надання замовнику послуг/виконання робіт з розроблення програмного забезпечення та консультування з питань інформатизації: інформаційна підтримка користувачів системи Спот2Д з технічних питань, аналітика роботи системи.

При цьому, Главою 63 Цивільного кодексу України врегульовані правовідносини, які виникають при укладенні договору про надання послуг та статтею 906 передбачено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідальність сторін у разі невиконання чи неналежного виконання договору у вигляді відшкодування збитків і нарахування штрафних санкцій визначена сторонами також у розділі 5 договору № 201 від 01.11.2011 р.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає постанову суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині щодо відмови у задоволенні позову ТОВ "Спот2Д" такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника судова колегія вважає непереконливими, такими, що не відповідають приписам чинного законодавства та спростовуються встановленими судами обставинами справи.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2014 р. в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ФОП ОСОБА_7 сторонами у даній справі не оскаржена.

Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2014 р. у справі № 910/8982/14-910/13265/14 господарського суду м. Києва залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: Н. Волковицька

Л. Рогач